Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а-6902/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2012 р. (12:44) Справа №2а-6902/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Бордуленко М.Ю., за участю представників сторін:

від позивача - Кірдан Р.П.,

від відповідача - Калінчук К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва "Трансенергобуд"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління будівництва «Трансенергобуд»(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі відповідач) щодо невизнання декларацій з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління будівництва «Трансенергобуд» за II-III квартали 2011 року, та II-IV квартали 2011 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого внаслідок складання акту ДПІ у м. Сімферополі про невизнання декларації з податку на прибуток за I квартал 2012 р. «УБ Трансенергобуд».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про наявність підстав для невизнання податковою звітністю податкову декларацію з податку на прибуток ТОВ «УБ Трансенергобуд» за II-IV квартали 2011 року, та відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «УБ Трансенергобуд» за II-III квартали 2011 року з підстав порушення позивачем вимог ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України, а саме, не достовірного заповнення обов'язкових реквізитів - звітного (податкового) періоду, прізвища, ініціалів, та ідентифікаційного податкового номеру (реєстраційного номеру облікової картки) головного бухгалтера (або особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання декларації до органу державної податкової служби). На підставі зазначеного вважає дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі протиправними.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.07.2012 р., представник позивача просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого внаслідок складання акту ДПІ у м. Сімферополі про невизнання декларації з податку на прибуток за I квартал 2012 р. ТОВ «УБ Трансенергобуд», у зв'язку з їх відкликанням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим залишено без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого внаслідок складання акту ДПІ у м. Сімферополі про невизнання декларації з податку на прибуток за I квартал 2012 р. ТОВ «УБ Трансенергобуд».

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління будівництва «Трансенергобуд» (код ЄДРПОУ - 31368038) було взято на податковий облік в Державній податковій інспекції м. Сімферополя як платника податків з 05.04.2001 року.

Згідно з вимогами, визначеними Податковим кодексом України, платник податків подає до податкового органу податкові декларації з податків, зборів та обов'язкових платежів.

Судом встановлено, що ТОВ «УБ Трансенергобуд» на ім'я ДПІ у м. Сімферополі поштовими засобами зв'язку було направлено податкові декларації з податку на прибуток підприємства за II-III та II-IV квартали 2011р.

Рішенням, оформленим у формі листа-повідомлення 10.11.2011 за вих. 47159/10/28-4, та за вих. № 4244/10/284 від 15.02.2012 р., відповідач повідомив позивача, що у податкових деклараціях відповідно до ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України не достовірно заповнено обов'язковий реквізит - звітний (податковий) період, прізвище, ініціали, та ідентифікаційний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки) головного бухгалтера (або особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання декларації до органу державної податкової служби), тому відмовляє у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «УБ Трансенергобуд» за II-III квартали 2011 року, та не визнає податковою звітністю податкову декларацію з податку на прибуток ТОВ «УБ Трансенергобуд» за II-IV квартали 2011 року,

Зважаючи на викладене, не погоджуючись із рішеннями ДПІ у м. Сімферополі, оформленим у вигляді листів-повідомленнь, позивач звернувся Окружного адміністративного суду АР Крим з даним позовом про оскарження дій відповідача в судовому порядку.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд АР Крим дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХП (із змінами та доповненнями), якою передбачені обов'язки і відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби: «Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права».

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекціїв районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п.п. 16.1.2, п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно визначення, наведеного в п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі- податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно вимог п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756- ІV, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Також, відповідно до п. 48.1 та п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як видно з рішення ДПІ у м. Сімферополі, оформленого у формі листа-повідомлення від 10.11.2011 за вих. 47159/10/28-4, відповідач повідомив позивача, що подана останнім податкова декларація за три квартали 2011 р., відповідно до ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України містить не достовірно заповнений обов'язковий реквізит - звітний (податковий) період, прізвище, ініціали, та ідентифікаційний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки) головного бухгалтера (або особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання декларації до органу державної податкової служби), тому відмовляє у її прийнятті.

Рішенням ДПІ у м. Сімферополі, оформленим у формі листа-повідомлення за вих. № 4244/10/284 від 15.02.2012 р., відповідач повідомив позивача, що подана останнім податкова декларація за II-IV квартали 2011 р. не вважається податковою декларацією відповідно до ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України містить не достовірно заповнений обов'язковий реквізит - прізвище, ініціали, та ідентифікаційний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки) головного бухгалтера (або особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання декларації до органу державної податкової служби), та запропоновано заповнити дану декларацію відповідно до вимог Податкового кодексу України і надати до ДПІ в м. Сімферополі.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання декларацій за II-III та II-IV квартали 2011 р., суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового кодексу встановлено, що податкова декларація повинна містити такий обов'язковий реквізит як, зокрема, звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім наступних двох випадків - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом Податкового кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені для такого базового звітного (податкового) періоду.

Під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом Податкового кодексу.

Якщо згідно з відповідним розділом Податкового кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом Податкового кодексу.

Відповідно до п.п. 48.5.1, 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Зокрема, п. 4 ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями, визначено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Відповідно ст. 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі - ГКУ) управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Матеріалами справи підтверджується, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Управління будівництва «Трансенергобуд» є Гладунов Ігор Геннадійович.

З наданої позивачем довідки вбачається, що відповідно до штатного розкладу на підприємстві не має особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, якщо на підприємстві не передбачена посада головного бухгалтера, звітність формується безпосередньо керівником підприємства, то у полі «Головний бухгалтер» вказується прізвище та ініціали керівника, що і було зроблено позивачем.

Декларації позивача з податку на прибуток за II-III квартали 2011 року та II-IV квартали 2011 року містять всі вищезазначені обов'язкові реквізити, в тому числі і звітний період, а саме II-III квартали, та зазначення прізвища керівника у графі головний бухгалтер у обох деклараціях.

З зазначених обставин, відповідач не мав визначених законом підстав для відмови у прийнятті податкової декларації II-III квартали 2011 р., та невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за II-IV квартали 2011 р. як податкової звітності.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 30.07.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 06.08.2012 року.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 97, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі щодо невизнання декларацій з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління будівництва «Трансенергобуд» за II-III квартали 2011 року, та II-IV квартали 2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України 32,19 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції в м. Сімферополі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління будівництва «Трансенергобуд».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.