Постанова

від 13.07.2012 по справі 2а-865/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2012 р. Справа № 2а-865/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю сторін:

представника позивача: Ілюк Г.В.,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Косівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до відповідача: ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 6237,02 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012 року Косівський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянки ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення сум матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 6237,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, внаслідок подання позивачу недостовірних даних щодо своєї зайнятості, а саме - не повідомлення про перебування у статусі суб"єкта підприємницької діяльності, як наслідок, було неправомірно надано інший статус - безробітної та призначено до виплати допомогу по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За період з 12.01.2011 року по 05.08.2011 року та з 14.11.2011 року по 03.02.2012 року відповідачу, незаконно, з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України нараховано і виплачено допомогу по безробіттю в сумі 6237,02 грн., яку позивач і просить суд стягнути з позивачки, як незаконно одержану.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у письмовому запереченні , направленого на адресу суду та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані в ході судового розгляду справи докази судом установлено наступне.

12.01.2011 року та 14.11.2011 року, на підставі заяв громадянки ОСОБА_2, адресованих Косівському районному центрі зайнятості, їй був наданий статус безробітної та призначена до виплати допомога по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

За період перебування на обліку з 12.01.2011 року по 05.08.2011 року та з 14.11.2011 року по 03.02.2012 р., відповідачці з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України нараховано і виплачено допомогу по безробіттю в сумі 6237,02 грн.

03.02.2012 року посадовою особою Косівського районного центру зайнятості - начальником відділу організації працевлаштування безробітніх - Кифорак І.В., проведено звірку з держреєстратором, шляхом обміну інформацією про проведення підприємницької діяльності безробітньою ОСОБА_2 За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 1 розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно висновків якого: « виявлено, що під час перебування в ЦЗ приховала факт підприємницької діяльності».

Того ж числа, повторно, посадовими особами позивача складено Акт про підтвердження подання недостовірних відомостей (з вини особи), відповідно до змісту якого, на запит Косівського центру зайнятості від 06.01.2012 року № РЦ-64/01/12/06 до держреєстратора, про те чи дана особа не подавала документи для державної реєстрації як фізична особа - підприємець , держреєстратор дав відповідь № 3 від 19.01.2012 року, про те , що дана особа являється підприємцем. А відповідно до положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" , Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2 є зайнятою особою, яка подала про себе недостовірну інформацію, внаслідок чого повинна повернути назаконно одержані кошти в повному обсязі та має бути знята з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних.

При вирішенні наявного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно частини 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"- застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ст. 30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування - застраховані особи зобов'язані в повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання свої обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Як пояснив в ході судового задіння представник відповідача, його довірителька - ОСОБА_2 дійсно здійснювала підприємницьку діяльність, однак тільки в період з 1999-го до 2001 року, після чого, написала заяву держреєстратору про припинення підприємницької діяльності та на підставі довідки від держреєстратора знялася з обліку в органах податкової інспекції, на підтвердженням чого, подав довідку ДПІ в Косівському районі № 4369 від 05.10.2001 р. (а.с. 76).

Зазначена інформація, в частині зняття платника податків - гр. ОСОБА_2 із податкового обліку, підтверджується листамим ДПІ у Косівському районі Івано-Франківської області ДПС від 11.06.2012 року та 04.07.2012 року , в яких зазначається, що на податковому обліку ОСОБА_2 перебувала з 16.07.1999 року по 05.10.2001 року. (а.с. 72, 86).

На вимогу суду щодо надання особобої справи щодо зняття з обліку фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, ДПІ у Косівському районі Івано-Франківської області ДПС повідомило про неможливість виконання ухвали суду у зв»язку із закінченням 5-чного терміну зберігання такого документу.

Слід зазначити, що питання щодо зняття з податкового обліку фізичних осіб - суб»єктів підприємницької діяльності в період з 16.07.1999 року по 05.10.2001 року регулювалися чинною на той час редакцією Наказу ДПА N 80 від 19.02.98 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків, відповідно до положень п.п.8.1 та 8.9 п. 8 якої, зняття з обліку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснювалося в порядку, аналогічному для платників податків - юридичних осіб , для яких зняття з обліку, потребувало прийняття власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом рішення про ліквідацію. Платнику податків - юридичній особі слід булоу 3-денний термін з дати прийняття рішення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про зняття з обліку платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 8), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП (додаток 6); оригінал довідки за формою N 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію; копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; ліквідаційну картку органів державної статистики (для кожної філії за наявності у платника податків - юридичної особи філій).

Отже, в розрізі наявного спору, суд констатує, що у 2011 році без рішення про скасування державної реєстрації, гр.. ОСОБА_2 не могла бути знята з податкового обліку.

Водночас, згідно інформації державного реєстратора, викладеної в листі за № 317 від 14.06.2012 року, адресованого на адресу Косівського районного ЦЗ зазначено, що «..ОСОБА_2 зареєстрована як підприємець - фізична особа 16.07.1999 року Косівською райдержадміністрацією про, що був зроблений запис у журналі обліку реєстраційних дій № 0374.»

В цьому аспекті суд зазначає, що з 1 липня 2004 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців». У відповідності до прикінцевих положень Закону при надходженні від фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб реєстраційної картки державний реєстратор проводить включення до ЄДР та видає свідоцтво нового зразка, а після змін в редакції Закону № 3384-V-І(від 19.06.2011 року) - виписку з ЄДР.

Після чого у відповідності до п.1 ст. 47 Закону для внесення до ЄДР запису рішення ФОП щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові заяву про припинення підприємницької діяльності із зазначенням відпомостей про порядок та строки заявлення кредиторами своїх вимог.

Дата внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

На вимогу суду, державний реєстратор Косівської РДА надав витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.07.2012 року, відповідно до якого, за критеріями пошуку «прізвище, ім.»я та по-батькові фізичної особи -підприємця»: ОСОБА_2 в ЄДР не знайдена.

Згідно статтей 16 та 17 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. А відомості Єдиного державного реєстру про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Отже, створєються ситуація коли відомостей в ЄДР щодо ОСОБА_2 немає, однак запис в журналі обліку реєстраційних дій про те, що вказана особа зареєстрована як підприємець - фізична особа від 16.07.1999 року Косівською райдержадміністрацією існує, що на думку суду свідчить про те, що ОСОБА_2 з 1 липня 2004 року не заповнила реєстраційної картки на підставі якої державний реєстратор зміг би провести включення до ЄДР та видати свідоцтво нового зразка.

Врезультаті викладеного, з урахуванням відсутності у гр. ОСОБА_2 свідоцтва на право зайняття підприємницькою дяльністю та зняття її з податкового обліку, у суду наявні всі підстави вважати, що вказана громадянка починаючи з 2001 року по сьогоднішній час в офіційному статусі підприємця не перебуває.

За таких обставин, коли на момент реєстрації ОСОБА_2 в Косівському ЦЗ, перебування нею на обліку як безробітної та отримання допомоги по безробіттю в даному центрі судом не здобуто належних доказів, що засвідчують факт можливості віднесення ОСОБА_2 до зайнятого населення, відсутні і підстави обумовлені положеннями ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" для повернення отриманиої соціальної допомоги по безробіттю, а отже, і позовні вимоги до задоволення не підлягають.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.07.2012 року.