Ухвала

від 11.07.2012 по справі 2а/1270/2684/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 року справа №2а/1270/2684/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Бишова М.В., Нікуліна О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 р. в справі № 2а/1270/2684/2012 за позовом Малого приватного підприємства „Євро-Клас" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 р. задоволений позов Малого приватного підприємства „Євро-Клас" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, скасовані податкові повідомлення-рішення від 27.03.2012 р. № 0007222200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 128380 грн., в тому числі за основним платежем - 102704 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25676 грн., та № 0007322200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 102703,75 грн., в тому числі за основним платежем - 82163 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20540,75 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарги мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України „Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України. Судом не прийнято до уваги, що позивачем не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" належними первинними документами.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Мале приватне підприємство „Євро-Клас" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.02.2003 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32371759, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100028698, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська.

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська проведена документальна позапланова виїзна перевірка МПП „Євро-Клас" з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", за результатами якої складений акт № 4/22000/32371759 від 13.03.2012 р. Перевіркою встановлені порушення пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2010 р. на 102704 грн. та п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість в розмірі 82163 грн., в тому числі у листопаді 2010 р. - на 25236 грн., у грудні 2010 р. - на 56927 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем 27.03.2012 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0007222200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 128380 грн., в тому числі за основним платежем - 102704 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25676 грн., та № 0007322200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 102703,75 грн., в тому числі за основним платежем - 82163 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20540,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій за договором, укладеним між МПП „Євро-Клас" та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", підтверджено первинними документами, господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як зазначено вище, ДПІ в Артемівському районі м. Луганська проведена документальна позапланова виїзна перевірка МПП „Євро-Клас" з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", за результатами якої складений акт № 4/22000/32371759 від 13.03.2012 р. Перевіркою встановлені порушення пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2010 р. на 102704 грн. та п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість в розмірі 82163 грн., в тому числі у листопаді 2010 р. - на 25236 грн., у грудні 2010 р. - на 56927 грн.

Листом від 22.03.2012 р. № 873/10/22200 ДПІ в Артемівському районі м. Луганська повідомило позивача про внесення змін в акт перевірки в частині зазначення порушень законодавства, встановлених в ході перевірки. При цьому відповідачем вказано, що правильним є зазначення про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010 р. в розмірі 102704 грн. та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 2 п. 5, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, в частині заниження податку на додану вартість в загальній сумі 82163 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між МПП „Євро-Клас" та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" на виконання умов договору № 165, укладеного 22.11.2010 р. між управлінням житлового-комунального господарства Ровенківської міської ради Луганської області та МПП „Євро-Клас", та умов договору № 138, укладеного 01.11.2010 р. між управлінням житлово-комунального господарства Ровенківської міської ради та МПП „Євро-Клас", укладені субпідрядний договір № 1 на капітальний ремонт житлових будинків в м. Ровеньки Луганської області лот 1 - капітальний ремонт дахів житлових будинків та додаткова угода № 1 до цього договору, а також субпідрядний договір на капітальний ремонт житлових будинків м. Ровеньки лот - 1 капітальний ремонт дахів житлових будинків від 23.11.2010 р. № 2.

На виконання умов субпідрядних договорів від 05.11.2010 р. № 1 та від 23.11.2010 р. № 2 між МПП „Євро-Клас" та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" на капітальний ремонт житлових будинків м. Ровеньки ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" виконані роботи по капітальному ремонту дахів житлових будинків.

Виконання договорів підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3, актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, податковими накладними.

Розрахунки між сторонами договорів здійснювались як шляхом перерахування позивачем ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" безготівкових коштів, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку позивача, так й шляхом заліку взаємних вимог, що підтверджено відповідними протоколами.

Колегією суддів встановлено, що основним видам діяльності позивача за КВЕД є будівництво будівель, виготовлення каркасних конструкцій і покрівель, штукатурні роботи тощо.

З метою одержання прибутку позивачем укладені субпідрядні договори з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", за якими позивач придбав у цього підприємства роботи з капітального ремонту дахів житлових будинків.

Використання придбаних у ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" робіт позивачем у оподаткованих операціях у межах власної господарської діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи документами: договорами за виконання будівельних та ремонтних робіт, актами приймання-здачі виконаних будівельних робіт тощо.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який регулював спірні правовідносини на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Формування валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування валових витрат позивача обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж".

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", який регулював спірні правовідносини на час здійснення спірних господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки формування податкового кредиту позивачем за спірними господарськими операціями підтверджено податковими накладними, які відображені позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за відповідні податкові періоди, відсутні підстави для висновку про завищення податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання правочинів, укладених позивачем з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", нікчемними, оскільки виконання договорів підтверджено належними первинними документами.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем робіт у ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями.

Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта щодо нікчемності правочинів позивача з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", а також не підтвердження здійснення господарських операцій належними первинними документами.

Апелянт обґрунтовує доводи про нікчемність господарських операцій тим, що посадові особи ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" не мали відношення до господарської діяльності підприємства, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, у підприємства відсутні документи фінансово-господарської діяльності, техніка, виробничі активи, складські приміщення, транспорт та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності. Крім того, апелянтом зазначається, що перевіркою, проведеною прокуратурою Ленінського району м. Луганська, встановлено, що ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" надані на адресу ДП „Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" недостовірні дані для отримання ліцензії. Ці обставини, на думку податкового органу, вказують на неможливість фактичного виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж".

Проте, колегія суддів зазначає, що на час виконання субпідрядних договорів ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" здійснювало господарську діяльність, не визнавалось банкрутом, не ліквідоване, є платником податку на додану вартість.

Доводи апелянта про неможливість фактичного виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", не підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів зауважує, що однією з підстав для висновку про нікчемність угод позивача з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" є висновки акту перевірки цього підприємства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 р. у справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р., визнані протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складення акту від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.".

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р." визнані протиправними, з урахуванням приписів ст. 70 КАС України судова колегія вважає, що даний акт перевірки не є належним та допустимим доказом в обґрунтування правової позиції апелянта.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 р. в справі № 2а/1270/2684/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 р. в справі № 2а/1270/2684/2012 за позовом Малого приватного підприємства „Євро-Клас" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Бишов М.В.

Нікулін О.А.