Постанова

від 17.07.2012 по справі 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.07.2012 р. справа №09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівГези Т.Д., Кододової О.В. При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від позивача: Кукурудза Р.О. -представник від відповідача:Зосенко Л.О. -представник від третьої особи:Зосенко Л.О. -представник Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 14 лютого 2012р. у справі№ 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 (головуючий суддя: Корсун В.Л., судді: Горохов І.С., Владимиренко І.В.) за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" провизнання недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.10 б/н; визнання недійсним рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.10 б/н; зобов'язання відповідача повернути на попереднє місце належні позивачу торговельні кіоски, демонтовані з торгового місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 10; торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 9; торговельного місця НОМЕР_1 в торговельному ряді № 5 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 (головуючий суддя: Корсун В.Л., судді: Горохов І.С., Владимиренко І.В.) задоволено позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" м. Запоріжжя за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок".

Визнано недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.10 б/н в частині позбавлення ОСОБА_1 торговельного місця НОМЕР_1 в ряду №5, торговельного місця НОМЕР_2 в ряду № 9 та торговельного місця НОМЕР_3 в ряду № 10 на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36).

Визнано недійсним рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.10 б/н в частині позбавлення ОСОБА_1 торговельного місця НОМЕР_1 в ряду № 5, торговельного місця НОМЕР_2 в ряду № 9 та торговельного місця НОМЕР_3 в ряду № 10 на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36).

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36, код ЄДРПОУ 33985962) повернути на попереднє місце належні ОСОБА_1 торговельні кіоски, демонтовані з торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 10, торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 9 та торговельного місця НОМЕР_1 в торговельному ряді № 5.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наполягає на тому, що господарським судом не надано належної оцінки всім доказам, наявним в матеріалах справи, та стверджує, що Правилами торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за № 288/6576 (зі змінами та доповненнями) визначено, що ринковий збір та послуги ринку повинні сплачуватись кожного дня торгівлі, безпосередньо на території ринку до його каси, однак позивач, розташував на території ринку власну металеву роздрібну конструкцію, не укладаючи при цьому додаткових угод та договорів про надання послуг ринку та здійснив тільки 9 платежів протягом 2009р. і 30 платежів протягом 2010р., чим систематично та тривало порушував п.22 Правил торгівлі на ринках. Таким чином, відповідач вважає, що у суду не було підстав для визнання недійсними рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.10 б/н та рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.10 б/н.

Позивач відзиву суду не надав, однак у судових засіданнях представник зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.

Третя особа також відзиву суду не надала, але у судових засіданнях представник зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги та просить рішення господарського суду скасувати.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 м. Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою "Автомобільний ринок" м. Запоріжжя, про визнання недійсним рішення ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.2010 року б/н; визнання недійсним рішення адміністрації ТОВ „ВКФ „ЗОРЗ" від 01.04.2010 року б/н.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на позбавлення його торговельних місць на території ринку відповідачем, який не є суб'єктом правовідносин між ринком та продавцями та не має правових підстав втручатися у діяльність продавців, а також незаконність рішення про позбавлення продавця торгівельного місця за відсутності підстав.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.12.2010р. у справі № 09-07/1059-6/263/10, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011р., позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) задоволено. Визнано недійсними рішення товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" (надалі ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ") від 26.02.10 б/н та рішення адміністрації ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.10 б/н в частині позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 торгівельних місць на Запорізькому автомобільному ринку.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011р. у справі № 09-07/1059-6/263/10 скасовано вищезазначені постанову та рішення, а справу направлено на новий розгляд до господарському суду Запорізької області.

Під час нового розгляду справи позивач заявою від 05.09.2011р. уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними рішення ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.10 б/н, рішення адміністрації ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.10 б/н в частині позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 торгівельних місць на Запорізькому автомобільному ринку. Крім того, просив суд зобов'язати ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" повернути на попереднє місце належні ОСОБА_1 торговельні кіоски, демонтовані з торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 10; торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 9; торговельного місця НОМЕР_1 в торговельному ряді № 5. Вказана заява прийнята судом та справа розглянута з її врахуванням.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 01.08.2007 року між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" та третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" було укладено договір управління майном № 1; за пунктами 1.1 та 1.2 вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" (установник управління) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" (управителю) в управління нерухоме майно, під яким мається на увазі цілісний майновий комплекс "Автомобільний ринок", розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36 (перелік переданого майна зазначено в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору); в свою чергу управитель зобов'язався здійснювати управління цим майном в інтересах установника управління в інтересах автомобільного ринку.

За умовами договору в процесі управління майном установника управління управитель діє без доручення та має право укладати договору оренди, підряду, будівництва і реконструкції майна, надання послуг на ринку, по закріпленню за торговим місцем, а також інші договори та угоди, пов'язані з ефективним функціонуванням майна, в установленому законом порядку стягувати з торгуючих на ринку торговий збір з подальшим його перерахуванням, стягувати з торгуючих збір за закріплення торгового місця, бронювання, плату (збір) з надання обов'язкових та додаткових послуг ринка; також управитель зобов'язаний здійснювати від свого імені всі необхідні дії для функціонування ринку за його призначенням. Установник управління не вправі втручатися в поточну діяльність управителя.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснює свою діяльність на підставі дозволу на розміщення об'єкту торгівлі та сфери послуг № 4845 (попередній за № 10066), яким визначено вид діяльності "послуги авторинку по вул. Оріхівське шосе, 36".

01.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договори про надання послуг ринку за №№ 179, 58 та 205, за якими відповідач надав позивачу за плату послуги користування торговельним місцем НОМЕР_1 в торговельному ряду 5, торговельним місцем НОМЕР_2 в торговельному ряду № 9, торговельним місцем НОМЕР_3 в торговельному ряду № 10. За умовами договорів вони вступають в силу з дня їх підписання та діють до 01.01.2009 року; строк договорів автоматично пролонговується на той самий термін, якщо впродовж місяця до дня закінчення договору сторони не заявили про їх припинення.

У матеріалах справи наявні також додаткові угоди до договорів № 179, № 58 та № 205, що є невід'ємними частинами зазначених договорів (т.1, а.с.92-97, 100-105, 108-113), якими вказані договори про надання послуг ринку неодноразово продовжені на місяць; остаточно строк договорів було продовжено до 31.10.2009 року.

Відповідач листами № 101, № 219, № 44 від 26.11.2008 року попереджав позивача про припинення надання послуг ринку.

26.02.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" прийняло рішення про позбавлення позивача торгових місць НОМЕР_1 в ряду № 5, НОМЕР_2 в ряду № 9, НОМЕР_3 в ряду № 10 з 01.04.2010 року на підставі пункту 34 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.2005 року № 5, у зв'язку із систематичним та грубим порушенням Правил торгівлі на ринках.

01.04.2010 року адміністрацією Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" було прийнято аналогічне за змістом рішення про позбавлення позивача торгівельних місць.

Відповідач направив позивачу повідомлення-попередження № 29 від 15.04.2010 року, № 51 від 20.05.1010 року, № 93 від 12.06.2010 року, № 203/2 від 19.07.2010 року, № 210 від 04.08.2010 року, № 198 від 07.07.2010 року про звільнення зайнятих торговельних місць.

Позивач, вважаючи незаконними рішення про позбавлення його торгівельних місць, звернувся з позовом про визнання вказаних рішень недійсними. Позов задоволений судом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 затверджено Правила торгівлі на ринках, які носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування, зазначаючи на необхідність регулювання окремим договором правовідносин, що складаються між ринком та продавцями при здійсненні ринком діяльності з надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів у разі використання торговельного місця на умовах оренди та на визначений термін. Правила торгівлі на ринках, які встановлюються органами місцевого самоврядування, не повинні суперечити положенням Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.02 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.02 за №288/6576 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 №280 (зі змінами та доповненнями), до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься вирішення питань щодо встановлення відповідно до законодавства правил торгівлі на ринках. Таким чином, органи місцевого самоврядування, зокрема сільські, селищні та міські ради, мають повноваження встановлювати правила торгівлі на ринках на відповідних територіях.

Рішенням Запорізької міської ради від 23.12.05 № 5 затверджені Правила торгівлі на ринках м. Запоріжжя, в яких визначено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній власнику ринку, комунальному підприємству "Запоріжринок", за рішенням міської ради земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту та пропозиції.

Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22.03.02 за № 288/6576 (із змінами та доповненнями), ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Отже, господарський суд дійшов правомірного висновку, що ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ", який управляє майном ТОВ "Автомобільний ринок" від свого імені та в інтересах ТОВ "Автомобільний ринок", є ринком в розумінні п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 та п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.05 № 5. Таким чином, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги твердження позивача, що ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" не є ринком та не є самостійним суб'єктом відносин між ринком і продавцями.

Пунктом 15 вказаних Правил передбачено, що в разі встановлення стаціонарного об'єкту торгівлі на території ринку (кіоску, павільйону тощо) або зняття торгівельного місця на визначений термін (понад 10 робочих днів ринку) суб'єкт господарювання зобов'язаний укласти з адміністрацією ринку договір про отримання торговельного місця.

Як було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, 01.09.2007р. між ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" (сторона-1) та приватним підприємством ОСОБА_1 (сторона-2) укладено договори за №№ 58, 179 та 205 про надання послуг ринку, за умовами яких (п. 2.1. договорів) Сторона-1 за плату надає Стороні-2 послуги щодо користування стороною-2 торговими місцями, які розміщені: в торгівельному ряді № 5 місце НОМЕР_1, в торгівельному ряді № 9 місце НОМЕР_2 та в торгівельному ряді № 10 місце НОМЕР_3, згідно з генеральним планом автомобільного ринку за адресою: 69063, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36.

Відповідно до п. 2.2. договорів, на торговому місці стороною-2 розташовано торгівельний об'єкт (кіоск, павільйон, навіс). Торгівельний об'єкт загальною площею 27,75 кв.м. (договір № 58) і площею 6,2 кв.м. (договори за №№ 179, 205) та майно, яке знаходиться в ньому є приватною власністю Сторони-2. Розділами 3, 5 договорів сторони узгодили права та обов'язки сторін, а також відповідальність сторін за порушення умов договору. Пунктом 7.1. вказаних договорів сторони передбачили, що договір вступає в силу з дня підписання і діє до 01.01.09. Згідно з п. 7.2. договорів, строк дії договору автоматично пролонгується на той же термін, якщо у продовж місяця до дня закінчення договору сторони не заявили про його припинення.

Листами від 26.11.08 за №№ 101, 219, 244 ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" повідомляло позивача про те, що 01.01.09 закінчується строк дії договорів від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205. У зв'язку з чим, ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" пропонувало позивачу укласти додаткові угоди до вказаних договорів, для підписання яких ФОП ОСОБА_1 запрошувалась до адміністрації ринку до 15.12.08. Також, із змісту вказаних листів вбачається, що у випадку неявки до адміністрації ринку або відмови від підписання додаткової угоди до договору до визначеної дати, ТОВ "ВКФ "ЗОРЗ" на підставі п. 7.2. договору заявляє про його розірвання з 01.01.09.

01.01.09 між товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" (сторона-1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (сторона-2) укладено додаткові угоди № 1 до договорів про надання послуг ринку від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205. За змістом вказаних додаткових угод сторони виклали п. 4.1. договорів у наступній редакції: "За послуги ринку сторона-2 сплачує стороні-1 18,00 грн. за один м2 за один місяць в касу чи на розрахунковий рахунок сторони-1. Загальна сума договору складає 499,50 грн. за 1 місяць".

Додаткові угоди № 1 вступають в силу з 01.01.09 та діють по 28.02.09 або до затвердження граничного тарифу облдержадміністрацією і являються невід'ємними частинами договорів від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205 та скасовують дію тих положень основного договору, які суперечать цим додатковим угодам.

Після закінчення терміну дії додаткових угод від 01.01.09 № 1, між сторонами були укладені наступні додаткові угоди (всього 5 по кожному з договорів за №№ 58, 179, 205), якими сторони визначали розмір плати за послуги ринку та продовжували строк дії додаткових угод. Так, зокрема, за умовами додаткової угоди № 5 сторони передбачили, що додаткова угода вступає в силу з 01.09.09 та діє по 31.10.09.

Таким чином, з 01.01.09 господарські правовідносини між сторонами за договорами від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205 не припинились, а продовжували існувати з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до вказаних договорів. Даний факт підтверджується також квитанціями позивача про сплату послуг ринку за спірний період, які містяться в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи відсутні письмові заяви сторін про припинення строку дії спірних договорів, отже договори від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205, які укладались згідно з п. 7.1. договорів на період з 01.09.07 по 01.01.09 (на 1 рік 4 місяці), автоматично продовжили свою дію після 01.01.09 на 1 рік 4 місяці у відповідності до п. 7.2. договору, тобто до 01.05.10.

Відповідно до п. 34 Правил торгівлі на ринках м. Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.05 № 5, адміністрація ринку має право позбавляти продавців торговельного місця в разі: несплати ринкового збору та послуг ринку; відмови продавців, що здійснюють торгівлю із стаціонарних торговельних місць, які не належать ринку, від укладання договору про утримання торговельного місця; систематичного (більше двох разів) порушення Правил торгівлі на ринках, Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі.

У випадку позбавлення торговельного місця адміністрація ринку має право звільнити територію ринку від стаціонарного торговельного місця в разі, якщо продавець самостійно не здійснить звільнення торгової площі від належного йому стаціонарного об'єкта протягом 10-ти днів з моменту відповідного повідомлення його про позбавлення торговельного місця.

Станом на час винесення відповідачем рішення від 26.02.2010р., договори від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205 не припинили свою дію, оскільки були автоматично пролонговані, позивачем сплачувався ринковий збір за договорами №№ 58, 179, 205 від 01.09.07 та додатковими угодами до вказаних договорів, отже, підстави для позбавлення позивача торговельних місць були відсутні, тому господарський правомірно визнав недійним рішення товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.2010р., як таке, що порушує права і охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішенням товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.10 б/н відповідач вплинув на зміст правовідносин сторін та становище позивача, оскільки правових підстав для позбавлення ОСОБА_1 права займати спірні торгівельні місця на момент прийняття рішення товариства судом не встановлено. Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути на попереднє місце належні позивачу торговельні кіоски, демонтовані з торгового місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 10, торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 9, торговельного місця НОМЕР_1 в торговельному ряді № 5 є доведеними та обґрунтованими. Тому позовні вимоги в цій частині підлягали задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2011р. у справі № 32/5009/2101/11.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення адміністрації відповідача від 01.04.2010р. № б/н судова колегія вважає, що вони задоволені помилково з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, особи звертаються до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 2).

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом, у межах його компетенції, офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Зміст рішення адміністрації відповідача від 01.04.2010р. № б/н є тотожним зі змістом рішення товариства від 26.02.2010р., однак вказане рішення адміністрації не може вважатись актом ненормативного (індивідуального) характеру, оскільки воно прийнято одноособово директором товариства і фактично є наказом керівника, який розповсюджується на діяльність товариства та не може створювати перешкод у здійсненні господарської діяльності позивача. З цієї підстави рішення за позовними вимогами про визнання недійсним рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" м. Запоріжжя від 01.04.2010р. № б/н прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. у справі № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11- задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. у справі № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 -скасувати частково.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.10 б/н в частині позбавлення ОСОБА_1 торговельного місця НОМЕР_1 в ряду № 5, торговельного місця НОМЕР_2 в ряду № 9 та торговельного місця НОМЕР_3 в ряду № 10 на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36).

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

О.В.Кододова

надр. 7 прим:

1 прим. -у справу; 1 прим. -позивачу

1 прим. -відповідачу; 1 прим. -третій особі

2 прим. -ДАГС; 1 прим. -ГСЗО;