Постанова

від 25.09.2012 по справі 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р. Справа № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого Н.О. Волковицької, Л.І. Рогач

за участю представників: позивачаОСОБА_4, угода від 21.05.2012р. відповідача третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року у справі№09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 Господарського суду Запорізької області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" провизнання недійсним рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.2010 року, рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.2010 року, зобов'язання повернути торговельні кіоски

ВСТАНОВИВ:

06.09.2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.2010 року б/н, рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.2010 року б/н, припинення дій Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" щодо позбавлення позивача торгівельних місць і створенню перешкод у здійсненні господарської діяльності (відповідно до наслідків перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010 року за постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року).

Позовні вимоги вмотивовано незаконністю дій щодо позбавлення позивача торговельних місць на території ринку відповідачем, який не є суб'єктом правовідносин між ринком та продавцями та не має правових підстав втручатися у діяльність продавців, незаконністю рішення про позбавлення продавця торгівельного місця за відсутності передбачених законодавством підстав.

Заявою про уточнення позовних вимог (т.4, а.с.46) позивач просив розглядати такі позовні вимоги: визнати недійсним рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.2010 року б/н, рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.2010 року б/н в частині позбавлення позивача торговельних місць на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36); зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" повернути на попереднє місце належні ОСОБА_5 торговельні кіоски, демонтовані з торговельного місця № НОМЕР_1 в торговельному ряді № НОМЕР_4, торговельного місця № НОМЕР_2 в торговельному ряді № НОМЕР_5, торговельного місця № НОМЕР_3 в торговельному ряді № НОМЕР_6.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на встановлене судовими рішеннями набуття ним як суб'єктом господарювання правового статусу ринку, відповідністю спірних рішень та дій пункту 34 Правил торгівлі на ринках м. Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради № 5 від 23.12.2005 року; вказав на відсутність правових підстав для здійснення торгівельної діяльності на території ринку позивачем, з яким не укладено відповідний договір, та який здійснював торговельну діяльність без попередньої сплати ринкового збору та оплати послуг ринку.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.02.2012 року (судді: Корсун В.Л. -головуючий, Горохов І.С. Владимиренко І.В.) позов задоволено; визнано недійсними: рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 26.02.2010 року б/н в частині позбавлення ОСОБА_5 торговельного місця № НОМЕР_3 в ряду № НОМЕР_6, торговельного місця № НОМЕР_2 в ряду № НОМЕР_5 та торговельного місця № НОМЕР_1 в ряду № НОМЕР_4 на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36); рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.2010 року б/н в частині позбавлення ОСОБА_5 торговельного місця № НОМЕР_3 в ряду № НОМЕР_6, торговельного місця № НОМЕР_2 в ряду № НОМЕР_5 та торговельного місця № НОМЕР_1 в ряду № НОМЕР_4 на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36); зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" повернути на попереднє місце належні ОСОБА_5 торговельні кіоски, демонтовані з торговельного місця № НОМЕР_1 в торговельному ряді № НОМЕР_4, торговельного місця № НОМЕР_2 в торговельному ряді № НОМЕР_5, торговельного місця № НОМЕР_3 в торговельному ряді № НОМЕР_6; з відповідача на користь позивача стягнуто 406 грн. судових витрат; з позивача в доход Державного бюджету стягнуто 85 грн. державного мита.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року (судді: Азарова З.П. -головуючий, Геза Т.Д., Кододова О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково та прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові в частині визнання недійсним рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" від 01.04.2010 року б/н в частині позбавлення ОСОБА_5 торговельного місця № НОМЕР_3 в ряду № НОМЕР_6, торговельного місця № НОМЕР_2 в ряду № НОМЕР_5 та торговельного місця № НОМЕР_1 в ряду № НОМЕР_4 на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36) відмовлено; в іншій частині судове рішення залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати, постановивши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки суди невірно застосували приписи статей 173 та 174 Господарського кодексу України у визначенні існування зобов'язань по наданню послуг між позивачем та відповідачем, не дотримали положень статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надавши оцінки матеріалам справи, що свідчать про допущені позивачем порушення, не застосували Правила торгівлі на ринках Запоріжжя, Положення про ринковий збір, Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року "Про місцеві податки та збори", частину 3 статті 5, статтю 7, частину 2 статті 67, статтю 144 Господарського кодексу України.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, у судовому засіданні відхилив її доводи, як необґрунтовані.

Відповідач та третя особа не скористалися правом на участь представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Запорізької міської ради від 23.12.2005 року було затверджено Правила торгівлі на ринках Запоріжжя, якими ринок визначається як суб'єкт господарювання, створений на земельній ділянці, відведеній власнику ринку, Комунальному підприємству "Запоріжринок" за рішенням міської ради та зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту та пропозиції. За пунктом 15 Правил в разі встановлення на території ринку стаціонарного об'єкта (кіоску, павільйону) або зняття торговельного місця на визначений термін (понад 10 робочих днів ринку) суб'єкт господарювання повинен укласти з адміністрацією ринку договір про отримання торговельного місця.

Пунктом 34 Правил визначено, що адміністрація має право позбавляти продавців торговельного місця у разі: несплати ринкового збору та послуг ринку, відмови продавців, що здійснюють торгівлю із стаціонарних торговельних місць, які не належать ринку, від укладання договору про утримання торговельного місця, систематичного (більше двох разів) порушення Правил торгівлі на ринках, Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі; у такому випадку адміністрація вправі звільнити територію ринку від стаціонарного торговельного місця в разі, якщо продавець самостійно його не звільнить на протязі 10 днів з моменту повідомлення його про позбавлення торговельного місця.

24.07.2003 року Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (зі змінами до нього від 29.11.2007 року), за умовами якого орендарю передано в оренду земельну ділянку загальною площею 12,7985 га з цільовим призначенням для розташування автомобільного ринку.

01.08.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" було укладено договір управління майном № 1; за пунктами 1.1 та 1.2 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" (установник управління) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" (управителю) в управління нерухоме майно, під яким мається на увазі цілісний майновий комплекс "Автомобільний ринок", розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36 (перелік переданого майна зазначено в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору); в свою чергу управитель зобов'язався здійснювати управління цим майном в інтересах установника управління в інтересах автомобільного ринку.

Передача майна в управління не тягне за собою переходу права власності на нього до управителя; вигодонабувачем за цим договором є установник (пункти 1.3 та 1.4 договору).

За умовами договору в процесі управління майном установника управління управитель діє без доручення та має право укладати договори оренди, підряду, будівництва і реконструкції майна, надання послуг на ринку, по закріпленню за торговим місцем, а також інші договори та угоди, пов'язані з ефективним функціонуванням майна, в установленому законом порядку стягувати з торгуючих на ринку торговий збір з подальшим його перерахуванням, стягувати з торгуючих збір за закріплення торгового місця, бронювання, плату (збір) з надання обов'язкових та додаткових послуг ринка; також управитель зобов'язаний здійснювати від свого імені всі необхідні дії для функціонування ринку за його призначенням. Установник управління не вправі втручатися в поточну діяльність управителя.

Сторони обумовили строк дії договору на один рік з можливістю подальшої пролонгації у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення договору.

За підписаним актом прийому-передачі майна від 01.08.2007 року (додаток № 1 до договору управління майном) установник управління передав, а управитель прийняв цілісний майновий комплекс "Автомобільний ринок", розташований на земельній ділянці площею 12,7985 га за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36.

Також місцевий господарський суд встановив, що відповідач здійснює свою діяльність на підставі дозволу на розміщення об'єкту торгівлі та сфери послуг № 4845 (попередній за № 10066), яким визначено вид діяльності "послуги авторинку по вул. Оріхівське шосе, 36".

01.09.2007 року позивачем та відповідачем було укладено договори про надання послуг ринку за №№ 179, 58 та 205, за якими відповідач надає позивачу за плату послуги користування торговельним місцем № НОМЕР_3 в торговельному ряду № НОМЕР_6, торговельним місцем № НОМЕР_2 в торговельному ряду № НОМЕР_5, торговельним місцем № НОМЕР_1 в торговельному ряду № НОМЕР_4; за умовами договору на торговому місці позивачем розташовано торгівельний об'єкт (кіоск, павільйон, навіс). Торгівельні об'єкти загальною площею 27,75 кв.м. та 6,2 кв.м. та майно, що в них знаходиться, є приватною власністю позивача.

Договорами визначено права та обов'язки сторін а також відповідальність за порушення умов договору; договори набирають чинності з дня їх підписання та діють до 01.01.2009 року з автоматичною пролонгацією на той самий термін, якщо впродовж місяця до дня закінчення договору сторони не заявили про їх припинення.

Відповідач листами № 101, № 219, № 44 від 26.11.2008 року попереджав позивача про припинення надання послуг ринку.

Додатковими угодами до договорів № 179, № 58 та № 205, що є невід'ємними частинами зазначених договорів (т.1, а.с.92-97, 100-105, 108-113), вказані договори про надання послуг ринку неодноразово продовжені на місяць; остаточно строк договорів було продовжено до 31.10.2009 року.

Судом встановлено, що після 31.10.2009 року позивач здійснював сплату послуг ринку за відповідний період; письмових повідомлень сторін про припинення дії договору у визначеному вище порядку у місячний строк до 31.10.2009 року чи про подальше продовження строку дії договору матеріали справи не містять, відтак первісні договори про надання послуг ринку на час прийняття спірних рішень є пролонгованими.

26.02.2010 року рішенням робочої комісії, створеної Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" позивача було позбавлено торгових місць № НОМЕР_3 в ряду № НОМЕР_6, № НОМЕР_2 в ряду № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 в ряду № НОМЕР_4 з 01.04.2010 року у зв'язку із систематичним та грубим порушенням Правил торгівлі на ринках на підставі пункту 34 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.2005 року № 5.

Відповідач направив позивачу повідомлення-попередження № 29 від 15.04.2010 року, № 51 від 20.05.2010 року, № 93 від 12.06.2010 року, № 203/2 від 19.07.2010 року, № 210 від 04.08.2010 року, № 198 від 07.07.2010 року про звільнення зайнятих торговельних місць; листом від 19.07.2010 року адміністрація ринку повідомила позивача про закінчення строку на звільнення торговельних місць від належних позивачу кіосків, а 27.07.2010 року наказом директора позивача позбавлено відповідно належних їй торгівельних місць.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд покликався на встановлені ним обставини справи щодо використання позивачем торгівельних місць на ринку на підставі пролонгованих договорів, виконання ним обов'язків по сплаті послуг ринку за відповідний період та вказав, що жодних доказів на підтвердження систематичного порушення позивачем Правил торгівлі на ринках, Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі відповідач не надав, а рішення товариства та адміністрації ринку, дії відповідача з демонтажу торговельних кіосків позивача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Переглядаючи справу в повному обсязі за положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, виходячи з тих самих обставин справи, вказав водночас на невідповідність спірного рішення адміністрації відповідача від 01.04.2010 року (б/н) ознакам акта ненормативного (індивідуального) характеру, та відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення адміністрації від 01.04.2010 року (б/н); постанову апеляційного суду в даній частині не оскаржено.

Судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом № 57/188/84/105 від 26.02.2002 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 року за № 288/6576 (зі змінами та доповненнями) ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій; у своїй діяльності ринок керується чинним законодавством.

За пунктом 7 наведених Правил адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду тощо проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць та об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку та організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Торговельним місцем є площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції, усі торговельні місця позначаються номерами; до обов'язків адміністрації ринку належить забезпечення торговельним місцем продавця; особи, що торгують на ринку, мають право на зайняття торговельного місця на ринку, сплативши ринковий збір у порядку визначеному законодавством (пункти 13, 15, 35 Правил).

У разі використання торговельного місця на умовах оренди у продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду; адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість (пункти 18, 20 Правил).

Дані Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування, зазначаючи водночас на необхідність регулювання окремим договором правовідносин, що складаються між ринком та продавцями при здійсненні ринком діяльності з надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів у разі використання торговельного місця на умовах оренди та на визначений термін.

Статтею 761 ЦК України передбачено право передання майна у найм власника речі або особи, якій належать майнові права, та особи, уповноваженої на укладення договору найму. Відповідно до частини першої статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Нормами статті 184 ЦК України передбачено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ (відповідну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі № 07/33-71).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що укладені сторонами договори містять такі істотні умови як індивідуалізований предмет оренди, розмір плати, права та обов'язки сторін, строк дії договору тощо.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює загальні умови виконання господарських зобов'язань: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Посилаючись на пункт 34 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.2005 року № 5, за яким адміністрація ринку має право позбавляти продавців торгового місця в разі несплати ринкового збору та послуг ринку, відмови продавців, що здійснюють торгівлю зі стаціонарних торгових місць, які не належать ринку, від укладання договору про утримання торгового місця, систематичного порушення Правил торгівлі на ринках, Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі, відповідач залишив поза увагою, що між сторонами існують договірні відносини, а підстави та порядок припинення чи розірвання укладених договорів, виникнення у сторони обов'язку повернути торгову площу визначаються умовами укладених сторонами договорів та приписами чинного законодавства (зокрема, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України).

Скаржником не спростовано висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо регулювання правовідносин сторін на час прийняття спірних рішень чинним договорами, укладеними адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, не надано доказів припинення чи розірвання даних договорів у встановленому порядку.

Також господарськими судами на підставі належних та допустимих доказів встановлено істотні обставин справи використання позивачем торговельних місць за встановлених законодавством підстав, без порушення нормативного регулювання діяльності ринку; доводи скаржника у цій частині зводяться до фактичної переоцінки встановлених судами обставин справи.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарським судом розглянуто всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізовано правовідносини, що виникли між сторонами, а їх висновки за наслідками розгляду спору є законними та обґрунтованими.

Підстав для скасування судових рішень з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року у справі № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач