Постанова

від 23.07.2012 по справі 5010/381/2012-22/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.12 Справа № 5010/381/2012-22/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

при секретарі судового засідання Самолюк У.

за участю представників сторін:

від прокурора -Покора К.В. посвідчення (№34)

від позивача -не з'явився

від відповідача -Шевчук В.М.

розглянувши апеляційну скаргу військового прокурора Івано-Франківського гарнізону подану в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району №32-1658 вих-12 від 23.05.2012 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2012року (суддя Макєєва О.В.)

у справі № 5010/381/2012-22/17

за позовом Приватного підприємства "АОВВ"Ліга Люкс", м. Івано-Франківськ

до відповідача Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Івано-Франківськ

про внесення змін до договору оренди нерухомого військового майна від 24.12.09 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2012 р. задоволено позов приватного підприємства «АОВВ «Ліга Люкс». Внесено зміни до договору оренди нерухомого військового майна від 24.12.09 р. шляхом доповнення його п..5 такого змісту: «Орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди, у разі продажу майна, переданого в оренду, має переважне право перед іншими особами на його придбання." Стягнено з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району в користь приватного підприємства "АОВВ" ЛІГА ЛЮКС" 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. сплаченого судового збору.

В основу мотивувальної частини рішення господарського суду покладено офіційне тлумачення Конституційним Судом ч. 2 ст. 777 ЦК України , відповідно до якого положення ст..ст. 177, 760, ч. 2 ст. 777 ЦК України слід розуміти так: наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму військового майна , що є річчю, яка не вилучена, не обмежена у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), у разі продажу такого майна, має переважне право перед іншими особами на його придбання. Відтак, оскільки нежитлове приміщення не вилучено, не обмежено у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), позивач вправі вимагати внесення змін в договір оренди шляхом доповнення його умовою про вказане переважне право (переважне право на придбання) орендаря.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військовий прокурор Івано- Франківського гарнізону подав в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2012 р. у справі № 5010/381/2012-22/17 та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, судом першої інстанції не з'ясовано , що у п.4 «Порядку про надання дозволу військовим частинам Збройних Сил України», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 р. №778 зазначено, що дозвіл військовим частинам на передачу нерухомого військового майна в оренду надається -Міністерством Оборони України або відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами). Таким чином Івано-Франківська КЕЧ району має право передавати майно в оренду і звітувати за використання майна перед Міністерством Оборони України. Відчуження нерухомого військового майна, здійснюється за процедурою відкритих торгів (тендеру). Крім того, апелянт зазначив, що відповідно до ст.ст. 1,6 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних силах України»військове майно -це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних сил України, однією з яких є Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина. Начальник частини несе відповідальність перед Органом управління майном (Міністерством оборони України) за стан діяльності установи, охорону, ефективне використання закріпленого за установою державного майна.

Наданим ст. 96 ГПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач не скористався, явки в судове засідання уповноваженого представника повторно не забезпечив, поважності причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалами суду від 15.06.2012 р. та 11.07.2012 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №790100605630, №7901006136659.

В судовому засіданні представник прокуратури та відповідача повністю підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

24.12.09 р. між ПП «АОВВЛІГА ЛЮКС»(орендарем) та державою в особі Кабінету Міністрів України, орган уповноважений здійснювати управління -Івано-Франківська квартирно-експлуатаційною частиною району (орендодавцем) укладено договір оренди нерухомого військового майна -нежитлових приміщень площею 110,0 кв.м в будівлі №5 військового містечка №12.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування вказане нерухоме військове майно балансовою вартістю 179 445,77 грв. згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 24118647, виданого Івано- Франківським БТІ 13.10.09.

Колегією суддів встановлено, що об'єкт оренди належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради від 10.09.08 р. на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 417 від 26.08.08 р. та зареєстрованого Івано-Франківським ОБТІ від 10.09.08р. за реєстраційним номером 246592203.

Відповідно до ст.ст. 1,6 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних силах України»військове майно -це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, тощо.

Частиною 3 ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Порядок внесення змін в договір врегульований ст.188 ГПК України, згідно якого, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору, направивши останньому проект додаткового договору №1 від 23.12.2011р., в п. 3 якого було запропоновано доповнити договір пунктом 6.5. такого змісту: "6.5. Орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди , у разі продажу майна, переданого в оренду, має переважне право перед іншими особами на його придбання".

На думку колегії суддів, судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачем порушено п.3.3 вищевказаного договору, що створило заборгованість по орендній платі.

Як вбачається із матеріалів справи, Івано-Франківською КЕЧ району було направлено на адресу ПП «АОВВ Ліга Люкс»претензії №08 від 23.03.12 р. щодо оплати боргу по орендній платі. Однак на момент звернення до суду заборгованість залишилась не погашеною.

В п.10.7 договору визначено, що реорганізація орендодавця чи орендаря або перехід права власності на орендоване майно третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.

За умовами п.10.9 договору, чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок приватизації орендованого майна орендарем.

Як зазначено в п.11.2 договору, в особливих умовах, передбачено, що відчуження орендованого майна заборонено.

Згідно ч.2 ст..777 Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Згідно пояснень прокурора та представника відповідача, колегією встановлено, що наймодавець- відповідач не має наміру продавати річ, яку передано в найм, а тому у позивача немає правових підстав вважати що його право орендаря щодо переважного права викупу орендованого майна, порушено.

Крім того, як вище встановлено, позивачем- наймачем неналежно виконувалися умови договору оренди, зокрема порушено умови договору щодо сплати орендної плати .

А відтак з урахуванням ч.2 ст..777 Цивільного кодексу України, у позивача не має правових підстав для вимоги щодо внесення змін до договору оренди в частині застереження щодо переважного права на викуп майна, що орендується.

Згідно з ст.6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру , після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при скасуванні рішення суду першої інстанції проводиться новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу військового прокурора Івано-Франківського гарнізону подану в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району-задоволити.

2.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2012р. у справі №5010/381/2012-22/17 -скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ПП "АОВВ"Ліга Люкс" - відмовити.

3.Стягнути з ПП "АОВВ"Ліга Люкс" ( вул.Коновальця, 46, м. Івано-Франківськ, 76018, код 36116860) в дохід державного бюджету ( р/р 31216206782006) -536,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

4.Господарському суду Івано-Франківської області -видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи скерувати до місцевого господарського суду.

Повна постанова виготовлена 27.07.2012 р.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк