Постанова

від 31.07.2012 по справі 4-26/17-3905-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р.Справа № 4-26/17-3905-2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Шевченко В.В.,

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю представників сторін:

від ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт": Скопінцев Ю.Ю. -за дорученням

від ПП "Зовніштранс": Дембновецький О.К., Євтушенко С.В. -за дорученням

від ТОВ "Біг Біоенерджі ЮА": не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області

від 11 травня 2012 року

у справі №4-26/17-3905-2011

за позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до:

- Приватного підприємства "Зовніштранс",

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Біоенерджі ЮА"

- про стягнення 229.037 грн. 84 коп.

В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 26.06.2012 р. на 17.07.2012 р. та у справі оголошувалась перерва з 17.07.2012 р. по 31.07.2012 р.

ВСТАНОВИЛА:

30.09.2011 р. Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (далі позивач, Порт) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Зовніштранс" (далі Підприємство) про стягнення з останнього на користь Порту 229.037 грн. 84 коп., з яких : 205073 грн. 06 коп. -сума боргу, 15849 грн. 62 коп. -пеня, 4670 грн. 56 коп. -збитки від інфляції та 3444 грн. 59 коп. -3 % річних.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 103-ОД від 31.12.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати наданих Портом за названим договором послуг на суму 205073 грн. 06 коп. та не оплатив рахунки останнього, а саме: № 104 від 03.01.2011 р., № 167 від 24.01.2011 р., № 286 від 31.01.2011 р., № 561 від 04.02.2011 р., № 562 від 15.02.2011 р., № 576 від 23.02.2011 р. та № 684 від 28.02.2011 р., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також пеню, річні та збитки від інфляції, а крім того, відшкодувати понесені судові витрати по справі: 2290 грн. 37 коп. -на сплату держмита та 236 грн. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підприємство позовні вимоги Порту вважало безпідставними та недоведеними належними та допустимими доказами у справі.

Ухвалою від 30.01.2012 р. до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача місцевим судом залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Біг Біоенерджі ЮА" (далі Товариство), а ухвалою від 21.03.2012 р. останнє залучено до участі в розгляді справи в якості другого відповідача.

Товариство свої міркування щодо спору до суду не надало та його представник в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за відсутністю його представника за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2012 р. (суддя Невінгловська Ю.М.) позов Порту залишений без задоволення з посиланням на недоведеність останнім своїх вимог належними та допустимими доказами у справі.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення яким задовольнити його позов у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Відзиві на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представники Підприємства просили рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Порту без задоволення.

Товариство було своєчасно та належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду справи, але не скористалось своїм правом на участь розгляду справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 15.11.2010 р. між Потом та Товариством був укладений договір № 78-ОД за умовами якого Порт зобов'язався організувати та виконати операції з перевалки на експорт технологічної сировини, балансу хвойних та березових порід, лісу круглого, щепи технологічної, пиломатеріалів, що належить Товариству, а останній зобов'язався оплатити виконані Портом роботи. Сторонами названого договору передбачено, що цей договір діє з моменту його підписання та до 31.12.2010 р., а продовження строку дії договору здійснюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору на підставі письмового повідомлення однієї із сторін про бажання продовжити дію договору не пізніше 30 днів до даті закінчення дії договору.

Оскільки, будь-яких додаткових угод до вищевказаного договору сторонами не укладалось, то договір № 78-ОД від 15.11.2010 р. припинив свою дію з 01.01.2011 р. внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

31.12.2010 р. між Товариством та Підприємством був укладений договір № 23/11-В на транспортно-експедиційне обслуговування, за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання за плату здійснювати транспортно-експедиційне (внутрішньо-портове) обслуговування вантажів Товариства, що переміщуються через Б-Дністровський порт.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор для виконання доручень клієнтів (вантажовласників) може укладати договори з портами, у зв'язку з чим 31.12.2010 р. між Підприємством та Портом був укладений договір № 103-ОД, за умовами якого останній зобов'язався організувати та виконати операції з перевалки на експорт технологічної сировини, балансу хвойних та березових порід, лісу круглого, щепи технологічної, пиломатеріалів Товариства, а Підприємство зобов'язалось здійснювати оплату вартості послуг за даним договором та іншим послугам, наданими портом, за діючими ставками та тарифами, сформованими на день надання послуг та/або відвантаження.

Таким чином, відносини по організації та виконанню операцій з перевалки на експорт технологічної сировини, балансу хвойних та березових порід, лісу круглого, щепи технологічної, пиломатеріалів Товариства регулюються договором № 103-ОД від 31.12.2010 р., укладеного між Портом та Підприємством.

Згідно п. 7.1 названий договір вступає в дію з дати його підписання та діє до січня 2012 року.

Відповідно до п. 3.16 даного договору розрахунки за послуги, зазначені в розділі 2.2 договору проводяться між портом і експедитором/вантажовласником безпосередньо на підставі виставлених рахунків протягом 10 банківських днів з моменту вручення рахунків портом експедитору/вантажовласнику, тобто Порт має право рахунки на оплату наданих послуг вручати як експедитору, так і вантажовласнику на свій розсуд, а останні повинні їх оплатити протягом 10 банківських днів з моменту вручення цих рахунків, внаслідок чого протилежні доводи Підприємства до уваги прийнятими бути не можуть.

Як слідує з матеріалів справи Порт з метою отримання оплати наданих за договором № 103-ОД від 31.12.2010 р. послуг виставив саме Підприємству рахунки:

- рахунок № 104 від 03.01.2011 р. на суму 3735 грн. 62 коп., який є рахунком передоплати, відповідно до п. 3.4 договору „2,3 долара США за 1 тону технологічної сировини за відвантаження залізничних вагонів на склад Порту", а згідно накладних № 36531983, № 36531977, № 36531981 до Порту надійшло 170 тонн вантажу Товариства.

Названий рахунок та акт виконаних робіт отримані 18.01.2011 р. п. ОСОБА_1., що вбачається з підпису останнього у відповідному журналі Порту.

- рахунок № 167 від 24.01.2011 р. на суму 6905 грн. 21 коп., який є рахунком передоплати, відповідно до п. 3.4 договору „2,3 долара США за 1 тону технологічної сировини за відвантаження залізничних вагонів на склад Порту", а згідно накладних № 35013440, № 35019357, № 35013466, № 36531989, № 35049049, № 32076946 до Порту надійшло 315 тон вантажу Товариства.

Названий рахунок та акт виконаних робіт отримані 07.02.2011 р. п. ОСОБА_2, що вбачається з підпису останнього у відповідному журналі Порту.

- рахунок № 286 від 31.01.2012 р. на суму 226 грн. 56 коп. виставлений Портом на підставі п. 2.1.23 договору, відповідно до якого Підприємство зобов'язалось виконувати всі вимоги Статуту залізниці України, а в разі його порушення компенсувати Порту збитки, згідно виставлених рахунків. Понесені Портом витрати на названу суму підтверджуються таблицею „Витрати № 1 Порту на залізній дорозі по зборам за січень 2011 року".

Названий рахунок та акт виконаних робіт отримані 07.02.2011 р. п. ОСОБА_1., що вбачається з підпису останнього у відповідному журналі Порту.

- рахунок № 561 від 04.02.2011 р. на суму 3946 грн. 43 коп., який є рахунком передоплати, відповідно до п. 3.4 договору „2,3 долара США за 1 тону технологічної сировини за відвантаження залізничних вагонів на склад Порту", а згідно накладних № 35088873, № 35116418, № 35123083 до Порту надійшло 180 тон вантажу Товариства.

Названий рахунок та акт виконаних робіт отримані 01.03.2011 р. п. ОСОБА_3, що вбачається з підпису останнього у відповідному журналі Порту.

- рахунок № 562 від 15.02.2011 р. на суму 986 грн. 58 коп., який є рахунком передоплати, відповідно до п. 3.4 договору „2,3 долара США за 1 тону технологічної сировини за відвантаження залізничних вагонів на склад Порту", а згідно накладної № 35135640 до Порту надійшло 45 тон вантажу Товариства.

Названий рахунок та акт виконаних робіт отримані 01.03.2011 р. п. ОСОБА_3, що вбачається з підпису останньої у відповідному журналі Порту.

- рахунок № 576 від 23.02.2011 р. на суму 189015 грн. 62 коп. виставлений на підставі п. 3.4 договору „7 доларів США за 1 тону технологічної сировини завантаженої зі складу Порту на судно", а згідно коносаменту та маніфесту Портом завантажено на судно 1277,518 тон вантажу Товариства.

Названий рахунок та акт виконаних робіт отримані 01.03.2011 р. п. ОСОБА_3, що вбачається з підпису останньої у відповідному журналі Порту.

- рахунок № 684 від 28.02.2012 р. на суму 257 грн. 04 коп. виставлений Портом на підставі п. 2.1.23 договору, відповідно до якого Підприємство зобов'язалось виконувати всі вимоги Статуту залізниці України, а в разі його порушення компенсувати Порту збитки, згідно виставлених рахунків. Понесені Портом витрати на названу суму підтверджуються таблицею „Витрати № 1 Порту на залізній дорозі по зборам за лютий 2011 року".

Названий рахунок та акт виконаних робіт отримані 09.03.2011 р. п. ОСОБА_1., що вбачається з підпису останньої у відповідному журналі Порту.

Вищенаведене свідчить про те, що на виконання умов договору № 103-ОД від 31.12.2010 р. позивачем були надані послуги з перевалки на експорт технологічної сировини, балансу хвойних та березових порід, лісу круглого, щепи технологічної, пиломатеріалів Товариства на загальну суму 205073 грн. 06 коп. та надані представникам Підприємства відповідні рахунки для їх оплати і акти виконаних робіт.

Ці факти не лише повністю підтверджуються наданими Портом вищевказаними первісними письмовими документами, а також і визнані у повному обсязі Підприємством в акті звірки взаємних розрахунків, в якому останнє не заперечує свою заборгованість перед Портом за надані послуги саме за договором № 103-ОД від 31.12.2010 р. в загальній сумі 205073 грн. 06 коп. та саме за рахунками № 104 від 03.01.2011 р., № 167 від 24.01.2011 р., № 286 від 31.01.2011 р., № 561 від 04.02.2011 р., № 562 від 15.02.2011 р., № 576 від 23.02.2011 р. та № 684 від 28.02.2011 р.

Акти взаєморозрахунків згідно сталої практики підписуються головними бухгалтерами підприємств, які складають ці акти і саме головні бухгалтери згідно їх посадовому стану та посадових інструкції несуть відповідальність за вірність даних щодо фінансової діяльності підприємства, в тому числі щодо даних про здійснення розрахунків, отримання відповідних рахунків та наявності заборгованості. Крім того, вказаний акт скріплено печаткою Підприємства, а відповідно до п 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампі (затвердженої наказом МВС України 11.01.99 № 17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за № 264/3557) відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України.

За таких обставин керівник Підприємства повинен був контролювати законність користування печаткою та відповідати за її використання, тобто за поставлення її на зазначеному акті звірки, а тому посилання Підприємства та висновки суду першої інстанції про те, що цей акт звірки взаєморозрахунків не є належним та допустимим доказом у справі є помилковими, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Відповідно п. 3.16 укладеного договору розрахунок за надані Портом послуги Підприємство повинно було здійснити протягом 10 банківських днів з моменту вручення рахунків Портом.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що за умовами укладеного договору Підприємство повинно було оплатити рахунки Порту в наступні терміни: рахунок № 104 від 03.01.2011 р. не пізніше 12.01.2011 р., рахунок № 167 від 24.01.2011 р. не пізніше 02.02.2011 р., рахунок № 286 від 31.01.2012 р. не пізніше 09.02.2011 р., рахунок № 561 від 04.02.2011 р. не пізніше 13.02.2011 р., рахунок № 562 від 15.02.2011 р. не пізніше 24.02.2011 р., рахунок № 576 від 23.02.2011 р. не пізніше 04.03.2011 р. та рахунок № 684 від 28.02.2012 р. не пізніше 09.03.2011 р.

Але, зазначені рахунки та надані Портом послуги за цими рахунками не оплачені Підприємством до сьогоднішнього часу, у зв'язку з чим на підставі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України з останнього на користь позивача підлягає стягненню 205073 грн. 06 коп. боргу по оплаті наданих Портом послуг.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, у зв'язку з чим Підприємство повинно сплатити позивачеві:

- за несплату рахунку № 104 від 03.01.2011 р. -3% річних в сумі 77 грн. 68 коп. за період з 12.01.2011 р. по 22.09.2011 р. та збитки від інфляції в сумі 154 грн. 77 коп. за період з січня по вересень 2011 р., виходячи з суми боргу 3735 грн. 62 коп.;

- за несплату рахунку № 167 від 274.01.2011 р. -3% річних в сумі 131 грн. 67 коп. за період з 02.02.2011 р. по 22.09.2011 р. та збитки від інфляції в сумі 214 грн. 89 коп. за період з лютого по вересень 2011 р., виходячи з суми боргу 6905 грн. 21 коп.;

- за несплату рахунку № 286 від 31.01.2011 р. -3% річних в сумі 4 грн. 19 коп. за період з 09.02.2011 р. по 22.09.2011 р. та збитки від інфляції в сумі 7 грн. 05 коп. за період з лютого по вересень 2011 р., виходячи з суми боргу 226 грн. 56 коп.;

- за несплату рахунку № 561 від 04.02.2011 р. -3% річних в сумі 71 грн. 68 коп. за період з 13.02.2011 р. по 22.09.2011 р. та збитки від інфляції в сумі122 грн. 81 коп. за період з лютого по вересень 2011 р., виходячи з суми боргу 3946 грн. 43 коп.;

- за несплату рахунку № 562 від 15.02.2011 р. -3% річних в сумі 17 грн. 03 коп. за період з 24.02.2011 р. по 22.09.2011 р. та збитки від інфляції в сумі 21 грн. 63 коп. за період з березня по вересень 2011 р., виходячи з суми боргу 968 грн. 58 коп.;

- за несплату рахунку № 576 від 23.02.2011 р. -3% річних в сумі 3138 грн. 18 коп. за період з 04.03.2011 р. по 22.09.2011 р. та збитки від інфляції в сумі 4143 грн. 77 коп. за період з березня по вересень 2011 р., виходячи з суми боргу 189015 грн. 62 коп.;

- за несплату рахунку № 684 від 28.02.2011 р. -3% річних в сумі 4 грн. 16 коп. за період з 09.03.2011 р. по 22.09.2011 р. та збитки від інфляції в сумі 5 грн. 64 коп. за період з березня по вересень 2011 р., виходячи з суми боргу 257 грн. 04 коп., а всього 3444 грн. 59 коп. -3% річних та 4670 грн. 56 коп. -збитків від інфляції (індекс інфляції).

Пунктом 4.7 укладеного договору, за несвоєчасне проведення розрахунків, сторонами передбачена сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, у договорі сторонами не передбачена можливість не застосування до правовідносин сторін вимог названої норми права, то вона повинна бути застосована в обов'язковому порядку.

Позивач вважає, що за несплату рахунку № 104 від 03.01.2011 р. Підприємство повинно сплатити йому пеню в сумі 288 грн. 72 коп. за період з 12.01.2011 р. по 22.09.2011 р., тобто більше ніж 6-ти місячного строку, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що ці вимоги є частково безпідставними, оскільки з Підприємства на користь позивача за цим рахунком підлягає стягненню пеня за період з 12.01.2011 р. по 12.07.2011 р., тобто в межах 6-ти місячного строку в розмірі 287 грн. 13 коп., виходячи з суми боргу 3735 грн. 62 коп.

З вищенаведених підстав з Підприємства на користь позивача підлягає стягненню пеня: - за рахунком № 167 від 24.01.2011 р. лише за період з 02.02.2011 р. по 02.08.2011 р. в розмірі 530 грн. 75 коп., виходячи з суми боргу 6905 грн. 21 коп.;

- за рахунком № 286 від 31.01.2011 р. лише за період з 09.02.2011 р. по 09.08.2011 р. в розмірі 17 грн. 41 коп., виходячи з суми боргу 226 грн. 56 коп.;

- за рахунком № 561 від 04.02.2011 р. лише за період з 13.02.2011 р. по 13.08.2011 р. в розмірі 303 грн. 33 коп., виходячи з суми боргу 3946 грн. 43 коп.;

- за рахунком № 562 від 15.02.2011 р. лише за період з 24.02.2011 р. по 24.08.2011 р. в розмірі 75 грн. 83 коп., виходячи з суми боргу 986 грн. 58 коп.;

- за рахунком № 576 від 23.02.2011 р. лише за період з 04.03.2011 р. по 04.09.2011 р. в розмірі 14587 грн. 05 коп., виходячи з суми боргу 189015 грн. 62 коп.;

- за рахунком № 684 від 28.02.2011 р. лише за період з 09.03.2011 р. по 09.09.2011 р. в розмірі 19 грн. 78 коп., виходячи з суми боргу 257 грн. 04 коп., а всього пені в загальному розмірі 15821грн. 28 коп.

Таким чином, з Підприємства на користь Порту підлягає стягненню: 205073 грн. 06 коп. -боргу, 3444 грн. 59 коп. -3% річних, 4670 грн. 56 коп. -збитків від інфляції та 15821грн. 28 коп. -пені, тобто заявлений позов підлягає задоволенню не 99,98% (позов заявлений на 229037,84 грн., а підлягає задоволенню на 229009,49 грн.)

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим Підприємство повинно відшкодувати Порту: 2290 грн. 09 коп. -понесених витрат на сплату держмита при поданні позову та 235 грн.95 коп. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так як, апеляційна скарга Порту також підлягає задоволенню на 99,98%, то з вищенаведених підстав Підприємство повинно відшкодувати позивачеві 2290 грн. 09 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, у вищезазначеному розмірі.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2012 року у справі №4-26/17-3905-2011 -скасувати.

Позов Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" -задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Зовніштранс" на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт": 205073 грн. 06 коп. -боргу, 3444 грн. 59 коп. -3% річних, 4670 грн. 56 коп. -збитків від інфляції, 15821грн. 28 коп. -пені, 2290 грн. 09 коп. -понесених витрат на сплату держмита при поданні позову та 235 грн.95 коп. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті частині позову -відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Зовніштранс" на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" -2290 грн. 09 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням в них повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.07.2012 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.