Справа № 2-4100/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"13" липня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ЦИМБАЛ І.К.
при секретарі - ВІТЕР В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Господар»Дарницького району м. Києва, про зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що вона є власником квартири, яка знаходиться у будинку, балансоутримувачем якого є відповідач. Протягом січня -грудня 2010 року на ім'я позивача надходили квитанції про оплату житлово -комунальних послуг, які споживала позивач, у зв'язку з чим оплачувала останні. Проте, позивач вважає, що сплачена нею вартість житлово -комунальних послуг, за вище вказаний період, підлягає перерахунку, оскільки розрахована на підставі тарифів, затвердженими розпорядженнями Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а отже не набрали чинності і не підлягали застосуванню. Позивач зазначає, що обставина про обов'язкову реєстрацію вище вказаних розпоряджень, встановлена судами різних інстанцій, а тому не повинна доводитись окремо і є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач та її представники позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачу у повному обсязі надавалися житлово -комунальні послуги по затверджених тарифах, позивач отримувала такі послуги не відмовлялася від надання останніх та відповідно їх оплачувала по рахунках, які їй надавались. Таким чином, представник відповідача зазначає, що між сторонами фактично утворились договірні відносини, з ціною встановленою на час споживання і оскільки з боку споживача зобов'язання по оплаті за спожиті житлово -комунальні послуги протягом січня -грудня 2010 року виконані, правові підстави перегляду ціни у договорі після його виконання відсутні.
Вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло, позивач є власником квартири
№ 76 в будинку № 27 по вул. Новодарницькій в м. Києві /а.с.65/, який знаходиться на балансі та обслуговується відповідачем /а.с. 62-64/.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст.67 ЖК УРСР, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Протягом січня -грудня 2010 року позивачу надавались житлово - комунальні послуги, вартість яких розраховувалась виходячи з тарифів встановлених розпорядженнями Київської міської ради: від 30.11.2009 року № 1332; від 30.11.2009 року № 1333; від 30.11.2009 року № 1335; від 30.03.2010 року № 191; від 31.05.2010 року № 392, від яких позивач не відмовилась та оплачувала у повному обсязі за тарифами встановленими на час споживання послуг, що підтверджується відповідними квитанціями /а.с. 12-17/ та визнано позивачем у судовому засіданні.
Проте, позивач заперечує наявність будь яких договірних відносин з відповідачем, зокрема погодження з останнім ціни на послуги, які надавалися відповідачем. Крім того, позивач зазначає, що вище вказані розпорядження не були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства і не набрали чинності, що неодноразово встановлено судами різних інстанцій, у зв'язку з чим при розрахунку вартості житлово -комунальних послуг застосуванню не підлягали.
Враховуючи наведене, суд вважає, що із стосунків, які фактично склались між сторонами, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, вбачається наявність договірних відносин, які відповідають особливостям Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в силу яких, виконавець надає споживачу комунальні послуги, а споживач зобов'язаний їх оплатити, згідно із тарифами та у строки, обумовлені сторонами або визначені законом.
Відповідно до ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни /тарифи, ставки тощо/, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За таких обставин, при доведеності факту споживання позивачем комунальних послуг та здійснення відповідної плати за ціною зазначеною в рахунках на сплату цих послуг, суд вважає, що мало місце фактичне утворення договірних зобов'язань шляхом прийняття позивачем договірних відносин за ціною встановленою на час споживання.
Оскільки з боку споживача зобов'язання по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги протягом січня - грудня 2010 року виконані, правові підстави перегляду ціни у договорі після його виконання відсутні.
Крім того, ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», встановлений обов'язок виконавця житлово-комунальних послуг проводити перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
Вимагаючи здійснення перерахунку за сплачені послуги, позивач не послалась на будь-яку обставину, за умови настання якої відповідач зобов'язаний був провести перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги.
Доводи позивача щодо неправомірного застосування відповідачем тарифів, затверджених вище вказаними розпорядженнями, які у встановленому законом порядку не пройшли державну реєстрацію, не можуть бути прийняті судом до уваги в якості підстав для задоволення позовних вимог, оскільки не спростовують вище вказаних висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212 -218 ЦПК України, ст.ст. 19,21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 67 ЖК УРСР,
ст.632 ЦК України суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий:
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2012 |
Оприлюднено | 02.08.2012 |
Номер документу | 25468267 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Цимбал І. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні