Ухвала

від 24.07.2012 по справі 2а-11333/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 р. Справа № 59522/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Матковської З.М.

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лінапаратсервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001242330 на суму 43211-23 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 року ТзОВ «Лінапаратсервіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001242330 від 15.08.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що висновок відповідача про те що в авансових звітах відсутні оформлені належним чином документи, які підтвердили сплату покупцем готівкових коштів у відповідності до п.7.39 та 7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою НБУ від 15.02.2005 року №637 є неправомірним і необрунтованим. Крім цього суб»єктом господарювання вівся бухгалтерський облік, яким підтверджувалась сплати покупцем готівкових коштів про що свідчить факт проведення розрахунку між особами. Тому товариство вважало, що податковий орган безпідставно визначив фінансову санкцію, оскільки не зазначив жодного документу, який був відсутній при проведенні перевірки щодо підтвердження факту сплати готівкових коштів, тому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001242330 від 15.08.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ві 15 серпня 2011 року № 0001242330 в частині суми 43 138, 25 грн. В решті позовних вимог відмолено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову, якою відмовити ТзОВ «Лінапаратсервіс» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а також вищезгадана постанова не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Лінапаратсервіс» зареєстровано, як юридичну особу виконавчим комітетом Львівської міської ради 20.09.2007 року, яка перебуває на обліку платника податків в органах державної податкової служби з 25.09.2007 року за № 6649.

За результатами планової документальної виїздної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТзОВ «Лінапаратсервіс» за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року органами ДПІ у Франківському районі м. Львова було складено акт перевірки від 12.08.2011 року №1478/23-2/35444295 і за порушення податкового законодавства було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001242330 від 15.08.2011 року у вигляді накладення штрафних санкцій на суму 43 211, 23 грн.

Порядок видачі коштів під звіт або на відрядження регламентується вимогами Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.04 № 637. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється фізичною особою шляхом оформлення Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, порядок складення якого визначений наказом ДПА України від 19.09.03 № 440 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту».

Відповідно до п. 7.39 та 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні вбачається, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Під час перевірки правиль оформлення видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлються достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів. У разі недотримання суб»єктом господарювання законодавчих вимог щодо виплати підзвітній особі коштів без підтвердження факту використання коштів належним чином оформленими документами до платників податків згідно із положеннями Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», застосовується штраф в розмірі сплачених коштів.

Як вбачається з документів, які є наявними в матеріалах справи, видача готівкових коштів під звіт працівникам підприємству, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювалась за оплату послуг стільникового мобільного зв'язку відповідно до угод укладених даними працівниками з ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» від 26.12.2008 року та 28.10.2008 року.

Тобто, факт укладення договорів про оренду мобільних номерів мав місце 01.10.2008 року, що значно передувало часу їх існування і придбання (а.с.173;174), а це є незаперечним свідченням фактичної їх відсутності на час проведеної перевірки або фіктивності, мнимості чи удаваності їх складення.

При укладенні вищезгаданих угод з ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діяли на підставі своїх особистих паспортів, а не були вповноваженими особами на вчинення корпоративних правочинів від імені ТзОВ «Лінапаратсервіс», оскільки не мали повноважень на таке представництво перед третіми особами, що суперечить вимогам ст. 244 Цивільного кодексу України.

Крім цього, за текстом п.5 договору оренди номеру моб.телефону оплата за мобільний зв'язок повинна була проводитись лише з корпоративної картки ТзОВ «Лінапаратсервіс», або безготівковим перерахунком, що також передбачено п.4.4.4 Угод з ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» ( а.с.157,158).

Таким чином, на переконання колегії суддів, розрахункові квитанції які були долучені до звітів про використання коштів, в даному випадку, не можуть бути визнані належними платіжними документами щодо підтвердження факту витрачання підзвітних сум виключно в інтересах ТзОВ«Лінапаратсервіс», оскільки засвідчують лише факт оплати за послуги мобільного зв»язку надані «Київстар Дж.Ес.Ем.» фізичним особам ОСОБА_1, та ОСОБА_2, котрі використовували власні номери мобільних телефонів з 2008 по 2011рік без будь-якого обмеження в часі та меті їх використання і поряд з цим, вони обоє, займаючи посади гол.інженера та гол.бухгалтера ТзОВ «Лінапаратсервіс» були прямими родичами між собою.

Крім того, з матеріалів справи вбачається і це додатково було підтверджено в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, що ТзОВ «Лінапаратсервіс» і «Київстар Дж.Ес.Ем.» є контрагентами у здійсненні своєї господарської діяльності, тобто партнерами у виконанні підрядних договірних зобов'язань, що давало їм усі правові підстави для укладення угоди про надання пільгового чи корпоративного стільникового зв'язку без будь-яких посередників, а тим більше, своїх же працівників, котрі відтак додатково себе обтяжували зайвими фінансовими зобов'язаннями, беручи щомісяця значні суми готівки під звіт для проплати особистих номерів стільникового зв'язку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції допущено поверхневе та неповне вивчення обставин справи, що привело до помилкового аналізу та тлумачення вимог діючого податкового законодавства, відтак суб»єктом владних повноважень в особі ДПІ Франківського р-ну м.Львова доведено правомірність оскаржуваного рішення суду, яке в силу вимог ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись ч.3 ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова - задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі № 2а-11333/11 скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Лінапаратсервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0001242330 на суму 43211-23 грн.-відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Улицький В.З

Матковська З.М.

Повний текст постанови виготовлений

та підписаний 30.07.2012 року