Рішення

від 23.07.2012 по справі 4/054-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2012 р. Справа № 4/054-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Софія», с. Софіївська Борщагівка , Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Оріяна», с. Софіївська Борщагівка, Київська область

про стягнення 45116,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -Загваздін С.М. - директор; Дідескуль А.Л. за дов. від 17.05.12р. №102;

від відповідача -Цепюк В.Д. - директор;

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Софія»(позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Оріяна»(відповідач) про стягнення 43551,12 грн. основного боргу, 114,73 грн. пені, 1369,67 грн. інфляційних втрат, 80,66 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договорами про надання комунальних послуг від 19.10.07р. №10 та від 01.04.10р. №30 щодо оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.12р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 18.06.12р.

18.06.12р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ «Біо-Оріяна»надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує щодо позовних вимог позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.12р., у зв'язку з неявкою представника позивача було відкладено розгляд даної справи на 09.07.12р., зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 18.06.12р.

18.06.2012р відповідачем по справі було подано письмовий відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі, оскільки за його словами, суми, нараховані позивачем за надані послуги не підтверджені жодними доказами. Вказаний відзив прийнятий судом до розгляду.

03.07.12р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ «Біо-Оріяна» надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд в позові відмовити, договір про надання комунальних послуг від 19.10.07р. №10 визнати недійсним, а договір від 01.04.10р. №30 визнати таким, що не вступив в дію.

Вказані вимоги судом залишаються без розгляду, оскільки не заявлені в порядку, встановленому господарським процесуальним законодавством, зокрема, ст. 60 ГПК України.

Також в поданих запереченнях було заявлено клопотання про витребування від прокуратури Києво-Святошинського району Київської області протест від 21.03.2008р. та від БТІ Києво-Святошинського району Київської області відомості щодо реєстрації власності по офісним приміщенням на цокольному поверсі житлового будинку.

Відповідно до ч. 1 статті 38 ГПК України, сторона або прокурор, у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Суд вправі відхилити клопотання про витребування доказу, якщо певні обставини підтверджено іншими доказами, які є в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином не обґрунтував подане клопотання про витребування доказів та не навів інших обставин в його обґрунтування, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи інших доказів, які підтверджують обставини, на які посилається відповідач, суд залишає клопотання відповідача без задоволення.

07.07.2012р. позивач подав в судовому засіданні уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого вбачається, що заборгованість відповідача, яка виникла за договором № 10 від 19.10.2007р. та за договором № 30 від 01.04.2010р. становить 40712, 56 грн.

Відповідно до ч. 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, розглянувши подану позивачем заяву, зазначає, що остання за своєю суттю є зменшенням позовних вимог та приймається судом до розгляду.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову -42277,62 грн. (борг 40712,56грн.+ 3%річних 80,66 грн. + інфляційні втрати 1369,67 грн.+ пеня 114,73грн.), виходячи з якої й вирішується спір.

09.07.12р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ «Біо-Оріяна» надійшло клопотання про винесення окремої ухвали щодо колишнього директора ТОВ «Біо-Оріяна».

Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

Якщо при вирішенні спору, господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури (ч. 4 ст. 90 ГПК України).

Проте, викладені в клопотанні пояснення, не містять необхідних обставин та підтверджуючих доказів, які мають значення для спору, у зв'язку з чим в задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено, про що також зазначено в протоколі судового засідання від 09.07.12р.

При цьому, 09.07.12р. на адресу господарського суду Київської області від Комунального підприємства «Софія» надійшло пояснення-заперечення на відзив відповідача. Вказані пояснення прийняті судом до розгляду.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.07.12р. було оголошено перерву до 16.07.12р.

16.07.12р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про проведення огляду майнових доказів по місцю їх розташування.

В поданому клопотанні відповідач просить суд провести огляд приміщення цокольного поверху житлового буднику № 46, вул. Леніна, с. Софіївська Борщагівка на предмет готовності введення в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України, господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.

Особа, яка обґрунтовує письмовим чи речовим доказом свої вимоги чи заперечення, повинна вказати, які обставини підтверджуються цим доказом.

Вирішуючи питання про проведення огляду і дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження, суд повинен, насамперед, установити, що цей доказ є належним і допустимим.

Суд, розглянувши подане клопотання, відмовляє в його задоволенні, оскільки вказаний доказ не стосується розгляду спору та не є належним доказом в розумінні статті 32 ГПК України, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

16.07.2012р. від відповідача по справі на адресу суду надійшли додаткові пояснення.

Через канцелярію господарського суду від позивача по справі надійшли пояснення від 12.07.2012р., в яких останній просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 43551,12 грн.

Зважаючи на те, що судом було прийнято до розгляду заяву про уточнення розміру позовних вимог від 07.07.2012р. та визначено нову ціну позову -42277,62 грн., при цьому сума основного боргу за договорами № 10 та №30 склала 40 712, 56 грн., суд не приймає до уваги подані вдруге уточнення позивача про стягнення заборгованості за договорами в розмірі 43551,12 грн. (основний борг).

Крім того, позивачем були подані суду в якості доказу правомірності наданих послуг з теплопостачання, водопостачання, водовідведеня та підігріву води відповідачу, а саме: копії експлікації та планів цокольного поверху житлового будинку по вул. Леніна, 46, план цокольного поверху, рахунки-фактури про сплату наданих послуг.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.07.12р. було оголошено перерву до 23.07.12р.

23.07.12р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшло додаткове письмове пояснення. Вказане пояснення взято судом до уваги.

В судовому засіданні 23.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд,

встановив:

19.10.07р. між Комунальним підприємством «Софія»(постачальник) та ТОВ «Біо-Оріяна»(споживач) був укладений договір №10 про надання комунальних послуг (далі Договір №1), відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачу: теплову енергію в гарячій воді; холодну воду (ХВП) по ГОСТ 2874-82; приймати господарсько-побутові стічні води, які не перевищують граничнодопустимі концентрації (ГДК), шкідливих речовин. (У каналізаційну мережу забороняється спускати стоки які перевищують ГДК, сміття, грунт, абразивні порошки, вату, харчові відходи. Категорично забороняється скидати кислоти, розчинники, смоли, мазут, токсичні горючі та вибухонебезпечні речовини), пункт 1 Договору №1. Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до п. 2 Договору №1 постачальник взяв на себе зобов'язання надавати споживачу комунальні послуги: по утриманню прибудинкової території та вивезенню сміття

Приписами підпункту 1.3 Договору №1 передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію, холодну та гарячу воду і прийняті стоки, вивезення сміття, за встановленими тарифами та калькуляціями в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 3.1 Договору №1, розрахунки за теплову енергію, воду, водовідведення та вивезення сміття та обслуговування територій, проводяться в грошовій формі у безготівковому порядку на авансовий рахунок постачальника, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування с.Софіївська Борщагівка тарифів.

Розрахунок щомісячних платежів є невід'ємною частиною Договору. Щомісячна плата перераховується споживачем на р/р постачальника протягом п'яти банківських днів (п. 3.5 Договору №1).

Відповідно до п. 3.6 Договору №1, крім оплати теплової енергії за тарифом. споживач відшкодовує постачальнику, пов'язані з неповерненням теплоносія, виходячи з планової собівартості одержання води від постачальника та її хімочищення або знесолення.

Приписами підпункту 4.2.6 Договору №1 передбачено, що споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії, використаної води та відпущених стоків в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Договір від 19.10.07р. №10 набуває чинності з дати його підписання та діє до 19.10.08р. (п. 9.1 Договору).

Відповідно до підпункту 9.4 Договору №1, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць закінчення строку його дії, про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією з сторін.

01.04.10. між Комунальним підприємством «Софія»(постачальник) та ТОВ «Біо-Оріяна»(споживач) був укладений договір №30 про надання комунальних послуг (далі Договір №2), відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачу комунальні послуги: з централізованого опалення; з централізованого постачання холодної та гарячої води; з централізованого водовідведення; вивезення сміття; транспортування електричної енергії (пункт 1 Договору №2). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Приписами підпункту 1.3 Договору №2 передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та калькуляціями в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 3.1 Договору №1, розрахунки за теплову енергію, воду, водовідведення та вивезення сміття та обслуговування територій, проводяться в грошовій формі у безготівковому порядку на авансовий рахунок постачальника, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування с.Софіївська Борщагівка тарифів.

Розрахунок щомісячних платежів є невід'ємною частиною Договору. Щомісячна плата перераховується споживачем на р/р постачальника протягом п'яти банківських днів (п. 3.5 Договору №2).

Договір від 01.04.10р. №30 набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.10р. (п. 9.1 Договору).

Відповідно до підпункту 9.4 Договору №2, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць закінчення строку його дії, про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією з сторін.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011р. № 869 визначає, що одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії.

КП «Софія»нарахування за комунальні послуги виконувало згідно встановлених рішеннями сесії та виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області тарифів, а саме: рішення від 01.11.2007р. № 3, 14 сесії 5 скликання; рішення від 23.04.2008р. № 4, 19 сесії 5 скликання; рішення від 03.03.2009р. № 67, виконавчого комітету; рішення від 10.09.2010р. № 4, 40 сесії 5 скликання; рішення від 08.11.2011р. № 363 виконавчого комітету, відповідно до п. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»(копії рішень у матеріалах справи).

Формування тарифів на теплову енергію, водопостачання, водовідведення виконувалось згідно порядків затверджених постановами КМ України від 10.07.2006р. №955, від 12.07.2006р. №959 тощо.

Господарським судом встановлено, що у період з 30.04.09р. по 29.02.12р. позивачем було надано відповідачу комунальні послуги за Договором від 19.10.07р. №10 та від 01.04.10р. №30 на суму 40712,56 грн., що підтверджується рахунками-фактурами: від 30.11.07р. №СФ-0000280, від 29.12.07р. №СФ-0000310, від 31.01.08р. №СФ-0000018, від 29.02.08р. №СФ-0000055, від 29.03.08р. №СФ-0000091, від 30.04.08р. №СФ-0000131, від 30.05.08р. №СФ-0000179, від 27.06.08р. №СФ-0000196, від 31.07.08р. №СФ-0000231, від 28.11.08р. №СФ-0000392, від 31.12.08р. №СФ-0000425, від 30.01.09р. №СФ-0000027, від 27.02.09р. №СФ-0000064, від 31.03.09р. №СФ-0000094, від 30.04.09р. №СФ-0000124, від 30.10.09р. №СФ-0000334, від 30.11.09р. №СФ-0000371, від 31.12.09р. №СФ-0000413, від 29.01.10р. №СФ-0000033, від 26.02.10р. №СФ-0000052, від 31.03.10р. №СФ-0000080, від 30.04.10р. №СФ-0000148, від 31.05.10р. №СФ-0000190, від 30.06.10р. №СФ-0000227, від 30.07.10р. №СФ-0000266, від 31.08.10р. №СФ-0000310, від 30.09.10р. №СФ-0000352, від 29.10.10р. №СФ-0000403, від 29.11.10р. №СФ-0000447, від 29.12.10р. №СФ-0000492, від 28.01.11р. №СФ-0000042, від 28.02.11р. №СФ-0000086, від 31.03.11р. №СФ-0000133, від 29.04.11р. №СФ-0000183, від 28.10.11р. №СФ-0000484, від 30.11.11р. №СФ-0000541, від 30.12.11р. №СФ-0000597, від 31.01.12р. №СФ-0000051, від 29.02.12р. №СФ-0000104, від 30.03.12р. №СФ-0000157, від 28.04.12р. №СФ-0000208 та актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.10р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку з наявністю заборгованості за договорами, позивач 28.07.10р. звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою №128 (28.07.10р. отримана відповідачем, про що свідчить підпис на копії останнього), відповідно до якого повідомляв останнього про наявність заборгованості за договором №1 в розмірі 17566,05 грн. та вимагав терміново її погасити. Вказане повідомлення-вимога залишене відповідачем без задоволення та належного реагування.

30.06.10р. між сторонами було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.10р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача складає 17566,05 грн. (копія в матеріалах справи).

В подальшому, позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу від 04.10.11р. №161 (14.10.11р. отримана відповідачем, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення №0813100087007), відповідно до якого повідомляв останнього про наявність заборгованості за договором №1 та договором №2 в розмірі 29763,02 грн. та вимагав терміново її погасити. Вказане повідомлення-вимога залишене відповідачем без задоволення та належного реагування.

Позивач також направив на адресу відповідача третє повідомлення-вимогу від 05.04.12р. №48 (18.04.12р. отримана відповідачам, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення №08131001497711), відповідно до якого повідомляв останнього про наявність заборгованості за договором №1 та договором №2 в розмірі 40712,56 грн. та вимагав терміново її погасити. Вказане повідомлення-вимога залишене відповідачем без задоволення та належного реагування.

Відповідно до уточненого розрахунку позивача від 07.07.12р., який надано на виконання вимог ухвали суду від 22.05.12р. розмір основного боргу складає 40712,56 грн., з яких 17566,05 грн. заборгованість за Договором №1 та 23146,51 грн. заборгованість за Договором №2.

Зважаючи на те, що відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, здійснивши лише часткові оплати, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення заборгованості, яка, станом на день розгляду справи, склала 40712,56 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Що стосується доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, додаткових запереченнях та додатках до нього стосовно того, що приміщення, на які позивачем нарахована заборгованість за надані комунальні послуги, не належать йому на праві власності, суд зазначає наступне:

Рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради «Про визнання права власності на житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового обслуговування населення на ТОВ «Біо-Оріяна»в с. Софіївська Борщагівка»№ 163 від 11.09.2007р. за відповідачем визнано право власності на: секції І, ІІ загальної площі 147,6 кв.м. (№ VI, VIII, IX, XII); секції ІІІ, загальної площі 216,1 кв.м. (І, ІІ, XIIІ, ХІV, ХV, ХVІ, ХVІІ); секції ІV, загальної площі 119,78 кв.м. (№ ІV, V, ХІV, ХVІІІ.; Площа загального користування 35,38 кв.м. Підтвердженням того, що відповідач є власником нежитлових приміщень, є також укладені ТОВ «Біо-Оріяна», в якості орендодавця, договори оренди № 46/3-Т2 від 01.02.2010р., № 46/ ІV-5 від 02.11.2009р., № 46- ІV від 12.12.2009р. (копі в матеріалах справи).

До того ж, в матеріалах справи міститься надана позивачем експлікація внутрішніх площ до плану житлового будинку № 46 по вул. Леніна, а також план підвального приміщення будинку, з якого вбачається, які саме приміщення та якої площі займає саме ТОВ «Біо-Оріяна», у зв'язку з чим твердження останнього, що він не є власником займаних приміщень не беруться судом до уваги, оскільки не підтверджені жодними доказами.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки послуги за договорами відповідачеві були надані, які на підставі виставлених рахунків-фактур оплачені належним чином та в повному обсязі не були, при цьому Договір №1 та Договір №2 є чинними,а твердження відповідача стосовно того, що він не є власником займаних приміщень, спростовується вищенаведеним, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги за Договором №1 та Договором №2 в розмірі 40712,56 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 1369,67 грн., а 3% річних 80,66 грн. Згідно перерахунку, здійсненого судом, розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних визнається судом обґрунтованим.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 103,64 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з частиною першою ст. 546, частиною першою ст. 547, частиною третьою ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки договором №1 та договором №2 сторонами не встановлена відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені , позовні вимоги про стягнення 103,64 грн. пені з ТОВ «Біо-Оріяна»задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 40712,56 грн. боргу, 80,66 грн. 3% річних та 1369,67 грн. інфляційних втрат, загалом 42162,89 грн. В іншій частині суд відмовляє.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Оріяна»(08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, провулок Шкільний, 5, код ЄДРПОУ 30886432) на користь Комунального підприємства «Софія»(08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 53-б, код ЄДРПОУ 32611763) - 40712 (сорок тисяч сімсот дванадцять гривень) 56 коп. боргу, 1369 (одну тисячу триста шістдесят дев'ять гривень) 67 коп. інфляційних втрат, 80 (вісімдесят гривень) 66 коп. 3% річних, 1605 (одну тисячу шістсот п'ять гривень) 13 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 31.07.2012р.

Суддя О.В. Щоткін