Постанова

від 24.07.2012 по справі 16/296-31/91-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2012 № 16/296-31/91-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

Представники:

від прокуратури Вакулюк Д.С. - старший прокурор відділу

від позивача Матяш Т.В. - за дов.

від відповідача Сікорський Т.Г. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012

у справі № 16/296-31/91-2012 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління

економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»

про стягнення 11 413 220,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення 11 413 220,00 грн. основного боргу (інфляційних втрат та пені) у зв'язку з порушення відповідачем, як інвестором, умов Договору № 840 від 26.09.2006.

Рішенням господарського суду міста Києва № 16/296 від 09.08.2011 (суддя Ярмак О.М.) у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011 залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі № 16/296 касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2012 (суддя Качан Н.І.) справі № 16/296 присвоєно номер № 16/296-31/91-2012 та призначено судовий розгляд.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 16/296-31/91-2012 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 16/296-31/91-2012 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її доводів, вважає їх безпідставними та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

26.09.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (відповідач у справі), відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 (із змінами внесеними рішеннями Київради від 12.02.2004 № 14/1223, від 28.12.2004 № 1051/2461 та від 27.12.2005 № 622/3083) був укладений договір № 840 (надалі - Договір), предметом якого є сплата відповідачем (інвестором за договором) пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок) у зв'язку з будівництвом 1-ої черги, що складається з чотирьох житлових будинків (загальна площа квартир 55571,30 кв. м) з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 6365,90 кв.м на проспекті Червонозоряному, 4 у Солом'янському районі м. Києва (пункт 1.1. Договору).

Розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1 та 2, становить - 9 616, 18 тис. грн. (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до умов пункту 2.1.1. Договору відповідач зобов'язався перерахувати Головному управлінню економіки та інвестицій пайовий внесок у сумі 9 616,18 тис. грн. в термін з жовтня 2006 року по грудень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа, на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Пунктом 2.1.2. Договору на відповідача покладений обов'язок за три дні до сплати коштів, передбачених пунктом 2.1.1. одержати в Головному управлінні економіки та інвестицій розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку.

Згідно пункту 2.2.1. Договору Головне управління економіки та інвестицій зобов'язане за три дні до сплати коштів, передбачених пунктом 2.1.1., надати інвестору, за його зверненням, розрахунок суми, скоригованої на індекс інфляції.

Пунктами 3.1.1. та 3.1.2. Договору передбачено, що інвестор сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми за кожну добу прострочення строку оплати, розмір несплаченої частки сплачується інвестором у сумі скоригованій Головним управлінням економіки та інвестицій на індекс інфляції від дати розрахунку.

Строк дії Договору визначений пунктом 5 Договору, початок з дати реєстрації, закінчення з моменту виконання умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2011 Заступник прокурора звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про стягнення з відповідача 10 319 230,00 грн. заборгованості по пайових внесках з урахуванням індексу інфляції та пені у розмірі 1 093 990,00 грн. за порушення строків оплати.

Відповідачем на виконання умов Договору було частково сплачено пайовий внесок у сумі 4 764 314,68 грн. в жовтні 2006 року - травні 2007 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

За розрахунком позивача несплаченою залишається частина пайового внеску у розмірі - 4 851 865,32 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, Вищий господарський суду України у постанові від 08.02.2012 у справі № 16/296 зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор звернувся з позовом у травні 2011 року, тобто зі значним пропуском строку позовної давності з 29 грудня 2008 року, разом з тим, суди попередніх інстанцій, встановивши, що строк платежу за договором настав відповідно не пізніше 28 грудня 2007 року, не вказали обставин, на підставі яких вони дійшли такого висновку.

Також суди попередніх інстанцій, визначаючи перебіг строку позовної давності, не звернули уваги та не дали оцінки листам ЗАТ «Українська будівельна компанія», адресованих Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відстрочення сплати платежів за спірним договором з урахуванням положень статті 264 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перебіг строку позовної давності почався з 29.12.2007, тобто на наступний день після 28.12.2007, що відповідно до умов пункту 2.1.1. Договору визначено сторонами як останній день сплати місячного платежу.

Що стосується листа вих. № 30/02-2011 від 30.03.2011, що був надісланий відповідачем позивачу та на який посилається позивач, як доказ, що свідчить про переривання строків позовної давності у розумінні статті 264 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З тексту листа вих. 30/02-2011 від 30.03.2011 не вбачається, що відповідачем було визнано борг, про що також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначив, що вказаним листом борг не визнавав, а лише повідомляв про наміри скористатися правом на відстрочку пайових внесків, а отже переривання строку позовної давності не відбулось.

Заступник прокурора заявив про відновлення строку позовної давності, посилаючись на незнання прокуратури про наявність господарських спорів між сторонами та посилаючись на те, що прокуратурі стало відомо про факт порушення інтересів держави лише у лютому місяці 2011 року.

У матеріалах справи відсутні докази в підтвердження проведення прокуратурою перевірки у лютому 2011 року. Крім того, позивач, що є стороною Договору, був обізнаний про порушення та мав змогу звернутися протягом перебігу позовної давності, як до суду з позовом так і до органів прокуратури з відповідною заявою.

Також, заступник прокурора не пояснив причини звернення до суду з позовом 26.05.2011, тобто через два місяці після проведення перевірки.

Отже, заступником прокурора не наведено поважних причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду.

Відповідачем, в свою чергу, заявлено клопотання про застосування позовної давності, оскільки, перебіг позовної давності розпочався з 29.12.2007, а позовна заява від 24.05.2011 подана до суду лише 26.05.2011.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (стаття 260 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статі 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи те, що строк позовної давності почав перебіг з 29.12.2007, то право на звернення до суду у позивача закінчилось 29.12.2010, а з відповідною заявою заступник прокурора звернувся до суду тільки 26.05.2011.

Згідно частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає рішення господарського суду від 15.05.2012 по даній справі законним та обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 16/296-31/91-2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 16/296-31/91-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 16/296-31/91-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Тищенко А.І.

Отрюх Б.В.