Ухвала

від 19.07.2012 по справі 2а-2257/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р.Справа № 2а-2257/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

позивача - ОСОБА_1.; представників позивача - ОСОБА_2., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012р. по справі № 2а-2257/12/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року частково задоволено адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.) до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0000781702 від 20.04.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1. судовий збір у розмірі 255.19 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову, якою в цій частині в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача.

Так, за результатами перевірки було встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс"(далі -ТОВ "Імпульс") з придбання товарно-матеріальних цінностей (витратні матеріали - тонер, картридж тощо)ю

Разом з тим, згідно інформації отриманої від ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька (лист від 08.04.2011 року №17123/7/23-313) було встановлено, що ТОВ "Імпульс"не знаходиться за юридичною адресою (акт від 23.06.2010 року №608/23-2), посадових осіб немає, в останнє підприємство податкову звітність подавало: з податку на прибуток -за 2009 рік, з ПДВ та комунального податку -за лютий 2010 року; провести планову перевірку неможливо (Акт про неможливість проведення перевірки від 23.06.2010 року № 609/23-2/31762583).

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про відсутність у ТОВ "Імпульс"необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, а саме: відсутність трудових ресурсів і необхідних основних фондів та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду. Також перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року була встановлена наявність значних розбіжностей між сумами ПДВ, задекларованими у податкових зобов'язаннях ТОВ "Імпульс"та сумами податкового кредиту його контрагентів.

Дані обставини свідчать про укладення та виконання ТОВ "Імпульс"цивільно-правових угод, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадку коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю підтверджено факт взаємовідносин із контрагентом ТОВ "Імпульс".

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у період з 14.03.2011 року по 25.03.2011 року було проведено документальну планову виїзну перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1. за період з 14.08.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт №910/1702/НОМЕР_1 від 01.04.2011 року.

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011 року №0000781702, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 25416,16 грн., у т.ч. за основним платежем -20333,33 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 5083,33 грн

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обв"язковими підставами для визначення податкового кредиту, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення сум віднесених до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2009 року між ФОП ОСОБА_1. та ТОВ "ІМПУЛЬС" було укладено Договір №0909-03 купівлі продажу комплектуючих товарів до комп'ютерів та офісної техніки, витратні матеріали, запчастини, тощо (договір приєднаний до матеріалів справи).

Згідно з п.1.2 Договору найменування та вартість товарів визначаються специфікаціями, як письмовими додатками до договору.

У період з 01.09.2009 року до 02.11.2009 року позивач придбав у ТОВ "ІМПУЛЬС" товарів на загальну суму 122000,00 грн.

На підтвердження реальності вище зазначених правовідносин позивачем надано копії первинних документів, а саме: накладних, специфікацій та рахунків.

Факт перевезення товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних.

Вартість придбаного у ТОВ "ІМПУЛЬС" товару була повністю сплачена позивачем у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень та виписок по рахунку у банку.

На виконання умов договору, ТОВ "ІМПУЛЬС" було виписано на адресу позивача податкові накладні.

Під час розгляду справи було встановлено, що придбаний товар було в послідуючому використаний позивачем у своїй господарській діяльності.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що позивачем були надані докази щодо підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ "ІМПУЛЬС", а понесення у спірних правовідносинах витрат, шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

На час укладання Договору та складання податкових накладних ТОВ "ІМПУЛЬС", було зареєстровано платником ПДВ.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів, надання послуг не проводились, на підставі того, що за результатами перевірки ТОВ "ІМПУЛЬС" було встановлено відсутність реального характеру здійснення господарських операцій між даним суб'єктом господарювання із покупцями та продавцями, у т.ч. ФОП ОСОБА_1., колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.

Також колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2011 року по справі №5023/5669/11, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1. до ТОВ "Імпульс" про визнання недійсним та стягнення коштів, отриманих в т.ч. за договором №0909-03 від 01.09.2009 року. Згідно із вище зазначеним судовим рішенням було встановлено, що договори між позивачами та ТОВ "Імпульс" "повністю відповідають вимогам цивільного законодавства та направлені на настання реальних наслідків, що полягають в отриманні доходів від здійснення господарської діяльності".

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, було підтверджено правомірність укладання між позивачем та ТОВ "Імпульс" договору, на виконання умов якого позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом -ТОВ "ІМПУЛЬС" і правомірність віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняті не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 рокупо справі № 2а-2257/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2012 р.