Ухвала

від 30.10.2012 по справі 2а-2257/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/49570/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року у справі№ 2а-2257/12/2070 за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_4 доДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року у справі № 2а-2257/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000781702 від 20.04.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 255,19 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм матеріального права, зокрема пп. пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 14.08.2009 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 910/1702/НОМЕР_2 від 01.04.2011 року, яким зафіксовано порушення пп. 7.2.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки підприємцем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми по податковим накладним, отриманим від ТОВ «ІМПУЛЬС», як наслідок завищено податковий кредит податку на додану вартість у сумі 20 333,33 грн. за III-IV кв. 2009 року.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011 року № 0000781702 на суму 25 416,16 грн. (за основним платежем у розмірі 20 333,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 083,33 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем повністю підтверджено факт взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Імпульс».

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених в сукупності доказів встановлено, що договір № 0909-03 купівлі продажу комплектуючих товарів до комп'ютерів та офісної техніки від 01.09.2009 року складений і оформлений належним чином, має двосторонній зобов'язальний характер, умови цього договору не суперечать вимогам чинного законодавства, реальність виконання договору підтверджена відповідними первинними документами.

Крім того судом, рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2011 року у справі № 5023/5669/11, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до ТОВ «Імпульс»про визнання недійсним та стягнення коштів, отриманих в т.ч. за договором № 0909-03 від 01.09.2009 року, встановлено, що договори між позивачами та ТОВ «Імпульс»повністю відповідають вимогам цивільного законодавства та направлені на настання реальних наслідків, що полягають в отриманні доходів від здійснення господарської діяльності.

Придбаний товар в послідуючому використаний позивачем у своїй господарській діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000781702 від 20.04.2012 року, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що наявні докази у справі засвідчують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «ІМПУЛЬС»і правомірність віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Доводи касаційної скарги про нереальність спірних господарських операцій зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не належить до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року у справі № 2а-2257/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак