Постанова

від 27.07.2012 по справі 2а-1670/4497/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/4497/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Протас О.М.,

за участю:

представника позивача - Ровної Л.І.,

представника відповідача - Москаленка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Интернешнл Хаус Полтава" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2012 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Интернешнл Хаус Полтава" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6150,00 грн. та пені у розмірі 102,09 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у відповідача у 2011 році, менша установленої нормативом відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме, не працевлаштовано 1 особу, тому до 18 квітня 2012 року відповідач повинен був згідно статті 20 Закону самостійно сплатити фінансово-господарські санкції у розмірі 6150 грн. 00 коп. Оскільки відповідачем сума фінансово-господарської санкції не сплачена, на суму заборгованості було нараховано пеню в розмірі 102 грн. 09 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх запереченнях посилався на те, що на виконання вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у 2011 році підприємством було розраховано, виділено та створено робочі місця для інвалідів у кількості 1 робочого місця, на яке з вересня 2011 року було працевлаштовано 1 інваліда. З огляду на це, вважає, що підприємством було вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштуванню інвалідів, тому до відповідача не повинна застосовуватись відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Положення про Фонд соціального захисту інвалідів" від 14 квітня 2011 року №129 Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.

Відповідно до пункту 12 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Фонду надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Пункт 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, даний спір підвідомчий адміністративному суду.

Судом встановлено, що згідно зі звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма №10-ПІ, реєстраційний номер 53/101/1936), поданим Приватним підприємством "Интернешнл Хаус Полтава" 18 січня 2012 року вх. №583 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2011 рік становила 9 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 110,7 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 12300 грн. 00 коп. При цьому, у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 1 особа, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 1 особа /а.с. 3/.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із розрахунком, наданим позивачем, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу 4% становить 1 особа (9 х 0,04) /а.с. 4/.

Відповідачем надано суду список інвалідів, які працювали у 2011 році, а саме ОСОБА_1 (4 місяці) /а.с. 3/.

Згідно частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача відносно того, що Приватне підприємство "Интернешнл Хаус Полтава" не має обов'язку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за ті місяці, протягом яких на підприємстві працювало менше восьми осіб, виходячи з наступного.

Згідно з підпункту 3.1 пункту 3 "Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за №117/13384 (далі - "Інструкція щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів"), середньооблікова кількість працівників відображається відповідно до пункту 3.2 "Інструкції зі статистики кількості працівників", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 29 вересня 2005 року №286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за №1442/11722 (далі - "Інструкція зі статистики кількості працівників").

Виходячи з положень зазначених приписів, слід мати на увазі, що роботодавці при розрахунку кількості робочих місць повинні використовувати штатну чисельність працівників за основним місцем роботи. Звітним періодом для обрахування чисельності працівників є календарний рік. Показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях (пункт 1.9 "Інструкції зі статистики кількості працівників").

Відповідно до підпункту 3.2.5 "Інструкції зі статистики кількості працівників" середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства , що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, …12. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Таким чином, враховуючи положення статей 19-29 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та норми підпункту 3.2.5 "Інструкції зі статистики кількості працівників", при визначенні обов'язку щодо сплати адміністративного-господарських санкцій та пені за календарний рік має враховуватися не помісячна кількість працюючих осіб на підприємстві, а саме середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу.

Також форма звітності 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" є річною, тобто звітним періодом для обрахування чисельності працівників, фонду заробітної плати, а відповідно середньорічної заробітної плати штатного працівника та суми адміністративно-господарських санкцій є календарний рік.

З огляду на викладене, позивач дійшов обґрунтованого висновку, розрахувавши суму адміністративно-господарських санкцій та пені, взявши за основу показники за календарний рік (середньооблікова чисельність штатних працівників - 9 осіб), а не помісячно, в залежності від кількості осіб, працюючих на підприємстві відповідача.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Разом з тим, частинами першою, третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується представником відповідача, що протягом 2011 року середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 9 осіб, норматив створення робочих місць для інвалідів становив 1 особу, на який з вересня 2011 року було працевлаштовано 1 особу /а.с. 42/.

Відповідно до листа Полтавського міського центру зайнятості від 16 липня 2012 року №05-2072 Приватне підприємство "Интернешнл Хаус Полтава" у 2011 році звітів за формою №3-ПН "звіт про наявність вакансій" із заповненням графи 15 (наявність вільних робочих місць для інвалідів) не подавало /а.с. 16/.

Враховуючи те, що протягом чотирьох місяців на підприємстві відповідача працював 1 інвалід, адміністративно-господарські санкції та пеня підлягають стягненню тільки за ті місяці в яких було не дотримано норматив робочих місць для інвалідів 4110 грн. 00 коп. (6150,00 сума адміністративно-господарських санкцій : 12 місяців х 8 місяців) та 68 грн. 08 коп. (102,09 пеня : 12 місяців х 8 місяців).

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими лише в частині, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Интернешнл Хаус Полтава" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Интернешнл Хаус Полтава" (36014, м. Полтава, вул. шведська, буд. 6, кв. 4, код за ЄДРПОУ 23816276) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, одержувач УДКСУ м. Полтава Полтавської області, код 38019510 р/р 31218230700002 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 4100,00 грн. /чотири тисячі сто гривень 00 копійок/ та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 68,08 грн. /шістдесят вісім гривень вісім копійок/.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 серпня 2012 року.

Суддя Л.М. Петрова