Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-6811/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 липня 2012 року № 2а-6811/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін: представника позивача Самійленко В.В., представника відповідача Кавунець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі Київ»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000022302.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблі Київ»з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000022302.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.198.6, ст.198, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України. При цьому, відповідач посилається на обставини, встановлені актом перевірки контрагента позивача, розкриваючи його фінансово-господарську діяльність, вказуючи на те, що правочини між ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»та підприємствами -постачальниками, підприємцями покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже такі правочини є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва) було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Меблі-Київ»(код ЄДРПОУ 36192559) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»(код ЄДРПОУ 36192559) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складено Акт від 06.12.2011 №8053/23-2/36192559 (далі -акт перевірки).

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000022302, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість - 93 855,00грн, з яких -75084,00 грн. за основним платежем та 18771,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Актом перевірки встановлено, що згідно декларації з податку на додану вартість №9007461703 від 14.09.11р. за серпень 2011р., поданої до ДПІ у Деснянському районі м.Києва, ТОВ «Меблі-Київ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 185 547 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за серпень 2011р. встановлено його завищення на загальну суму 75083,62грн.

ТОВ «Меблі-Київ»включено до складу податкового кредиту за серпень 2011р. суму ПДВ у розмірі 75083,62 грн. на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Білдінг Систем Дизайн», зокрема, податкова накладна №0108012 від 01.08.2011р., податкова накладна № 0308002 від 03.08.2011р., податкова накладна №0508003 від 05.08.2011р., податкова накладна №0808002 від 08.08.2011р., податкова накладна №0908003 від 09.08.2011р., податкова накладна №1108003 від 11.08.2011р.

При цьому, в даному акті перевірки зазначено, що згідно інформації, отриманої від ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва (службова записка від 31.10.2011 № 1435/7/26-351), співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва в ході відпрацювання ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»(код за ЄДРПОУ 34624774) було встановлено, що керівником підприємства значиться громадянка ОСОБА_3, яка спростувала свою причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та повідомила про вчинення дій до реєстрації СГД з метою отримання грошової винагороди.

Також, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»встановлено, відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Білдінг Систем Дизайн», відсутність даного товариства за вказаною адресою, про що складено відповідний акт та направлено повідомлення за формою 18-ОПП про зміну стану. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.11.2011р. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що операції по купівлі-продажу між ТОВ «Білдінг систем Дизайн»та ТОВ «Меблі-Київ»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Суд із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їхнього змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки, зокрема, анулювання свідоцтва платника ПДВ відбулося після дати підписання вказаних податкових накладних, а саме 11.11.2011р.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає таке:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»має ознаки фіктивності, оскільки даний платник відсутній за місцезнаходженням.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості щодо доведення факту відсутності ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»та його посадових осіб за місцем реєстрації за період серпень 2011р. та факт несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість даним контрагентом за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем у даного контрагента були придбані товари. Дані товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності - продажу, а саме - наявність видаткових накладних та податкових накладних.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 06.12.2011 № 8053/23-2/36192559 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Білдінг Систем Дизайн», з висновку акта перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі Київ»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 12.01.2012р. №0000022302.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян