КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6811/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" жовтня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.
при секретарі - Колісник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі Київ»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
22 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблі Київ»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби за № 0000022302 від 12.01.2012р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 12.01.2012р.№ 0000022302.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2012 року по адміністративній справі №2а-6811/12/2670 та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва) було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Меблі-Київ»(код ЄДРПОУ 36192559) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»(код ЄДРПОУ 36192559) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складено Акт від 06.12.2011 №8053/23-2/36192559.
На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000022302, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість - 93 855,00грн, з яких -75084,00 грн. за основним платежем та 18771,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як вбачається з акту перевірки, що згідно декларації з податку на додану вартість №9007461703 від 14.09.11р. за серпень 2011р., поданої до ДПІ у Деснянському районі м.Києва, ТОВ «Меблі-Київ»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 185 547 грн.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за серпень 2011р. встановлено його завищення на загальну суму 75083,62грн.
ТОВ «Меблі-Київ»включено до складу податкового кредиту за серпень 2011р. суму ПДВ у розмірі 75083,62 грн. на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Білдінг Систем Дизайн», зокрема, податкова накладна №0108012 від 01.08.2011р., податкова накладна № 0308002 від 03.08.2011р., податкова накладна №0508003 від 05.08.2011р., податкова накладна №0808002 від 08.08.2011р., податкова накладна №0908003 від 09.08.2011р., податкова накладна №1108003 від 11.08.2011р.
В акті перевірки зазначено, що згідно інформації, отриманої від ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва (службова записка від 31.10.2011 № 1435/7/26-351), співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва в ході відпрацювання ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»(код за ЄДРПОУ 34624774) було встановлено, що керівником підприємства значиться громадянка ОСОБА_2, яка спростувала свою причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та повідомила про вчинення дій до реєстрації СГД з метою отримання грошової винагороди.
Також, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»встановлено, відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Білдінг Систем Дизайн», відсутність даного товариства за вказаною адресою, про що складено відповідний акт та направлено повідомлення за формою 18-ОПП про зміну стану. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.11.2011р. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
Таким чином ,відповідач прийшов до висновку ,що операції з купівлі-продажу між ТОВ»Білдінг Систем Дизайн»та позивачем не спричинили настання реальних правових наслідків.
Проте суд першої інстанції не погодився з такими доводами відповідача з огляду на наступні обставини справи.
Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно зі статтею 198.1 Податкового кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Статтею 198.2 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
В матеріалах справи містяться податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їхнього змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки, зокрема, анулювання свідоцтва платника ПДВ відбулося після дати підписання вказаних податкових накладних, а саме 11.11.2011р.Таким чином відповідачем не заперечується факт наявності у позивача податкових накладних ,виписаних зареєстрованим платником податків.
Судом першої інстації не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.
Частиною 2 статті 215 ЦК визначено, що визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Як встановлено судом першої інстанції, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.
В акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»має ознаки фіктивності, оскільки даний платник відсутній за місцезнаходженням.
Однак з матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки відсутні відомості щодо доведення факту відсутності ТОВ «Білдінг Систем Дизайн»та його посадових осіб за місцем реєстрації за період серпень 2011р. та факт несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість даним контрагентом за вказаний період.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем у даного контрагента були придбані товари. Дані товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.
Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності - продажу, а саме - наявність видаткових накладних та податкових накладних.
Судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що з вищезазначених документів вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.
Крім того, судом першої інстанції не прийнятті посилання відповідача в акті перевірки від 06.12.2011 № 8053/23-2/36192559 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Білдінг Систем Дизайн», з висновку акта перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).
Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000022302 від 12.01.2012р., а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства України та є таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування постанови відсутні.Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2012 |
Оприлюднено | 01.11.2012 |
Номер документу | 27057426 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Троян Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні