Ухвала

від 30.07.2012 по справі 18/205/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"30" липня 2012 р. Справа № 18/205/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного агентства резерву України на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 у справі №18/205/12 за позовомДержавного агентства резерву України до (третя особаТОВ "Полтавахолодпром" - ТОВ "Молочна Рів'єра") провідшкодування шкоди встановив:

Подана позивачем касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.6 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 111 3 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.111 5 та ч.ч.1,2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.

Тому касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

При цьому, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Всупереч вимог п.4 ч.1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга містить лише загальні посилання на норми матеріального права без зазначення того, в чому саме полягає їх порушення або неправильне застосування апеляційним судом, а також яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваної постанови.

Зміст касаційної скарги заявника зводиться передусім до аналізу наявних у справі доказів (договір відповідального зберігання від 28.07.2008, постанова Полтавського районного суду від 20.07.2011 у справі №1-152/2011), а також пропонується надати перевагу певним доказам (ухвала господарського суду Полтавської області від 24.04.2012 у справі №18/85), тобто, скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом доказів по справі.

Отже, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.111 3 ГПК є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню для належного дооформлення. Разом з тим, згідно з ч.3 ст.111 3 ГПК України заявник, усунувши допущені процесуальні недоліки, не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу, що буде вагомою підставою для прийняття її до касаційного провадження.

Враховуючи наведене та керуючись п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного агентства резерву України на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 у справі №18/205/12 повернути скаржнику, а зазначену справу - до господарського суду Полтавської області.

Судді: В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун