Постанова

від 26.07.2012 по справі 5006/4/42/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р. Справа № 5006/4/42/2012 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівДанилової Т.Б., Ходаківської І.П.(доповідач), розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Плюс" на постанову від 23.05.2012 Донецького апеляційного господарського суду у справі№5006/4/42/2012 господарського суду Донецької області за позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька" до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Плюс" стягнення 8243 грн. 29 коп. За участю представників сторін:

Від позивача- не з'явились

Від відповідача- не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Керуюча компанія Ленінського району м.Донецька" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Восток-Плюс" про стягнення 8 243,29грн. - заборгованості за послуги, пов'язані з витратами на утримання будинку та прибудинкової території від 01 травня 2008р. (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 26.03.2012 №407).

Рішенням від 27.04.2012 господарського суду Донецької області (суддя: Гринько С.Ю.) позовні вимоги задоволено.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2012 у складі: Бойко І.А., Зубченко І.В., Мартюхіної Н.О. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Восток-Плюс" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, а також не взяттям до уваги того, що заборгованість нарахована за період після дати закінчення дії договору та того, що до договору не було внесено ніяких змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 05.10.2005 між Обласним кардіологічним диспансером (колективним підприємством) (Продавець) та ТОВ "Восток Плюс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу приміщення (у підвалі площею 101,5кв.м. на 2-му поверсі площею 345,8 кв.м.) під аптеку загальною площею 447,3 кв.м, що розташоване за адресою: м.Донецьк, проспект Ленінський, 140 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.09.2007).

Розпорядженням Донецького міського голови №247 від 28.02.2008 передано на баланс Комунального підприємства "Керуюча компанія Ленінського району міста Донецька" житловий будинок № 140 по проспекту Ленінський м.Донецька.

01.03.2008 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія Ленінського району м.Донецька" (балансоутримувач) та ТОВ "Восток-Плюс" (співвласник) укладений договір №80 про участь у відшкодуванні витрат з утримання будинку та прибудинкової території.

Співвласник зобов'язаний, у тому числі приймати участь у відшкодуванні витрат на утримання будинку та прибудинкової території в загальних витратах, пов'язаних з експлуатацією житлового фонду; здійснювати оплату за утримання будинку та прибудинкової території, згідно пред'явленого Балансоутримувачем рахунку до 25 числа поточного місяця; за користування тарою для складування ТПВ Співвласник здійснює оплату самостійно, згідно норм, вказаних в договорі на вивіз ТПВ або факту вивозу, виходячи з вартості експлуатації контейнеру за 1 куб. м. накопичення 3,29грн. з ПДВ, в ті ж самі строки (п.2.2 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлений розрахунок суми витрат по утриманню будинку та прибудинкової території (інші комунальні послуги): 643,1 кв.м. Х 0,445грн./кв.м. = 286,18грн., з ПДВ 343,42грн.

Договір вступає в законну силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2008р (п.8.1 договору).

Договір вважається пролонгованим (продовженим) на той же строк, якщо жодна із сторін не подала письмову заяву про розірвання договору за 1 місяць до закінчення дії договору (п.8.2 договору).

Посилання касатора на відсутність внесення змін до договору щодо зміни суми витрат по утриманню будинку та прибудинкової території не приймається до уваги з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та\або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно з п.2 ч. ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) одним із видів житлово-комунальних послуг є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За приписами ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Приписами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що виконавець -це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробник -це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Згідно з приписами частини 2 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Отже, позивач відповідно до чинного законодавства та своєї статутної діяльності є виконавцем та надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами.

Згідно п.2.1 договору Балансоутримувач зобов'язаний забезпечити, у тому числі:

обслуговування житлового будинку, поточний ремонт внутрішньо будинкових систем, які забезпечують нормальну експлуатацію житлового будинку, відповідно до Правил та норм технічної експлуатації житлових будинків;

прочищення димоходів, вентканалів, дезінфекцію та дератизацію приміщень будинку;

аварійне обслуговування домобудівництва;

здійснювати контроль за виконанням протипожежної безпеки будинку.

Господарськими судами при розгляді справи встановленофакт виконання робіт (послуг) Комунальним підприємством "Керуюча компанія Ленінського району м.Донецька" з утримання будинків і споруд та при будинкових територій по пр.Ленінському, 140 м.Донецька, що підтверджується двосторонніми актами приймання виконаних підрядних та будівельних робіт, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками.

За актами приймання передачі позивачем були надані наступні послуги:

- у 2009р.: ремонт покрівель в один шар з рулонних матеріалів; промазка окремих місць рулон очного покриття; проста масляна покраса стін, вікон; покраска металевих поверхонь, врізання в дієві внутрішні мережі трубопроводів; заміна вентилів; розбирання та прокладка трубопроводів каналізації; монтаж підвісного патрону;

- у 2010р.: розбирання та прокладка трубопроводів каналізації; монтаж підвісного патрону; прокладка трубопроводів водопостачання; демонтаж кранів водорозбірних; установка вентелів, затворів, клапанів на трубопроводах; розбирання та прокладка трубопроводів холодного водопостачання; врізання в дієві внутрішні мережі трубопроводів водопостачання та опалення; установка відводів; установка різьб; ремонт водострумних елеваторів; ремонт покрівель в один шар з рулонних матеріалів; ремонт дверних полотен; установка дверних замків;

- у 2011р.: зміна саонів на трубопроводах; врізання в існуючі трубопроводи запорної арматури; розбирання та прокладка трубопроводів каналізації; гідравлічне випробування трубопроводів системи водопроводу; розбирання та прокладка трубопроводів гарячого водопостачання; ремонт покрівель в один шар з рулонних матеріалів; установка дверних замків.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Позивачем надано до матеріалів справи договори від 01.07.2008 №95, від 01.01.2010 №95 про вивезення твердих побутових відходів, укладені між ТОВ "Регіонал" та ТОВ "Восток Плюс", та двосторонні підписані акти приймання-передачі робіт (послуг) по вивозу твердих побутових відходів; двосторонні підписані акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за договором від 12.11.2007 №6121, укладеним між ТОВ "Регіонал" та ВАТ "Донецькобленерго".

З урахуванням вищезазначеного, судами зроблено висновок надання позивачем відповідних послуг за договором з утримання будинку та прибудинкової території.

Поряд з цим судами встановлено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо участі у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Що стосується посилання касатора на не направлення позивачем рахунків на оплату, судами попередніх інстанцій встановлено, що ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п.8.1, п.8.2 договору від 01.03.2008 №80 договір вступає в законну силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2008. Договір вважається пролонгованим (продовженим) на той же строк, якщо жодна із сторін не подала письмову заяву про розірвання договору за 1 місяць до закінчення дії договору.

Судами встановлено, що доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено факт надання позивачем послуг, пов'язаних з витратами з утримання будинку та прибудинкової території, за період з з 1 липня 2009 по 31 січня 2012.

Наявність факту фактичного користування послугами є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до ст.11 ЦК України.

При цьому відповідачем було здійснено часткову оплату в квітні 2010 в розмірі 500грн., листопаді-грудні 2010 в розмірі 3238,22грн., в лютому -липні 2011 в розмірі 6269.11, у вересні 2011 - 1600грн., в листопаді 2011 -1500грн., в лютому 2012 -1500грн.

З урахуванням наведеного, суди правомірно дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу касатора, що статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ТОВ "Восток-Плюс" залишити без задоволення.

Постанову від 23.05.2012 Донецького апеляційного господарського суду у справі №5006/4/42/2012 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська