Рішення

від 26.07.2012 по справі 5011-10/7125-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/7125-2012 26.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант»

2. Акціонерного комерційного банку «Київ»

про визнання недійсним правочину та визнання векселів такими, що не підлягають оплаті

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Хасін І.Б. (представник за довіреністю);

Пінчук Ю.А. (керуючий санацією);

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: Прядка А.М. (довіреність № 25/359 від 27.12.2011р.).

В судовому засіданні 26 липня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант»(відповідач-1) та Акціонерного комерційного банку «Київ»(відповідач-2) з вимогами:

- визнати недійсним з моменту укладення договір від 12.07.2007р. № У/Н-208 про відступлення права вимоги, укладений між позивачем та відповідачем-1;

- визнати такими, що не підлягають оплаті прості векселі Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 загальною номінальною вартістю 16 050 994,00 гривень зі строком платежу «за пред'явленням, але не раніше 12.07.2008р.», видані позивачем 12.07.2007р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що повноваження на момент підписання договору від 12.07.2007р. № У/Н-208 про відступлення права вимоги у генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»були відсутні, у зв'язку з чим, посилаючись на ст.ст. 92, 203 215 Цивільного кодексу України та положення п.п. 19.10.1., 18.9. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В», позивач просить суд визнати відповідний договір з моменту його укладення недійсним в судовому порядку, наслідком чого, за переконанням позивача, є визнання векселів Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 такими, що не підлягають оплаті, оскільки вказані векселі загальною номінальною вартістю 16 050 994,00 гривень були видані позивачем відповідачу в якості оплати за вказаним договором.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»залишити без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача-1 було відкладено до 26.07.2012 року.

15 червня 2012 року через канцелярію до суду від керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»- Пінчука Ю.А. надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання керуючий санацією зазначив, що у зв'язку з тим, що ТОВ «Універсал-В»знаходиться у процедурі санації, та відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»управління боржником здійснює керуючий санацією і посада виконавчого директора у ТОВ «Універсал-В»відсутня, довіреність № 2/05 від 23.05.2012р. видана незаконно та відповідно позовна заява підписана неповноважною особою.

Дослідивши викладене клопотання та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2 суд зазначає наступне.

Згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви вона підписана представником ТОВ «Універсал-В»- Хасін І.Б.

З наявної в матеріалах справи довіреності № 2/05 від 23.05.2012р. випливає, що Хасіна І.Б. уповноважено представляти інтереси ТОВ «Універсал-В»в усіх судах України з правами, в тому числі, щодо подання позову. Довіреність підписана виконавчим директором ТОВ «Універсал-В»- Паршаковим Л.М.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.11р. у справі № 15/486-б судом призначено керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»арбітражного керуючого - Пінчука Юрія Анатолійовича (ліцензія серії АВ № НОМЕР_1 від 29.11.2006).

Судом встановлено, що згідно п. 3.5. ухвали Господарського суду м. Києва від 19.10.2011р. у справі № 15/486-б судом зазначено, що зважаючи на стислі строки санації, встановлені Законом та цим Планом, а також те, що відновлення платоспроможності Боржника може відбуватись виключно шляхом будівництва та подальшої реалізації ним об'єктів, визначених в п. 2.2. цього Плану, а ефективна організація такого будівництва потребує значного професійного досвіду в галузі проектування, будівництва та залучення інвестиційних коштів, з метою оптимізації управління процесом будівництва та пов'язаними з ним процесами на час санації на підприємстві вводиться посада Виконавчого директора Боржника. За виконавчим директором залишається право укладати від імені Боржника договори та пов'язані з ними документи (акти, довідки, рахунки тощо) з проектними організаціями, підрядниками, інвесторами, тощо, а також укладати та підписувати фінансові документи, пов'язані з реалізацією Плану санації, крім документів пов'язаних з реалізацією площ в об'єктах, які будуються Боржником.

З матеріалів справи випливає, що 27.10.2011р. були проведені загальні збори учасників ТОВ «Універсал-В»за наслідками яких було прийнято протокол № 54. Зі змісту протоколу № 54 випливає, що зборами учасників товариства вирішено призначити на посаду виконавчого директора товариства Паршакова Л.М. згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 19.10.11р. у справі № 15/486-б, з правом розпорядження банківськими рахунками, прийняття управлінських рішень та обов'язкових для працівників розпоряджень. Таким чином, виконавчого директора товариства Паршакова Л.М., починаючи з 27.10.2011р., уповноважено на право розпорядження банківськими рахунками, прийняття управлінських рішень відносно ТОВ «Універсал-В»та обов'язкових для працівників розпоряджень.

Згідно ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

Доказів скасування у встановленому законом порядку довіреності № 2/05 від 23.05.2012р. у процедурі санації ТОВ «Універсал-В», а також доказів відсторонення керівника ТОВ «Універсал-В»від посади у порядку, визначеному законодавством про працю до суду не представлено.

Окрім цього, в матеріалах справи також наявна довіреність № 4/01 від 14.01.2009р., яка надає право Хасіну І.Б. представляти інтереси ТОВ «Універсал-В»в усіх судах України з правом, в тому числі, відносно подання позову. Довіреність підписана генеральним директором ТОВ «Універсал-В»- Паршаковим Л.М. та видана повіреному строком на 5 (п'ять) років, тобто, виходячи з її змісту, є чинною до 14.01.2013р. Доказів скасування у встановленому законом порядку довіреності № 4/01 від 14.01.2009р. у процедурі санації ТОВ «Універсал-В»до суду також не надано.

В своєму клопотанні заявником не вказано законодавчих норм, які обмежували б право боржника, який перебуває в процедурі санації, звертатись до суду з позовами про визнання недійсними інших правочинів за наявності підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

З огляду на викладене, необґрунтованим за викладених заявником обставин є подане керуючим санацією клопотання про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант»та Акціонерного комерційного банку «Київ»про визнання недійсним правочину та визнання векселів такими, що не підлягають оплаті та є таким, що задоволенню не підлягає.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «НВО Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю КБП «Укрбудекспо»та відповідачем-1 було укладено угоду про інвестування будівництва № 2 (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Угода).

12 липня 2007 року між позивачем (надалі - Новий кредитор) відповідачем-1 (далі по тексту - Первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № У/Н-208 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, по тексту -Договір), згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством України, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор за плату набуває всі права і обов'язки і стає інвестором за угодою № 2 від 25.05.2005р., укладеною між Первісним кредитором, Закритим акціонерним товариством «НВО Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю КБП «Укрбудекспо».

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що ціна договору на момент його укладення становить 16 050 994,00 грн. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом видачі Новим кредитором простих векселів Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 в кількості 10 штук загальною номінальною вартістю 16 050 994,00 гривень.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Новим кредитором було видано первісному кредитору були видані прості векселі Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 в кількості 10 штук загальною номінальною вартістю 16 050 994,00 грн. (копії векселів містяться в справі), які згодом були передані Новим кредитором за індосаментом відповідачу-2, який і є їх векселедержателем.

Як стверджує позивач, на момент укладення Договору та емісії векселів Новий кредитор виходив з того, що вимога, яка передається за договором, є дійсною, і це гарантував Первісний кредитор, однак, після укладення Договору та видачі векселів Новому кредитору стало відомо, що вимога, яку було передано за Договором, не є дійсною, оскільки боржник, право вимоги до якого передано позивачу, не має жодного відношення до будівництва житлового будинку, визначеного Угодою.

Окрім того, позивач наголошує на тому, що в силу положень статуту у генерального директора Нового кредитора були відсутні повноваження на підписання Договору, оскільки рішення про надання згоди на укладення відповідного правочину загальними зборами учасників Нового кредитора не приймалось, у зв'язку з чим, посилаючись на ст.ст. 92, 203 215 Цивільного кодексу України та положення п. 19.10.1., 18.9. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»позивач просить суд визнати Договір з моменту його укладення недійсним в судовому порядку, наслідком чого, як вважає позивач, є визнання векселів, що були видані в якості оплати за Договором Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 такими, що не підлягають оплаті.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вже було встановлено судом, 25 травня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «НВО Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю КБП «Укрбудекспо»та відповідачем-1 було укладено угоду про інвестування будівництва № 2 за умовами п. 1.1. якої Товариство з обмеженою відповідальністю КБП «Укрбудекспо»зобов'язується своїми силами або залучивши підрядні організації збудувати та виконати весь комплекс будівельно-монтажних робіт згідно проектно-кошторисної документації житлового будинку (будівельна адреса) № 208 на проспекті Науки в м. Києві, а відповідач-1 інвестує за рахунок власних та/або залучених коштів (можливо кредитних) фізичних та юридичних осіб 10 000 кв. м загальної площі житла, та 1 700 кв. м. вбудованих приміщень Об'єкта. Усі розрахунки з містом, районом, пожежними організаціями і т. ін. згідно нормативно-правових актів, що регулюються правовідносини забудови міста Київ, проводить Товариство з обмеженою відповідальністю КБП «Укрбудекспо»за рахунок власних коштів.

12 липня 2007 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір відступлення права вимоги № У/Н-208 відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством України, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор за плату набуває всі права і обов'язки і стає інвестором за угодою № 2 від 25.05.2005р., укладеною між Первісним кредитором, Закритим акціонерним товариством «НВО Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю КБП «Укрбудекспо».

За п. 1.3. Договору право вимоги за Договором переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора після видачі Новим кредитором Первісному кредитору простого векселя (соло-векселя) з терміном сплати за пред'явленням, але не пізніше 12.07.2008р.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Положеннями ст. 145 Цивільного кодексу України передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариств.

Згідно п. 19.10.1. статуту позивача Генеральний директор товариства має право без довіреності укладати від імені товариства контракти, угоди, з урахуванням встановлених Статутом обмежень.

Так, п. 18.9. статуту Нового кредитора передбачено, що до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, про надання Дирекції згоди на пряме чи опосередковане укладення Товариством будь-яких правочинів сума яких складає 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень) і більше, а також щодо подальшого внесення змін чи доповнень до таких правочинів.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що ціна договору на момент його укладення становить 16 050 994,00 грн. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом видачі Новим кредитором простих векселів Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 в кількості 10 штук загальною номінальною вартістю 16 050 994,00 гривень.

З огляду на те, що сума Договору становить більше аніж 500 000,00 грн., в силу п. 19.10.1. статуту позивача та ст. 145 Цивільного кодексу України, при укладенні генеральним директором Договору необхідним є факт надання останньому Загальними Зборами Учасників згоди на пряме чи опосередковане укладення вказаного Договору.

Доказів надання Загальними Зборами Учасників Нового кредитора згоди на пряме чи опосередковане укладення Договору до суду не надано, що свідчить про порушення встановленої статутом процедури укладення Договору і про відсутність станом на 12.07.2007р. у генерального директора повноважень на укладення Договору, що, в цілому, свідчить про порушення ст. 145 Цивільного кодексу України та недотримання ст. 203 Цивільного кодексу України при укладанні вказаного вище правочину.

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Так, з правової конструкції статті 4 випливає, що прості векселі можна видавати лише для оформлення грошового боргу, при цьому, грошовий борг має бути за:

· фактично поставлені товари;

· виконані роботи;

· надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач видав відповідачу-1 прості векселі Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 в кількості 10 штук загальною номінальною вартістю 16 050 994,00 грн., як розрахунки по Договору за відступлену відповідачем-1 позивачу вимогу про набуття всіх прав і обов'язків інвестора за Угодою.

Однак, передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) в розумінні ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України не є, в аспекті ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», за своєю правовою природою грошовим боргом за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

За таких обставин, векселі Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 в кількості 10 штук загальною номінальною вартістю 16 050 994,00 грн., всупереч ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», були видані позивачем відповідачу-1 в якості розрахунку за відступлену вимогу прав іншій особі, а не для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

В силу вимог ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Зважаючи на викладене, з урахуванням обставин порушення встановленої статутом позивача процедури укладення Договору та, як наслідок, відсутності у генерального директора повноважень на укладення Договору, зважаючи, що всупереч ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»векселі були видані позивачем відповідачу-1 в якості розрахунку за відступлену вимогу, а не для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, з огляду на те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку про доведеність заявлених позивачем вимог.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 073,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 33, 38, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір від 12.07.2007р. № У/Н-208 про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»(ідентифікаційний код: 31808617, адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» (ідентифікаційний код: 33446809, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27).

Визнати такими, що не підлягають оплаті прості векселі Серії АА №№ 0447436, 0447437, 0447438, 0447439, 0447440, 0847462, 0847463, 0847464, 0847465, 0847466 загальною номінальною вартістю 16 050 994,00 гривень (шістнадцять мільйонів п'ятдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні) зі строком платежу «за пред'явленням, але не раніше 12.07.2008р.», видані позивачем (ідентифікаційний код: 31808617, адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1) 12.07.2007р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант»(ідентифікаційний код: 33446809, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-В»(ідентифікаційний код: 31808617, адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати в розмірі -1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 01.08.2012р.