Постанова

від 30.07.2012 по справі 12/109/5022-1595/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р. Справа № 12/109/5022-1595/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий Бернацька Ж.О. Кривда Д.С. за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачаПалієва О.М.., представник третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О., прокурор відділу розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПершого заступника прокурора Тернопільської області на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року у справі№ 12/109/5022-1595/2011 господарського суду Тернопільської області за позовомПрокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Жовнівської сільської ради доПриватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1.Управління Держкомзему у Бережанському районі, 2.Бережанська районна державна адміністрація, провизнання недійсним договору та спонукання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Бережанського району звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Жовнівської сільської ради з позовом до Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держкомзему у Бережанському районі, про визнання недійсним договору оренди землі № 1 від 25.06.2011 року та про зобов'язання повернути земельні ділянки площею 83,6 га, в тому числі рілля -11,6 га та багаторічні насадження -72 га, із земель запасу, які знаходиться на території Жовнівської сільської ради в землі запасу сільської ради Бережанського району Тернопільської області (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.01.2012 року (суддя Френдій Н.А.) у справі №12/109/5022-1595/2011 позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі № 1 від 25.06.2011 року, укладений між Жовнівською сільською радою та Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції". Зобов'язано Приватне підприємство "Галицькі аграрні інвестиції" повернути земельні ділянки площею 83,6 га, в тому числі рілля -11,6 га та багаторічні насадження -72 га, в землі запасу Жовнівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області. Стягнуто з Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" 941 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року (судді: Гнатюк Г.М. -головуючий, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Тернопільської області від 11.01.2012 року у справі №12/109/5022-1595/2011 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з постановою суду, Перший заступник прокурора Тернопільської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Жовнівської сільської ради № 32 від 18.05.2011 року "Про передачу земель запасу" погоджено передачу в оренду ПП "Галицькі аграрні інвестиції" земель запасу (сад), площею 72,00 га, та земель запасу площею 11,6 га.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 297 від 25.06.2011 року "Про передачу в оренду земель запасу та резервного фонду" передано в оренду земельні ділянки із земель запасу та резервного фонду на термін до моменту проведення конкурсу з набуття на конкурентних засадах права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Приватному підприємству "Галицькі аграрні інвестиції".

Пунктом 2 Розпорядження рекомендовано сільському голові укласти договір оренди на земельну ділянку та провести його реєстрацію.

На виконання даного розпорядження, 25.06.2011 року між Жовнівською сільською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" (Орендар) укладено договір оренди землі № 1, у відповідності до умов якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адміністративних межах Жовнівської сільської ради, Бережанського району, Тернопільської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 83,6 га, в тому числі: ріллі - 11,6 га, багаторічні насадження 72 га (пункт 2 договору).

Договір укладено на 10 років, починаючи з його державної реєстрації та з урахуванням ротації сільськогосподарських культур (пункт 8 договору).

Судами також встановлено, що прокурором Бережанського району Тернопільської області 05.10.2011 року винесено протест на розпорядження голови Бережанської районної державної адміністрації № 297 від 25.06.2011 року "Про передачу в оренду земель запасу та резервного фонду", з якого вбачається, що перевіркою проведеною прокуратурою району встановлено, що земельні ділянки надані сільським головою без проведення земельних торгів та з перевищенням повноважень, так як земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту, у зв'язку з чим поставлено вимогу скасувати зазначене розпорядження.

На виконання протесту прокурора Бережанського району, Розпорядженням голови Бережанської районної державної адміністрації № 529 від 24.10.2011 року "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації" визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови Бережанської районної державної адміністрації № 297 від 25.06.2011 року "Про передачу в оренду земель запасу та резервного фонду".

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Бережанського району звернувся з даним позовом про визнання недійсним договору оренди у зв'язку з тим, що договір укладений Жовнівською сільською радою з перевищенням повноважень, без проведення земельних торгів, а також без затвердженого проекту землеустрою.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що спірний договір укладено на виконання розпорядження Бережанської районної державної адміністрації, прийнятого у межах її повноважень; договір підписано сторонами та належним чином зареєстровано, що свідчить про схвалення його сторонами. Також судом враховано, що скасування Бережанською РДА свого ж розпорядження суперечить положенням Конституції України, Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз. 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Отже, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядження земельною ділянкою, переданою за спірним договором, здійснює саме Бережанська районна державна адміністрація.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, Бережанська РДА делегувала свої повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою Жовнівській сільській раді.

Однак, розпорядження №319 про делегування повноважень на укладання договору оренди земельної ділянки винесено Бережанською РДА 08.07.2011 року, тобто після укладання спірного договору оренди, на що судом уваги звернуто не було.

При цьому судом не враховано, що пунктом 2.24. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

У частині першій статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено перелік істотних умов договору оренди землі, відсутність однієї з яких згідно з частиною другою цієї статті є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємними частинами договору оренди землі є: 1) план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Отже, у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 677.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Однак, зазначені положення чинного законодавства залишені господарським судом апеляційної інстанції поза увагою.

Відповідно до частини другої ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом апеляційної інстанцій при прийнятті постанови по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

В той же час рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, відповідно до пункту 6 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Тернопільської області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року у справі № 12/109/5022-1595/2011 господарського суду Тернопільської області скасувати, рішення господарського суду Тернопільської області від 11.01.2012 року у даній справі залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда