Рішення

від 27.07.2012 по справі 5006/15/55пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.12 р. Справа № 5006/15/55пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнацагропромгруп», с.Маринівка, Шахтарський район, Донецька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт 2010», с.Маринівка, Шахтарський район, Донецька область

про визнання недійсним договору взаєморозрахунків від 05.03.11р. та зобов'язання повернути отриману сільськогосподарську техніку

за участю представників:

від позивача: Назаренко Ю.О. (за довір.)

від відповідача: Фірус А.О. (за довір.)

В судовому засіданні 26.07.12р.

оголошена перерва до 27.07.12р.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнацагропромгруп», с.Маринівка, Шахтарський район, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт-2010», с.Маринівка, Шахтарський район, Донецька область про визнання договору взаєморозрахунків і на списання заборгованості від 05.03.11р. недійсним та зобов'язання «Агросвіт-2010» повернути позивачу в натурі, все що відповідач отримав по акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки до договору від 05.03.11р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір взаєморозрахунків і на списання заборгованості від 05.03.11р., договір по надання аудиторських послуг №20/11-11 від 20.11.11р.; акт-приймання передачі до договору; аудиторський звіт.

Ухвалою від 16.05.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/55пд/2012.

06.06.12р. відповідач надав суду заперечення на позовну заяву №05/06 від 05.06.12р., в яких заперечив проти позовних вимог та просив припинити провадження по справі.

20.06.12р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив зобов'язати ТОВ «Агросвіт 2010» повернути в натурі ТОВ «Укрнацагропромгруп» лише певну частину сільськогосподарської техніки, яку ТОВ «Агросвіт 2010» отримало за актом приймання-передачі, а саме: пристрої для у/соняшника/2 шт. 2007р.; Жатка ЖВН-6 2007р.; Трактор Т-150 2000р.; Сіялка зернова «Гарант» 2007р.; БПН-12 «Метелик»; РМВУ-05 (розбросувач); ДМТ-4 2007р.; Комбайн ДОН-1500Б 2005р.; Обладнання ОП-2000 2010р. Отже справа розглядається з врахуванням вказаної заяви позивача.

20.06.12р. позивач надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив про неможливість надання оригіналу витребуваного судом протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Укрнацагропромгруп».

04.07.12р. відповідач надав пояснення №04/07 від 04.07.12р., в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що майно, яке є предметом спору набуте у власність ТОВ «Агросвіт 2010» на законних підставах та зазначив, що наданий позивачем аудиторський висновок не є об'єктивним і не може бути належним доказом у справі.

04.07.12р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він зауважив про відсутність актів звіряння між ТОВ «Укрнацагропромгруп» та ОСОБА_4, заперечив проти визнання банківських виписок, наданих відповідачем, як належних доказів наявності заборгованості та зазначав про встановлення аудиторською перевіркою відсутності заборгованості ТОВ «Украгропромгруп» перед ОСОБА_4

В судовому засіданні 26-27.07.12р. позивач підтримав позовні вимоги, відповідач заперечував проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Встановив:

05.03.11р. між ТОВ «Укрнацагропромгруп» та ТОВ «Агросвіт-2010» був укладений договір взаєморозрахунків і на списання заборгованості (надалі - договір), згідно з яким, ТОВ «Укрнацагропромгруп» передає, а ТОВ «Агросвіт-2010» приймає сільськогосподарську техніку в рахунок погашення заборгованості по засновницьким внескам перед засновником ТОВ «Укрнацагропромгруп» ОСОБА_4 у розмірі 332466,21грн. (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік сільськогосподарської техніки зазначений в акті приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору.

Суму договору складає сума, вказана в акті приймання-передачі техніки до даного договору (п.1.4 договору).

Згідно п.2.1. договору ТОВ «Укрнацагропромгруп» зобов'язується передати техніку протягом днів з моменту підписання договору та акту приймання-передачі.

На виконання вказаного договору позивач передав ТОВ «Агросвіт 2010» сільськогосподарську техніку та сільськогосподарський інвентар, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки до договору від 05.03.11р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Предметом позову є визнання недійсним договору взаєморозрахунків і на списання заборгованості від 05.03.11р., укладеного між ТОВ «Укрнацагропромгруп» та ТОВ «Агросвіт 2010», а також зобов'язання відповідача повернути частину отриманої за спірним договором сільськогосподарської техніки, а саме: пристрої для у/соняшника/2 шт. 2007р.; Жатка ЖВН-6 2007р.; Трактор Т-150 2000р.; Сіялка зернова «Гарант» 2007р.; БПН-12 «Метелик»; РМВУ-05 (розбросувач); ДМТ-4 2007р.; Комбайн ДОН-1500Б 2005р.; Обладнання ОП-2000 2010р.

Стосовно зазначеної в запереченнях відповідача від 05.06.12р. вимоги про припинення провадження у даній справі з тих підстав, що є рішення господарського суду у справі між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав суд зауважує наступне:

Згідно наданих до матеріалів справи копій рішення господарського суду Донецької області від 02.11.11р., постанови Донецького апеляційного господарського суду та постанови Вищого господарського суду України у справі №35/225пд за позовом ТОВ «Укпромнацагопромгруп» до ТОВ «Агросвіт 2010» про визнання договору взаєморозрахунків і на списання заборгованості від 05.03.11р. недійсним підставами позову у справі №35/225пд позивач зазначав порушення умов ч.2 ст.203, ст.207 ЦК України, а саме відсутність обсягу повноважень директора ТОВ «Укрнацагропромгруп», а також ст.232 ЦК України, тобто вчинення правочину внаслідок зловмисної домовленості директора ТОВ «Укрнацагропромгруп» ОСОБА_4 з ТОВ «Агросвіт 2010».

Підставою позову у даній справі є вчинення правочину під впливом помилки.

Згідно п.2 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Оскільки у даній справі зазначені інші підстави позову ніж у справі №35/225пд, у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі згідно ст.62 ГПК України.

Позивач в обґрунтування недійсності договору взаєморозрахунків і на списання заборгованості від 05.03.11р. посилається на той факт, що предметом спірного договору є погашення заборгованості перед ОСОБА_4, якої за твердженням позивача не існувало, тобто мала місце помилка щодо предмету договору. У зв'язку з тим, що позивач діяв під впливом помилки його внутрішня воля сформувалась невірно. Отже позивач вважає спірний договір таким, що не відображає дійсної волі позивача щодо встановлення цивільних прав та обов'язків сторін. Крім того, в додаткових поясненнях без номера та дати, що надійшли до суду 12.07.12р., позивач зазначив, що ОСОБА_4 не мав повноважень на підписання спірного договору.

Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як і погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Сторонами договору у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст вказаного договору був підписаний обома сторонами і скріплений печатками.

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на позивача покладається обов'язок довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

Відповідно до вимог ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Під помилкою розуміється спотворення уявлення особи про обставини, що дійсно мають місце, тобто таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи/або інших істотних умов угоди, яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

Для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, Цивільний кодекс України розуміє помилку щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Тільки той факт, що сторона вважає, що воля сторін формувалася під впливом невірного предмета договору, не може мати істотне значення для сторін правочину, а за тим не може вважатись, що договір вчинений під впливом помилки.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.09р. №9 помилка внаслідок власного недбальства не є підставою для визнання правочину недійсним.

В обґрунтування наявності помилки стосовно існування заборгованості ТОВ «Укрнацагропромгруп» перед ОСОБА_4 позивач посилається на аудиторський звіт, складений СПД Студенікіною Я.Є.

Як вбачається з наданого суду аудиторського звіту аудитором проведений аналіз руху готівкових грошових коштів, що надходили від ОСОБА_4, директора ТОВ «Укрнацагропромгруп», аналіз проданих за готівкові кошти зернових культур та повноти оприбуткування грошових коштів від реалізації в касу підприємства ТОВ «Укрнацагропромгруп».

Аудиторська перевірка здійснювалась щодо документів за період з 2008 по 2010 рік, а отже до перевірки не були включені документи та банківські операції за 2011 рік.

Крім того, аудитор у вищевказаному звіті зазначив, що перевірка проводилася вибірковим методом та що касові документи за березень 2010 року та грудень 2008 року відсутні.

У звіті зазначено, що за період 2008-2010 роки ОСОБА_4 вніс в касу згідно прибуткових касових ордерів грошові кошти від імені засновника на суму 679146,07грн., в тому числі позичкових коштів на суму 183250грн., та за вказаний період ОСОБА_4 згідно видаткових касових ордерів отримав з каси грошові кошти в рахунок погашення внесків засновника та авансових звітів на суму 1571555,49грн. При цьому окремо не визначено, яка сума отримана в рахунок погашення внесків засновника, а яка за авансовими звітами.

Також при аналізі даних про надходження грошових коштів на поточні рахунки позивача стверджується, що на банківські рахунки надходили позичкові кошти від засновника, конкретизація прізвища засновника ОСОБА_4 має місце лише по рахунках в Ощадбанку в березні 2009 року. В той же час, яка саме сума була внесена ОСОБА_4 у звіті не вказано. Тому сума коштів, внесених ОСОБА_4 на банківський рахунок взагалі не врахована позивачем в позовній заяві.

За приписами чинного законодавства аудиторський звіт є відображенням публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої документації щодо фінансово-господарської документації суб'єкта господарювання.

Відсутність частини документів робить аудиторський звіт неповним, а отже позбавляє суд можливості зробити висновок про достовірність звітності, облік, повноту і відповідність вказаного звіту фактичним обставинам та встановленим нормативам.

Отже господарський суд вважає, що наданий суду аудиторський висновок не може бути прийнятий як належний доказ відсутності заборгованості ТОВ «Укрнацагропромгруп» перед ОСОБА_4

Відповідач в поясненнях від 04.07.12р. зазначає, що спірний правочин здійснювався на підставі укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агросвіт 2010» договору уступки права вимоги від 02.03.11р., копія якого надана до матеріалів справи.

Згідно договору уступки права вимоги від 02.03.11р., укладеного між ОСОБА_4 (цедент) та ТОВ «Агросвіт 2010» (цессіонарій) цедент передає, а цессіонарій приймає на себе право вимоги боргу цедента і стає кредитором по стягненню на користь цедента заборгованості з ТОВ «Укрнацагропромгруп» (боржник) на підставі акту звіряння заборгованості, виписки з розрахункового рахунку про внесення грошових коштів у вигляді позики по внесеним позиченим коштам для проведення господарської діяльності (п.1.1 договору).

Відповідно п.2 договору цессіонарій (відповідач у даній справі) набуває право стягнути з ТОВ «Укрнацагропромгруп» заборгованість за позичені кошти в розмірі 509840,00грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню відповідно до цього договору складає 509840,00грн.

Згідно п.12 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Листом №03/03 від 03.03.11р. ТОВ «Агросвіт 2010» повідомив ТОВ «Укрнацагропромгруп» про укладення договору уступки права вимоги та просив погасити заборгованість за позичені грошові кошти в сумі 509840,00грн.

Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.

Докази визнання вказаного договору недійсним у встановленому порядку суду не надані.

В обґрунтування відсутності у ОСОБА_4 повноважень на підписання спірного договору позивач посилається на протокол загальних зборів учасників №1/3/2010 від 01.03.10р., яким вирішено відповідальною особою на укладення та підписання правочину, предметом якого є погашення заборгованості по засновницьким внескам ТОВ «Укрнацагропромгруп» перед ОСОБА_4, призначити фізичну особу ОСОБА_6.

Згідно матеріалів справи на час укладення спірного договору засновниками ТОВ «Укрнацагропромгруп», є ОСОБА_7, який володіє 80% статутного капіталу ТОВ «Укрнацагропромгруп» та ОСОБА_4, який володіє 20% статутного капіталу ТОВ «Укрнацагропромгруп». ОСОБА_4 станом на 05.03.11р. обіймав посаду директора ТОВ «Укрнацагропромгруп».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти і інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси у відносинах з юридичними особами.

Згідно із ст.4 Закону України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що:

- у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор (ч. 1);

- дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора) (ч. 2);

- дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень (ч. 3);

- дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами (ч. 4);

- генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства (ч. 5).

Відповідно до п.8.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнацагропромгруп» (далі -Товариство), виконавчим органом товариства, який керує поточною діяльністю, є директор Товариства. Директор Товариства призначається Зборами Учасників.

Згідно п.п.8.2.1 Статуту, директор товариства вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетентності Зборів Учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належали їм до компетенції директора.

Підпунктом 8.2.2 Статуту визначено, що директор товариства: забезпечує виконання рішень Зборів Учасників; представляє інтереси Товариства у взаємовідносинах з іншими підприємствами, організаціями, державними органами, громадянами, іноземними контрагентами без довіреності; розпоряджається майном та коштами товариства в межах, що визначені Зборами товариства; укладає будь-які угоди, в тому числі кредитні та застави, акти на суму, що не перевищує 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, видає довіреності, відкриває в банках розрахунковий та інші рахунки; угоди по придбанню, відчуженню, користуванню майном, а також їх розірвання, здійснює тільки на підставі рішення загальних зборів учасників.

Відповідно до п.п.8.2.3 статуту директор підзвітний Зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Як позивач, так і відповідач посилалися на протокол загальних зборів засновників ТОВ «Укрнацагропромгруп» від 01.03.10р. №1. Сторони зазначали про неможливість надання суду даного протоколу, у зв'язку наданням його оригіналу Інспекції державного технічного нагляду в Шахтарському районі.

Проте господарський суд Донецької області при розгляді справи №35/225пд дав оцінку вказаному протоколу загальних зборів засновників.

Згідно ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зокрема в рішенні господарського суду Донецької області від 02.11.11р. по справі №35/225пд за позовом ТОВ «Укпромнацагопромгруп» до ТОВ «Агросвіт 2010» про визнання договору взаєморозрахунків і на списання заборгованості від 05.03.11р. недійсним, яке постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.12р. змінено лише в частині розподілу судових витрат, зазначено наступне:

«Протоколом №1 загальних зборів засновників ТОВ «Укрнацагропромгруп» від 01.03.10р. щодо погашення заборгованості по засновницьким внескам засновнику ТОВ «Укрнацагропровгруп» ОСОБА_4 в розмірі 332466,21грн. було прийнято одноголосне рішення погасити вищевказану заборгованість шляхом виділу ОСОБА_4 сільськогосподарської техніки, техніку передати за актом приймання-передачі. Вказане рішення приймалось обома засновниками ТОВ «Укрнацагропромгруп», а саме: ОСОБА_7, який володіє 80% статутного капіталу ТОВ «Укрнацагропромгруп» та ОСОБА_4, який володіє 20% статутного капіталу ТОВ «Укрнацагропромгруп».

Проведені загальні збори засновників ТОВ «Укрнацагропромгруп» були повноважними в розумінні ст.60 Закону України «Про господарські товариства», зазначений протокол підписаний всіма учасниками без заперечень, доказів в підтвердження того, що позивач не був згоден з прийнятим рішенням, матеріали справи не містять.»

Проте, у справі №5006/15/55пд/2012 позивачем наданий протокол загальних зборів учасників ТОВ «Укрнацагропромгруп» від 01.03.10р. №1/3/2010. Згідно тексту даного протоколу на зборах, які також відбулися 01.03.10р., був присутній лише один учасник ТОВ «Укрнацагропромгруп» - ОСОБА_7. На зборах прийнято рішення - відповідальною особою на укладення та підписання правочину, предметом якого є погашення заборгованості по засновницьким внескам ТОВ «Укрнацагропромгруп» перед ОСОБА_4 призначити ОСОБА_6.

Як встановлено судом, існує два протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Укрнацагропромгруп» від 01.03.10р. за №1 та за №1/3/2010.

На вимогу суду надати журнал протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Укрнацагропромгруп» позивач повідомив про неможливість його надання за відсутністю такого на підприємстві.

У зборах, оформлених протоколом №1 від 01.03.10р., приймали участь обидва учасники підприємства позивача: ОСОБА_4 та ОСОБА_7; на зборах, оформлених протоколом №1/3/2010 від 01.03.10р. був присутній один учасник - ОСОБА_7. Підстави складання двох протоколів загальних зборів учасників від 01.03.10р. з різним складом присутніх суду не обґрунтовані.

Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.08р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Окрім того, під час розгляду справи №35/225пд позивачем не зазначалося про наявність іншого протоколу загальних зборів учасників від 01.03.10р. окрім протоколу №1, складеному за участю обох учасників товариства.

Позивач вважає, що з урахуванням протоколу загальних зборів учасників №1/3/2010 від 01.03.10р. ОСОБА_4 не мав повноважень на підписання спірного договору.

З огляду на текст протоколу, ОСОБА_4 призначений лише відповідальною особою за укладання та підписання спірного договору. До того ж, в протоколі не вказано.посадове становище ОСОБА_6 та яке відношення вказана особа має до ТОВ «Укрнацагропромгруп»

Проте, чинним законодавством України та Статутом позивача визначено, що саме директор підписує угоди від імені підприємства.

Враховуючи, що станом на дату підписання договору саме ОСОБА_4, який підписав спірний договір від імені ТОВ «Укрнацагропромгруп», обіймав посаду директора, він не порушив умов Статуту та вимог законодавства підписавши спірний договір.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивач не довів, що ним підписаний договір взаєморозрахунків і на списання заборгованості від 05.03.11р. під впливом помилки та матеріалами справи спростовується відсутність повноважень директора на підписання договору, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання договору взаєморозрахунків і на списання заборгованості від 05.03.11р. недійсним.

Вимога ТОВ «Укрнацагропромгруп» про зобов'язання ТОВ «Агросвіт 2010» провернути в натурі одержану по акту приймання-передачі сільськогосподарську техніку за договором від 05.03.11р. задоволенню не підлягає, оскільки спірний договір не було визнано судом недійсним, а тому неможливо застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 Цивільного кодексу України, якою зазначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин суд вважає що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України при відмові в позові, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

У відповідності до п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Розмір ставок судового збору встановлений ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору з позовної заяви майнового характеру, що подається до господарського суду становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (тобто, в 2012 році ця сума становить не менше 1609,50грн. та не більше 64380,00грн.); ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати (а саме: 1073,00грн.).

Враховуючи те, що позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги: про визнання договору недійсним та повернення відповідачем в натурі отриманої за спірним договором сільськогосподарську техніки, вартість якої за матеріалами справи становить 297204,21грн., позивач повинен сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру - в розмірі 1073,00грн. та за вимоги майнового характеру - в розмірі 5944,08грн.

В якості сплати судового збору позивачем надана квитанція від 14.05.12р. на суму 1073,00грн.

Оскільки судовий збір за заявлені вимоги майнового характеру залишився несплаченим, судовий збір в сумі 5944,08грн. підлягає стягненню з позивача в дохід державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про господарські товариства», ст.ст. 11, 15, 16, 92, 203, 204, 207, 215, 216, 229, 509, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 65, 179, 180 Господарського кодексу України, ст.62 Закону України «Про господарські товариства», Законом України «Про судовий збір» ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнацагропромгруп», с.Маринівка, Шахтарський район до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт 2010», с.Маринівка, Шахтарський район про визнання недійсним з моменту вчинення, укладений між ТОВ «Укрнацагропромгруп» та ТОВ «Агросвіт 2010», договір взаєморозрахунків на списання заборгованості від 05.03.11р. та зобов'язання ТОВ «Агросвіт 2010» повернути в натурі ТОВ «Укрнацагропромгруп» сільськогосподарську техніку: пристрої для у/соняшника/2 шт. 2007р.; Жатка ЖВН- 6 2007р.; Трактор Т-150 2000р.; Сіялка зернова «Гарант» 2007р.; БПН-12 «Метелик»; РМВУ-05 (розбросувач); ДМТ-4 2007р.; Комбайн ДОН-1500Б 2005р.; Обладнання ОП-2000 2010р. - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнацагропромгруп» (86260, Донецька область, Шахтарський район, с.Маринівка, вул.Селіверстова, б/н, контора; поштова адреса: 83119, м.Донецьк, вулЩетиніна, 32а/29; ЄДРПОУ 33904883) в дохід державного бюджету судовий збір за заявлені вимоги майнового характеру в сумі 5944,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 27.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 01.08.12р.

Суддя Захарченко Г.В.