Рішення

від 17.05.2012 по справі 5027/198/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. Справа № 5027/198/2012.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина -реєстр»м. Чернівці

До товариства з додатковою відповідальністю «Чернівцісортнасінняовоч»м. Чернівці

про стягнення заборгованості -5738,70 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача -Бурма С.В. адвокат

від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковина -реєстр»м. Чернівці звернулося з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Чернівцісортнасінняовоч»м. Чернівці про стягнення згідно угоди про надання послуг з ведення реєстру акціонерів №7р від 26.11.2010 року заборгованості в загальній сумі 5738,70 грн., в тому числі 5500 грн. основного боргу, 151,25 грн. 3% річних та 87,45 грн. інфляційних.

Ухвалою від 29.03.2012 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.04.2012 року за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 10.04.2012 року розгляд справи відкладено на 07.05.2012 року.

В судовому засіданні 07.05.2012 року представник позивача надав розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, згідно з якими 3% річних за прострочення заборгованості складають 82,50 грн., а інфляційні втрати становлять 30,00 грн.

У відзиві на позов відповідач повідомив суд про сплату 3000 грн., що мало місце після порушення провадження у справі. В решті позову просить суд відмовити за безпідставністю, оскільки ТДВ «Чернівцісортнасінняовоч»з 01 жовтня 2011 року дію угоди про надання послуг з ведення реєстру акціонерів №7р припинено. Крім того, відповідач, з огляду на розумну необхідність судових витрат, просить обмежити розмір витрат по отриманню правової допомоги адвоката.

Відповідач у судове засідання явку свого представника повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час судового засідання. Відтак, неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2010 року між ВАТ «Чернівцісортнасінняовоч», правонаступником якого є відповідач (далі - емітент) та позивачем (реєстратор) укладено угоду про надання послуг з ведення реєстру акціонерів №7р, згідно якої емітент доручив, а реєстратор прийняв на себе відповідальність щодо ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів емітента.

Згідно пункту 2.1 угоди за виконання послуг з ведення реєстру емітент виплачує абонементну щомісячну плату у сумі 500 грн.

Пунктом 2.2 угоди передбачено, що оплата проводиться шляхом перерахування коштів на р/р реєстратора щомісячно до 05 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 4.1 угода діє протягом одного року.

Угода вважається продовженою на новий термін, якщо жодна із сторін не повідомила іншу за 30 днів до дати закінчення терміну дії угоди (пункт 4.2 угоди). Доказів повідомлення іншої сторони про закінчення строку дії угоди представниками сторін суду не надано.

Згідно пункту 4.3 угодаможе бути достроково розірвана за ініціативою однієї із сторін при умові оплати фактично виконаних робіт та письмового повідомлення сторонами один одного за 45 днів до припинення дії угоди.

Пунктом 4.4 угоди передбачено, що емітент має право розірвати угоду з реєстратором в односторонньому порядку у разі прийняття на зборах рішення про передачу ведення реєстру іншому реєстратору.

Листом без номера та дати відповідач повідомив реєстратора про те, що ВАТ «Чернівцісортнасінняовоч»припинило свою діяльність шляхом перетворення в ТДВ «Чернівцісортнасінняовоч», у зв'язку з чим відповідач просив з 01.10.2011 року розірвати угоду про надання послуг з ведення реєстру акціонерів №7р від 26.11.2010 року.

Враховуючи, що даний лист не датований, встановити, чи дотримано встановлений п. 4.3 угоди порядок повідомлення іншої сторони про її розірвання, суду неможливо. Разом з тим, враховуючи, що відповідачем у повному обсязі вартість фактично виконаних робіт не сплачена, що згідно п. 4.3 угоди є обов'язковою умовою для її одностороннього розірвання з ініціативи емітента, суд вважає, що відповідач не скористався можливістю дострокового розірвання угоди, відтак строк її дії автоматично пролонговано на один рік.

Листом від 03.11.2011 року №25 позивач повідомив відповідача про те, що процедура скасування акцій ВАТ не завершена, відтак угода від 26.11.2010 року залишається дійсною.

Згідно листа Чернівецького територіального управління ДКЦПФР від 17.05.2012 року станом на 17.05.2012 року випуск акцій ВАТ «Чернівцісортнасінняовоч»не скасовано.

Станом на момент вирішення спору по суті реєстр емітенту не передано, доказів прийняття уповноваженим органом емітента рішення про передачу ведення реєстру іншому реєстратору, який повинен мати відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, суду не надано. При цьому суд вважає, що до закінчення скасування реєстрації випуску акцій позивач не має права передавати реєстр самому емітенту, якому не надано права здійснювати відповідну професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Як встановлено судовим слуханням, позивач взяті на себе зобов'язання виконав, послуги з ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів емітенту протягом квітня 2011 року -лютого 2012 року надавав, проте відповідач в порушення умов угоди, за надані послуги у повному обсязі не розраховувався, що призвело до виникнення заборгованості станом на день вирішення спору у сумі 2500 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, а як зазначалося вище, відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо оплати наданих послуг, а тому з нього слід стягнути 2500 грн. боргу.

Крім того, з відповідача слід стягнути 30 грн. інфляційних та 82,50 грн. 3% річних за квітень 2011 року -березень 2012 року, що узгоджується з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У свою чергу, у зв'язку з неправильним арифметичним розрахунком в частині стягнення 57,45 грн. інфляційних та 68,75 грн. 3% річних слід відмовити.

В частині стягнення 3000 грн. провадження у справі слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу дану суму боргу.

Щодо стягнення витрат за послуги адвоката у розмірі 2000 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно пункту 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Згідно приписів ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

20.02.2012 року між позивачем по справі та адвокатом Бурмою С.В. укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого адвокат бере на себе зобов'язання підготувати необхідні документи, а також представляти права і законні інтереси клієнта в господарському суді Чернівецької області та надавати останньому правову допомогу у господарській справі у зв'язку з судовим стягненням заборгованості з контрагента клієнта -ТДВ «Чернівцісортнасінняовоч».

В пункті 4.1. договору сторони передбачили, що гонорар адвоката складає 2000 грн. за вивчення матеріалів, надання консультацій та підготовку і складання позовної заяви та 1000 грн. за представництво у суді.

На виконання умов договору позивачем сплачено адвокату 2000 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера №03/1 від 06.03.2012 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни та предмету позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Лист Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. N 01-8/973).

Відтак, проаналізувавши складність справи (стягнення з відповідача боргу за надані послуги), її тривалість (справа слухається з 29.03.2012 року, відбулось 3 судових засідання), сплату відповідачем в добровільному порядку більшої суми боргу, суд дійшов висновку, з огляду на розумну необхідність судових витрат, про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката до 10% від правомірно заявленої суми позову, що складає 561,25 грн.

За таких обставин справи позов слід задовольнити частково, а судові витрати пропорційно задоволеним вимогам віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.526 Цивільного кодексу України ст.ст. 44,48,49,п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82,84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Чернівцісортнасінняовоч»(м. Чернівці вул. Каштанова,127 код ЄДР 02136703) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина -реєстр»(м. Чернівці вул. Зелена, 3 код ЄДР 32726557) -2612,5 грн. боргу, 561,25 грн. витрат на послуги адвоката та 1573,61 судового збору.

3.В частині стягнення 3000 грн. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано 21.05.2012 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.І.Ніколаєв