Постанова
від 20.11.2008 по справі 9/48
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2008                                                                                Справа №9/48

м. Полтава

За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІО”, 39617, м. Кременчук, вул. Горького, 17, кв. 39

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, 39600, м. Кременчук, вул.  Жовтнева, 43

про визнання протиправними і нечинними  податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ :

(1)          від 30.06.2006 р. № 0000262350/0/1727, від 07.09.2006 р. № 0000262350/1/2192, за якими визначено ТОВ „ТРІО” податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 105 832,00 грн., в тому числі 70 555,00 грн. основний платіж та 35 277,00 грн. штрафна (фінансова) санкція;

(2)          від 23.11.2006 р. № 0000262350/2/2689, за яким визначено ТОВ „ТРІО” податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 95 699,20 грн., в тому числі                        63 799,80 грн. основний платіж та 31 899,40 грн. штрафна (фінансова) санкція;

(3)          від 30.06.2006 р. № 0000272350/0/1726, від 07.09.2006 р. № 0000272350/1/58, від  23.11.2006 р. № 0000272350/2/86, за якими  встановлено завищення з боку ТОВ „ТРІО” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005 року в сумі                    5 312,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі  1 548,20 грн.

Суддя  Ківшик О.В.

        Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача:  Линник О.В.  (див. журнал судового засідання);

від відповідача:  Мурич Л.О. (див. журнал судового засідання).

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали від    22.09.2008 р. заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М..

Постанова приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 23.09.2008 р. в порядку ст. 150 КАС України для  надання сторонами додаткових документальних доказів.

У судовому засіданні 20.11.2008 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання протиправними і нечинними  податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ :

(1) від 30.06.2006 р. № 0000262350/0/1727, від 07.09.2006 р. № 0000262350/1/2192, за якими визначено ТОВ „ТРІО” податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 105 832,00 грн., в тому числі 70 555,00 грн. основний платіж та 35 277,00 грн. штрафна (фінансова) санкція;

(2) від 23.11.2006 р. № 0000262350/2/2689, за яким визначено ТОВ „ТРІО” податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 95 699,20 грн., в тому числі                      63 799,80 грн. основний платіж та 31 899,40 грн. штрафна (фінансова) санкція;

(3)  від 30.06.2006 р. № 0000272350/0/1726, від 07.09.2006 р. № 0000272350/1/58, від  23.11.2006 р. № 0000272350/2/86, за якими  встановлено завищення з боку ТОВ „ТРІО” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005 року в сумі                      5 312,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 548,20 грн.

Позивач надав суду в порядку ст. 51 та ст. 137 КАС України заяву від 10.04.2007 р., в якій також просить суд визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ  від 05.02.2007 р. : №  0000612350/3/266, за яким визначено ТОВ „ТРІО” податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі                            95 699,20 грн., в тому числі 63 799,80 грн. основний платіж та 31 899,40 грн. штрафна (фінансова) санкція, та № 0000272350/3/20, за якими  встановлено завищення з боку                   ТОВ „ТРІО” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень               2005 року в сумі 5 312,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі                             1 548,20 грн.

Дана заява судом прийнята ухвалою від 10.04.2007 р..

Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням відповідно до зазначеної заяви  від 10.04.2007 р..

Відповідач позов відхилив, за мотивами заперечень від 06.04.2007 р. (вх. № 05840 від 10.04.2007 р.), посилаючись на правомірність і обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

в с т а н о в и в:

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства   ТОВ “ТРІО” (позивач)  за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2006 року, що набрала форму акту № 354/23-500/30343190 від 19.06.2006 року,  Кременчуцька ОДПІ констатувала наступні  порушення позивачем норм Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами і доповненнями), а саме :

- п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 внаслідок заниження податкового зобов'язання  за грудень 2004 р. на 7 235,01 грн. (арк. акту 30-31);

-          п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 9.1 ст. 9 внаслідок включення до складу податкового кредиту грудня 2005 року 68 632,33 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання  дизельного палива від ТОВ "Спец-збут", м. Здолбунів.

Результатом таких висновків стало прийняття Кременчуцькою ОДПІ спірних податкових повідомлень-рішень від 30.06.2006 р. № 0000262350/0/1727, за якими визначено ТОВ „ТРІО” податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі                         105 832,00 грн., в тому числі 70 555,00 грн. основний платіж та 35 277,00 грн. штрафна (фінансова) санкція та № 0000272350/0/1726, за якими  встановлено завищення з боку                  ТОВ „ТРІО” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005 року в сумі 5 312,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі   1 548,20 грн..

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження позивачем даних податкових повідомлень-рішень у Кременчуцькій ОДПІ скарга платника залишена без задоволення, сума податкового зобов'язання  та завищення  бюджетного відшкодування залишена без змін, податкові повідомлення-рішення набрали форму податкових повідомлень-рішень від 07.09.2006 р. № 0000262350/1/2192 та від 07.09.2006 р. № 0000272350/1/58.

Після подальшого адміністративно-апеляційного оскарження позивачем даних податкових повідомлень-рішень скарга платника задоволена частково, сума податкового зобов'язання  визначена позивачу в загальній сумі 95 699,20 грн., в тому числі 63 799,80 грн. основний платіж та 31 899,40 грн. штрафна (фінансова) санкція, сума завищення бюджетного відшкодування залишена без змін, податкові повідомлення-рішення набрали форму податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 23.11.2006 р.                                 № 0000262350/2/2689, від 05.02.2007 р. №  0000612350/3/266, від  23.11.2006 р.                                № 0000272350/2/86 та від 05.02.2007 р.  № 0000272350/3/20.

При цьому свої висновки ДПС ґрунтує тим, що: (1) постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.04.2006 р. по справі № 2-а-62 ТОВ "Спец-збут" визнано фіктивним, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Спец-збут" від 01.09.2005 р. № 87 визнано недійсним з моменту реєстрації, статут ТОВ "Спец-збут" визнано недійсним з моменту реєстрації та свідоцтво платника ПДВ                      № 24589378 визнано недійним з дати його реєстрації, (2) на виконання даної постанови свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Спец-збут" анульовано 18.05.2006 р., акт від 16.05.206 р.                  № 37/15.

Не погодившись з такими висновками, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При постановленні судового рішення суд виходив з наступного.

Як сам позивач, так і його контрагент - ТОВ "Спец-збут", м. Здолбунів - за договором № 02/12-05 від 02.12.2005 р.  в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стояли на обліку щодо цього в ДПС.

Ця обставина податковою підтверджується, що засвідчується залученим до справи актом № 37/15 від 16.05.2006 р. анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Спец-збут", код 33724115, у якому зазначено, що платник ПДВ виключений з реєстру 18.05.2006 р..

Відповідно до приписів п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація  дії до дати її анулювання. Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України   № 165 від 30.05.97 р. та зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97 р. за  № 233/2037 визначено, що податкова накладна є недійсною у разі заповнення її  іншою особою, ніж платник податку.

За викладеного, контрагент позивача - ТОВ "Спец-збут" - на момент виникнення спірних правовідносин (грудень 2005 року) мав відповідний обсяг дієздатності в розумінні норм Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", до якого як порушення з боку позивача апелює податкова-відповідач, визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді  у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки позивач отримав від свого контрагента за договором № 02/12-05 від 02.12.2005 р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.12.2005 р.) ТОВ "Спец-Збут" :

(1) дизельне паливо в кількості 117,825 тн. на загальну суму 411 793,97 грн., в тому силі ПДВ –68 632,33 грн., що підтверджується залізнодорожними накладними № 43727204 та                 № 43727205 (а.с. 113, 114, том 1) та видатковою накладною № 3-К/23 від 23.12.2005 р.,

(2) отримав належним чином оформлену податкову накладну № 3-К/23 від 23.12.2005 р.,

(3) сплатив на розрахунковий рахунок кошти  за отримане дизельне паливо (див. виписки банку по рахунку позивача, залучені до справи супровідним листом № 1/09 від 25.09.2008 р., вх. № 18377 від 03.11.2008 р.) відповідно до податкової накладної,  

він правомірно відніс до податкового кредиту грудня 2005 року 68 632,33 грн. ПДВ, що значилась в вище зазначеній податковій накладній, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Як видно з матеріалів перевірки Кременчуцької ОДПІ, що лягли в основу спірних податкових повідомлень-рішень, та матеріалів справи, ТОВ “ТРІО” вимоги Закону про ПДВ (пп. 7.4.1) виконало, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у постачальника –ТОВ "Спец-Збут". Останній, в свою чергу, виконав вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) –видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені покупцем нафтопродуктів суми податку.

Законом України „Про податок на додану вартість” визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ –відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання податкової-відповідача на матеріали зустрічних перевірок та той факт, що їх результатами не підтверджено сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість контрагентами позивача суд не оцінює як суттєві.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентом позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності  підприємства-позивача і не може бути підставою до притягнення покупця до відповідальності в вигляді зменшення сум, включених до складу податкового кредиту та заявлених до відшкодування ПДВ .

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару  - контрагент позивача -  має сплачувати цей податок до бюджету.

Враховуючи те, що крім належним чином оформлених податкових накладних, факт проведення операцій з придбання ПММ позивачем підтверджується первинними бухгалтерськими документами, ДПС застосована методика за межами правового поля щодо визначення сум зменшення від'ємного значення ПДВ, суд має підстави для висновку, що у Кременчуцької ОДПІ - відповідача не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.  

 Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судом встановлено, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за спріними податковими повідомленнями-рішеннями не має.

Постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.04.2006 р. по справі № 2-а-62 суд не приймає як допустимий доказ по справі, оскільки ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 31.08.2006 р. зазначена постанова скасована.

Відповідно до ч. "б" пп.. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо  контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

За результатами розгляду повторної скарги позивача рішенням  ДПА у Полтавській області № 1996/10/25-017 від 15.11.2006 р. податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.06.2006 р. № 0000262350/0/1727 та  від 07.09.2006 р. № 0000262350/1/2192 скасовано в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 132,80 грн., з яких основний платіж 6 755,20 грн. та штрафна (фінансова) санкція 3 377,60 грн..

Отже, дані податкові повідомлення-рішення є відкликаними в силу закону, а тому в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі,  у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,  з  якою  це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірні податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ прийняті на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

За викладеного, позовні вимоги в  частині вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ  від 23.11.2006 р.                                                             № 0000262350/2/2689, від 05.02.2007 р.  №  0000612350/3/266, від 30.06.2006 р.                                            № 0000272350/0/1726, від 07.09.2006 р. № 0000272350/1/58, від  23.11.2006 р.                                               № 0000272350/2/86 та від 05.02.2007 р. № 0000272350/3/20 є обґрунтованими як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. До прийняття чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, відповідно до ч. 1 та ч. 2  п. 3 п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України розмір судового збору (державного мита) при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

За викладеного, відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума 1,70 грн. судового збору (державного мита).

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.11.2006 р. № 0000262350/2/2689 та від 05.02.2007 р.                                      №  0000612350/3/266, за яким визначено ТОВ „ТРІО” податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 95 699,20 грн., в тому числі 63 799,80 грн. основний платіж та 31 899,40 грн. штрафна (фінансова) санкція; від 30.06.2006 р. № 0000272350/0/1726, від 07.09.2006 р. № 0000272350/1/58, від  23.11.2006 р. № 0000272350/2/86 та від 05.02.2007 р.                             № 0000272350/3/20, за якими  встановлено завищення з боку ТОВ „ТРІО” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 20052 року в сумі 5 312,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі  1 548,20 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІО” (39617, м. Кременчук, вул. Горького, 17, кв. 39), код ЄДРПОУ 30343190 - 1,70 грн. судових витрат.

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині.

Суддя                                                                                                                         Ківшик О.В.

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.  

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення20.11.2008
Оприлюднено23.12.2008
Номер документу2551113
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —9/48

Ухвала від 31.07.2018

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Пархоменко Наталія Володимирівна

Ухвала від 14.06.2018

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Пархоменко Наталія Володимирівна

Ухвала від 21.05.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Загинайко Тетяна Володимирівна

Ухвала від 10.05.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Загинайко Тетяна Володимирівна

Постанова від 07.02.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Мамченко Ю.А.

Ухвала від 23.01.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Мамченко Ю.А.

Ухвала від 30.11.2016

Господарське

Господарський суд Волинської області

Бондарєв Сергій Васильович

Ухвала від 30.11.2016

Господарське

Господарський суд Волинської області

Бондарєв Сергій Васильович

Ухвала від 24.11.2016

Господарське

Господарський суд Волинської області

Бондарєв Сергій Васильович

Ухвала від 02.07.2010

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шутенко І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні