Постанова

від 11.11.2008 по справі 10/2-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/2-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2008                                                                                Справа №10/2-08

м. Полтава

за позовом (в редакції позовної заяви від 02.06.2008 р.) Спільного підприємства Дитячо-юнацького оздоровчого Центру "Мандрівник", вул. Першотравнева,45, м. Кременчук, 39600  

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Красіна, 76,                         м. Кременчук, 39600

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, видане Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією № 0006912303/2586 від 13.11.2007 року

Суддя  Ківшик О.В.

        Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача: Рачук В.О., Білецька О.В., Бондарь К.В. (див. журнал судового засідання);

від відповідача:  Пушенко О.В., Янєв М.О. (див. журнал судового засідання).

Постанова приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 04.11.2008 р.  в порядку ст. 150 КАС України для  надання сторонами додаткових документальних доказів.

У судовому засіданні 11.11.2008 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть  спору: розглядається позовна заява СП Дитячо-юнацького оздоровчого Центру "Мандрівник", м. Кременчук про визнання недійсним рішення Кременчуцької ОДПІ                               № 0006912303/2586 від 13.11.2007 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій  в сумі 15 200,00 грн. за порушення останнім норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

 Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення № б/н від 24.06.2008 р., посилаючись на правомірність спірного рішення.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив :

За результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу офісу, що розташований за адресою :                           м. Кременчук, вул. Першотравнева, 45 та належить СП Дитячо-юнацького оздоровчого Центру "Мандрівник", м. Кременчук, контролюючий орган констатував факт непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидачу розрахункового документа споживачеві при продажу (наданні послуг) екскурсійної групової поїздки "Кременчук-Одеса" на загальну суму 3 040,00 грн., що зафіксовано в акті перевірки № 1603875/23-414 від 31.10.2007 р..

Наслідком таких висновків стало застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 200,00 грн. за спірним рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0006912303/2586 від 13.11.2007 року.

При цьому Кременчуцька ОДПІ ґрунтує свої висновки тим, що позивач здійснює посередницьку діяльність, на яку не поширюються положення ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Не погодившись з таким висновком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При прийнятті судового рішення суд виходив з наступного.

Обґрунтування позовних вимог недотриманням відповідачем процедури проведення перевірки суд не оцінює як правомірні.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. "Про державну податкову службу в Україні"  в редакції Закону України № 2505-XV від 25.03.2005р. (з змінами та доповненнями) органи державної податкової служби   у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право :

1) здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),  а також планові    та    позапланові    виїзні   перевірки   своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів (обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства юридичними   особами,    їх    філіями,    відділеннями,    іншими відокремленими підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи, а  також   фізичними   особами,   які   мають   статус   суб'єктів підприємницької  діяльності  чи  не мають такого статусу,  на яких згідно із законами України покладено обов'язок  утримувати  та/або сплачувати   податки   і   збори   (обов'язкові   платежі),   крім Національного банку України  та  його  установ;

2) здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових  розрахунків  за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Законом України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. "Про  застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках   із   споживачами   у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг" в редакції Закону України № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р., зокрема, ст. 15, на органи державної податкової служби також покладено контрольну функцію щодо додержання суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Стаття 16 Закону України "Про  застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках   із   споживачами   у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг" визначає, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових касових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Стаття 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.90 р. (із змінами і доповненнями) визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Перевірка, проведена Кременчуцькою ОДПІ 31.10.2007 р., стосується контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності –позивачем, а тому ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на даний вид перевірки не поширюється.

Вимоги частини 8 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо оформлення рішення керівника податкового органу щодо проведення перевірки у вигляді наказу також стосується лише позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, а тому обґрунтування позову з огляду на ненадання працівниками ДПІ наказу керівника органу ДПС на проведення перевірки в даному випадку суд не приймає як правомірне.

Відповідно до ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"                № 509-ХІІ від 04.12.90 р. (із змінами і доповненнями) встановлено, що позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень  податкових органів,   визначених  законами  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг", "Про державне  регулювання  виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів", тобто дана норма встановлює, що вказані перевірки є такими, що не передбачені у плані роботи органу державної податкової служби.

Посадові особи органу державної податкової служби згідно із ст. 112 Закону України  "Про державну податкову службу в Україні" вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав її проведення та за умови надання платнику : направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення такої. Наслідком невиконання цих вимог ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"  є недопущення платником податків посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки.

На вимогу суду відповідач надав перелік суб'єктів підприємницької діяльності, які підлягають перевірці Кременчуцькою ОДПІ в жовтні місяці 2007 року, затверджений в.о.начальника Кременчуцької ОДПІ Звонковим А.О., відповідно до якого заплановано проведення перевірки СП Дитячо-юнацького оздоровчого Центру "Мандрівник",                           м. Кременчук (код 24828577) щодо здійснення останнім розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.

В акті перевірки від 31.02.2007 р. № 007762 зазначено, що перевірку здійснили старший державний податковий ревізор інспектор Пушенко О.В. (посвідчення № 3091/003091/2248 від 01.10.2007 р.) та головний державний податковий ревізор інспектор Пісня А.В.  (посвідчення  № 3090/003090/2249 від 01.10.2007 р.).

За текстом даних направлень (посвідчень) вказаним інспекторам доручено проведення перевірки  щодо контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) СП Дитячо-юнацького оздоровчого Центру "Мандрівник",                           м. Кременчук (код 24828577)  ; посвідчення дійсне по 31.10.2007 р.. Позивачем на вказаних направленнях (посвідченнях) вчинений підпис щодо ознайомлення з направленням на перевірку (а.с. 76).   

Згідно з ст. 5, ст. 6, п. 2 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.92 № 2135-XII оперативним підрозділам (органам податкової міліції) для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених ст. 6 цього Закону підстав надається право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Оскільки при проведенні даної перевірки не приймали участь працівники податкової міліції (див. вступну частині акту), будь-яких документальних доказів на підтвердження здійснення державними податковими інспекторами контрольної закупівлі товарів позивач суду не надав, дане твердження судом не приймається як таке, що не підтверджено допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, суть порушення полягає в тому, що при покупці екскурсійної групової поїздки "Кременчук-Одеса" за ціною 3 040,00 грн. розрахунковий документ встановленої зразка не виписувався і не видавався. На думку відповідача зазначена операція повинна бути проведена через реєстратор розрахункових операцій.

Проте такий висновок спростовується наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 2 ст. 3 цього Закону передбачено видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно до ст. 2 зазначеного Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 1. ст. 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій і оформленням прибуткових і видаткових касових квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Законом передбачено, що РРО не застосовується при наданні будь-яких видів послуг підприємствами всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування.

Позивач - СП Дитячо-юнацький оздоровчий Центр "Мандрівник", м. Кременчук " є юридичною особою, яка на підставі ліцензії серії АВ № 349067 від 12.07.2007 р. здійснює турагентську діяльність. В довідці органів статистики № 718 від 04.06.2007 р. не зазначена ані торгівля, ані надання послуг в сфері громадського харчування.

Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про туризм" туристичні агенти визначені як  юридичні особи, створені згідно із законодавством України, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.

У відповідності з ст. 1 Закону України "Про туризм" туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Згідно з ст. 20 Закону України "Про туризм" за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Тобто, законодавець визначає діяльність турагентів та туроператорів як діяльність з надання послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень  щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено та документально не підтверджено правомірності підстав проведення позапланової перевірки позивача.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі,  у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,  з  якою  це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки платіжним дорученням № 36 від 05.05.2008 року підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

 2. Визнати недійсним рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0006912303/2586 від 13.11.2007 року про застосування до СП Дитячо-юнацького оздоровчого Центру "Мандрівник", м. Кременчук штрафних (фінансових) санкцій в сумі                    15 200,00 грн..

  3. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Спільного підприємства Дитячо-юнацького оздоровчого Центру "Мандрівник" (вул. Першотравнева,45, м. Кременчук, 39600), код 24828577 - 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору (державного мита).

Видати виконавчий лист з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

4. Постанову надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

Суддя                                                                                                                        Ківшик О.В.

Дата підписання повного тпксту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін