Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а-1629/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2012 року № 2а-1629/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді О.М.Чудак, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерські зорі»про стягнення податкового боргу,

встановив:

03 лютого 2012 року Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (ДПІ у Печерському районі) звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерські зорі»(ТОВ «Печерські зорі», Товариство) про стягнення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб.

Зазначили, що станом на дату звернення за відповідачем рахується борг, сформований на підставі самостійно поданого ними розрахунку земельного податку від 29 січня 2009 року №5713. Податковою інспекцією вжито заходів до погашення боргу, зокрема винесено першу та другу податкові вимоги, на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2011 року зупинено видаткові операції на рахунках.

Посилаючись на те, що ТОВ «Печерські зорі» податкові вимоги в установленому законом порядку не оскаржено, що фактично свідчить про погодження з існуючим боргом та здійсненими заходами щодо його погашення, в установлений строк заборгованість не сплачено, а також те, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - ДПІ у Печерському районі просила стягнути з відповідача 22047 грн 06 коп. в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 07 лютого 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Вважаючи позовні вимоги безпідставними, представником ТОВ «Печерські зорі»- Стародубом Сергієм Миколайовичем (довіреність від 14.02.2012) за підписом Голови ліквідаційної комісії -Добриніна І.В. до суду подано письмові заперечення проти позову із посиланням на те, що загальними зборами учасників Товариства прийнято рішення про припинення господарської діяльності Товариства шляхом його ліквідації, в зв'язку з чим подано документи для внесення запису про рішення учасників до Єдиного державного реєстру. Повідомлення про внесення такого запису опубліковано у Бюлетені державної реєстрації за 2011 рік.

Посилаючись на приписи Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року №755-IV, відповідач вказує на те, що податковий орган повідомлений про ліквідацію Товариства як державним реєстратором так і через публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Інформацію про припинення ТОВ «Печерські зорі» опубліковано із зазначенням строку заявлення кредиторами вимог до юридичної особи. Однак у зазначений строк жодних вимог податковим органом не надсилалось, не проводилось також і документальної позапланової перевірки, як це передбачено підпунктом 11.3.1. пункту 11.3. розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №979, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1439/18734. Відповідачем також наголошено на тому, що на даний строк пред'явлення вимог кредиторів закінчився.

В судове засідання, призначене на 22 травня 2012 року, належним чином про розгляд справи повідомлене, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, ТОВ «Печерські зорі»повноваженого представника не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Представник ДПІ у Печерському районі -старший державний податковий інспектор відділу правового забезпечення діяльності та представництва інтересів державної податкової служби у судах юридичного управління Кальковець Віталій Леонідович (довіреність від 13.03.2012 №699/9/10-109) в судовому засіданні висловив думку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України), якою передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, - ухвалив розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Так, дослідивши подані документи і матеріали на підтвердження й спростування заявлених вимог в сукупності, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Печерські зорі»зареєстровано як юридичну особу 22 жовтня 2001 року, ідентифікаційний код юридичної особи -31607845, керівником юридичної особи є Добринін Ілля Володимирович. На податковий облік Товариство взято в ДПІ у Печерському районі 22 листопада 2001 року.

Відповідно до довідки ДПІ у Печерському районі від 30 січня 2012 року №1192/9/24-409 та згідно картки особових рахунків ТОВ «Печерські зорі»станом на 26 січня 2012 року за платником обліковується борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 22047 грн 06 коп. Борг виник на підставі самостійно поданого відповідачем розрахунку земельного податку від 29 січня 2009 року №5713 із щомісячним на 2009 рік платежем у сумі 1837 грн 44 коп.

При цьому, як вбачається із облікової картки Товариства за рахунок обліковуваної у них станом на 02 березня 2009 року переплати у розмірі 02 грн 82 коп., сума боргу за цей період склала 1834 грн 62 коп. В подальшому, відповідачем жодних проплат по розглядуваному розрахунку не проводилось. Таким чином, загальна сума боргу станом на 01 лютого 2010 року склала 22047 грн 06 коп.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, ДПІ у Печерському районі відповідачу виставлено першу податкову вимогу від 24 лютого 2009 року №1/1855, а відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статі 6 вказаного Закону виставлено другу податкову вимогу від 18 червня 2009 року №2/5499.

У зв'язку з поверненням на адресу податкового органу поштової кореспонденції, ДПІ у Печерському районі керуючись підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що у разі, коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень, при цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення, - другу податкову вимогу на суму 7347 грн 57 коп. розміщено на дошку податкових оголошень, що підтверджено актом від 21 липня 2009 року №139/1. Вказані вимоги є чинними та узгодженими.

Враховуючи вжиті заходи до погашення боргу, несплату Товариством його в добровільному порядку, ДПІ у Печерському районі 03 лютого 2012 року звернулася до суду. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити щодо строків звернення. Так, ТОВ «Печерські зорі»висловлено позицію про необхідність застосування передбаченого частиною другою статті 99 КАС України шестимісячного строку, а відтак, і правові наслідки щодо залишення позовної заяви без розгляду. Однак, з такою позицією суд погодитись не може, оскільки відповідно до частини першої статті 58 Конституції України від 26 червня 1996 року №254к/96-ВР закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу певного строку. Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі право особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Так, на момент виникнення спірних відносин діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»стаття 15 якого передбачала, що податковий борг може бути стягнутий протягом 1095 календарних днів від дня його узгодження. Відповідна позиція наведена і у листі Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2011 року №945/11/13-11, що додатково підтверджує звернення ДПІ у Печерському районі до Окружного адміністративного суду міста Києва у встановлений строк. Більше того, такі ж положення містить і Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України).

Отже, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних відносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про систему оподаткування»контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Визначенням, даним у пункті 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Що стосується земельного податку, то відповідно до положення статті 2 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ (також чинного на момент виникнення спірних відносин) використання землі в Україні є платним.

Так, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. В силу підпункту 6.2.3 цієї ж статті, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

В свою чергу, відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Таким чином, як вбачається із наедених правових положень та встановлених у даній справі обставин, ТОВ «Печерські зорі»до ДПІ у Печерському районі 29 січня 2009 року подано розрахунок земельного податку, однак визначені у ньому зобов'язання своєчасно не сплачено. Тобто, на підставі узгодженого зобов'язання на кінець 2009 року виник борг в загальній сумі 22047 грн 06 коп. За таких обставин позивачем вжито заходів до погашення боргу, зокрема, виставлено першу та другу податкові вимоги.

Що ж стосується чинного на час звернення ДПІ у Печерському районі до суду законодавства, то слід зазначити, що стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року №2857-VІ установлено, що податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені ПК України як загальнодержавні і місцеві податки та збори (за виключенням збору за забруднення навколишнього природного середовища, крім такого збору, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками), включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому ПК України.

Серед прав органів державної податкової служби передбачених статтею 20 ПК України встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини, що встановлено пунктом 95.3 статті 95 ПК України.

Отже, як вбачається із наведених правових норм та наявного у ТОВ «Печерські зорі»податкового боргу, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи.

Поряд із цим, судом встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ «Печерські зорі»від 26 липня 2011 року прийнято рішення про припинення господарської діяльності Товариства шляхом його ліквідації. Інформацію про припинення юридичної опубліковано в Бюлетені державної реєстрації №186 (21) за 2011 рік із зазначенням строку заявлення вимог кредиторами до 05 жовтня 2011 року. У визначений строк, податковим органом вимоги до ліквідаційної комісії не надсилались, в зв'язку з чим відповідач вважає безпідставними заявлені позовні вимоги.

З такою позицією суд погодитись не може, оскільки чинне законодавство містить різні правові визначення та порядки. Так, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ передбачає процедуру визнання суб'єкта підприємницької діяльності -боржника банкрутом й застосування ліквідаційної процедури, повного й часткового задоволення вимог кредиторів. В той же час, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»та Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року №436-ІV (ГК України) передбачений порядок самоліквідації юридичної особи.

За встановлених у даній справі обставин, вбачається, що ТОВ «Печерські зорі»застосовано саме другий випадок. А отже, відповідно до статті 60 ГК України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, та явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Водночас, згідно статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові документи, серед яких довідка відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів.

Як встановлено судом, ТОВ «Печерські зорі» як платник загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) у ДПІ у Печерському районі знято з обліку та зареєстровано спочатку в Державній податкові інспекції у Солом'янському районі міста Києва, а в подальшому у Державній податковій інспекції к Дніпровському районі міста Києва. В той же час, Товариство як платник місцевого податку -плати за землю залишилося на обліку у позивача. При цьому, самостійно подало податкову звітність та зобов'язалось її сплачувати у встановлені строки.

Дійсно суд погоджується з тим, що здійснення відповідачем в Бюлетені державної реєстрації №186 (21) за 2011 рік публікації з інформацією про припинення юридичної особи є офіційним повідомленням усіх кредиторів та можливість відповідно, ДПІ у Печерському районі до 05 жовтня 2011 року заявити свої вимоги. Разом з тим, суд враховує наведене вище законодавство та обраний відповідачем спосіб самоліквідації, який передбачає обов'язок ліквідаційної комісії вжити ряд заходів. У підтвердження наведено, на додатково витребувані ухвалами суду документи Товариством інформації не надано. Тобто, наявні підстави для висновку про те, що ліквідаційна комісія ТОВ «Печерські зорі»не вжила всіх передбачених законодавством заходів щодо повідомлення податкового органу про початок ліквідаційної процедури. Відтак, суд вважає, що не заявлення позивачем вимог кредитора, абсолютно не є перешкодою для самостійного звернення ДПІ у Печерському районі до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги ДПІ у Печерському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік поданий відповідачем самостійно, отже, є узгодженим, податкові вимоги чинними та такими, що підлягають виконанню, на час вирішення справи, докази про сплату Товариством боргу відсутні, а також те, що податковий орган має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерські зорі»(код ЄДРПОУ 31607845, юридична адреса: вул. Гагаріна, 12А, м. Київ, 02094) податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в сумі 22047 грн 06 коп. (двадцять дві тисячі сорок сім гривень 06 копійок) шляхом перерахування коштів з рахунків товариства: №26006053106348/980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Київ, МФО 321842; №2600300760008/980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ в ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», МФО 321983; №26008007600082/980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ в ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», МФО 321983; №26069007600082/980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ в ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», МФО 321983; №260060230947/980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ в АТ «БМ Банк», МФО 380913 на бюджетний рахунок №33210811700007 (одержувач: ВДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100).

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак