Рішення

від 30.07.2012 по справі 21/5007/37/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" липня 2012 р. Справа № 21/5007/37/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіна Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шара Є.М. - довіреність №5487/19 від 28.12.11р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-11838" (м.Житомир)

про стягнення 3583,31 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 3583,31грн., з яких: 2939,26грн. основного боргу, 439,99грн. пені, 97,55грн. 3% річних та 106,51грн. інфляційних.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні подала для огляду оригінал фіскального чеку від 17.05.12р., оригінали платіжних доручень №3 та №12, копії яких судом було долучено до матеріалів справи. Крім того, подала довідку №5226/19 про стан заборгованості відповідача та копію банківської виписки за 27.10.11р. (а.с. 46-53). В усному порядку повідомила, що із зазначеної в ЄДР інформації їй стало відомо, що з квітня 2012 року, тобто, під час розгляду справи в суді, відповідач змінив свою юридичну адресу. При цьому вказала, що за новою адресою відповідач відсутній.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 22.06.12р. до суду повернулася копія ухвали господарського суду Житомирської області від 12.06.12р., направлена відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві: 10009, м. Житомир, вул. Вітрука, 53, кв. 20, з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 41-44).

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 30.07.12р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП 11838" зареєстровано за адресою: 10020, Житомирська обл., м. Житомир, пров. 1-й Винокурний, буд. 48 (а.с.50-51).

При цьому, на адресу суду повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали господарського суду від 21.05.12р. про порушення провадження у справі, направленої відповідачу за старою адресою, з відміткою про отримання її представником відповідача.

Також матеріали справи містять клопотання ТОВ "АТП 11838" від 11.06.12р. про відкладення розгляду справи, з якого вбачається, що на вказану дату відповідачем зазначено адресу ТОВ "АТП -11838": м. Житомир, вул. Вітрука, 53, кв.20 (а.с.23). Про зміну юридичної адреси та необхідність направлення кореспонденції на нову адресу, відповідач суд не повідомив.

Зазначене свідчить про те, що відповідач був повідомлений про факт порушення провадження у даній справі, а також про час та місце її розгляду 12.06.12р., однак, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи, жодних дій на виконання вимог суду не вжив.

Враховуючи вказане, а також те, що 01.08.12р. закінчується передбачений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача та, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оглядались матеріали господарської справи №15/5007/129/11.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.10р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач, газозбутова організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-11838" (відповідач, споживач) було укладено Договір на постачання природного газу №1-2011-ПП-116 (далі - Договір (а.с. 8-9)), згідно якого, газозбутова організація зобов'язується передати у власність споживача в 2011 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 6.1. Договору визначено, що ціна на газ затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України та/або іншими уповноваженими державними органами, яким чинним законодавством надано право встановлювати ціни та тарифи на газ (надалі - уповноважені державні органи) і становить: за 1000 м.куб. - 2728,4928грн.

Додатковою угодою №1/2011 до договору №1-2011-ПП-116 від 30.11.10р., сторони внесли зміни в п. 6.1. розділу 6 Договору, та встановили ціну та тарифи на газ у розмірі 3125,328грн. з 1000 м.куб. (а.с.10)

Згідно Додаткової угоди №2/2011 до договору №1-2011-ПП-116 від 30.11.10р. сторони виклали п. 6.1. розділу 6 у навій редакції, згідно якої визначено, що ціна на природний газ затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України та/або іншими уповноваженими державними органами, яким чинним законодавством України надано право встановлювати ціни та тарифи на газ, і становить 3125,328грн. за 1000 м.куб. (а.с.11).

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100%-ої попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів згідно п. 1.2 цього договору - за 5 банківських днів до початку місяця постачання. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач вказує, що відповідно до умов Договору з додатковими угодами, ПАТ "Житомиргаз" протягом січня-березня 2011 року поставило відповідачу 8365 м.куб. природного газу на загальну суму 23177,40грн.

При цьому зазначив, що в рахунок оплати вказаної поставки було зараховано кошти, сплачені відповідачем 01.01.11р. в сумі 3601,14грн., 28.01.11р. в сумі 5450,00грн., 10.02.11р. в сумі 9700,00грн., та у жовтня 2011р. в сумі 4452,93грн.

В усному порядку представник позивача пояснила, що із сплаченої відповідачем 27.10.2011р. суми грошових коштів у розмірі 4452,93грн., 4426,26 грн було зараховано як оплату газу, поставленого в лютому 2011р., а залишок в сумі 26,67грн. зараховано на погашення заборгованості за поставлений природний газ у березні 2011 року. Вказала, що зазначені обставини досліджувались господарським судом Житомирської області у справі №15/5007/129/11.

За наведених обставин, за даними позивача станом на час звернення останнього з позовом до суду, у відповідача не погашеною залишилась заборгованість за поставлений у березні 2011 року природний газ у розмірі 2939,26грн.

За несвоєчасно проведені розрахунки, у відповідності до п. 9.3, 9.5., 11.4 Договору, ст. ст. 525,526 ЦК України та п.6 ст. 231 ГК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 439,99грн.

Крім того, посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 97,55грн. 3% річних та 106,51грн. інфляційних.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши пояснення представника позивача та приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем Договору №1-2011-ПП-116 на постачання природного газу від 30.11.10р. (а.с. 8-9) з додатковими угодами до нього (а.с. 10-11).

Наданими до справи документами підтверджено, що у березні 2011 року позивачем, на виконання умов вищевказаного Договору, було поставлено відповідачу природний газ у кількості 949 м.куб. на загальну суму 2965,93грн., доказом чого є підписаний сторонами Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.11р. (а.с.13) та розхідна накладна №ПГ/БУ-001590 від 31.03.11р. (а.с. 12).

При цьому, відповідачем частково було погашено вартість вказаної поставки на суму 26,67грн., що була зарахована як залишок коштів, сплачених 27.10.11р. у розмірі 4452,93грн. в погашення попередньої заборгованості (за лютий 2011року).

Вищенаведене підтверджено платіжним дорученням №3 від 06.01.2011р. (а.с. 49), згідно якого відповідачем було перераховано на користь позивача грошові кошти в сумі 5450,00грн. (попередня оплата за природний газ за січень місяць 2011 року) та платіжне доручення № 12 від 28.01.2011р. (а.с. 45) на суму 9700,00грн. (авансовий внесок за природний газ у лютому 2011 року). Вказані грошові кошти на загальну суму 15150,00грн. позивачем у повному обсязі було зараховано в рахунок оплати за поставлений відповідачу природний газ у січні 2011 року та лютому 2011 року.

Крім того, позивачем надано банківську виписку, з якої вбачається, що відповідачем сплачено 4452,93грн. з призначенням платежу: "оплата за природний газ згідно рахунку з 1 жовтня по 31 жовтня 2011р." (а.с.48-49). При цьому з рішення господарського суду Житомирської області від 11.01.12р. у справі №15/5007/129/11, яка оглядалася у судовому засіданні, вбачається, що у зазначеній справі судом досліджувалося питання щодо умов зарахування сплачених відповідачем коштів, та встановлено, що грошові кошти сплачені відповідачем 27.10.11р. в розмірі 4452,93грн. (а.с.49), зараховано в рахунок погашення заборгованості за поставлений природний газ в січні-лютому 2011 року у розмірі 4426,26грн. (тобто в хронологічному порядку, починаючи із заборгованості, що виникла у найдавніший період), а залишок коштів в сумі 26,67грн. - в рахунок погашення заборгованості за поставлений природний газ у березні 2011 року,

Враховуючи зазначене, зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті за отриманий природний газ у березні 2011 року склало 2939,26грн. (2965,93грн. - 26,67грн.).

Наявна сума боргу також вбачається з довідки позивача (а.с.46).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2939,26грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованих позивачем 439,99грн. пені, 97,55 3% річних та 106,51грн. інфляційних, слід зазначити наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 9.3 Договору, за порушення строку оплати споживач сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що штраф та пеня нараховуються газозбутовою організацією протягом 6 (шість) місяців, що передує моменту звернення з позовом.

При цьому, згідно п.11.4 Договору, строк позовної давності по даному Договору та по стягненню неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача пеню в сумі 439,99грн., нараховану за період з 17.05.11р. по 26.10.11р. на суму боргу 2965,93грн., та за період з 27.10.11р. по 16.05.12р. на суму залишку заборгованості у розмірі 2939,26грн. (а.с.3), тобто, за більший період, ніж передбачено Договором.

Здійснивши перерахунок пені за період з 16.11.11р. по 16.05.12р. на суму боргу 2939,26грн., тобто, за шість місяців, що передують моменту звернення до суду, суд дійшов висновку, що обгрунтовано заявленою до стягнення є пеня в сумі 225,76грн. У стягненні 214,23грн. пені слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних за період з 11.04.11р. по 26.10.11р. на суму боргу 2965,93грн. та з 27.10.11р. по 16.05.12р. на суму 2939,26грн. становлять 97,55грн. (а.с.3) .

Перевіривши вказаний розрахунок, суд вважає правомірно заявленими 97,46грн. У стягненні 0,09грн. 3% річних слід відмовити.

Що стосується заявлених позивачем 106,51грн. інфляційних за період квітень 2011 року - квітень 2012 року, слід зазначити, що обґрунтовано заявленими до стягнення є 56,09грн., оскільки, при здійсненні їх нарахування, позивачем не було враховано дефляційних процесів у липні - серпні 2011 року.

За вказаних обставин, у стягненні 50,42грн. інфляційних слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню на суму 3318,57грн., з яких: 2939,26грн. основного боргу, 225,76грн. пені, 97,46грн. 3% річних та 56,09грн. інфляційних.

У стягненні 214,23грн. пені, 50,42грн. інфляційних та 0,09грн. 3% річних суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 75 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-11838" (10020, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., пров. 1-й Винокурний, буд. 48, код 36269940)

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код 03344071):

- 2939,26грн. основного боргу;

- 225,76грн. пені;

- 97,46грн. 3% річних;

- 56,09грн. інфляційних;

- 1490,59грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03 серпня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов. про вруч. ( 10020, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., пров. 1-й Винокурний, буд. 48)).