Рішення

від 01.12.2008 по справі 9/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/163

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.12.08 р.                                                                                                       Справа № 9/163                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми „Есперанс ЛТД”, м.Маріуполь

про стягнення 2 421грн.66коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Резніченко Л.О. – довіреність №628287 від 21.07.2008р. (юрисконсульт);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:          

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми „Есперанс ЛТД”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 2 421грн.66коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 467грн.35коп., пені в розмірі 76грн.21коп., інфляційних витрат в розмірі 756грн.70коп. та 3% річних в розмірі 121грн.40коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №617 від 01.06.2001р. з додатками до нього, рахунки за послуги зв`язку, претензію №04-00378 від 19.08.2006р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №65 від 30.10.2008р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що за вказаний позивачем період договірні зобов`язання між позивачем та відповідачем були відсутні; крім того, підприємство відповідача не знаходилось за адресою надання відповідних послуг.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/1170 від 10.09.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма „Есперанс ЛТД”, м.Маріуполь станом на 10.09.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, господарський суд встановив:

01.06.2001р. між Українсько-Американсько-Голандсько-Німецьким Закритим акціонерним товариством „Утел” та Товариством з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми „Есперанс ЛТД”, м.Маріуполь укладений договір про надання додаткових послуг зв`язку №617, відповідно з яким Утел надає споживачу (відповідачу) на території України додаткові послуги зв`язку, а споживач приймає надані послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів (п.1.1 договору).

Оскільки стороною за договором є Українсько-Американсько-Голандсько-Німецьке Закрите акціонерне товариство „Утел”, а позивачем за даною справою зазначено Відкрите акціонерне товаристве „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м.Донецьк, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Як вбачається з наданої позивачем копії витягу Статуту Дочірнього підприємства „Утел” Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” Українсько-Американсько-Голандсько-Німецьке Закрите акціонерне товариство „Утел” реорганізовано в Дочірне підприємство „Утел” Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, яке є правонаступником Українсько-Американсько-Голандсько-Німецького Закритого акціонерного товариства „Утел” (п.3.11 статуту).

30.09.2005р. Дочірне підприємство „Утел” Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” припинило свою діяльність, про що у державний реєстр підприємств та організацій України внесено запис №1068112005000578. Згідно п.3.3.1 статуту Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, останнє є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дочірнього підприємства „Утел”.

З огляду на зазначене, належним позивачем по справі є Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”.

Відповідно до п.2.2.3 договору, споживач зобов`язаний своєчасно сплачувати вартість наданих згідно з цим договором послуг.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що споживач повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти календарних днів з моменту отримання, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Утел.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та надавав відповідачу послуги зв`язку у період з вересня 2005р. по серпень 2006р., що підтверджується рахунками за послуги зв`язку за відповідний період, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач, всупереч вимогам договору, п.40 „Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів №720 від 09.08.2005р., своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим з його боку утворилась заборгованість в сумі 1 467грн.35коп. (за період з вересня 2005р. по серпень 2006р.).

19.08.2006р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих..№13/3556 від 19.08.2006р. з вимогою сплатити виниклу заборгованість. Однак претензії залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як було зазначено вище, відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що за вказаний позивачем період договірні зобов`язання між позивачем та відповідачем були відсутні; крім того, підприємство відповідача не знаходилось за адресою надання відповідних послуг.

Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на наступне:

По-перше, як вбачається з матеріалів справи, адреса відповідача, вказана в договорі та адреса, яка значиться в довідці Головного управління статистики – не співпадають.

Відповідач не заперечує той факт, що на час укладання договору Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми „Есперанс ЛТД”, м.Маріуполь знаходилось за адресою, зазначеною у договорі. Однак, після закінчення строку дії договору оренди приміщення, в якому знаходилось підприємство відповідача на момент укладання договору, адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми „Есперанс ЛТД”, м.Маріуполь було змінено, а отже, за твердженням відповідача послуги зв`язку за вказаний в позові період не могли надаватись підприємству відповідача за адресою, вказаною в договорі.

Однак, зазначений факт не може бути підставою звільнення відповідача від сплати наданих послуг зв`язку, оскільки, пунктом 2.2.5 договору встановлено, що споживач зобов`язаний негайно письмово інформувати „Утел” у випадку зміни назви, юридичної або поштової адреси, контактного телефону, факсу, банківських реквізитів, припинення діяльності або банкрутства чи неплатоспроможності.

Доказів того, що відповідач звертався до підприємства зв`язку із відповідною заявою суду не представлено, а отже посилання відповідача на зміну адреси знаходження підприємства є безпідставними.

По-друге, стосовно посилань відповідача на відсутність договірних зобов`язань між сторонами після спливу строку дії договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до п.5.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.07.2002р.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що в разі коли кожна з сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, договір вважається продовженим на тих самих умовах на один рік.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони заявляли про бажання розірвати договір, а отже в період з вересня 2005р. по серпень 2006р. договір №617 від 01.06.2001р. є таким, що не втратив чинність.

Одночасно, відповідач посилається на лист №48 від 18.06.2005р., згідно з яким останній відмовляється від надання послуг зв`язку.

В свою чергу, згідно п.6.5 договору листування, пов`язане з виконанням, зміною або розірванням договору, здійснюється рекомендованими листами, телеграмами, кур`єрським зв`язком за підписом керівника сторін або їх заступників.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалою від 17.11.2008р. зобов`язав відповідача надати докази направлення листа №48 від 18.06.2005р. на адресу відповідача.

Втім, відповідачем не представлено доказів того, що лист №48 від 18.06.2005р. належним чином відправлений на адресу позивача та отриманий останнім, а посилання відповідача на відправку зазначеного листа факсом не може бути прийнято, оскільки такий спосіб надіслання листів не передбачений умовами договору.

Оскільки інших доказів в підтвердження розірвання договору сторонами не надано, суд вважає, що у вказаний позивачем період виникнення заборгованості строк дії договору №617 від 01.06.2001р. не сплив.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості за договором №617 від 01.06.2001р. в сумі 1 467грн.35коп., суд робить висновок, що дана заборгованість не погашена до теперішнього часу.

Факт заборгованості відповідача в сумі 1 467грн.35коп. підтверджено матеріалами справи, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м.Донецьк в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, доведеними належними чином та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.36 Закону України „Про телекомунікації”, якою передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України та п.4.2 Договору позивачем нарахована пеня на заборгованість, яка виникла за даним договором в сумі 76грн.21коп. за період прострочення з листопада 2005р. по серпень 2006р.

Стосовно періоду нарахування пені суд має зазначити наступне:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки сторонами не надавалась відповідна заява про застосування позовної давності, тому при розгляді спору в частині стягнення пені, що виникла за договором №617 від 01.06.2001р. позовна давність судом не застосовується.

В свою чергу, згідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми пені, з огляду на наявність заборгованості за договором, враховуючи зазначені положення законодавства, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 76грн.21коп. такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума інфляційних витрат становить 756грн.70коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 121грн.40коп. за період прострочення з 01.09.2005р. по 31.07.2008р.

Розглянувши представлений розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 756грн.70коп. та 3% річних в розмірі 121грн.40коп. не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193, 232 Господарського кодексу України, Законом України „Про телекомунікації”, господарський суд, -

                                                      ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми „Есперанс ЛТД”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 2 421грн.66коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 467грн.35коп., пені в розмірі 76грн.21коп., інфляційних витрат в розмірі 756грн.70коп. та 3% річних в розмірі 121грн.40коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми „Есперанс ЛТД” (за адресою: вул.Харлампіївська, 30 А, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 13505960, інші відомості суду не відомі) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком” (за адресою: пр.Комсомольський, 22, м.Донецьк, 83000, р/р 26005027677101 в ДФ АБ „Брокбизнеснесбанк”, МФО 335678, код ЄДРПОУ 01183764) суму основного боргу в розмірі 1 467грн.35коп., пеню в розмірі 76грн.21коп., інфляційні витрати в розмірі 756грн.70коп. та 3% річних в розмірі 121грн.40коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 01.12.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя