Рішення

від 09.12.2008 по справі 33/152-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/152-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.08р.

Справа № 33/152-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод", м. Донецьк 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Неотрейд Груп", м. Дніпропетровськ  

про стягнення  81 215 грн. 58 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: Кітченков М.О., довіреність б/н від 15.09.2008 року 

                                                         СУТЬ СПОРУ:

Позивач –ВАТ "Донецький експериментальний завод ремонтно-механічний завод"  звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Неотрейд Груп" про стягнення  77 004грн.- основного боргу, 2653, 28 –пені, 331,66 грн. –3% річні , 1326,64 грн. - відсотки  за користування чужими коштами та витрати по справі.

Позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні і у відзиві на позов № 03/1108 від 03.11.2008 р. заперечує проти  позову , мотивуя це тим, що відповідно до умов EXW правил Інкотермс –2000, що передбачено умовами договору, на продавця не покладається зобов'язання щодо укладення Договору перевезення вантажу , оскільки , відповідно до умов Договору , покупець був зобов'язаний укласти Договір з транспортною організацією на перевезення товару від підприємства продавця до свого складу, що не було зроблено, то продавець не міг здійснити поставку в установлений строк у зв'язку з простроченням кредитора, просить відмовити у позові повністю.

У судовому засіданні 20.11.2008 р. була  оголошена перерва до 09.12.2008 р. у  відповідності до  ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача  та відповідача,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2008 р. між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу №0408-01, згідно якому Продавець –ТОВ "Неотрейд –Груп" зобов'язується передати у власність покупця товар  , а Покупець –ВАТ "Донецький експериментальний ремонтно- механічний завод" зобов'язується сплатити та прийняти товар  в кількості , з показниками якості, по цінам та в строки, які зазначені в специфікаціях к даному Договору,  згідно з умовами договору. Кількість товару (уголок 200*125*12 по ГОСТ 8510-86 в кількості 10 тон) по  ціні  згідно Специфікації  складає  83 004,00 грн. 

Строк поставки –7 банківських днів з моменту оплати.

Умови поставки визначени розділом 4 Специфікації , а саме : франко склад покупця м.Донецьк відповідно  Правилам „Инкотермс” 2000 г.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що Продавець зобов'язаний за порушення строків поставки сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

06.08.2008 р. відповідачем виставлено позивачу  рахунок- фактуру  № СФ-0608 -2  про оплату товару у розмірі 83004, 00 грн.  

Позивач виконав свої зобов'язання, згідно умов договору, у повному обсязі, сплативши за отриманий товар суму коштів у розмірі 83 004грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №952 від 06.08.2008 р. (а.с.10).

27.08.2008 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою повернути кошти та сплатити штрафні санкції, яка залишена відповідачем без розгляду.

05.09.2008 р. відповідач відповідно до платіжного доручення № 20 повернув позивачу кошти у розмірі 6000 грн.

Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення 77 004 грн. 00 коп. - основного боргу, 2653, 28 –пені, 331,66 грн. –3% річні , 1326,64 грн. - відсотки  за користування чужими коштами посилаючись на ст.. 536, 1048 ЦК України та витрати по справі.    

Відповідач не згоден з позовними вимогами, мотивуя це тим, що відповідно до умов EXW правил Інкотермс –2000, що передбачено умовами договору, на продавця не покладається зобов'язання щодо укладення Договору перевезення вантажу , оскільки , відповідно до умов Договору , покупець був зобов'язаний укласти Договір з транспортною організацією на перевезення товару від підприємства продавця до свого складу, що не було зроблено, то продавець не міг здійснити поставку в установлений строк у зв'язку з простроченням кредитора.

У пункті 5 Специфікації до Договору №0408 від 04.08.2008 р., укладеного між ТОВ "Неотрейд –Груп" та ВАТ "Донецький експериментальний ремонтно- механічний завод" є посилання на умови поставки EXW, встановлених Інкотермс-2000 (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати), затверджених Міжнародної торговельної палатою від 01.01.2000 р. (далі –Інкотермс -2000).

Таким чином, суд вважає, що сторони домовились здійснити поставку на умовах EXW, передбачених Інкотермс-2000.

У абз.1 розділу EXW EX WORKS Франко завод (.... назва місця) Інкотермс 2000 вказано, що термін EX WORKS (EXW) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки по поставки в момент коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі та інші).

У підрозділі «Обов'язки продавця»вказаного розділу в ст. А.4 «Поставка»мовиться, що Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Стаття А.7 „Повідомлення покупцю” цих же розділу та підрозділу свідчить, що Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

У пункті 5 Специфікації до Договору №0408 від 04.08.2008 р., наданого позивачем , після умови поставки франко-склад  місце  поставки, зазначається  лише  : м.Донецьк.

Таким чином, відповідно до ст..А7 відповідач зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу и місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

На запит суду щодо того  чи було відповідачем   направлено належне повідомлення позивачу про готовність товару щодо відвантаження, відповідач  пояснив , що таке повідомлення позивачу не направлялось  і  не  повідомлялось.

Суд вважає, що позивач не мав достатнього повідомлення у розумінні ст..А7 Інкотермс 2000, а відповідач до  судового засідання не представив доказів відповідного повідомлення.

Таким чином, з боку відповідача був порушений розділ 3 Договору, п.3, 4 Специфікації до Договору,  а також ст..ст.А4 и А7 Інкотермс 2000.

Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

 Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

04.11.2008 р. між позивачем та відповідачем проведено звірку взаємних розрахунків, яким підтверджено існуючу заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 77 004, 00 грн. , про  що складено акт (арк. спр. 31).

Відповідачем не надано належного виконання умов Договору щодо поставки оплаченого товару.

Позовні вимоги про стягнення  основного боргу у розмірі 77 004,00 грн. доведені, і підлягають задоволенню.

У випадку порушення строків поставки  і оплати , винна сторона  оплачує пеню  у розмірі подвійної облікової ставки від суми заборгованості за кожен день прострочення                 (п. 5.3. Договору) і позивач  вимагає стягнення пені у розмірі 2653,28  грн. що підлягає задоволенню.

 •Позивач наполягає на стягненні з відповідача 331,66 грн. -3% річні.

 Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

В частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають,  оскільки відповідно до статті 625 ЦК України  боржник повинен сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних  від простроченої суми  за прострочку  виконання грошового зобов'язання,  а за спірним договором  у відповідача зобов'язання  з  поставки товару .

•Позивач наполягає на стягненні з відповідача 1326,64 грн. процентів за безпідставне користування грошовими коштами. Зазначену вимогу обґрунтовує ст.ст. 536, 1048 Цивільного кодексу  України.

Правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що розмір відсотків не визначений сторонами в договорі, суд вважає за необхідне в сумі 1326,64 грн.  процентів за безпідставне користування грошовими коштами відмовити.

Враховуючи наведене, суд вважає за небхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: 77 004,00 грн. –основного боргу, 2653,28  грн. –пені, в решті позовних вимог відмовити.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст.  49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   сторони пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

      Стягнути  з   Товариства з обмеженою відповідальністю "Неотрейд Груп"(49108, м.Дніпропетровськ, вул.. Янтарна, 75-А,1/28, МФО 380805, ЄДРПОУ 35984955 ) на користь  Відкритого акціонерного товариства "Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод", м. Донецьк (83023, м.Донецьк, пр. Павших Комунаров, 104, МФО 335720, ЄДРПОУ 00176650 ) 77 004(сімдесят сім тисяч чотири) грн.. 00 коп. –основного боргу, 2653(дві тисячі шістсот  п'ятдесят  три) грн.. 28 коп. –пені,  795(сімсот дев'яносто п'ять)грн.. 91 коп. - державного мита, 115 (сто п'ятнадцять ) грн. 73 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

     Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

 І.А. Рудовська