Постанова

від 05.03.2009 по справі 33/152-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/152-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2009 р.                                                           Справа № 33/152-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. ,  Пушай В.І.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача – Трунова О.С., Нікольський О.М.

відповідача -  Санін А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санар «АВР», м. Харків (вх. № 421 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.01.09 р. по справі № 33/152-08

за позовом Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санар «АВР», м. Харків

про  стягнення 1541,77 грн.

встановила:

У жовтні 2008 року позивач, ДКП КГ «Харківкомуночиствод», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, ТОВ «Санар «АВР», на свою користь 1 541,77 грн. суму боргу за скид стічних вод без одержання дозволу на скид, а також судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.09р. по справі № 33/152-08 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Санар «АВР»на користь ДКП КГ «Харківкомуночиствод» 1 541,77 грн. боргу, 102,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу в якій вважає рішення суду першої інстанції винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що умовами  спірного договору не встановлений строк для отримання дозволу на скид стічних вод, тому вважає, що строк виконання зобов'язання не настав, оскільки ТОВ «Санар «АВР»не отримувало письмової вимоги від позивача про необхідність отримання такого дозволу. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмовий відзив не надав, його представники в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечували, вважають, що висновки, викладені у рішенні господарського суду відповідають дійсним обставинам справи, а будь-яких порушень або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не було, просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 27.01.09р. по справі № 33/152-06 без змін, виходячи з наступних  підстав.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції,  16.02.2007 р. між ДКП КГ «Харківкомуночиствод»та ТОВ «Санар «АВР»було  укладено договір  приймання стічних вод № ІІІ –10829/00-АК-1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги з прийому стічних вод в обсязі встановлених лімітів на водокористування та водовідведення, а відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг позивача у встановленому договором порядку та розмірі.

Згідно п. 3.6 договору відповідач зобов'язаний одержати дозвіл на скид стічних вод до міської каналізаційної мережі. У випадку неодержання дозволу відповідач зобов'язаний здійснювати плату за послуги водовідведення за весь період відсутності дозволу за підвищеною платою, згідно п. 6.9 «Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова»(далі, Правила), затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.03р.

16.03.07р. позивачем на адресу відповідача направлений лист № 792/ДС з повідомленням про необхідність до 01.06.07р. оформити дозвіл на скид стічних вод та попередженням про нарахування позивачем з 01.06.07р. підвищеного тарифу, у разі не оформлення дозволу.

Оскільки відповідач у встановлений термін, тобто до 01.06.07р., не оформив дозвіл на скид стічних вод  у каналізаційну мережу м. Харкова, йому згідно п. 6.9.2  Правил був нарахований підвищений платіж за скид стічних вод без одержання дозволу на скид за період з 01.06.07р. по 30.06.07р. та з 01.09.07р. по 29.02.08р. у розмірі 1 541,77 грн. та виставлені відповідні платіжні вимоги-доручення, які відповідачем сплачені не були.

Отже, господарський суд при винесенні рішення цілком правомірно дійшов до висновку про задоволення позовних про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1 547,77 грн. за скид стічних вод, оскільки матеріали справи свідчать про наявність такого боргу, а  підвищений тариф за скид стічних вод нарахований відповідно до умов договору № ІІІ –10829/00-АК-1 від 16.02.2007 р. та вимог чинного законодавства.

В силу ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини,  що призвело до прийняття правомірного рішення.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що строк виконання зобов'язання, яке встановлене п. 3.6 Договору, стосовно отримання дозволу на скид стічних вод не настав, оскільки ТОВ «Санар «АВР»не отримувало від позивача письмової вимоги в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України про необхідність отримання такого дозволу, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Колегія суддів з даними твердженнями не погоджується та зазначає наступне.                                             

Укладений між позивачем та відповідачем Договір на приймання стічних вод. відноситься до публічних договорів, оскільки його умови повністю відповідають положенням статті 633 ЦК України.

Оскільки предметом спірного договору є надання позивачем послуг з водовідведення відповідачу, то сторони, разом з умовами договору також зобов'язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини особи, що надає послуги з водовідведення та особи, що користується послугами з водовідведення.

Тому, відповідно до частини 5 статті 633 ЦК України у  вказаному Договорі за згодою сторін були встановлені правила, обов'язкові для них при виконанні цього договору.

Як вже зазначалося вище, пунктом 1.3. спірного договору сторони зобов'язались керуватися "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційні мережі м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 р., "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р.

Згідно з пунктом 6.1. "Правил прийняття стічних вод” взаємовідносини сторін, у тому числі і питання відповідальності Абонентів за порушення цих правил, будуються на засадах цивільно-правових договорів.

Оскільки виконання сторонами вищевказаних нормативно-правових актів прямо передбачене укладеним Договором, то положення цих нормативно-правових актів є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.13. Правил Абонент не має права підключитися до міської каналізаційної мережі без одержання технічних умов на підключення та оформлення дозволу, які видає ДКП КГ "Харківкомуночиствод".

Пунктом 6.9. Правил також передбачено, що Абонент (усі категорії) не має права скидати стічні води без укладання договору та одержання дозволу на скид.

Пунктом 6.9.2. Правил встановлено, що за скидання стічних вод без дозволу (або після закінчення терміну його дії) Абонент сплачує до оформлення відповідного дозволу з коефіцієнтом кратності Кк=5".

Своїм листом за № 792/ДС від 16.03.2007р. позивач повідомив відповідача про необхідність оформлення дозволу на скид стічних вод та попередженням про нарахування підвищеного тарифу з 01.06.07р.  у разі не оформлення дозволу (а.с. 30).

Дана вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом № 4952204 від 21.03.07р., що підтверджується наданою позивачем копією витягу поштових відправлень  (а.с. 31).

Відповідач в апеляційній скарзі вважає недоведеним факт надсилання йому даної вимоги та посилається на те, що цю вимогу він не отримував. В підтвердження наведених тверджень його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції надав до суду лист Харківської дирекції поштамту № Ю-164-7 від 28.01.2009р. Однак, з самого тексту даного листа не вбачається, що направлений позивачем лист № 792/ДС від 16.03.2007р. не був отриманий відповідачем.

Таким чином, представлений відповідачем лист № Ю-164-7 від 28.01.2009р. не може вважатися доказом, який спростовує факт надсилання позивачем вимоги про необхідність отримання дозволу на скид стічних вод, оскільки не підтверджує обставин, на які посилається відповідач.

Крім того, представник ТОВ «Санар «АВР» в судовому засіданні факт скидання стічних вод до каналізаційної мережі не заперечував.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Отже, відповідач, порушивши пункти 2.13. та 6.9. Правил щодо оформлення дозволу тим самим порушив умови Договору (п. 3.6) на приймання стічних вод № ІІІ –10829/00-АК-1 від 16.02.2007 р., у зв'язку з чим позивачем, правомірно був нарахований відповідачу підвищений платіж за скид стічних вод без одержання дозволу на скид за період з 01.06.07р. по 30.06.07р. та з 01.09.07р. по 29.02.08р. у розмірі 1 541,77 грн.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 541,77 грн. правомірними, оскільки вони підтверджені наданим розрахунком, безпосередньо ґрунтуються саме на умовах спірного Договору  та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідачем в обгрунтування своїх заперечень як суду першої так і апеляційної інстанції не надав належних доказів неправомірності нарахування позивачем підвищеного тарифу за скид стічних.

Проте, на думку колегії суддів, надані позивачем відповідні розрахунки повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів, що регулюють сферу надання послуг водовідведення, та є належними доказами на підтвердження позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу за скид стічних вод в сумі  1 541,77 грн.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування, а рішення господарського суду Харківської області від 27.01.09р. по справі № 33/152-08 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.01.09р. по справі № 33/152-08  залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Пушай В.І.