Постанова

від 01.08.2012 по справі 38/5005/4187/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2012 року Справа № 38/5005/4187/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий - суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді -Науменко І.М., Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання -Єрьоміна К.В.,

учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2012 року у справі №38/5005/4187/2012

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська

до Відкритого акціонерного товариства "Сервіс-Пак", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2012 року (суддя Бондарєв Е.М.) провадження у справі №38/5005/4187/2012 про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" припинено.

Ухвала мотивована тим, що наявність лише штрафних санкцій за неподачу у передбачені законодавством строки розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, а у порушеній справі -для застосування подальших судових процедур.

Не погодившись із вказаною ухвалою, кредитор -Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про відсутність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, вичерпний перелік яких встановлений ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також зазначає, що він звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і у цьому випадку заява подається незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, тому розмір та склад зобов'язань боржника судом розглядатися не повинен. Вказує, що вимоги Управління Пенсійного фонду України є безспірними та базуються на постанові господарського суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2004 року по справі №19/206.

Боржник -ВАТ "Сервіс-Пак" відзив на апеляційну скаргу не надав.

Кредитор та боржник у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, явку представників в судове засідання не забезпечили. Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваної ухвали, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутність кредитора та боржника.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

У травні 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська до господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство кредитор зазначив, що боржник має заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 510 грн. -штрафних санкцій за неподачу розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у визначені законодавством строки, що підтверджуються довідкою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська /а.с.12/.

Вказує, що заборгованість ВАТ "Сервіс-Пак" в сумі 510 грн. є безспірною згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2004 року, наказ про примусове виконання рішення повернутий відділом ДВС АНД району м.Дніпропетровьска постановою від 30 листопада 2006 року у зв'язку з тим, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, майно боржника відсутнє /а.с.8/.

Ухвалою господарського суду від 11 травня 2012 року за вказаною заявою порушено провадження у справі № 38/5005/4187/2012.

Припиняючи провадження у справі про банкрутство господарський суд в оскаржуваній ухвалі від 29 травня 2012 року зазначив, що грошові вимоги, які складаються з штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків не можуть бут підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно ч.1 вказаної статті у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, підставою для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути як наявність будь-якої із передбачених вказаною статтею ознак, так і їх наявність у сукупності.

Також, при поданні заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника не враховуються розмір вимог до боржника та строк виконання зобов'язань, встановлені ч.3 ст.6 Закону про банкрутство, проте кредитор зобов'язаний підтвердити безспірність своїх вимог до боржника (п.8 ст.1 Закону про банкрутство).

Разом з цим, всі інші підстави та умови для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі щодо складу грошового зобов'язання, передбачені ст.1 Закону про банкрутство, регулюються загальними нормами даного Закону.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника -фізичної особи -підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності.

Отже, наявність у боржника заборгованості по сплаті штрафних санкцій не є основним грошовим зобов'язанням боржника, і відповідно до вимог Закону про банкрутство не може бути підставою для порушення і здійснення провадження у справі про банкрутство боржника

Також, при зверненні до господарського суду ініціюючим кредитором не надано належних доказів, у відповідності до вимог ст.52 Закону про банкрутство, які б свідчили про припинення боржником підприємницької діяльності та про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

В обґрунтування відсутності підприємницької діяльності боржника ініціюючий кредитор зазначив про ненадання ВАТ "Сервіс-Пак" з липня 2002 року звітності до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська у формі та в строки передбачені чинним законодавством.

Згідно, доданої до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство копії довідки Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 04 січня 2012 року №115/10/282 ВАТ "Сервіс-Пак" відсутній як платник /а.с.13/.

Пунктом 20.1.4 ст.20 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 78 Податкового Кодексу України встановлено, що позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, в тому числі, коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (п.78.1.2 ст.78 Податкового Кодексу України).

Позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення зазначених обставин за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Отже, встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься до компетенції органів державної податкової служби, які з вказаних підстав, можуть ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

За таких обставин, довідка ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 04 січня 2012 року №115/10/282 не є належним доказом для порушення справи про банкрутство за заявою органів Пенсійного фонду України.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі від 15 травня 2012 року № 12/5009/6155/11.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Наданий ініціюючим кредитором витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців серії АЖ №242841 станом 12 грудня 2011 року /а.с.14-15/ відомостей щодо запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням не містить.

За такими обставинами цей витяг не може слугувати доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

За наведених обставин, звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ініціюючим кредитором не надано доказів наявності грошових зобов'язань ВАТ "Сервіс-Пак" перед Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська та доказів, які б свідчили про припинення боржником підприємницької діяльності та про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство" регламентовано, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємства, стосовно якого діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство; у таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 540 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)

З урахуванням вищенаведеного, оскільки справу про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" порушено без належних правових підстав, господарським судом провадження у справі правомірно припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2012 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2012 року у справі №38/5005/4187/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська без задоволення.

Повний текст постанови складено - " 06 " серпня 2012 р.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді І.М.Науменко

Т.Г.Стрелець