Постанова

від 23.10.2012 по справі 38/5005/4187/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 38/5005/4187/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. по справі №38/5005/4187/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Сервіс-Пак",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року припинено провадження по справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сервіс-Пак".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012р. залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2012 року порушено провадження по справі про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року припинено провадження по справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сервіс-Пак".

Припиняючи провадження по справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, які складаються зі штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків, не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство. Отже справу про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" порушено без належних правових підстав, тому провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно ч.2 ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Разом з цим, всі інші підстави та умови для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі щодо складу грошового зобов'язання, передбачені ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами даного Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.

Отже, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, обґрунтовуючи заяву про порушення справи про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" кредитор зазначає, що боржник має заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 510 грн., що складається зі штрафних санкцій за неподачу розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у визначені законодавством строки та підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська. При цьому, заявник посилається на те, що заборгованість ВАТ "Сервіс-Пак" в сумі 510 грн. є безспірною згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2004 року, наказ про примусове виконання рішення повернутий відділом ДВС АНД району м. Дніпропетровська постановою від 30 листопада 2006 року у зв'язку з тим, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, майно боржника відсутнє.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 510 грн., які складаються із заборгованості по сплаті штрафних санкцій, не можуть бути визнані основним грошовим зобов'язанням відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому наявність у боржника заборгованості по сплаті штрафних санкцій не може слугувати підставою для порушення провадження по справі про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак".

Крім цього, в обґрунтування відсутності підприємницької діяльності боржника, ініціюючий кредитор зазначає про ненадання ВАТ "Сервіс-Пак" з липня 2002 року звітності до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у формі та в строки, передбачені чинним законодавством.

Також згідно доданої до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство копії довідки Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 04 січня 2012 року №115/10/282 боржник ВАТ "Сервіс-Пак" відсутній як платник.

Однак, з заявою про визнання відсутнього боржника банкрутом з підстав ненадання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, можуть звернутись тільки органи державної податкової служби.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що довідка ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 04 січня 2012 року №115/10/282 не є належною підставою для звернення до суду Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак".

Крім цього, як встановив суд апеляційної інстанції, при зверненні до господарського суду з заявою в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитором не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, наданий ініціюючим кредитором витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців серії АЖ №242841 станом 12 грудня 2011 року відомостей щодо запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням не містить.

Тому зазначений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців не є належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ініціюючим кредитором не надано доказів наявності грошових зобов'язань боржника ВАТ "Сервіс-Пак" перед Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та доказів, які б свідчили про припинення боржником підприємницької діяльності та про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємства, стосовно якого діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство; у таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору) (п.36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику у справах про банкрутство").

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій правильно та в повній мірі встановили обставини справи щодо відсутності належних правових підстав для порушення провадження по справі про банкрутство ВАТ "Сервіс-Пак" та прийшли до вірного висновку про необхідність припинення провадження по справі на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України.

За таких обставин, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, отже підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012р. по справі №38/5005/4187/2012 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.