Постанова

від 07.08.2012 по справі 18/548/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 року Справа № 18/548/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гончар Т.В.

при секретарі Березка О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Легкунова С.М., Ніколаєвої І.В.

3-ї особи -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача -Приватного підприємства "Спецмонтажсервіс", Полтава (вх. № 2147 П/3-10) на рішення господарського суду Полтавської області від "31" травня 2012 року по справі №18/548/12

за позовом Комунального підприємства "Об'єднане готельне господарство", м.Полтава

до Приватного підприємства "Спецмонтажсервіс", Полтава

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Полтавська обласна рада

про стягнення 50055,42 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року позивач звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача боргу в сумі 50055,42 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31 травня 2012 року (суддя Тимошенко К.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Спецмонтажсервіс" на користь Комунального підприємства "Об'єднане готельне господарство" 50055,42 грн. боргу, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Полтавської області від 31 травня 2012 року по справі № 18/548/12, направив апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове, яким в позові Комунального підприємства "Об'єднане готельне господарство" відмовити в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. Крім того, позивач просив перенести засідання суду на іншу дату з посиланням на те, що директор КП "Об'єднане готельне господарство" 31.07.2012 року перебуватиме в щорічній відпустці.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала. 31.07.2012 року звернулась до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці та відрядженням іншого представника до м. Лубни.

В судове засідання позивач та третя особа не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та в передбачений законом спосіб, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 009794/2 та № 009794/3.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання позивача та третьої особи про відкладення розгляду справи, оскільки про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені заздалегідь, сторони мали об'єктивну можливість забезпечити реалізацію своїх процесуальних прав, та відповідно до ст. 28 ГПК України не були позбавлені права направити в судове засідання іншого представника.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач і третя особа не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та третьої особи, за наявними у справі доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення повноважених представників відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 29 вересня 2009 року між Комунальним підприємством "Об'єднане готельне господарство" (замовник) та Приватним підприємством "Спецмонтажсервіс" (підрядник) був укладений договір підряду № 32-МО, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання на свій ризик, якісно виконати та здати замовнику в установлений цим договором строк закінчені будівельні роботи на об'єкті замовника (позивача).

Згідно умов договору, в період з 01.10.2009р. по 05.05.2011р. позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 1083104,00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень (т. 1, а.с. 79-105).

Як стверджує позивач, на момент закінчення терміну виконання робіт - 31 грудня 2011 року - та по теперішній час, в порушення умов договору відповідачем не виконано робіт на суму 50055,42 грн. На підтвердження цього позивачем надано копії довідок про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, які підписані обома сторонами, що свідчать про виконання відповідачем робіт вартістю 1033048,58 грн. (т. 1, а.с. 32-78).

В зв'язку з тим, що відповідачем не були виконані умови договору та порушені строки виконання робіт, КП "Об'єднане готельне господарство" направило відповідачу претензію за вих. № 8 від 16 січня 2012 року щодо повернення 50055,42 грн. та сплати штрафних санкцій (а.с. 8, т. 1). Вказана претензія отримана відповідачем 18.01.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення (копія повідомлення - т. 1, а.с. 12).

Крім цього, позивачем надано копію акту звірки взаємних розрахунків з 01.10.2009р. по 30.06.2011р. (т. 1, а.с. 10, т.2 а.с.91 ), згідно якого відповідач заборгував позивачу суму в розмірі 50055,42 грн. На вказаному акті звірки міститься підпис та печатка відповідача.

Оскільки відповідач вимоги претензії не виконав, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 50055,42 грн.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з наведених позивачем доводів та доказів, наданих в обґрунтування правомірності позовних вимог. Також судом прийняті до уваги, але спростовані заперечення відповідача про належне виконання ним зобов'язань за договором підряду № 39-МО, оскільки надані відповідачем документи, а саме: акти виконаних робіт № 32/1, № 32, № 33, № 34, № 35; докази на підтвердження закупівлі товару для виконання робіт за спірним договором підряду та докази передачі їх позивачу, інші документи, не підтверджують документально виконання відповідачем робіт по договору підряду.

Таким чином, з урахуванням викладеного та на підставі ст.ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50055,42 грн. визнана судом першої інстанції обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Однак, колегія суддів з вказаними висновками не погоджується, оскільки вони зроблені без з'ясування суті даного господарського спору, в зв'язку з чим суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

29 вересня 2009 року між комунальним підприємством "Об'єднане готельне господарство" (замовник) та приватним підприємством "Спецмонтажсервіс" (підрядник) був укладений договір підряду № 32-МО.

Виходячи з умов договору, укладеного між сторонами по справі, слід зазначити, що за своїм змістом між сторонами виникли відносини щодо підряду, до яких застосовуються вимоги глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили загальну суму договору -2075000,00 грн., з яких 1083104,00 грн. було сплачено позивачем відповідно до наявних у справі платіжних доручень.

Згідно розділу 2 договору строк виконання робіт встановлено з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

Як вказує позивач, у відповідності до укладеного договору відповідачем на момент закінчення терміну не виконано робіт на суму 50055,42 грн.

Вказану суму позивач вважає заборгованістю, яка обумовлена сплатою позивачем коштів у більшому розмірі, ніж виконані відповідачем роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

А згідно ч. 3 цієї статті, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

З урахуванням приписів вказаної норми закону, колегія суддів зазначає, що вимагати відшкодування збитків замовник має право лише у разі неусунення недоліків (в даному випадку невиконання відповідачем робіт на всю суму перерахованого авансу) у призначений підрядникові строк та після відмови замовника, у зв'язку з цим від договору.

Колегія суддів звертає увагу, що п. 2.1 строк виконання робіт визначений по 31 грудня 2011 року, тоді як відповідно до п. 8.1 цей договір діє до виконання сторонами обов'язків за договором. Тобто, на час звернення позивача з позовом до суду даний договір є дійсним, обов'язки відповідача з виконання робіт у повному обсязі продовжують існувати.

Проте, доказів встановлення замовником строку для виконання підрядником робіт на суму невикористаного авансу в розмірі 50055,42 грн., а також доказів відмови позивача від договору матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Позивач відповідно до вимог ст. 849 Цивільного кодексу України наданим йому правом не скористався та не звертався до відповідача з листами (вимогами) або повідомленнями про неналежне виконання останнім умов спірного договору, передбачених зазначеною нормою та необхідність виконаних робіт по спірному договору у відповідності до всієї перерахованої суми авансу і таких доказів суду не надав.

Позивачем також не надано до суду доказів про наявність будь-яких заяв або звернень до відповідача з відмовою від договору та вимогою відшкодування збитків на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України.

Надана позивачем до матеріалів справи претензія № 1 від 16.01.2012 р. про повернення грошової суми за невиконані роботи вказаним вимогам не відповідає, в зв'язку з чим не може бути підставою для відшкодування збитків в розумінні ст. 849 Цивільного кодексу України.

З огляду на вказане та з урахуванням всіх матеріалів даної справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 50055,42 грн., перерахованих позивачем в якості попередньої оплати за спірним договором.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування прийнятого у справі господарським судом рішення з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовляє, з огляду на їх правову безпідставність.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецмонтажсервіс", м. Полтава задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від "31" травня 2012 року по справі № 18/548/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Об'єднане готельне господарство" (36003, м. Полтава, вул. Жовтнева, 41-А; ідентифікаційний код 03351438) на користь Приватного підприємства "Спецмонтажсервіс" (м. Полтава, Першотравневий проспект, 26, кв. 18; ідентифікаційний код 32844519) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 804,75 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 06 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Білецька А.М.

суддя Гончар Т.В.