Постанова

від 17.10.2012 по справі 18/548/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2012 р. Справа № 18/548/12

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Коробенка Г.П.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Об'єднане готельне господарство" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. у справі № 18/548/12 господарського суду Полтавської області

за позовомКомунального підприємства "Об'єднане готельне господарство"

до третя особа проПриватного підприємства "Спецмонтажсервіс" Полтавська обласна рада стягнення 50 055,42 грн.

за участю представників:

КП "Об'єднане готельне господарство" -Синявський В.М.;

ПП "Спецмонтажсервіс"-не з'явилися;

Полтавської обласної ради -Буйвалов Г.Д.;

в с т а н о в и л а :

Комунальне підприємство "Об'єднане готельне господарство" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Приватного підприємства "Спецмонтажсервіс" 50 055,42 грн. в рахунок повернення попередньої оплати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перерахував відповідачу в якості авансу 1 083 104,00 грн. в рахунок оплати робіт, замовлених за договором підряду № 32-МО від 29.09.2009 р., однак, відповідач не надав доказів використання авансу у сумі 50 055,42 грн. (т.1 а.с.2-3).

Відповідач у справі - Приватне підприємство "Спецмонтажсервіс" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що позивач створив умови, що унеможливили виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань (т.1 а.с.25-28).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.05.2012 р. позов задоволено повністю (т.2 а.с.96-97).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів виконання робіт на суму 50 055,42 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2012 р. скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю (т.2 а.с.18-23).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладений між сторонами у справі договір підряду не розірвано в установленому порядку, отже, вимога про повернення коштів є необгрунтованою.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.2 а.с.31-32).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

29.09.2009 р. між КП "Об'єднане готельне господарство" та ПП "Спецмонтажсервіс" укладений договір підряду № 32-МО, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання на свій ризик, якісно виконати та здати позивачу в установлений цим договором строк закінчені будівельні роботи з реконструкції готельного комплексу Україна з добудовою ліфту та мансарди.

За умовами укладеного договору позивач доручив відповідачу виконати відповідні роботи, вартість яких встановлена п. 3.1. договору у розмірі 2 075 000 грн.

Даний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Так, в силу ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Отже, судами обох інстанцій, враховуючи зміст зобов'язань сторін за договором, предмет договору, вірно визначено його правову природу.

Судами встановлено, що позивачем в якості авансу перераховано відповідачу 1 083 104,00 грн.

Строк виконання робіт встановлений сторонами у п. 2.1. договору, а саме: 01.10.2009 р. -31.12.2011 р.

Як вказано судами, відповідач виконав роботи на суму 1 033 048,58 грн.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути невикористаний ним аванс у сумі 50 055,42 грн. При цьому, вимоги позивача мотивовані невиконанням відповідачем у встановлений договором строк робіт за договором та направленням відповідачу вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач у строк, встановлений договором, роботи не виконав, він зобов'язаний повернути невикористаний ним аванс.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення суду першої інстанції та визнав заявлені вимоги необґрунтованими, враховуючи наступні обставини.

Так, порушення строків виконання робіт відповідачем не є підставою для виникнення у нього обов'язку повернути сплачений аванс.

Підставою для сплати авансу є факт укладення вищевказаного договору, який встановлює відповідне зобов'язання позивача. Судами не встановлено фактів розірвання відповідного договору у встановленому порядку або визнання його недійсним.

Згідно ст. 849 ЦК України, яка визначає загальні положення договору підряду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судами не встановлено, що позивач відмовився від договору в односторонньому порядку і така відмова від договору здійснена у відповідності з чинним законодавством.

При цьому, згідно п. 8.1. договору, даний договір діє до повного виконання сторонами обов'язків за договором.

Враховуючи зазначені обставини, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для повернення відповідачем авансу.

В силу ст.111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Здійснюючи перегляд судових актів, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. у справі № 18/548/12 господарського суду Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства "Об'єднане готельне господарство" -без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Коробенко Г.П.

Палій В.М.