Постанова

від 08.08.2012 по справі 2а/0270/3344/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/3344/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: Демчик О.І.,

представника відповідача: Герасименка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницьке автотранспортне підприємство 10554"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

13.07.2012 року публічне акціонерне товариство "Вінницьке автотранспортне підприємство 10554" (далі - ПАТ "Вінницьке АТП 10554") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Вінницька ОДПІ), як правонаступника ДПІ у м. Вінниці, за № 0000412310 від 05.03.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 188 844 грн., з яких 1 751 075 грн. основного платежу і 437 769 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ПАТ "Вінницьке АТП 10554" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року відповідачем складений акт № 560/2301/05482245 від 20.02.2012 року, яким встановлено, зокрема, порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 1 751 075 грн., в тому числі на суму 77 106 грн. за жовтень 2010 року та на суму 1 673 969 грн. за листопада 2010 року. На підставі вказаного акту перевірки 05.03.2012 року державною податковою інспекцією у м. Вінниці було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає протиправними і такими, що підлягає скасуванню. Зокрема, вказує на помилковість висновків контролюючого органу щодо невідповідності вимогам Закону № 168/97-ВР податкових накладних, виданих контрагентом ТОВ "АРЕС-ІВ", а також твердження відповідача про завищення у зв'язку з цим суми податкового кредиту за жовтень-листопад 2010 року на 1 751 075 грн. Стверджує, що окремі недоліки у заповненні податкових накладних не можуть бути підставою для їх недійсності та не свідчать про неможливість їх включення до податкового кредиту відповідних звітних періодів. Крім того, не погоджується із висновками відповідача про неправомірність відображення податкового кредиту за податковою накладною ТОВ "АРЕС-ІВ" № 2010/09-2-28/09-1 від 28.09.2010 року на загальну суму 462 634,56 грн. (в тому числі ПДВ -77 105,76 грн.) у жовтні 2010 року, посилаючись при цьому на те, що фактично така накладна була отримана підприємством саме у жовтні 2010 року, а тому позивач не міг включати її у податковий кредит за вересень місяць. Однак, послідовність відображення зазначеної податкової накладної у періоді, який відмінний від періоду її виписки, надала законне право на включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 77 105,76 грн. за жовтень 2010 року. Просить врахувати, що податковий орган не заперечує тієї обставини, що ТОВ "АРЕС-ІВ" було зареєстроване як платник податку на додану вартість, а виписані ним податкові накладні були включені у реєстр виданих накладних. Крім того, відповідач не спростовує фактичного здійснення самих господарських операцій. Вважає, що висновки Вінницької ОДПІ, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності, а прийняте ним податкове повідомлення-рішення є протиправне і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно із наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями і доповненнях до неї (а.с. 78-80). Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечив з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (а.с. 75-77), і наполягає на тому, що при проведенні планової виїзної документальної перевірки ПАТ "Вінницьке АТП 10554" та прийнятті оскаржуваного рішення податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов є підставним і підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Встановлено, що ПАТ "Вінницьке АТП 10554" як юридична особа зареєстроване 18.12.1991 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради, що підтверджується Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 235841 (код ЄДРПОУ № 05482245), взяте на облік в органах державної податкової служби 17.02.1992 року за № 48 та у спірний період було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 1760493 від 22.07.1997 року.

На виконання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, згідно із направленнями від 24.01.2012 року за №№ 130/23, 131/23, 132/23, 133/23, 134/23 та на підставі ст. 20, п.п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України у період з 24 січня по 13 лютого 2012 року відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Вінницьке АТП 10554" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 560/2301/05482245 від 20.02.2012 року (а.с. 14-64), яким зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 1 751 075 грн., в тому числі на суму 77 106 грн. за жовтень 2010 року, на суму 1 649 692 грн. за листопада 2010 року та на суму 24 277 грн. за грудень 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Вінниці, правонаступником якого є Вінницька ОДПІ, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412310 від 05.03.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 188 844 грн., з яких 1 751 075 грн. основного платежу і 437 769 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з таких міркувань.

Як вбачається з акту перевірки № 560/2301/05482245 від 20.02.2012 року, за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року ПАТ "Вінницьке АТП 10554" задекларувало 36 387 412 грн. податкового кредиту, до якого включило також отримані від ТОВ "АРЕС-ІВ" податкові накладні, зокрема, у звітній період жовтень 2010 року накладну № 2010/09-2-28/09-1 від 28.09.2010 року на загальну суму 462 634,56 грн., в тому числі ПДВ - 77 105,76 грн., та у звітній період листопад 2010 року накладні:

№ 2010/09-2-29/10-10-1 від 01.11.2010 року на загальну суму 2 699 422,50 грн., в тому числі ПДВ - 449 903,75 грн.;

№ 2010/09-2-01/11-2-1 від 01.11.2010 року на загальну суму 1 765 549,20 грн., в тому числі ПДВ - 294 258,20 грн.;

№ 2010/09-2-01/11-1-1 від 02.11.2010 року на загальну суму 2 859 258,42 грн., в тому числі ПДВ - 476 543,07 грн.;

№ 2010/09-2-05/11-1-1 від 07.11.2010 року на загальну суму 572 635,86 грн., в тому числі ПДВ - 95 439,31 грн.;

№ 2010/09-2-27/10-1-1 від 08.11.2010 року на загальну суму 578 442,42 грн., в тому числі ПДВ - 96 407,07 грн.;

№ 2010/09-2-10/11-1-1 від 02.11.2010 року на загальну суму 1 568 505,60 грн., в тому числі ПДВ - 261 417,60 грн.

Оскільки на думку податкового органу вищевказані податкові накладні не відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР щодо їх оформлення, а саме у зв'язку із тим, що зазначена у них назва покупця "Вінницьке АТП 10554 ВАТ" є відмінною від скороченої назви позивача відповідно до статутних документів, їх включення до податкового кредиту є безпідставним. Отже, за період жовтень-листопад 2010 року ПАТ "Вінницьке АТП 10554" занизило зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 1 751 075 грн., з яких 77 106 грн. за жовтень 2010 року та 1 673 969 грн. за листопада 2010 року.

Проте, такі висновки Вінницької ОДПІ не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи та є помилковими.

Згідно із п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Поряд із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, інших правових підстав для невключення у податковий кредит виданої платнику податків податкової накладної закон не містить, а отже й зменшення задекларованого податкового кредиту за наслідками проведеної контролюючим органом перевірки може бути здійснене виключно з вищезазначених підстав.

Крім того, відповідно до вимог п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаного у пункті 2, тобто особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Отже, у разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Судом встановлено, що податкові накладні від 28.09.2010 року № 2010/09-2-28/09-1, від 01.11.2010 року №№ 2010/09-2-29/10-10-1, 2010/09-2-01/11-2-1, від 02.11.2010 року № 2010/09-2-01/11-1-1, від 07.11.2010 року № 2010/09-2-05/11-1-1, від 08.11.2010 року № 2010/09-2-27/10-1-1 та від 10.11.2010 року № 2010/09-2-10/11-1-1 (а.с. 132-138), надані позивачу продавцем ТОВ "АРЕС-ІВ", відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та містять усі необхідні для даного різновиду первинних документів реквізити, в тому числі і вказівку на їх одержувача (покупця) ВАТ "Вінницьке АТП 10554".

При цьому суд вважає безпідставними, поверхневими і навіть упередженими висновки відповідача в акті перевірки (стор. 24-29) про невідповідність вказаних податкових накладних вимогам Закону № 168/97-ВР щодо їх оформлення.

Такі висновки ґрунтуються на тому, що у графі "покупець" зазначено "Вінницьке АТП 10554 ВАТ", тоді як скорочена назва підприємства за статутними документами "ВАТ "АТП 10554". Проте, на переконання суду, зазначена несуттєва розбіжність у назвах юридичної особи, з врахуванням можливості її однозначної ідентифікації за іншими реквізитами (індивідуальним податковим номером, місцезнаходженням, номером свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ), не впливає і не може вплинути як на дійсність самих податкових накладних, так і на право їх включення платником податків у податковий кредит звітного періоду.

Крім того, як вже згадувалося раніше, положення Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачають наслідків неналежного оформлення податкової накладної для покупця і не ставлять у залежність від цієї умови можливість формування ним податкового кредиту. Окремі ж недоліки податкової накладної не можуть бути безумовною підставою для позбавлення такої накладної сили звітного податкового документа, а відтак і права покупця на формування податкового кредиту.

Отже, зменшення податкового кредиту ПАТ "Вінницьке АТП 10554" відповідачем здійснено з непередбачених законом підстав, а його посилання на порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не відповідають фактичним обставинам справи.

В силу приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З огляду на наведені законодавчі приписи підставою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товару сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Тобто податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлено, що на підставі договору поставки № 2010/09-2 від 02.09.2010 року (а.с. 81-85) ПАТ "Вінницьке АТП 10554" придбавало у ТОВ "АРЕС-ІВ" нафтопродукти, у зв'язку з поставкою яких і було видано спірні податкові накладні.

Реальність господарських операцій за цим договором, а також дійсність самого правочину податковим органом не оспорюються і в акті перевірки під сумнів не ставляться. Разом із тим, наданими позивачем документами, які у розумінні вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними, повністю підтверджується факт здійснення таких господарських операцій і їх реальність (а.с. 86-131, 139-143, 200-206).

Натомість відповідачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки продукції, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, спірні податкові накладні на загальну суму ПДВ 1 751 075 грн. були отримані ПАТ "Вінницьке АТП 10554" від продавця у зв'язку із здійсненням реальних господарських операцій, за своїм змістом і формою відповідають передбаченим законом вимогам, а тому висновок Вінницької ОДПІ про порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок включенням до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку із придбанням у ТОВ "АРЕС-ІВ" нафтопродуктів, є безпідставним.

Не відповідають фактичним обставинам справи також посилання податкового органу на порушення ПАТ "Вінницьке АТП 10554" вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР при формуванні податкового кредиту за жовтень 2010 року з урахуванням податкової накладної № 2010/09-2-28/09-1, яка датована 28 вересня 2010 року.

Так, вищезазначеною правовою нормою передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено у ході судового розгляду справи, податкова накладна ТОВ "АРЕС-ІВ" № 2010/09-2-28/09-1 від 28.09.2010 року на загальну суму 462 634,56 грн., в тому числі ПДВ - 77 105,76 грн., була отримана позивачем від продавця у жовтні 2010 року, а отже не могла бути включена у податковий кредит за попередній звітній період, тобто за вересень 2010 року, та правомірно відображена ним у податковій звітності за датою її отримання.

Судом досліджено податкові декларації з ПДВ за вересень-жовтень 2010 року (а.с. 152-180), з яких вбачається, що вищезазначена накладна відображена позивачем у розділі I Реєстру отриманих (виданих) податкових накладних за датою її отримання 01.10.2010 року і не була включена ним до такого Реєстру за датою її виписки у вересні 2010 року.

При цьому суд погоджується із доводами позивача про те, що послідовність відображення зазначеної накладної у податкових деклараціях з ПДВ у періоді, який відмінний від періоду її виписки, надала йому право на включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 77 105,76 грн. саме за жовтень 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на приписи зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно із ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ за № 0000412310 від 05.03.2012 року, а тому заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000412310 від 05.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Вінницьке автотранспортне підприємство 10554" сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків відповідача Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович