cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" червня 2013 р. м. Київ К/9991/62859/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Браславській А.В.
за участю представника позивача - Демчик О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012
та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2012
у справі № 2а/0270/3344/12
за позовом Публічного акціонерного товариства «Вінницьке автотранспортне підприємство 10554»
до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Вінницьке автотранспортне підприємство 10554» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000412310 від 05.03.2012.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки ПАТ «Вінницьке АТП 10554» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, складено акт № 560/2301/05482245 від 20.02.2012, в якому зафіксовано порушення пп. пп. 7.2.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 751 075 грн., в т.ч.: за жовтень 2010 року на суму 77 106 грн.; за листопад 2010 року на суму 1 649 692 грн.; за грудень 2010 року на суму 24 277 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 05.03.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000412310 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 188 844 грн., в т.ч.: 1 751 075 грн. основного платежу та 437 769 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Також судами встановлено, що 02.09.2010 між ПАТ «Вінницьке АТП 10554» (Покупець) та ТОВ «АРЕС-ІВ» (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № 2010/09-2.
Актом перевірки було встановлено, що за період з 01.10.2010 по 20.09.2011 ПАТ «Вінницьке АТП 10554» задекларувало 36 387 412 грн. податкового кредиту, до якого були включені податкові накладні від ТОВ «АРЕС-ІВ» на суму 77 106 грн. за жовтень 2010 року та 1 673 969 грн. за листопад 2010 року, на суму 24 277 грн. за грудень 2010 року.
Донараховуючи грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що у виданих ТОВ «АРЕС-ІВ» податкових накладних на загальну суму 1 751 075 грн. назва покупця («Вінницьке АТП 10554 ВАТ») відрізняється від скороченої назви позивача відповідно до статутних документів (ПАТ «Вінницьке АТП 10554»), тому включення до податкового кредиту коштів за такими накладними є безпідставним.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.
Отже, коли на момент перевірки платника податку, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним сумам у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість. Тобто, недоліки в заповненні податкової накладної, зокрема, зазначення скороченої назви покупця «Вінницьке АТП 10554 ВАТ», відмінної від скороченої назви згідно статутних документів - ПАТ «Вінницьке АТП 10554», не свідчить про їх неналежність та недопустимість як доказів, не впливає на розмір податкових зобов'язань продавця та податковий кредит покупця.
Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2013 |
Оприлюднено | 07.06.2013 |
Номер документу | 31671225 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні