Постанова

від 25.07.2012 по справі 0870/6224/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року (12 год. 30 хв.) Справа № 0870/6224/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Тєтєревій К.О.,

за участю представників:

позивача - Деревянко В.В., Первененко М.В., Савельєвої М.О.,

відповідача - Радової С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

25.06.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2011 № 0000082303, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 343135,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. в повному обсязі, визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів за грудень 2010 року з ТОВ «ВСК Геос», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Автоелектромаш» нікчемними, а також правочинів по ланцюгу з ТОВ «Супермаркет вантажної авто техніки Автек», ТОВ «Богарт Буд», ТОВ «Віді-Будівництво», ТОВ «Укрспецбудмонтаж», ВАТ «Арсенал-Сіті», ТОВ «Інтерпроект-Інжинірінг».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період грудень 2010 року, березень 2011 року від 12.07.2011 №2915/23-08/30388839 (далі - Акт перевірки) відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 14.07.2011 № 0000082303. Позивач вважає висновки Акту перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, внаслідок якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 343135,00 грн. необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Зазначене позивач обґрунтовує тим, що відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП «ВКФ «Сільпроммаш» та ТОВ «ВСК Геос», проте зазначені правочини не є нікчемними. Відповідач під час перевірки не досліджував документи первинного бухгалтерського обліку позивача. Зазначені контрагенти позивача мали всі необхідні для здійснення будівельної діяльності засоби, що підтверджується наявними у цих підприємств ліцензіями на здійснення такої діяльності. Висновки акту перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою від 26.06.2012 позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів за грудень 2010 року з ТОВ «ВСК Геос», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Автоелектромаш» нікчемними, а також правочинів по ланцюгу з ТОВ «Супермаркет вантажної авто техніки Автек», ТОВ «Богарт Буд», ТОВ «Віді-Будівництво», ТОВ «Укрспецбудмонтаж», ВАТ «Арсенал-Сіті», ТОВ «Інтерпроект-Інжинірінг» була залишена без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 26.06.2012 провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було відкрите, судове засідання призначене на 11.07.2011.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.07.2012.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, крім того, зазначивши, що реальність вчиненого між позивачем та його контрагентами правочинів підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, наявними у позивача. Позивач надав відповідачу до перевірки всі документи по правовідносинах із зазначеними в акті контрагентами, в тому числі і акти приймання виконаних будівельних робіт. Проте ці документи не були враховані відповідачем під час перевірки. Просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив у повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях, зокрема зазначивши, що на час проведення перевірки позивачем не були надані первинні бухгалтерські документи, якими підтверджується реальність здійснення правочину між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» та ТОВ «ВСК Геос», тобто позивачем не підтверджена правомірність формування податкового кредиту по цим правочинам. Позивачем в ході відпрацювання ПП «ВКФ «Сельпроммаш» та ТОВ «ВСК Геос» направлені запити до ДПІ за місцем їх реєстрації. По вказаним підприємствам отримані акти в яких визначено, що діяльність вказаних підприємств здійснюється за межами правового поля. В ході перевірки не підтверджена реальність поставки послуг по правочинах із зазначеними контрагентами, оскільки у ПП «ВКФ «Сельпроммаш» та ТОВ «ВСК Геос» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Відтак, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 25.07.2012 проголошено вступну та резолютивні частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2010 між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» (підрядник) був укладений договір підряду №98141210, за умовами якого ПП «ВКФ «Сельпроммаш» взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи по будівництву логістичного центру, розташованому в адміністративних межах Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області, біля автомобільної дороги 0100702 Вісильків-Княжичі-Лука км 8+200 праворуч. При цьому строк виконання робіт був визначений в 36 місяців від дати підписання цього договору.

На виконання умов зазначеного договору в березні 2011 року між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» були підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 14.03.2011 на суму 932 тис. грн. та від 30.03.2011 на суму 968 тис. грн., акти приймання виконаних будівельних робіт від 14.03.2011 №3103 на суму 932 тис. грн. та від 30.03.2011 №4103 на суму 968 тис. грн. У зв'язку із виконанням зазначених робіт ПП «ВКФ «Сельпроммаш» були виписані податкові накладні від 14.03.2011 №45 на суму 932 тис. грн., в тому числі ПДВ 155333,33 грн., та від 30.03.2011 №135 на суму 968 тис. грн., в тому числі ПДВ 161333,33 грн.

Протягом березня 2011 року позивачем на користь ПП «ВКФ «Сельпроммаш» за зазначеним договором було перераховано 216 тис. грн. (платіжне доручення від 16.03.2011 №3138), 200 тис. грн. (платіжне доручення від 17.03.2011 №3143), 107 тис. грн. (платіжне доручення від 22.03.2011 №3165), 20 тис. грн. (платіжне доручення від 29.03.2011 №3172).

03.02.2011 між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» було укладено договір підряду №51030211, за умовами якого останнє зобов'язалось виконати ремонтно-будівельні роботи з реконструкції будівлі автоприймання філіалу Павлишського елеватору ТОВ «НЗК». Строк виконання робіт був визначений в 4 календарних місяці з моменту підписання договору, якій закінчувався 03.06.2011.

На виконання умов зазначеного договору в березні 2011 року між сторонами були підписані довідка про вартість будівельних робіт за березень 2011 року від 29.03.2011 на суму 79 тис. грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року №1103 від 29.03.2011 на суму 79 тис. грн., з яких ПДВ - 13420 грн. У зв'язку із виконанням зазначених робіт ПП «ВКФ «Сельпроммаш» були виписані податкові накладні від 16.03.2011 №53 на суму 34 тис. грн., в тому числі ПДВ 5666,67 грн., та від 29.03.2011 №124 на суму 45 тис. грн., в тому числі ПДВ 7500 грн.

Протягом березня 2011 року позивачем на користь ПП «ВКФ «Сельпроммаш» за зазначеним договором було перераховано 34 тис. грн. (платіжне доручення від 16.03.2011 №3137), 45 тис. грн. (платіжне доручення від 29.03.2011 №3173).

Згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року по операціях із ПП «ВКФ «Сельпроммаш» позивачем був сформований податковий кредит в сумі 329833,33 грн.

25.02.2011 між позивачем та ТОВ «ВСК Геос» був укладений договір підряду №51250211, за умовами якого останнє зобов'язалось виконати ремонтно-будівельні роботи з реконструкції будівлі автоприймання філіалу Павлишського елеватору ТОВ «НЗК». Строк виконання робіт був визначений у 90 днів з моменту підписання договору до 25.05.2011.

На виконання умов зазначеного договору в березні 2011 року між сторонами були підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011 року від 03.03.2011 на суму 49800 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року від 03.03.2011 на суму 49800 грн., з яких ПДВ - 7700 грн. У зв'язку з виконанням зазначених робіт ТОВ «ВСК Геос» була виписана податкова накладна від 03.03.2011 №29 на суму 29800 грн., в тому числі ПДВ - 4966,67 грн.

На виконання умов зазначеного договору позивачем на користь ТОВ «ВСК Геос» 03.03.2011 платіжним дорученням №3125 були перераховані 29800 грн.

24.09.2010 між позивачем та ТОВ «ВСК Геос» був укладений договір будівельного субпідряду №40240910, за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи на об'єкті «Автоцентр 1 (зблокована будівля)», орієнтовною площею 11700 кв. м, який буде розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 58.

На виконання умов зазначеного договору в березня 2011 року між сторонами були підписані довідка про виконання будівельних робіт за березень 2011 року від 31.03.2011 на суму 50 тис. грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року від 31.03.2011 на суму 50 тис. грн. У зв'язку з виконанням зазначених робіт 03.03.2011 ТОВ «ВКС Геос» 03.03.2011 була виписана податкова накладна №30 на суму 50 тис. грн., в тому числі ПДВ - 8333,33 грн.

На виконання умов зазначеного договору позивачем на користь ТОВ «ВСК Геос» 03.03.2011 платіжним дорученням №3124 були перераховані 50 тис. грн.

Згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року по операціях із ТОВ «ВСК Геос» позивачем був сформований податковий кредит в сумі 13300 грн.

На підставі наказу від 06.06.2011 №735 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за грудень 2010 року, березень 2011 року, за наслідками якої був складений акт від 24.06.2011 №2690/23-08/30388839.

Згідно із висновками зазначеного акту, крім іншого, відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за березень 2011 року, який підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 464267 грн.

Листом від 10.06.2011 №43/06, тобто до дати складання акту перевірки від 24.06.2011, позивач надіслав на адресу відповідача документи на підтвердження правовідносин із ПП «ВКФ «Сельпроммаш», ПП «Гармонія» та ТОВ «ВСК Геос» за березень 2011 року в тому числі й акти приймання виконаних робіт по цим підприємствам.

04.07.2011 позивачем до відповідача були подані заперечення на зазначений акт перевірки від 24.06.2011.

Листом від 11.07.2011 №11050/10 відповідач поінформував позивача про проведення повторної перевірки у зв'язку з надходженням заперечень на акт перевірки від 24.06.2011. Крім того, відповідач зазначив, що від позивача йому надійшли додаткові документи, які не були надані під час попередньої перевірки.

У зв'язку із надходженням від позивача заперечень на зазначений акт перевірки від 24.06.2011, на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України наказом від 08.07.2011 №1001 було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства, валютного та іншого законодавства за період грудень 2010 року, березень 2011 року. За наслідками цієї перевірки було складено акт від 12.07.2011 №2915/23-08/30388839, згідно висновків якого, крім іншого, було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за березень 2011 року, який підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 343134 грн.

На підставі акту перевірки від 12.07.2011 відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000082303, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 343134 грн. за основним платежем та застосовано штраф в сумі 1 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення стали висновки акту перевірки від 12.07.2011, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач посилається на порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 ПК України.

Згідно із вимогами п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Частиною 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, в редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення, було визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

На сторінці 36 акту перевірки від 12.07.2011 відповідач зазначає, що під час проведення перевірки були використані: декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року, додаток 5 до цієї декларації, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», податкові накладні за березень 2011 року, видаткові накладні за березень 2011 року, акти виконаних робіт за березень 2011 року, договори з постачальниками.

Разом з тим на сторінках 40, 41 акту перевірки від 12.07.2011 відповідач вже зазначає про те, що акти виконаних робіт по операціях з ПП «ВКФ «Сельпроммаш» в березні 2011 року позивачем не надані.

Доводи відповідача про відсутність актів приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 року, підписаного між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» спростовуються самим актом перевірки від 12.07.2011 (стор. 36), наявними в матеріалах справи копіями цих актів, а також фактом отримання відповідачем цих актів 10.06.2011 (вхідний №17363) листом позивача від 10.06.2011 №43/06.

Відтак, твердження відповідача про відсутність зазначених актів є безпідставним.

В ході судового розгляду даної справи відповідачем не доведена суду невідповідність вищезазначених актів приймання виконаних підрядних робіт вимогам чинного законодавства.

Оскільки в акті перевірки відповідач не посилався на відсутність у позивача будь-яких інших документів бухгалтерського та податкового обліку, на підтвердження реальності вчиненого між позивачем та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» правочинів, то суд не досліджував питання про достатність наявних у позивача документів для підтвердження реальності цього правочину.

Щодо операцій позивача з ТОВ «ВСК Геос» відповідач в акті перевірки від 12.07.2011 (стор. 41) посилається на висновки акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСК Геос» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 від 24.05.2011 №551/23-3/36756148, яка була проведена ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Згідно висновків зазначеного акту перевіркою встановлене порушення ТОВ «ВСК Геос»: ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ВСК Геос» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; перевіркою встановлена відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року, які підпадають під визначення ст. 134 ПК України; перевіркою встановлена відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України.

З наведеного випливає, що актом ДПІ у Печерському районі м. Києва не було встановлено факту відсутності об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) ТОВ «ВСК Геос» в березні 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України, оскільки зазначеним актом чітко визначені строкові межі коли такий об'єкт оподаткування був відсмутній.

Крім того, в акті перевірки відповідач послався на норму ст. 228 ЦК України як на підставу нікчемності правочину, укладеного між позивачем та підрядником.

За приписами ст. 228 ЦК України, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З наведеного вбачається, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин.

Відповідачем не доведено суду і судом не встановлена наявність вищезазначеної умови для встановлення факту нікчемності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентами.

Крім того, наявними в матеріалах справи копіями ліцензії від 26.06.2007, виданої інспекцією Херсонською обласною державною адміністрацією, підтверджується, що ПП «ВКФ «Сельпроммаш» мало право вчиняти правочини із позивачем, оскільки мало належну правосуб'єктність. Так само таку правосуб'єктність мало і ТОВ «ВСК Геос», яке отримало відповідну ліцензію 22.12.2009 від Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. Крім того, відповідну ліцензію має і позивач від 21.09.2009, видану Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Ані зі змісту акту перевірки, ані з пояснень представника відповідача судом не встановлено факту відсутності у ПП «ВКФ «Сельпроммаш» та ТОВ «ВСК Геос» в момент видачі ними податкових накладних за березень 2011 року статусу платників податку на додану вартість. Крім того, з акту перевірки ТОВ «ВСК Геос», яка була здійснена ДПІ у Печерському районі м. Києва, чітко слідує, що на момент проведення перевірки 24.05.2011 це підприємство мало статус платника податку на додану вартість (свідоцтво від 09.12.2009 №100258593).

Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Через наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Поштовим дорученням від 22.06.2012 №3756 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2188 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, то з Державного бюджету України на користь позивача мають бути стягнуті понесені ним судові витрати у розмірі 2188 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2012 № 0000082303 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 343135,00 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» (код ЄДРПОУ 30388839, розташоване: 69037, м. Запоріжжя, вул. Мала, 3) витрати по сплаті судового збору в сумі 2188,00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 30.07.2012.