Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а-7614/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2012 року № 2а-7614/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі представників позивача Якименка М.М., Майданика О.О., відповідача Марчук Л.А., адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон Контролс Україна»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джонсон Контролс Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС.

В поданій позовній заяві позивач просить суд :

скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011р. №0001052306 у частині донарахування основного платежу з податку на додану вартість в сумі 2 246 146 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 561 536,5 грн.

скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011р. №0001043306 у частині донарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 175 713 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43 928 грн. (25% * 175 713 грн.).

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Позивач стверджує, що особа, правонаступником якої є позивач, не була зобов'язана нараховувати суму податку на додану вартість на вартість майна, яке було передано позивачу, оскільки дана операція не є операцією з купівлі -продажу. Позивач вказує на те, що в процесі перетворення юридичної особи не відбувалося оподатковуваних операцій, оскільки після ліквідації однієї юридичної особи та початку діяльності іншої передано було всі зобов'язання та майно.

Також позивач стверджує, що в нього наявні всі документи, на підставі яких позивачем було віднесено до складу валових витрат суми, сплачені контрагенту за виконання робіт, і всі ці документи надавалися співробітникам відповідача в процесі проведення перевірки.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень. Зокрема, відповідач стверджує, що в процесі перетворення юридичної особи позивачу було поставлено певну кількість матеріальних цінностей, дана операція підпадає під визначення підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», тому позивач був зобов'язаний відобразити суми податкових зобов'язань, обчислені виходячи із звичайних цін (але не нижче ціни придбання) тієї частини валових активів, при придбанні (виготовленні, будівництві, спорудженні) яких було сформовано податковий кредит. Також відповідач наголошує на тому, що ні під час проведення перевірки, ні під час надання заперечень до акту перевірки позивачем не було надано документів, які б свідчили про правомірність формування позивачем валових витрат.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Джонсон Контролс Україна», код ЄДРПОУ 25404833 (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено Акт 698/23-6/24504833 від 09.12.2011р. (далі - Акт перевірки). Листом № 37951/10/22-006 від 26.12.2011р. відповідачем було надано відповідь на заперечення до Акта перевірки. Згідно із вказаним листом, що є невід'ємною частиною Акта перевірки, викладено у новій редакції висновки Акта перевірки в частині порушень, що призвели до заниження податку на додану вартість.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 26.12.2011 року № 00010522306 про донарахування позивачу податку на додану вартість на суму основного платежу - 2246146,00 грн., штрафних санкцій - 561536,50,00грн., та про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток №001043306 на суму основного платежу - 175713,00 грн., штрафних санкцій - 43928,00грн.

Акт перевірки містить, зокрема, висновки про порушення позивачем :

пп. 3.2.8 п.3.2 ст.З та пп. 7.4.1 п.7.4 ст. Закону України „Про податок на додану вартість", які призвели до заниження податкових зобов'язань з ПДВ н суму 2 105 577 грн., при здійсненні передачі майна при перетворення позивача;

порушення п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5, п.п. 5.3.9 г 5.3 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та завищення валових витрат на суму 702 850 грн, в результаті чого занижені податок на прибуток на суму 175 713 грн. ; порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок ні додану вартість" та завищення податкового кредиту на суму 140 569,4 грн., внаслідок віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ДП ВАТ IITEМ «Обухівське».

Решта висновків акту перевірки не оспорюється, податкові повідомлення рішення, винесені на підставі цих висновків в іншій частині предметом спору не були.

Прийняття зазначених повідомлень - рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.

Перевіркою встановлено, що 14 січня 2010 року відбулось припинення діяльності підприємства шляхом перетворення, тобто зміна організаційно - правової форми та назви Фірми «Йорк Інтернешенл» зі 100% іноземним капіталом (ідентифікаційний код 25404833) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Джонсон Контролс Україна»(ідентифікаційний код 25404833) на підставі рішення власників Фірми та зафіксовано письмово у Протоколі (Рішенні) власника фірми «Йорк Інтернешенл»зі 100% іноземним капіталом від 05.08.2009 року (дана інформація наведена в листі - відповіді на запит ДПІ у Оболонському р-ні м.Києва вих. № 32198/10/22-006 від 15.11.2011 року).

До перевірки було надано Передавальний акт від 02.12.2009 року на суму 10527884,11 грн., який засвідчує факт передачі основних засобів, нематеріальних активів, іншого майна та зобов'язань від Фірми «Йорк Інтернешенл»зі 100% іноземним капіталом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон Контролс Україна».

Зазначене було кваліфіковано відповідачем як здійснення Фірмою «Йорк Інтернешенл»оподатковуваної операції, і на суму вартості основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів, капітальних інвестиції, виробничих запасів, малоцінних швидкозношувальних предметів, готової продукції та товарів, за виключення суми зносу необоротних активів, відповідачем було донараховано податок на додану вартість.

На підставі вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що, у відповідності до вимог пп. 3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" та в порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону, ТОВ "Джонсон Контролс Україна" не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2010 року на суму ПДВ 2105577,0 грн. по операції з передачі активів, стосовно яких платником було отримано податковий кредит, та використані в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону України "Про податок на додану вартість", і відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання.

При цьому відповідач стверджує, що в податковому періоді, в якому відбулася передача валових активів на підставі передавального акта або розподільчого балансу, платник податку - юридична особа, що припиняється, повинен у розділі І "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість відобразити суми податкових зобов'язань, обчислені виходячи із звичайних цін (але не нижче ціни придбання) тієї частини валових активів, при придбанні (виготовленні, будівництві, спорудженні) яких було сформовано податковий кредит.

Суд з правомірністю зазначених висновків погоджується, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до пункту 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент ліквідації фірми «Йорк Інтернешенл»та створення позивача, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Отже, нормами Закону України «Про податок на додану вартість», будь-які операції, які передбачають передачу прав власності на товари кваліфіковано в якості поставки таких товарів.

Пунктом 3.2 вищезазначеного Закону встановлено перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування. Так, згідно з підпунктом 3.2.8 не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

На підставі вищевикладеного суд погоджується з тим, що фірма «Йорк Інтернешнл», правонаступником якої є позивач, повинна була відобразити суми податкових зобов'язань, обчислені виходячи із звичайних цін (але не нижче ціни придбання) тієї частини валових активів, при придбанні (виготовленні, будівництві, спорудженні) яких було сформовано податковий кредит.

Оскільки позивачем не спростовувалась обставина формування податкового кредиту при придбанні основних фондів, переданих за актом від 02.12.2009 року, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, актом перевірки встановлено, що між ТОВ "Джонсон Контролс Україна" та ДП ВАТ ПТЕМ «Обухівське»(код за ЄДРПОУ 30389193) проводились взаєморозрахунки шляхом безготівкового розрахунку за відповідні періоди. Акт містить висновок, що надані до перевірки первинні документи, а саме банківські виписки не підтверджують фактичної приналежності ДП ВАТ ПТЕМ «Обухівське»до надання послуг в зв'язку з тим, що відсутнє документальне підтвердження зв'язку їх послуг з господарською діяльністю, а саме: відсутній акт виконаних послуг; відсутній звіт про виконані роботи; не доведено приналежності ДП ВАТ ПТЕМ «Обухівське»до надання послуг. Отже, в ході перевірки встановлено, що наявність лише виписок банку, не надають права формування валових витрат відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з підпунктом 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у випадку якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість»не містить визначення терміну «господарська діяльність», однак, згідно з пунктом 1.15 статті 1 даного Закону інші терміни, які використовуються в цьому Законі використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено наступні критерії господарської діяльності -направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції, такі вимоги встановлено відносно сукупності операцій -господарської діяльності.

Платником податку в даному випадку виступає юридична особа - позивач. Отже, послуги мали надаватися саме юридичній особі у зв'язку зі здійсненням нею господарської діяльності. Зв'язок з господарською діяльністю позивача має бути або прямим (отримання вигоди від конкретної операції), або опосередкованим, тобто теоретично припустимим. Судом вбачається, що надання послуг юридичній особі передбачає вчинення конкретних дій на користь такої юридичної особи. Вчинення зазначених дій має бути пов'язано з господарською діяльністю саме юридичної особи.

Натомість, позивачем не було надано до перевірки документів щодо зв'язку між його господарською діяльністю та сплатою коштів на користь контрагента.

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Натомість, заперечення до акту перевірки не містять жодних посилань щодо надання визначених в акті як відсутніх - актів виконаних послуг, звіту про виконані роботи та доказів приналежності ДП ВАТ ПТЕМ «Обухівське»до надання послуг, або інших доказів.

Отже, до моменту прийняття рішення позивачем не було надано документів, на відсутність яких відповідач посилався в акті перевірки. При цьому акт перевірки містить підпис посадової особи позивача з визначенням про те, що всі документи до перевірки надано.

Таким чином, позивачем не було до прийняття рішення надано документів, які підтверджували б правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за правовідносинами між позивачем та ДП ВАТ ПТЕМ «Обухівське»

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян