Постанова

від 14.03.2013 по справі 2а-7614/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7614/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонсон Контролс Україна" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонсон Контролс Україна" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонсон Контролс Україна" (далі - ТОВ "Джонсон Контролс Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Оболонському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2011 №0001052306 в частині донарахування основного платежу з податку на додану вартість в сумі 2246146,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 561536,5 грн. та №0001043306 в частині донарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 175713,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 43928,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Джонсон Контролс Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Оболонському районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Джонсон Контролс Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 09.12.2011 698/23-6/24504833.

Даною перевіркою ДПІ у Оболонському районі встановлено порушення позивачем, зокрема:

- пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. Закону України "Про податок на додану вартість", які призвели до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 2105577,00 грн., при здійсненні передачі майна у зв'язку з перетворенням позивача;

- п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.3.9 г 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та завищення валових витрат на суму 702850,00 грн, в результаті чого занижені податок на прибуток на суму 175713,00 грн.

- порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та завищення податкового кредиту на суму 140569,40 грн., внаслідок віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених Дочірньому підприємству Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" Обухівського монтажного управління (далі - ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж")

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.12.2011 №00010522306 про донарахування позивачу податку на додану вартість на суму основного платежу - 2246146,00 грн., штрафних санкцій - 561536,50,00 грн., та №001043306 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму основного платежу - 175713,00 грн., штрафних санкцій - 43928,00 грн.

Решта висновків акту перевірки та податкові повідомлення рішення, винесені на підставі цих висновків в іншій частині предметом спору не були.

Прийняття зазначених повідомлень-рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.

Перевіркою встановлено, що 14.01.2010 відбулось припинення діяльності підприємства шляхом перетворення, тобто зміна організаційно - правової форми та назви Фірми «Йорк Інтернешенл» зі 100% іноземним капіталом (ідентифікаційний код 25404833) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Джонсон Контролс Україна» (ідентифікаційний код 25404833) на підставі рішення власників Фірми та зафіксовано письмово у протоколі (рішенні) власника Фірми «Йорк Інтернешенл» зі 100% іноземним капіталом від 05.08.2009.

До перевірки було надано Передавальний акт від 02.12.2009 на суму 10527884,11 грн., який засвідчує факт передачі основних засобів, нематеріальних активів, іншого майна та зобов'язань від Фірми «Йорк Інтернешенл» зі 100% іноземним капіталом до ТОВ «Джонсон Контролс Україна».

Зазначене було кваліфіковано відповідачем як здійснення Фірмою «Йорк Інтернешенл» оподатковуваної операції, і на суму вартості основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів, капітальних інвестиції, виробничих запасів, малоцінних швидкозношувальних предметів, готової продукції та товарів, за виключення суми зносу необоротних активів, у зв'язку з чим донараховано податок на додану вартість, що є неправомірним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно положень ст.ст. 105-107 цього Кодексу реорганізація у формі перетворення може здійснюватися за рішенням учасників юридичної особи, на підставі якого складається передавальний акт, в якому відображаються всі активи та обов'язки, які передаються новій юридичній особі.

Норми законодавства, які регулюють правовідносини реорганізації юридичної особи, зокрема, ст.ст. 105-108 Цивільного кодексу України, ст. 59 Господарського кодексу України не передбачають передачі активів та зобов'язань юридичної особи на компенсаційній основі.

Статтею 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено вичерпний перелік об'єктів оподаткування, а також операцій, які не є об'єктом оподаткування.

Так, операція з передачі майна, прав та обов'язків під час реорганізації юридичної особи шляхом перетворення не відповідає жодним умовам, визначеним ст. 3 цього Закону, в тому числі п. 3.2.8 цієї статті.

Зокрема, у випадку перетворення здійснюється не відчуження майна з передачею права власності на це майно, а відбувається саме перехід усього майна, прав та обов'язків в їх комплексі до нового суб'єкта господарювання, у зв'язку з чим операції по перетворенню не є поставкою в розумінні п. 1.4 вказаного Закону для цілей оподаткування або умовним продажем згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, а тому таке перетворення не призводить до збільшення чи зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Таким чином, оскільки при реорганізації підприємства шляхом перетворення здійснюється перехід усього майна разом з правами та обов'язками щодо цього майна до складу іншого підприємства, як факт продажу так і факт компенсації відсутні, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 вказаного Закону стосується операції з поставки сукупних валових активів від одного платника податку до іншого платника податку, в той час як юридична особа, що припиняється, та юридична особа-правонаступник не можуть одночасно існувати і здійснювати операції між собою, а тому операція з передачі майна, прав та обов'язків під час реорганізації юридичної особи у формі перетворення не може бути кваліфікована як "операція, яка не є об'єктом оподаткування" відповідно до цього підпункту Закону.

Щодо правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по послугам ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз. 3 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів, (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, що підлягають амортизації.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з акту перевірки, ДПІ у Оболонському районі зроблено висновок про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.3.9 г 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з ненаданням позивачем акту виконаних робіт, звіту про виконані роботи та не доведеності приналежності ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" до надання послуг.

Однак, позивач зазначає, що відповідачу під час проведення перевірки було надано всі первинні документи по операціях з ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", а саме договори від 02.11.2009 №В-50 та №В-51 з додатками, довідки за формою КБ-3, акти за формою КБ-2в, банківські виписки та податкові накладні, які також містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що надання до перевірки всіх документів підтверджується підписом головного бухгалтера позивача в Додатку 3 до акта перевірки, який містить лише узагальнений перелік документів, які були використані при перевірці.

Крім того, на стр. 56 акта перевірки міститься твердження за підписом головного бухгалтера позивача щодо незгоди з висновками перевірки, фактами та даними.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у акті перевірки відсутні твердження про ненадання до перевірки вказаних договорів та податкових накладних виданих ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", а як вбачається з матеріалів справи, такі договори містять детальний опис і кошторис робіт, що спростовує твердження відповідача про неможливість встановити, які саме роботи були виконані.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що за договором від 02.11.2009 №В-50 ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" виконувало для позивача роботи з листопада 2009 року по червень 2010 року, за договором від 02.11.2009 №В-51 - з листопада 2009 року по квітень 2010 року, при цьому відповідач не заперечує правомірність віднесення позивачем витрат по роботам, отриманим від ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" за період з листопада по грудень 2009 року до валових витрат по річній декларації з податку на прибуток за 2009 р., а також за період з травня по червень 2010 року у декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 р.

Крім того, позивач отримав від ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" всього 16 податкових накладних, при цьому відповідач не заперечує правомірність формування позивачем податкового кредиту по 8 накладним, які були видані в період листопад-грудень 2009 р., травень-червень 2010 р., та включені до податкового кредиту у щомісячних деклараціях з податку на додану вартість позивача за відповідні місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми при розгляді судом спору щодо неправомірності дій органу державної податкової служби, внаслідок яких платнику податків донараховано податкові зобов'язання чи застосовано штрафні (фінансові) санкції, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що саме на позивача, а не на податковий орган покладається обов'язок доказування таких обставин.

Наведене вище спростовує доводи відповідача в акті перевірки про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.3.9 г 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а отже відсутні правові підстави для позбавлення позивача права на валові витрати та податковий кредит по придбанню робіт у ДП ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", які відповідно до матеріалів справи мають безпосередній зв'язок із господарською діяльністю позивача та підтверджені належними первинними документами.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Джонсон Контролс Україна" необхідно задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2012 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонсон Контролс Україна" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2012 року - скасувати та ухвалити нову постанову , якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонсон Контролс Україна" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.12.2011 №0001052306 в частині донарахування основного платежу з податку на додану вартість в сумі 2 246 146,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 561 536,5 грн. та №0001043306 в частині донарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 175 713,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 43 928,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.