Рішення

від 09.08.2012 по справі 2-6999/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-6999/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого-судді: Шишкіна О.В.,

при секретарі: Деркач М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Головне управління Держкомзему у Харківській області, ХФ ДП «Державний земельний кадастр», УДАЇ ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про виділ частки із майна, що є в праві спільної сумісної власності та звернення на неї стягнення ,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, треті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Головне управління Держкомзему у Харківській області, ХФ ДП «Державний земельний кадастр», УДАЇ ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про виділ частки із майна, що є в праві спільної сумісної власності та звернення на неї стягнення. На обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.08.2009 р., укладеного позивачем із відповідачемч, ним надано адвокатські послуги у повному обсязі, але ОСОБА_2 за договором не розрахувалася. Рішенням Дзержинського районного суду від 19.10.2010 р. у цивільній справі № 2-12480/2010 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором. Але з метою ухилення від розрахунків і можливого стягнення з неї заборгованості за договором ОСОБА_2 12 жовтня 2010 р. намагалася розподілити спільне сумісне майно з ОСОБА_5, чоловіком, з яким проживала однією сім'єю, але не перебувала у шлюбі, про що вони уклали угоду. ОСОБА_1 зазначив, що угода, з одного боку, за формою не відповідає вимогам чинного цивільного законодавства стосовно її укладення, що тягне за собою її нікчемність, з іншого боку, вона унеможливлює виконання рішення суду від 19.10.2010 р. у цивільній справі № 2-12480/2010 р. Отже, з метою виконання вказаного рішення у позивача виникла потреба виділення у судовому порядку частки із майна, що є в праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_5 та звернення на неї стягнення.

На час проведення судового засідання позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та письмово пояснив, що 21 серпня 2009 року до нього звернулася ОСОБА_2 з проханням надати їй правову допомогу, про що було укладено у м. Харкові відповідний договір. Протягом часу з 21.09.2009 р. по 17.09.2010 р. ОСОБА_1, як представником інтересів ОСОБА_2 на її користь та користь ОСОБА_5 (будучі також представником за довіреністю), було одержано ряд судових рішень, що набрали законної сили. Строк сплати ОСОБА_2 адвокатського гонорару на користь ОСОБА_1 настав 21 вересня 2010 р. Але адвокатські послуги на цей час не сплачено. Рішенням Дзержинського районного суду від 19.10.2010 р. у цивільній справі № 2-12480/2010 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за договором у розмірі 4 500 000 (чотири мільйони п'ятьсот тисяч) гривень 00 коп. З метою ухилення від розрахунків і можливого стягнення з неї заборгованості за договором ОСОБА_2 12 жовтня 2010 р. намагалася розподілити спільне сумісне майно з ОСОБА_5, чоловіком, з яким проживала однією сім'єю, але не перебувала у шлюбі, про що вони уклали угоду. Зазначена угода унеможливлює виконання рішення суду від 19.10.2010 р. у цивільній справі № 2-12480/2010 р., оскільки відповідно до її умов у ОСОБА_2 не залишилося майна, на яке може бути звернуто стягнення. Угода від 12 жовтня 2010 р. є нікчемною, оскільки із неї не вбачається факту розподілу майна, що належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_5, та його порядку. Не визначено і розподіл зобов'язань кожного із співвласників спільного сумісного майна, що існували на момент укладання угоди. Окрім того, розподіл нерухомого майна здійснено у простій письмові формі, що не відповідає вимогам чинного цивільного законодавства. Приймаючи до уваги нікчемність угоди від 12.10.2010 р., позивач вважає, що підлягає задоволенню в судовому порядку вимога про виділ в натурі в праві спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, частки майна ОСОБА_2 і звернення на неї стягнення.

Відповідач ОСОБА_2 і треті особи у судове засідання не з'явилися, будучі повідомленими судом про день і час розгляду справи належним чином, тому суд за письмовою згодою позивача розглядає справу у відсутності відповідача та третіх осіб, постановляючи заочне рішення, що не суперечить вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові пояснення позивача ОСОБА_1, надані письмові докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено факт, що 21 серпня 2009 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги з додатком № 1 (підтверджується письмовими доказами -договором про надання правової допомоги з додатком № 1 від 21.08.2009 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1407, виданим на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.10.2006 р. за № 9 на ім'я ОСОБА_1).

Факт укладення договору про надання правової допомоги від 21 серпня 2009 року у суду не викликає сумнівів, оскільки кожна із сторін по договору діяла свідомо, їх волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі, було досягнуто домовленності за всіма істотними умовами, позивач і відповідач бажали настання правових наслідків виконання всіх істотних умов договору. За формою та змістом договір про надання правової допомоги відповідає всім вимогам чинного цивільного законодавства України. А, отже, договір про надання правової допомоги від 21 серпня 2009 року є дійсним (підтверджується письмовими доказами - рішенням Дзержинського районного суду м. Харков від 19.10.2010 р. по цивільній справі № 2-12480/2010 р.; рішенням Апеляційного суду Харківської області від 23.03.2011 р. по цивільній справі № 22-ц-1576/2011 р.; заявою ОСОБА_2, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 12 лютого 2011 р., реєстровий № 406).

Договір про надання правової допомоги від 21 серпня 2009 р. укладався ОСОБА_2, яка діяла від власного імені, на її користь та користь ОСОБА_5, в межах наданої їй довіреності на представництво інтересів і керування спільною сумісною власністю щодо управління, утримання та збереження спільного майна, одержавши наступне схвалення ОСОБА_5 на вчинення нею зазначених дій (підтверджується письмовими доказами -довіреністю, виданою ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2 від 21.08.2009 р., посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М., реєстр. №3306; заявою ОСОБА_2, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 12 лютого 2011 р., реєстровий № 406).

У судовому засіданні встановлено факт заборгованості відповідача ОСОБА_2 у розмірі 4 500 000 (чотири мільйони п'ятьсот тисяч) гривень 00 коп. перед позивачем ОСОБА_1 щодо розрахунку за надану ОСОБА_2 на її користь та користь ОСОБА_5 правову допомогу відповідно до умов договору від 21 серпня 2009 р.

Вказана обставина також встановлена у рішенні Дзержинського районного суду м. Харков від 19.10.2010 р. по цивільній справі № 2-12480/2010 р. і рішенні Апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2011 р. по цивільній справі № 22-ц-1576/2011 р.

На час проведення судового розгляду заборгованість у розмірі 4 500 000 (чотири мільйони п'ятьсот тисяч) гривень 00 коп. перед позивачем ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 не погашено, що підтверджується заявою відповідача, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 12 лютого 2011 р., реєстровий № 406.

Суд дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що угода про розірвання договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 12 жовтня 2010 р. було укладено ОСОБА_2 і ОСОБА_5 без дотримання нормативних вимог щодо форми договору.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживала разом із ОСОБА_5 у термін із 10 серпня 2004 року по 15 травня 2009 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Дана обставина підтверджується письмовими доказами - поясненнями ОСОБА_2 і ОСОБА_5, посвідченими приватним нотаріусом ХМНО Маліковою О.К. 18 листопада 2009 р., реєстрові №№ 4209 і 4213, підписаним сторонами у простій письмовій формі договором про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 10 серпня 2004 року.

Суд встановив, що 10 серпня 2004 року відповідач ОСОБА_2 і ОСОБА_5, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, висловлюючи власне волевиявлення, яке було вільним і відповідало внутрішній волі кожної сторони, з метою реального настання правових наслідків, будучи попередньо ознайомленими з нормами цивільного та сімейного законодавства, що регулюють укладений ними правочин, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій, маючи намір визначити майнові права та обов'язки чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, уклали та особисто, підписали договір про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі. Сторони домовилися, що з моменту укладення договору, особиста приватна власність кожної із сторін на будь-яке майно/майнові права, що придбано, або іншим, встановленим законодавством, чином набуто у особисту приватну власність стороною до початку спільного проживання однією сім'єю, утворює спільну сумісну власність без вирізнення частки кожної сторони в ній. Майно/майнові права, передані у сумісну власність чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю та/або набуте сторонами під час спільного проживання є спільною сумісною власністю сторін без вирізнення частки кожної, незалежно від того, на чиє ім'я воно було придбано, оформлено чи щодо кого було здійснено державну реєстрацію. Це правило зберігається і в разі припинення спільного проживання однією сім'єю (підтверджується письмовими доказами - поясненнями ОСОБА_2 і ОСОБА_5, посвідченими приватним нотаріусом ХМНО Маліковою О.К. 18 листопада 2009 р., реєстрові №№ 4209 і 4213; підписаним сторонами у простій письмовій формі договором про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 10 серпня 2004 року; заявою ОСОБА_2, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 12 лютого 2011 р., реєстровий № 406; угодою про розірвання договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 12 жовтня 2010 р., укладеною ОСОБА_2 і ОСОБА_5; заявою ОСОБА_2, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5365; заявою ОСОБА_5, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5369). Таким чином, договір про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 10 серпня 2004 року укладено ОСОБА_2 і ОСОБА_5 з дотриманням всіх вимог чинного цивільного законодавства України щодо форми та змісту, а, отже, є дійсним.

Суд вважає доведеною ту обставину, що з метою ухилення від розрахунків і можливого стягнення з відповідача заборгованості за договором на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.10.2010 р. по цивільній справі № 2-12480/2010 р., ОСОБА_2 12.10.2010 р. уклала з ОСОБА_5 у простій письмовій формі угоду про розірвання договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі, якою намагалася розподілити майно (рухоме та нерухоме) на користь ОСОБА_5 таким чином, щоб уникнути можливого стягнення грошових коштів на користь позивача ОСОБА_1 (підтверджується письмовими доказами - заявою ОСОБА_2, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 12 лютого 2011 р., реєстровий № 406; угодою про розірвання договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 12 жовтня 2010 р., укладеною ОСОБА_2 і ОСОБА_5; заявою ОСОБА_2, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5365; заявою ОСОБА_5, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5369).

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 12 лютого 2011 р., реєстровий № 406, ОСОБА_2, і ОСОБА_5 домовилися ухилитися від сплати ОСОБА_1 адвокатського гонорару. Відповідач заявила, що нею і ОСОБА_5 у встановленому законом порядку спільне сумісне майно не розподілено. Усі угоди та заяви, в тому числі, що нотаріально підписані ОСОБА_2, підписувалися нею під тиском ОСОБА_5 Вона не бажала настання правових наслідків вчинення таких дій, у такий спосіб розподіляти спільне сумісне майно не хотіла, вільного волевиявлення на це у неї не було.

Окрім того, із вказаної угоди не вбачається факту розподілу грошових коштів, що належали на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_5, та його порядку. Не визначено і розподіл зобов'язань кожного із співвласників спільного сумісного майна, що існували на момент укладання угоди. Суд звернув увагу також на ту обставину, що розподіл нерухомого майна здійснено у простій письмові формі, а на час його проведення була чинна ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.09.2010 р. про забезпечення позову, якою співвідповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_5 було заборонено дії, спрямовані на відчудження права власності чи його складових у будь-який спосіб щодо рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, майнових прав та інших цінностей; підписання будь-яких цивільно-правових, господарських та таке інше договорів, угод, правочинів, зобов'язань, спрямованих на внесення змін у майнове співвідношення прав/речей між ОСОБА_2 і ОСОБА_5; а також утворення у будь-який спосіб заборгованості перед юридичними та фізичними особами.

Згідно ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 372 ЦК України договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 2 ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно ч. 3 цієї ж статті нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього кодексу.

Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким, що порушує зміст п. 1.2. договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 10 серпня 2004 року є формулювання п. 3 угоди, відповідно до якого майно, що зареєстроване на праві власності за ОСОБА_5 залишається йому, а майно, що зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 залишається їй, оскільки з моменту підписання договору будь-яке майно/майнові права, що придбано, або іншим, встановленим законодавством, чином набуто у особисту приватну власність стороною до початку спільного проживання однією сім'єю, утворює спільну сумісну власність без вирізнення частки кожної сторони в ній.

Суд вважає неможливим встановити у судовому засіданні факт укладення іншого правочину щодо розподілу майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5, на підставі заяви ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5365 та заяви ОСОБА_5, посвідченої приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5369, які не є переконливими та надійними доказами. Із самих заяв не вбачається порядку поділу спільної сумісної власності, розміру часток, які розподіляються між співвласниками. Неможливим є і встановлення направленості волевиявлення (згоди) ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на прийняття конкретної частки спільної сумісної власності у особисту приватну власність. Необгрунтованим буде і застосування до врегулювання вказаних правовідносин ч. 1 ст. 207 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Із самих заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_5 вбачається, що вони адресовані «до компетентних органів», а не з метою викладення один одному пропозиції на укладення договору про розподіл спільного сумісного майна та надання згоди на прийняття такої пропозиції. Більш того, заява ОСОБА_2, посвідчена приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5365 спростовується в цій частині її ж заявою, посвідченою приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 12 лютого 2011 р., реєстровий № 406.

Звертає на себе увагу і та обставина, що відповідно до п. 1.2. договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією родиною, але не перебувають у шлюбі від 10 серпня 2004 року, укладеного ОСОБА_2 і ОСОБА_5, майно/майнові права, передані у сумісну власність чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю та/або набуте сторонами підчас спільного проживання є спільною сумісною власністю сторін без вирізнення частки кожної, незалежно від того, на чиє ім'я воно було придбано, оформлено чи щодо кого було здійснено державну реєстрацію. Це правило зберігається і в разі припинення спільного проживання однією сім'єю. Відповідно до п. 3.1. цей договір може бути змінений або розірваний у будь який час за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди у простій письмовій формі. Із нотаріально-посвідчених заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_5 не вбачається, що внесено будь-які зміни в положення вищевказаного договору щодо визначення розміру частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності та визначено й розподілені зобов'язання кожного, які існували на момент укладання угоди.

Згідно ст. 74 Сімейного кодексу якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебівають у шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно ст. 70 Сімейного кодексу у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, при поділі майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є рівними. Оскільки із п. 3 угоди та нотаріально посвідчених заяв не можна дійти висновків щодо дотримання або недотримання рівності часток сторін при розподілі спільного сумісного майна, а в договір про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі, в цій частині змін внесено не було, суд дійшов обгрунтованого висновку, що сторони при підписанні угоди про розірвання договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 12 жовтня 2010 р.; нотаріальному оформленні заяви ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5365 та заяви ОСОБА_5, посвідченої приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5369 не мали направленого волевиявлення, не усвідомлювали правових наслідків вчинення такого правочину та не бажали їх настання.

Недійсність угоди про розірвання договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 12 жовтня 2010 р., укладеної ОСОБА_2 і ОСОБА_5; відсутність юридичного факту розподілу спільного сумісного майна у будь-який інший спосіб через підписання заяви ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5365; заяви ОСОБА_5, посвідченої приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5369, також встановлено рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 липня 2011 р. у цивільній справі № 2-5556/11.

Таким чином, судом встановлено обставину, що на час судового розгляду ОСОБА_2 і ОСОБА_5, чоловіком та жінкою, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі із 10 серпня 2004 року по 15 травня 2009 року, спільне сумісне майно, яке утворилося на підставі договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 10 серпня 2004 року, не розподілено.

Згідно ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Підписанням угоди про розірвання договору про врегулювання сімейних і майнових відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі від 12 жовтня 2010 р., заяви, посвідченої приватним нотаріусом ДРНО Харківської області Коробець О.М. 13 грудня 2010 р., реєстровий № 5365, в частині розподілу спільного сумісного майна ОСОБА_2 порушила публічний порядок, нею не було дотримано вимоги закону щодо свободи волевиявлення та його направленості в учасника правочину, відповідності волевиявлення внутрішній волі, спрямованості на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також в частині нотаріальної форми укладення договорів про розподіл спільного сумісного нерухомого майна, чим, в цілому, вона порушила права позивача ОСОБА_1

Згідно ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

У судовому засіданні встановлено, що на час проведення судового розгляду у відповідача ОСОБА_2 майна, яке б належало їй на праві особистої приватної власності, немає.

Згідно ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Згідно ст. 73 Сімейного кодексу України за зобов'язанням одного із подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності, яка виділена йому в натурі.

Судом встановлено, що за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, у термін із 10 серпня 2004 року по 15 травня 2009 року, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 у спільну сумісну власність набуто таке майно:

- 16 645 835 (шістнадцять мільйонів шістсот сорок п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 00 коп., які поза обізнаності ОСОБА_2 та її письмової згоди, проміжком часу з 12 лютого 2009 року по 10 березня 2009 року ОСОБА_5 на виконання особисто підписаних ним шести договорів поруки, були перераховані ВАТ «Інпромбанк»за третіх осіб - підприємства ТОВ «Сіріус К»(код ЄДРПОУ 33673548), ТОВ «Артстоун Групп 2007»(код ЄДРПОУ 35248013), ТОВ «Індустрія термінал»(код ЄДРПОУ 31438817), ТОВ «Основа-А»(код ЄДРПОУ 32868310) у зв'язку з невиконанням зазначеними підприємствами боргових зобов'язань перед ВАТ «Інпромбанк»за відповідними кредитними договорами у частині їх обслуговування та повернення (підтверджується письмовими доказами - договорами поруки від 12 лютого 2009 р., платіжними дорученнями № 1 від 24 лютого 2009 р.; № 2 від 27 лютого 2009 р.; № 1 від 27 лютого 2009 р.; № 1 від 13 березня 2009 р.; № 2 від 13 березня 2009р.; № 3 від 13 березня 2009 р.; рішенням Дзержинського районного суду м. Харков від 07.12.2009 р. по цивільній справі № 2-8320/2009 р.; рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20.09.2010 р. по цивільній справі 22-ц-8271/2010 р.; рішенням Верховного суду України від 16.02.2011 р. по цивільній справі № 6-58626 св 10, які на час судового розгляду не скасовані).

Отже, перед ОСОБА_5 за рахунок спільного сумісного майна з ОСОБА_2 сформувалася дебіторська заборгованість підприємств, а саме: ТОВ «Артстоун Групп 2007»у сумі 7 129 000,00 грн., ТОВ «Індустрія термінал»у сумі 4 000 000,00 грн., ТОВ «Сіріус К»у сумі 4 658 457,00 грн., ТОВ «Основа-А»у сумі 858 378,00 грн.

- 1 124 344 (один мільйон сто двадцять чотири тисячи триста сорок чотири) гривні 46 коп., які зберігаються в ПАТ «Комерційний банк «НАДРА»(центральному відділенні філії, Харківське регіональне управління) на поточному/картковому рахунку НОМЕР_5, відкритому на ім'я ОСОБА_5 (підтверджується письмовими доказами -договором 09 березня 2011 р.; довідкою ПАТ «Комерційний банк «НАДРА»від 19 вересня 2011 р., вих. № 2203);

- транспортний засіб MERCEDES-BENZ GL 450 4 MATIC, (2007), чорний, НОМЕР_6, № куз. WDC НОМЕР_7, державн.НОМЕР_8, ДНЗ, свідоцтво НОМЕР_9 від 20.01.2007 р., орієнтовною вартістю 422 500 гривень, зареєстрований на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, вантажна митна декларація № 100011111/7/217465, довідка-рахунок № ЄГП301146 (підтверджується письмовими доказами - довідкою Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області від 23.06.2010 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-6 від 29.07.2011 р.);

- транспортний засіб TOYOTA LEXUS, (1999), білий, № куз. JZS НОМЕР_2, державн.НОМЕР_10, свідоцтво НОМЕР_11 від 23.08.2003 р., орієнтовною вартістю 95 700 гривень, зареєстрований на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1(підтверджується письмовими доказами -довідкою Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області від 23.06.2010 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-5 від 29.07.2011 р.);

- квартира АДРЕСА_2, житловою площею 80,8 кв.м., загальною площею 137,3 кв.м., орієнтовною вартістю 1 713 800 гривень, зареєстрована на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (підтверджується письмовими доказами -довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 23-22397 від 30.06.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-7 від 29.07.2011 р.);

- житловий будинок літ. В-І у АДРЕСА_3, загальною площею 31,3 кв.м., орієнтовною вартістю 87 700 гривень, зареєстрований на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (підтверджується письмовими доказами -довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 23-22397 від 30.06.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-8 від 29.07.2011 р.);

- нежитлова будівля літ. О-І у АДРЕСА_4, загальною площею 60,8 кв.м., орієнтовною вартістю 66 880 гривень, зареєстрована на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (підтверджується письмовими доказами -довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 23-22397 від 30.06.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-9 від 29.07.2011 р.);

- 1/5 частина квартири АДРЕСА_5, зареєстрована на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (підтверджується письмовим доказом -довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 23-22397 від 30.06.2011 р.);

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим № 6322010100020000127, площею 1,3435 га, розташована на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, орієнтовною вартістю 160 700 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-1 від 29.07.2011 р.);

- земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000022, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-2 від 29.07.2011 р.);

- земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000016, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-2 від 29.07.2011 р.);

- земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000017, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-2 від 29.07.2011 р.);

- земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000018, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-2 від 29.07.2011 р.);

- земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000019, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-2 від 29.07.2011 р.);

- земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000021, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-2 від 29.07.2011 р.);

- земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000015, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-2 від 29.07.2011 р.);

- земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з кадастровим № 6322055900000030788, площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_7, орінтовною вартістю 31 900 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2С, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-3 від 29.07.2011 р.);

- присадибна земельна ділянка з кадастровим № 6322055900020000026, площею 2,0000 га, розташована за межами населеного пункту на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, орієнтовною вартістю 318 900 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (підтверджується письмовими доказами -довідкою ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»№ 07/4569 від 15.07.2011 р.; висновком спеціаліста № 391/11-Х-4 від 29.07.2011 р.);

- частка учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛ СОФ», ЄДРПОУ 32569900, адреса: 13333, Житомирська обл., Бердичівський р-н, село Райки, вул. Центральна, б. 30, яка дорівнює розміру вкладу в статутний фонд 2 123,80 гривень, оформлена на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (підтверджується письмовим доказом -витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 256559 за № 10502863 від 13.07.2011 р.);

- частка учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВЕР-ВСТ», ЄДРПОУ 33288064, адреса: 61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Гуданова, б. 16, яка дорівнює розміру вкладу в статутний фонд 140 000 гривень, оформлена на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (підтверджується письмовим доказом -витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 256559 за № 10502863 від 13.07.2011 р.).

Вищеперераховане майно, яке належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_5, в зазначеній кількості та обсязі також встановлено рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 липня 2011 р. у цивільній справі № 2-5556/11.

Відповідно до довідки Державної податкової адміністрації у Харківській області № 2487/10/29-028 від 09.06.2011 р. ОСОБА_2 відкритих банківських рахунків не має.

Відповідно до довідки Державної податкової адміністрації у Харківській області № 2596/10/29-028 від 16.06.2011 р. ОСОБА_5 не знаходиться на податковому обліку в органах ДПС Харківської області як суб'єкт господарювання-фізична особа.

Іншого майна, належного на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_5, зареєстрованого чи оформленого на будь-кого з них, суд у судовому засіданні не встановив.

Апеляційним судом Харківської області судовим рішенням від 20.09.2010 р. по цивільній справі 22-ц-8271/2010 р. встановлено факт порушення права ОСОБА_2 щодо розпорядження спільним сумісним майном виключно за взаємною згодою з боку ОСОБА_5, який на виконання особисто підписаних ним шести договорів поруки, перерахував ВАТ «Інпромбанк»за третіх осіб - підприємства ТОВ «Сіріус К»(код ЄДРПОУ 33673548), ТОВ «Артстоун Групп 2007»(код ЄДРПОУ 35248013), ТОВ «Індустрія термінал»(код ЄДРПОУ 31438817), ТОВ «Основа-А»(код ЄДРПОУ 32868310) 16 645 835 (шістнадцять мільйонів шістсот сорок п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 00 коп. у зв'язку з невиконанням зазначеними підприємствами боргових зобов'язань перед ВАТ «Інпромбанк»за відповідними кредитними договорами у частині їх обслуговування та повернення.

Отже, згідно ст. 61 ЦПК України суд вважає встановленим і таким, що не підлягає доказуванню факт перерахування ОСОБА_5 грошових коштів, що поряд із його часткою дорівнюють рівну частку ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності, належної ним, а саме у розмірі 8 322 917 (вісім мільйонів триста двадцять дві тисячі дев'ятсот сімнадцять) гривень 50 коп., без її згоди, чим порушено право ОСОБА_2 на частку у праві спільної сумісної власності.

Суд зазначає, що згідно ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Оскільки позивач не надав до суду балансів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛ СОФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВЕР-ВСТ», не довів, що іншого майна, окрім часток учасника товариства у статутному капіталі, не достатньо для погашення заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем, суд дійшов висновку про передчасність вирішення в цьому рішенні суду питання щодо виділу та звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом. Згідно ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач ОСОБА_1 у письмових поясненнях наполягав на визначенні порядку виконання рішення суду щодо виділу частки із майна, що є в праві спільної сумісної власності та звернення на неї стягнення з метою як найшвидшого відшкодування йому завданої відповідачем ОСОБА_2 шкоди. Для цього ОСОБА_1 просив зобов'язати ПАТ «Комерційний банк «НАДРА»(центральне відділення філії, Харківське регіональне управління) сплатити йому у готівковій/безготівковій формі грошові кошти, присуджені та виділені для звернення стягнення на користь позивача та на відшкодування збитків, завданих невиконанням ОСОБА_2 власних зобов'язань, що встановлено рішенням суду.

Суд, ухвалюючи рішення, згідно ст. 216 ЦПК України може визначити порядок його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ч. 4 ст. 22 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоду, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості).

За змістом ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) проводиться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений, поряд з іншим, рішеннями суду, що підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження»у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника та інших фінансових установах.

Згідно ч. 4 ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження»на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим законом.

У зв'язку із вищевикладеним, суд у резолютивній частині рішення визначає порядок його виконання.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 55, 68 Конституції України, ст.ст. 68, 70, 73, 74 Сімейного кодексу України, ст.ст. 22, 149, 202, 203, 208, 209, 210, 220, 228, 319, 371, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 34, 52, 55 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 61, 151, 152, 213, 214, 217, 224, 226, 229, 233 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Головне управління Держкомзему у Харківській області, ХФ ДП «Державний земельний кадастр», УДАЇ ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про виділ частки із майна, що є в праві спільної сумісної власності та звернення на неї стягнення задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживає АДРЕСА_10, в натурі частку у праві спільної сумісної власності, набутої нею з ОСОБА_5, проживав АДРЕСА_8, за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу і звернути на неї стягнення за зобов'язанням та на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, АДРЕСА_9:

1 124 344 (один мільйон сто двадцять чотири тисячи триста сорок чотири) гривні 46 коп., які зберігаються в ПАТ «Комерційний банк «НАДРА»(центральному відділенні філії, Харківське регіональне управління) МФО 351834, ЄДРПОУ 06718690, 61002, м. Харків, вул. Петровського, б. 15, на поточному/картковому рахунку НОМЕР_5, відкритому на ім'я ОСОБА_5;

транспортний засіб MERCEDES-BENZ GL 450 4 MATIC, (2007), чорний, НОМЕР_6, № куз. WDC НОМЕР_7, державн.НОМЕР_8, ДНЗ, свідоцтво НОМЕР_9 від 20.01.2007 р., орієнтовною вартістю 422 500 гривень, зареєстрований на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, вантажна митна декларація № 100011111/7/217465, довідка-рахунок № ЄГП301146;

транспортний засіб TOYOTA LEXUS, (1999), білий, № куз. JZS НОМЕР_2, державн.НОМЕР_10, свідоцтво НОМЕР_11 від 23.08.2003 р., орієнтовною вартістю 95 700 гривень, зареєстрований на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1;

квартира АДРЕСА_2, житловою площею 80,8 кв.м., загальною площею 137,3 кв.м., орієнтовною вартістю 1 713 800 гривень, зареєстрована на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1;

житловий будинок літ. В-І у АДРЕСА_3, орієнтовною вартістю 87 700 гривень, зареєстрований на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1;

нежитлова будівля літ. О-І у АДРЕСА_4, загальною площею 60,8 кв.м., орієнтовною вартістю 66 880 гривень, зареєстрована на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1;

земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим № 6322010100020000127, площею 1,3435 га, розташована на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, орієнтовною вартістю 160 700 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000022, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000016, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000017, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000018, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000019, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000021, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

земельна ділянка для ведення садівництва з кадастровим № 6322055900360000015, площею 0,12 га, розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у садовому товаристві «Пролісок-69», орієнтовною вартістю 16 000 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

- земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з кадастровим № 6322055900000030788, площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_7, орінтовною вартістю 31 900 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_6;

- присадибна земельна ділянка з кадастровим № 6322055900020000026, площею 2,0000 га, розташована за межами населеного пункту на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, орієнтовною вартістю 318 900 гривень, державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Зобов'язати ПАТ «Комерційний банк «НАДРА»(центральне відділення філії, Харківське регіональне управління), МФО 351834, ЄДРПОУ 06718690, 61002, м. Харків, вул. Петровського, б. 15, виконати рішення суду у встановленому порядку та сплатити ОСОБА_1 у готівковій/безготівковій формі грошові кошти, присуджені та виділені для звернення стягнення на користь позивача та на відшкодування збитків, завданих невиконанням ОСОБА_2 власних зобов'язань, у сумі 1 124 344 (один мільйон сто двадцять чотири тисячи триста сорок чотири) гривні 46 коп., які зберігаються на поточному/картковому рахунку НОМЕР_5, відкритому на ім'я ОСОБА_5, проживав АДРЕСА_8.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова, шляхом подачі протягом десяти днів з дня оголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: