Рішення

від 24.11.2008 по справі 60/145-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/145-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2008 р.                                                            Справа № 60/145-08

вх. № 8128/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Фісатіді Г.Д. за довіреністю б/н від 17.11.2008 року

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - Іванова С.І. за довіреністю б/н від 05.09.2008 р., Вставської І.П. за довіреністю № 26-10 від 22.04.2008 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія ЛТД", м. Харків  

до  1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК", м. Харків

2. Закритого акціонерного товариства "КРЕАТИВ", м.Кіровоград  

про стягнення 13620853,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія ЛТД" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення солідарно з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" (1-ий відповідач) та Закритого акціонерного товариства "КРЕАТИВ" (2-ий відповідач) заборгованості в сумі 13620853,77 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 2-ий відповідач отримав за договором на поставку товару № 402 від 31.07.2008 року олію соняшникову на загальну суму 10970849,77 грн., однак вартість отриманого товару сплатив лише частково в сумі 2200000 грн., у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 8770849,77 грн., яка визнана 2-им відповідачем у додатковій угоді № 2 до договору, але не була сплачена ним, до того ж 2-им відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань за додатковою угодою № 3 до договору не було здійснено попередньої оплати товару на загальну суму 4850004 грн., у зв`язку з чим виникла заявлена до стягнення сума заборгованості. 15 вересня 2008 року між позивачем та 1-им відповідачем було укладено договір поруки (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 13.10.2008 року), згідно якого 1-ий відповідач поручився за виконання 2-им відповідачем взятих на себе за договором на поставку товару № 402 від 31.07.2008 року зобов`язань, у зв`язку з чим відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідачів судові витрати, а саме: 25500 грн., сплаченого державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 445480 грн. - витрати, сплачені за послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її  розгляд у судовому засіданні на 17 листопада 2008 року о 11:40 год.

Враховуючи те, що позивач та відповідачі 17 листопада 2008 року в судове засідання не з'явилися, сторони не надали витребувані судом документи, а також враховуючи необхідність витребування додаткових доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, крім того, приймаючи до уваги задоволення клопотання 2-го відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 17 листопада 2008 року розгляд справи було відкладено на 24.11.2008 року о 16:00.

2-ий відповідач 24.11.2008 року надав клопотання про здійснення фіксації судового процесу по справі № 60/145-08 з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що ч.7 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті на вимогу хоча б одного учасника судового процесу або за ініціативою суду, господарським судом було задоволено зазначене клопотання 2-го відповідача та запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду” на диск CD-R, серійний номер cicx 05351.

Позивачем 24.11.2008 року на виконання вищезазначених ухвал господарського суду Харківської області згідно супровідних листів за вх.№№ 19889, 19886 були надані витребувані судом документи, які суд долучив до матеріалів справи.

2-ий відповідач 24.11.2008 року на виконання вищезазначених ухвал господарського суду Харківської області згідно супровідного листа за вх.№ 19885 надав витребувані судом документи, які суд долучив до матеріалів справи.

2-ий відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію господарського суду 14.11.2008 року за вх. № 20248 проти задоволення позову заперечує, зокрема посилаючись на те, що дана справа не підсудна даному суду та повинна розглядатись у господарському суді Кіровоградської області, оскільки договір поруки від 15 вересня 2008 року, укладений між позивачем та 1-им відповідачем є фіктивним, тому відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справа повинна розглядатися за місцезнаходженням 2-го відповідача, крім того, відповідач заперечує проти отримання від позивача товару за додатковою угодою № 3 від 09.10.2008 р. в сумі 4850004 грн., а також заперечує проти покладення на нього витрат на послуги адвоката, оскільки позивачем не надано доказів, які підтверджують надання йому цих послуг адвоката. У відзиві на позовну заяву 2-ий відповідач, виклав клопотання про надіслання матеріалів справи за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.

Крім того, 2-ий відповідач 24.11.2008 року надав доповнення до відзиву (вх. № 19884), в якому заперечує проти позову з викладених у відзиві та доповненнях до відзиву підстав, зокрема, посилаючись на те, що 2-й відповідач не уповноважував будь-кого забезпечувати свої зобов`язання перед позивачем, тому вважає, що договір поруки є нікчемним.

Позивач 24.11.2008 року надав відмову від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача, у зв`язку з чим просить стягнути з 2-го відповідача всю, заявлену в позові суму - 13620853,77 грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а також те, що відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій суду письмовій заяві, суд перевіривши повноваження представника позивача  на вчинення такої процесуальної дії, роз`яснивши наслідки відмови позивача від позову, вважає, що відмова від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим суд прийняв відмову позивача від позову в  частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 13620853,77 грн.

У судовому засіданні 24.11.2008 року 2-ий відповідач підтримав заявлене клопотання про  надіслання матеріалів справи за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.

Суд, розглянувши зазначене клопотання 2-го відповідача, відмовив у його задоволенні, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом до двох відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК", яке знаходиться в м. Харків та Закритого акціонерного товариства "КРЕАТИВ", місцезнаходження якого в м.Кіровограді. За вибором позивача позов подано до господарського суду Харківської області – за місцезнаходженням першого відповідача.

2-ий відповідач, стверджуючи, що договір поруки від 15.09.2008 р., укладений між позивачем та першим відповідачем, є фіктивним, не надав суду жодних доказів того, що зазначений договір визнаний судом недійсним відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України. Крім того, згідно ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто господарський суд вважає, що дана справа прийнята до свого провадження з додержанням правил підсудності.

          В процесі розгляду справи по суті позивач, керуючись правом, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, відмовився від позову в частині позовних вимог до першого відповідача та просить стягнути всю суму боргу з другого відповідача. Проте згідно частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

          В зв'язку з викладеним, суд вважає, що справа не підлягає передачі за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.

Позивач 24.11.2008 року надав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Закритому акціонерному товариству "КРЕАТИВ"  (код ЄДРПОУ 31146251, м.Кіровоград, пр.Промисловий, 19, п/р 260033381301 в ЗАТ "Банк Петрокомерц-Україна, м.Кіровоград, МФО 300120) та знаходяться на його рахунках в будь-яких банківських установах та на належне йому майно на суму 13620853,77 грн. Дану заяву позивач обґрунтовує тим, що 2-ий відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по договору поставки товару № 402 від 31 липня 2008 року, розмір заборгованості дуже значний, відсутність оплати з боку відповідача дає підстави вважати, що у 2-го відповідача відсутні грошові кошти на поточних рахунках, в зв'язку з чим на підставі статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України просить накласти арешт на грошові кошти та майно 2-го відповідача в межах суми стягнення.

          2-ий відповідач у судовому засіданні 24.11.2008 року заперечував проти задоволення зазначеної заяви, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши, заяву позивача про забезпечення позову, відмовив у її задоволенні повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не доведено наявність або відсутність у відповідача грошових коштів та ймовірності припущення, що грошові кошти, які є у відповідача можуть зникнути або зменшитися за кількістю, крім того, вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог, так, у позові про стягнення грошей може застосовуватися накладення арешту на кошти, що належать відповідачу, а у разі відсутності коштів застосовуватися арешт на майно.

1-ий відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та 2-го відповідача  господарським судом встановлено, що 31 липня 2008 року між позивачем та 2-им відповідачем було укладено договір на поставку товару № 402.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до умов договору та додаткової угоди № 2 від 12.09.2008 року до договору, позивач зобов"язався поставити та передати у власність 2-го відповідача олію соняшникову кількістю 1500 тн.+-10% на загальну суму 10980000 грн., а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити товар.

На виконання зазначених умов договору, на адресу другого відповідача протягом серпня 2008 року позивачем було поставлено олію соняшникову на загальну суму 10 970 849,77 гривень, що підтверджується видатковими накладними №№ РН-41, РН-42 від 02.08.2008 р., №№ 47, 48 від 04.08.2008 р., №№ РН-55, РН-56 від 05.08.2008 р., №№ РН-60, РН-61 від 06.08.2008 р., №№ РН-63, РН-64 від 08.08.2008 р., №№ РН-67, РН-68 від 09.08.2008 р., №№ РН-72 від 13.08.2008 р., РН-73 від 13.08.2008 р., №№ РН - 74, РН - 75, РН- 77, РН - 76  від 13.08.2008 р., №№ РН - 83, РН - 84, РН - 88, РН - 89 від 14.08.2008 р., №№ РН - 91, РН - 92, РН - 93, РН - 90, РН - 94, РН - 95 від 15.08.2008 р., №№ РН - 97, РН - 98, РН - 100, РН - 99, РН - 102, РН - 101, РН - 103, РН - 104 від 16.08.2008 р., №№ РН - 106, РН - 105, РН - 107, РН - 108, РН - 109, РН - 110, РН - 111 від 17.08.2008 р., №№ РН - 112, РН - 113, РН - 114, РН - 116, РН - 117 від 18.08.2008 р., №№ РН - 127, РН - 128 від 21.08.2008 р., №№ РН - 136, РН - 135 від 22.08.2008 р. та довіреністю серії  ЯПЛ № 000067 від 02.08.2008 р. на отримання товару.

2-ий відповідач отримав товар на  загальну суму 10 970 849,77 гривень, про що не заперечував у судовому засіданні. Претензій щодо якості та/або кількості поставленого товару відповідач не заявляв позивачу.

Відповідач частково сплатив вартість поставленого товару, перерахувавши позивачу 2200000 грн., що визнається позивачем та підтверджено довідкою Базового відділення ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 2424 від 24.11.2008 року.

За таких обставин, 2-им відповідачем залишилася несплачена вартість товару в сумі 8770849,77 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 від 12.09.2008 року до договору 2-ий відповідач визнав заборгованість в сумі           8770849,77 грн., яку зобов"язався сплатити в строк до  01 листопада 2008 року.

Однак, 2-ий відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок щодо сплати позивачу в строк до 01.11.2008 р. заборгованості в сумі 8770849,77 грн.

Крім того, 09.10.2008 року між позивачем та 2-им відповідачем було укладено додаткову угоду № 3 до договору. Відповідно до умов якої позивач зобов"язався поставити на адресу 2-го відповідача 1000 тн. +-10% олії соняшникової на загальну суму 4850004 грн.

Згідно п.2.4. цієї угоди сторони домовилися про здійснення 2-им відповідачем 100% попередньої оплати за товар та п.2.6. угоди визначили, що поставка товару здійснюється позивачем з 20.10.2008 року по 01.11.2008 року включно.

В зв"язку з неотриманням від 2-го відповідача попередньої оплати за товар в сумі 4850004 грн., позивач висунув 2-ому відповідачу вимогу від 23.10.2008 року за № 23/10-08 про негайне виконання умов договору щодо здійснення попередньої оплати, яку 2-ий відповідач отримав 24.10.2008 р., про що він не заперечував у судовому засіданні.

Однак, 2-ий відповідач не виконав прийнятого на себе зобов"язання щодо здійснення попередньої оплати за товар в сумі 4850004 грн.

15 вересня 2008 року між позивачем та 1-им відповідачем було укладено договір поруки та 13 жовтня 2008 року додаткову угоду № 1 до цього договору, відповідно до умов якої 1-ий відповідач зобов"язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання 2-им відповідачем зобов"язань за договором на поставку товару № 402 від 31.07.2008 року (з урахуванням додаткових угод № 1 від 31.07.2008 року, № 2 від 12.09.2008 р. та № 3 від 09.10.2008 р.).

Згідно ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся з позовом до 1-го та 2-го відповідача про стягнення солідарно  заборгованості в сумі 13620853,77 грн. Однак, під час розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 13620853,77 грн. та судом було прийнято відмову від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині згідно п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу  України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу  України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України, зокрема договору та іншого правочину.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачами не сплачена. 2-ий відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов'язань. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення 2-им відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з 2-го відповідача заборгованості в сумі 13620853,77 грн.

Заперечення 2-го відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву спростовуються вищевстановленими фактами та не доведені суду документально, зокрема 2-им відповідачем не надано суду жодного доказу належного виконання своїх зобов"язань за вищезазначеним договором та додатковими угодами до нього. Твердження 2-го відповідача про те, що договір поруки від 15 вересня 2008 року, укладений між позивачем та 1-им відповідачем є фіктивним, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 25500 грн, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на 2-го відповідача.

Витрати на послуги адвоката в сумі 445480 грн. не підлягають покладенню на 2-го відповідача, оскільки позивачем не надано документального підтвердження понесення ним цих витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 234, 509, 526, 530, 554, 599, 610, 1 статті 626 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 15, 17, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 66, 67, 75, 78, п.4 ст.80, ст. 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-   

ВИРІШИВ:

Відмовити 2-ому відповідачу в задоволенні клопотання про надсиланнясправи за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.

Відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Прийняти відмову від позову в частині стягнення солідарно заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК".

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 13620853,77 грн. провадження у справі припинити.  

Решту позову задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "КРЕАТИВ" (25014, м.Кіровоград, проспект Промисловий, 19, код ЄДРПОУ 31146251, п/р 260033381301 в ЗАТ "Банк Петрокомерц-Україна" м.Кіровоград, МФО 300120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія ЛТД" (61000, м.Харків, пр.Московський, 199-А, код ЄДРПОУ 34391358, п/р 26000190712100 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харкова, МФО 351005) основної заборгованості в сумі 13620853,77 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 27.11.2008 року.

Суддя                                                                                            Чистякова І.О.

справа № 60/145-08