Постанова

від 02.08.2012 по справі 6/182-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 6/182-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Дроботової Т.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін прокуратури: позивача: відповідачів і третьої особи матеріали касаційної скарги Ходаківський М.П. -ст. прокурор ГПУ, посв. №18, Мкоренко Ю.М. -дов. від 18.07.12, не з'явились, повідомлені належно, Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Україна" на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 24.02.12 у справі№6/182-09 Господарського суду Сумської області за позовом до третя особа за участю Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Україна" 1.Білопільської районної державної адміністрації Сумської області 2. Білопільської районної ради Сумської області 3. Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Публічне акціонерне товариство "Сумигаз" Прокуратури Сумської області проскасування розпоряджень районної державної адміністрації та визнання права власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 31.07.12 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Україна" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Білопільської районної державної адміністрації, Білопільської районної ради Сумської області про скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 01.09.09 № 502 "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 31.03.08 №200", "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.10.06 № 556" "Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.02 №587 " "Про право власності ПСП АФ "Україна" на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля -ГРП с. Рижівка" та скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 07.09.09 № 517 "Про скасування свідоцтва на право власності на підвідний газопровід "АГРС м. Білопілля -ГРП с. Рижівка від 27.12.02". Разом з цим, позивач просив визнати за ним право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля -ГРП с. Рижівка, який проходить на території Білопільської міської ради Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад. Позивач вказував на те, що він є власником збудованого ним підвідного газопроводу "АГРС м. Білопілля -ГРП с. Рижівка". Проте, відповідачем - 1 прийняті розпорядження, якими його позбавлено права власності на вказане майно.

Справа судами розглядалася неодноразово.

При новому розгляді справи, рішенням Господарського суду Сумської області від 12.01.12 (суддя Коваленко О.В.) в позові відмовлено. Господарський суд виходив з недоведеності позивачем факту приналежності йому на праві власності спірного майна. Водночас суд визнав, що оспорювані розпорядження Білопільської районної державної адміністрації є такими, що прийняті в межах компетенції та у відповідності до вимог законодавства.

Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Україна" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 12.01.12.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.12 (судді: Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Медуниця О.Є.) відмовлено у задоволенні клопотання ПСП агрофірми "Україна" про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги через його недоведеність. Апеляційну скаргу скаржника повернуто скаржникові без розгляду на підставі приписів пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Україна", в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду, як ухвалену з порушенням приписів процесуального права, зокрема, статі 43 Господарського процесуального кодексу України . Скаржник вважає безпідставним повернення його апеляційної скарги без розгляду та відмову у звільненні від сплати судового збору. При цьому, підприємство наголошує на тому, що постановою Господарського суду Сумської області від 24.01.11 у справі №6/354-07 його визнано банкрутом.

Від відповідачів відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх у судовому засіданні учасників процесу, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України відзначає наступне.

Частиною 2 статті 111 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Сумської області від 12.01.12 у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Україна" відмовлено. Не погоджуючись з цим рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Україна" оскаржило його в апеляційному порядку. Харківський апеляційний господарський суд ухвалою від 24.02.12 відмовив у задоволенні клопотання ПСП агрофірма "Україна" про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з недоведеністю, а апеляційну скаргу скаржника повернув скаржникові без розгляду на підставі приписів пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Статтею 97 Господарського процесуального кодексу України передбачені випадки, коли апеляційна скарга не повинна прийматися апеляційним судом до розгляду по суті. Ці випадки є обставинами, пов'язаними з дефектами форми. Перелік цих підстав є вичерпним і розширенню не підлягає. Так, відповідно до приписів зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України). З 01.11.11 набрав чинності Закон України "Про судовий збір", яким унормовано порядок і розмір сплати судового збору, що зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (підпункти 1, 2 частини 2 зазначеної статі Закону України "Про судовий збір"). За подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Як убачається з матеріалів справи, Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Україна", звертаючись з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку і розмірі не надав. При цьому, скаржником було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з складним фінансовим становищем підприємства та порушенням щодо нього справи про банкрутство. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, звільнити сторону від сплати судового збору. Тобто, підставою для вчинення судом зазначеної у цій нормі дії є врахування ним майнового стану сторони. У розумінні приписів зазначеної норми закону звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин - у разі скрутного фінансового становища скаржника. При цьому, особа, котра заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Між тим, суд апеляційної інстанції установив, що скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його неспроможності у сплаті судового збору у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства. Враховуючи, що клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору, як установив апеляційний господарський суд, не обґрунтовано та не підтверджено належними і допустимими доказами, колегія судів погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду. З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги визнаються непереконливими. За таких обставин, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду та задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.12 у справі №6/182-09 залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Україна" -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Дроботова