Постанова

від 01.08.2012 по справі 5013/2214/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р. Справа № 5013/2214/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Барицької Т.Л., Іванової Л.Б., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 у справі№ 5013/2214/11 господарського суду Кіровоградської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" до 1. Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія 2011"; 3. Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетекс"; 3. Фізичної особи-підприємця АДРЕСА_1 провизнання недійсним договору оренди, визнання недійсним результатів конкурсу, визнання недійсним п.п. 1, 2 рішення в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Скорик О.С.,

- відповідача 1 Скляр Ю.А.,

- відповідача 2 Мартинець О.В.,

- відповідача 3 Чеботарьов В.В., Безлюдьков В.І.,

- третьої особи 1 повідомлений, але не з'явився;

- третьої особи 2 повідомлений, але не з'явився;

- третьої особи 3 повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.07.2012 №03.07-05/568 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів: головуючи суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Іванова Л.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.01.2012 (суддя Макаренко Т.В.) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" (надалі позивач/скаржник) до Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія 2011" (надалі відповідач 2/переможець конкурсу), Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області (надалі відповідач 3); за рішенням визнано недійсним договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок" від 19.10.2011, який укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2; визнано недійсними результати конкурсу по наданню в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок", який було проведено 10.10.2011 та оформлено протоколом №2 від 10.10.2011; визнано недійсними пункти 1 та 2 рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради №810 від 13.10.2011 "Про затвердження результату конкурсу по передачі в оренду цілісного майнового комплексу КП "Олександрійський центральний ринок" від 10.10.2011.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 (судді: Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К., Крутовських В.І.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову скасувати з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

На касаційну скаргу позивача від відповідачів 1, 2 та 3 надійшли відзиви, в яких останні заперечують проти її задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є вимоги позивача визнати недійсним договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок" від 19.10.2011, який укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2; визнати недійсними результати конкурсу по наданню в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок", який було проведено 10.10.2011 та оформлено протоколом №2 від 10.10.2011; визнати недійсними пункти 1 та 2 рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради №810 від 13.10.2011 "Про затвердження результату конкурсу по передачі в оренду цілісного майнового комплексу КП "Олександрійський центральний ринок" від 10.10.2011.

В обґрунтування підстав даного позову, позивач посилається на те, що при проведенні конкурсу по наданню в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок" було порушено Порядок його проведення, затверджений рішенням виконавчого комітету від 26.02.2010 №135 (надалі Порядок), а саме: оголошення в засобах масової інформації про проведення конкурсу не містило повної інформації про об'єкт оренди (порушення п. 5 Порядку); конкурс було проведено не через 15 днів після розміщення оголошення в засобах інформації, а через 13 днів (порушення п.п. 4, 5 Порядку); переможець конкурсу (відповідач 2) запропонував не найвищу орендну плату, серед запропонованих іншими учасниками конкурсу (порушення п. 3 Порядку); конкурс проводився в два етапи (порушення п. 21 Порядку).

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, встановив наступне: - оголошення в засобах масової інформації щодо проведення конкурсу всупереч п. 5 Порядку не містило повної інформації про об'єкт оренди, а саме: в оголошенні відсутні дані про кількість і склад робочих місць, рівень прибутковості об'єкта за останній рік, розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, наявність майна в заставі, податковій заставі, оренді. Відсутність вказаної інформації дійсно звузила об'єктивні дані про об'єкт оренди та вплинула на конкурсні пропозиції учасників конкурсу; - протокол засідання конкурсної комісії по наданню в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок" №2 від 10.10.2011 всупереч п. 26 Порядку не містить обґрунтування визначення переможця конкурсу; - переможцем конкурсу всупереч п. 24 Порядку обрано особу, яка запропонувала не найбільшу орендну плату, що надає підстави визнати недійсним конкурс по наданню в оренду цілісного майнового комплексу КП "Олександрійський центральний ринок", оформлений протоколом №2 від 10.10.2011; оскільки у судовому порядку визнано недійсним конкурс по наданню в оренду цілісного майнового комплексу КП "Олександрійський центральний ринок" та протокол №2, яким оформлено проведення конкурсу, то, відповідно, і договір оренди, укладений з переможцем конкурсу, також слід визнати недійсним, так само, як і пункти 1 та 2 рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради №810 від 13.10.2011, яким затверджений протокол №2 від 10.10.2011.

В той же час, місцевий господарський суд не погодився із доводами позивача щодо порушення п. 4 Порядку (щодо проведення конкурсу на 13 день після розміщення оголошення у засобах масової інформації, а не на 15 день) та з доводами щодо порушення п. 5 (щодо проведення конкурсу у два етапи), з приводу чого зазначив, що проведення конкурсу на 13 день після розміщення оголошення у засобах масової інформації не порушило прав позивача, оскільки останній подав до конкурсної комісії необхідні документи на участь у конкурсі, які (документи) були прийняті конкурсною комісією; щодо проведення конкурсу у два етапи, місцевий суд зазначив, що конкурс було проведено в один етап, а оголошення перерви на півтори години не заборонено Порядком.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення, яким відмовив у позові, частково не погодився із висновками місцевого господарського суду, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, пунктом 5 Порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна територіальної громади м. Олександрії, який є додатком до рішення виконавчого комітету від 26.02.2010 №135 та розроблений відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 7 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначено, що опублікована в місцевій газеті інформація про об'єкт, що підлягає здачі в оренду за конкурсом, має містити такі відомості, зокрема, назва, місцезнаходження, у разі оренди цілісного майнового комплексу - кількість та склад робочих місць, рівень прибутковості об'єкта за останній рік, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, наявність майна в заставі, податковій заставі, оренді.

Як вказувалося вище, відсутність в оголошенні у засобах масової інформації про проведення конкурсу по наданню в оренду цілісного майнового комплексу деяких відомостей про об'єкт оренди, передбачених у п. 5 Порядку, визначена позивачем як одна із підстав для визнання конкурсу по наданню в оренду комунального майна недійсним.

Водночас, як вірно встановив суд апеляційної інстанції, та додатково вважає додати суд касаційної інстанції, в оголошенні в засобах інформації щодо проведення конкурсу по наданню в оренду майна (оголошення у газеті "Вільне слово" від 28.09.2011) крім інформації про об'єкт оренди було зазначено, що додаткову інформацію можна отримати в управлінні приватизації, оренди майна та землі. Позивачем не доведено, а судом апеляційної інстанції, відповідно, не встановлено фактів звернення позивача до відповідного управління та факту відмови управління в наданні позивачу необхідної інформації, так само як і не доведено того, що відсутність будь-якої інформації вплинула на конкурсні пропозиції позивача. Крім того, у разі виявлення порушень з боку управління приватизації, оренди та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області, яке (порушення) на думку позивача полягає в опублікуванні неповної інформації щодо об'єкта оренди, останній не був позбавлений права звернутись до суду із відповідним позовом до відповідача 1.

Відповідно до п. 26 Порядку після закінчення засідання конкурсної комісії складається протокол, в якому зазначаються, зокрема, обґрунтування визначення переможця (відсутність якого є також підставою для визнання конкурсу та протоколу №2, яким оформлені результати конкурсу, недійсним).

Як вірно встановив суд апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи (протокол №2), під час проведення конкурсу, а саме, після ознайомлення членів конкурсної комісії з проведення оспорюваного конкурсу з пропозиціями усіх учасників конкурсу (5 осіб), голова конкурсної комісії запропонувала членам конкурсної комісії взяти перерву до 13-30 год. та доручити управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрівської міської ради зробити зведену таблицю по наданих пропозиціях учасників конкурсу, яка (зведена таблиця) була зроблена відповідним управлінням. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується змістом наявного в матеріалах справи примірника зведеної таблиці, остання містить як пропозиції усіх учасників конкурсу, так і висновки щодо їх відповідності умовам конкурсу, серед яких пропозиції позивача, у кількості п'яти пропозицій, не мають відношення до об'єкту оренди, в той час, як усі пропозиції переможця конкурсу (відповідача 2) відповідають умовам конкурсу, що нівелює доводи позивача щодо відсутності обґрунтування визначення переможця конкурсу.

Стосовно правомірних висновків суду апеляційної інстанції щодо визначення переможця конкурсу з дотриманням п. 24 Порядку, яким передбачені критерії визначення переможця конкурсу і про порушення яких стверджував позивач і з чим погодився суд першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.24 Порядку у разі надходження двох або більше пропозицій, які відповідають умовам конкурсу, переможець визначається комісією за критерієм найбільшої запропонованої орендної плати за перший/базовий місяць оренди та іншими критеріями, визначеними у п. 6 Порядку.

Згідно з п. 6 Порядку конкурс може проводитися згідно з такими умовами:

- розмір орендної плати при обов'язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу;

- або ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням (у разі оренди цілісного майнового комплексу -відповідно до напряму виробничої діяльності підприємства);

- дотримання вимог експлуатації об'єкта;

- здійснення певних видів ремонтних робіт;

- виконання встановлених для підприємства мобілізаційних завдань;

- збереження/створення нових робочих місць;

- вжиття заходів для захисту навколишнього середовища з метою дотримання екологічних норм експлуатації об'єкта;

- створення безпечних та нешкідливих умов праці;

- дотримання умов належного утримання об'єктів соціально-культурного призначення.

Отже, як вірно встановив суд апеляційної інстанції, виходячи із змісту п. 24 Порядку, переможець конкурсу визначається не за одним критерієм -розмір орендної плати, а з урахуванням комплексу критеріїв, визначених у п. 6 Порядку; тобто, усі перелічені критерії мають значення при визначенні переможця конкурсу; крім того, в оголошенні про проведення оспорюваного конкурсу не було зазначено про пріоритетність розміру орендної плати над іншими умовами, визначеними у п. 6 Порядку. Тобто, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, визначення переможця оспорюваного конкурсу відбувалось з урахуванням відповідності усіх пропозицій учасників конкурсу з умовами проведення конкурсу, а тому, визначення переможцем конкурсу не виключно за розміром запропонованої ним орендної плати, а з урахуванням відповідності усіх його пропозицій умовам конкурсу, не може свідчити про порушення Порядку в цілому при проведенні конкурсу, та, відповідно, бути підставою для визнання оспорюваного конкурсу недійсним, так само, як і протоколу №2 від 10.10.2011, яким оформлено проведення конкурсу.

Крім того, колегія суддів погоджується з мотивами відхилення судами попередніх інстанцій інших доводів, наведених позивачем в обґрунтування позовної вимоги про визнання недійсним конкурсу (проведення конкурсу в декілька етапів та з порушенням 15-денного строку), з підстав, зазначених попередніми судовими інстанціями в судових рішеннях.

Щодо вимог позивача про визнання недійсними п.п. 1, 2 рішення виконавчого комітету Олександрівської міської ради №810 від 13.10.2011, яким затверджено протокол №2 від 10.10.2011, в задоволенні яких правомірно відмовлено судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що за вищенаведених обставин (відсутність правових підстав для визнання конкурсу недійсним, та відповідно, протоколу №2, яким цей конкурс оформлений) відсутні підстави для визнання й оспорюваних позивачем пунктів рішення виконкому Олександрівської міськради, яким затверджений вказаний протокол №2. Більш того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено про те, що позивачем не доведено обставин, про які зазначено у п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" і наявність яких надала б право визнати оспорювані позивачем пункти рішення недійсними (а саме: не доведено яким пунктам законодавства не відповідають оспорювані пункти, не доведено порушення органом, який видав оспорюваний акт його компетенції при виданні цього акту, не доведено порушення прав та інтересів позивача оспорюваним ним актом).

За наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що й відсутні правові підстави, визначені у ст.ст. 203 та 215 ЦК України для визнання оспорюваного позивачем договору оренди, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, недійсним.

Відповідно до приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 4 5 , частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом апеляційної інстанції дотримано наведених норм, всебічно, повно і об'єктивно, на відміну від суду першої інстанції, досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, наслідком чого є прийняття вірного судового рішення.

Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам позову, їм надана належна судова оцінка (як судом апеляційної інстанції, так і касаційної), та відхилені, як такі, що не доводять правомірності вимог позивача; в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 у справі №5013/2214/11 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

Л.Б. Іванова