Рішення

від 08.08.2012 по справі 5005/789/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.12р. Справа № 5005/789/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Чапаєвка Широківського району Дніпропетровської області

про стягнення 158 143 грн. 42 коп.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с.Чапаєвка Широківського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ

про визнання недійсними п.п.4.9, 6.1 - 6.2 Договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.08р.

Головуючий колегії Красота О.І.

Суддя Ліпинський О.В.

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від відповідача: Комерзан О.О. - дов. №21-12/11-20 від 21.12.11р.

від відповідача: Матвєєва М.О., представник, довіреність від 07.02.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" заборгованість за договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.08р. в сумі 158 143 грн. 42 коп.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що Відповідачем не були виконані свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів, передбачених договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008р., який укладений між сторонами, що є підставою для стягнення з Відповідача лізингових платежів в примусовому порядку згідно з ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 292 ГК України, ст.ст. 1, 11, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг".

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що ним в повному обсязі виконані грошові зобов'язання перед Позивачем, передбачені умовами договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008р., тому підстави для сплати Відповідачем 158 143 грн. 42 коп. відсутні.

08.02.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та просить визнати недійсними п.п.4.9, 6.1 - 6.2 Договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.08р., укладеного між сторонами.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обгрунтовані, тим, що спірні пункти договору суперечать вимогам ст.ст. 6, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг", оскільки включають лізингові платежі, які не передбачені вищенаведеним Законом та розраховуються, виходячи з курсу долара США до гривні, що є підставою для визнання їх недійсними в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Позивач за первісним позовом зустрічний позов не визнає, вказуючи при цьому на відповідність спірних пунктів договору вимогам чинного законодавства України, погодження сторонами умов договору шляхом його підписання та фактичне виконанням сторонами Договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2011р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду із первісним позовом.

Розпорядженням керівника апарату суду № 284 від 14.06.11р., у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Дніпропетровської області Кеся Н.Б. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та на підставі п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №5005/789/2011 передано для розгляду по суті судді Красота О.І.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2011 року справу прийнято до провадження суддею Красота О.І.

Враховуючи, що для роз'яснення питань, що виникли під час розгляду даної справи є потреба у спеціальних знаннях, суд вважав за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2011р. зупинено провадження по справі до проведення судової економічної експертизи.

30.03.2012 року на адресу суду надійшла справа із висновком №2644/2645-11 судово-економічної експертизи від 12.03.12р. по господарській справі №5005/789/2011 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2012р. провадження по справі поновлено.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 24.04.12р. подав заяву про продовження строку розгляду справи в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2012 року продовжено строк розгляду справи до 19.05.2012р.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2012 року розгляд справи №5005/789/2011 призначено колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о.голови суду від 16.05.2012 року призначено колегію у складі: головуючий колегії Красота О.І., судді Ліпинський О.В., Кобилянський К.М.

Ухвалою господарського суду від 16.05.12р. справу прийнято до розгляду колегією суддів в складі: головуючий колегії Красота О.І., судді Ліпинський О.В., Кобилянський К.М.

Відповідно до указу Президента України №395/2012 від 15 червня 2012 року суддю господарського суду Дніпропетровської області Кобилянського Костянтина Миколайовича переведено у межах п'ятирічного строку на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва, у зв'язку з чим, суддя Красота О.І. надав матеріали справи №5005/789/2011 для заміни складу колегії.

Розпорядженням голови суду від 04.07.2012р. справу передано іншому складу колегії: головуючий колегії Красота О.І., судді Ліпинський О.В. та Назаренко Н.Г.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні проти позовних вимог заперчує та в позові просить відмовити задовольнивши при цьому зустрічний позов.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2008р. між Позивачем (далі-Лізингодавець) та Відповідачем (далі-Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L2779-07/08 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток № 2 до Договору), яким є Трактор Case MX 310 2008р. випуску, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач за первісним позовом придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння Відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу (а.с.19 т.1).

Згідно п. 1.2 Договору лізингу, строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (додаток № 1 до Договору лізингу) та не може бути менше одного року. Додаток № 1 до Договору лізингу - Графік лізингових платежів (надалі - Графік) є його невід'ємною частиною, у відповідності з п.9.4 Договору лізингу.

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість предмету лізингу становить 925 476,00 гривень (в тому числі НДС 20 %).

Відповідно до п.п. 4.1 Договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та комісію Лізингодавця.

Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, в розмірі 20% від вартості предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п.п.4.2- 4.4 Договору).

Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 цього договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу.

До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначених в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання лізингодавцем дії по фінансуванню придбання предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов (п.п. 4.5, 4.6 Договору).

Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмету Лізингу Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними у графіку, який є додатком 1 до Договору. (п.п. 4.7, 4.9 Договору).

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", до складу лізингових платежів можуть включатися: а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсація відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Отже, склад лізингових платежів, встановлених п.п. 4.1, 4.2., 4.6 Договору відповідає вимогам ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Графіком платежів сторони погодили, що зазначений в цьому графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за вибором Лізингодавця або за курсом гривні, встановленим НБУ до долару США станом на перший робочий день першого лізингового періоду мінус 4%, або середньозважений курс гривні, встановлений НБУ до долара США, за відповідною формулою.

Як вказувалось вище, на виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач за первісним позовом придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння Відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу (а.с.19 т.1).

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору лізингу) (надалі - Загальні умови), Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 Загальних умов).

З пункту 5.4 Загальних умов вбачається, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіжза перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. У разі не отримання рахунку до 10 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов»язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов»язаний оплатити рахунок до 15 числа поточного місяця.

Як вказувалось вище, п. 4.9. Договору лізингу передбачено, що для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні, Сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені цим Договором платежі, за виключення компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в Графіку (додаток №1 до Договору).

У Графіку сторони домовились, що зазначений в цьому Графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за вибором Лізингодавця за одним з нижченаведених курсів:

1) курс гривні встановлений НБУ до визначеної в п.6.1.4 Загальних умов валюти станом на перший робочий день першого лізингового періоду мінус 4%.

2) середньозважений курс гривні встановлений НБУ до визначеної в п.6.1.4 Загальних умов валюти, розрахований за формулою: де перший/другий/n-ий платіж за предмет лізингу у гривнях; курс гривні, встановлений НБУ до визначеної в п.6.1.4 Загальних умов валюти на дату здійснення першого/другого/n-ого платежу за предмет лізингу. Коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1-6.1.5 Загальних умов.

Одночасно з цим, п. 4.7 Договору передбачено: оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі Договору, здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування коштів на рахунок Лізингодавця.

Коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1 -6.2 Загальних умов.

Відповідно до пунктів 6.1.1., 6.1.4 Загальних умов фінансового у випадку зміни встановленого на день укладання договору розміру ставки EURIBOR на період 1 місяць або розміру ставки USD LIBOR на строк 1 місяць розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

У випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до зазначеної в п.4.9 Договору валюти по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в Договорі валюти.

Згідно з п. 6.2 Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у Графіку лізингових платежів. Розрахована саме таким чином сума і підлягає сплаті Лізингоодержувачем.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 158 143 грн. 42 коп. за рахунками № L2779-07/08/24-005 від 02.08.2010р. на суму 150 684 грн.,01 коп. та № L2779-07/08/25-006 від 01.09.2010р. на суму 7 459 грн. 41 коп. вказуючи про порушення Відповідачем умов Договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п.8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу за 24-25 лізинговий період.

Вказані рахунки (а.с. 20, 21 Том 1) складаються:

№ L2779-07/08/24-005 від 02.08.2010р.

· Відшкодування частини вартості Предмета лізингу - 91 390 грн. 75 коп. (з ПДВ);

· Комісія лізингодавця -13 362 грн. 35 коп. (з ПДВ);

· Комісія лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної ставки НБУ) -73 174 грн. 26 коп. (з ПДВ);

№ L2779-07/08/25-006 від 01.09.2010р.

· Комісія лізингодавця без ПДВ -7 459 грн. (з ПДВ);

Відповідач звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним п. 4.9. Договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008р. та визнання недійсним п. 6.1-6.2 Загальних умов фінансового лізингу (додатку № 4 до Договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008р., у зв'язку з тим, що спірні пункти договору суперечать вимогам ст.ст. 6, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг", оскільки включають лізингові платежі, які не передбачені вищенаведеним Законом та розраховуються, виходячи з курсу долара США до гривні, що є підставою для визнання їх недійсними в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Розглядаючи вказані позовні вимоги як за первісним позовом так і за зустрічним, необхідно вказати на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Стаття 806 ЦК України, також встановлює, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. А п. 3 цієї ж статті унормовано, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Частиною 3 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно ж з ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

За ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено еквівалент в іноземній валюті, сума що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлений договором або законом, чи іншим нормативно-правовим актом.

Що стосується первісного позову, то необхідно вказати на те, що договором передбачено право лізингодавця в односторонньому порядку змінювати суму лізингових платежів у випадках встановлених договором.

Формула за якою здійснюється зміна лізингових платежів передбачена лише в Графіку, що є додатком до Договору.

В наданих Позивачем до суду рахунках (а.с. 20, 21 Том 1) вказано значення LIBOR 3М на дату виставлення рахунку, зафіксований курс графіку платежів UAN/USD, курс НБУ на дату виставлення рахунку UAN/USD, коефіцієнт індексації. Але не зазначено формули розрахунку. Тому перевірити правильність здійсненого розрахунку комісії не представляється можливим.

Крім того, п.6.1.1. Загальних умов, передбачена зміна суми лізингових платежів у випадку зміни встановленого на день укладання договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць, а в виставлених рахунках лізингодавцем зазначалася ставка LIBOR на період 3 місяця.

В ході розгляду справи з метою встановлення відповідності зміни розміру комісії умовам договору, відповідності суми відшкодування частини вартості предмету лізингу і комісії лізингодавця, виникла потреба у спеціальних знаннях, у зв'язку з чим, суд призначив у справі судову економічну експертизу.

На вирішення експерта господарський суд поставив наступні питання:

1) Чи відповідає умовам договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р. зміна розміру лізингових платежів у зв'язку зі зміною курсу валюти долару США та ставки LIBOR?

2) Чи відповідають суми відшкодування частини вартості предмету лізингу і комісії лізингодавця, зазначені в рахунках - фактурах № L2779-07/08/24-005 від 02.08.2010 р. та № L2779-07/08/25-006 від 01.09.2010 р., умовам договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське"?

3) Чи мало місце фактичне збільшення вартості предмету фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р. в зв'язку з індексацією?

4) Чи є факти повторного включення витрат, з яких формується склад комісії, визначеної графіком платежів, що є додатком № 1 до договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р., при зміні вартості комісії?

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №2644/2645-11 від 12.03.2012 року (а.с.27-49 Том 2) встановлено, що:

· розмір відшкодування частини вартості предмета лізингу за договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р. за 24-25 лізингові періоди в сумі 91 390 грн. 76 коп., визначений у графіку платежів, відповідає розміру вказаному у рахунках-фактурах за 24-25 лізингові періоди та у схемі розрахунку суми боргу ТОВ «Чапаєвске»а.с. 112 Том 1.;

· в договорі фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008р. та в додатках до договору не визначено формули розрахунку чистого нарахування відсотків та змінюваної процентної ставки із застосуванням ставки USD LIBOR (наведені у розрахунку суми боргу а.с. 112 Том 1);

· зміна розміру комісії у зв'язку із зміною ставки USD LIBOR на період 1 місяць передбачена п.6.1.1 Загальних умов фінансового лізингу, але обчислений ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль"у розрахунку суми боргу (а.с. 112 Том 1) розмір чистого нарахування відсотків у складі комісії лізингодавця не відповідає вимогам п.6.1.1 Загальних умов фінансового лізингу, оскільки при розрахунку застосований розмір ставки USD LIBOR на період 3 місяці, а не на період 1 місяць, як передбачено п.6.1.1 Загальних умов фінансового лізингу;

· відповідно до договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008р. вартість предмету лізингу та лізингові платежі, включаючи відшкодування частини вартості предмета лізингу і комісію лізингодавця, визначені в національній валюті України -гривні, без визначення зобов»язання в іноземній валюті (доларах США) , розрахунки за придбання предмета лізингу Лізингодавцем у постачальника, відповідно до договору купівлі-продажу № Р 2779-07/08 від 25.07.08р. та платіжних доручень, здійснювалися в національній валюті України -гривнях.;

· підтвердити обґрунтованість застосування ставки USD LIBOR при розрахунку розміру комісії не надається за можливе:

Серед іншого експертом також встановлено, що: експерту не надається за можливе підтвердити документально та нормативно індексацію комісії лізингодавця, у зв'язку із зміною курсу валюти (долара США) за договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008р. за 24-25 періоди лізингу в сумі 7434,85 грн., в частині нарахування такої індексації на:

- витрати зі страхування предмета лізингу, оскільки врахування Позивачем таких витрат у складі комісії лізингодавця не відповідає вимогам п.7.1 Загальних умов фінансового лізингу;

- чисте нарахування відсотків, оскільки в договорі не визначено формули розрахунку чистого нарахування відсотків та змінюваної процентної ставки із застосуванням ставки USD LIBOR, обчислений ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»розмір чистого нарахування відсотків не відповідає вимогам п.6.1.1 Загальних умов фінансового лізингу, крім того, зобов'язання за цим договором визначене в національній валюті України - гривні, а порядок визначення в договорі грошового еквівалента в іноземній валюті, згідно вимог ст.524 ч.2 ГКУ та ст.533 ЦКУ, не належить до компетенції експерта;

- додаткові витрати з відсотками в сумі 78,49 грн.; додаткові витрати без відсотків в сумі 22,92 грн.; платежі при реєстрації авто в ДАІ з відсотками в сумі 7,85 грн.; транспортний податок в сумі 53,68 грн.; платежі за зняття з реєстрації авто в ДАІ в сумі 6,24 грн., оскільки на дослідження не надані документи які підтверджують такі додаткові витрати, експерту не надається за можливе підтвердити відповідність таких додаткових витрат вимогам п.4.6 зазначеного договору;

- витрати на збір до пенсійного фонду при купівлі валюти 1% та банківську комісію 0,5% 1010,53 грн., а також пенсійний фонд та комісія банку з урахуванням коефіцієнту різниці комерційного курсу та курсу НБУ 3,86 грн. за 24-25 періоди лізингу, оскільки підтвердити відповідність таких витрат вимогам п.4.6 договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008р. не надається за можливе, крім того, зобов»язання за цим договором визначене в національній валюті України - гривні, а порядок визначення в договорі грошового еквівалента в іноземній валюті, згідно вимог ст.. 524 ч. 2 ГКУ та ст.. 533 ЦКУ, не належить до компетенції експерта.

Обчислені ТОВ Райффайзен Лізинг Аваль в схемах розрахунку лізингових платежів (а.с. 112 Том 1) додаткові витрати, в частині ПДВ, нарахованого у разі перевищення розміру комісії над подвійною обліковою ставкою НБУ, за 24-25 періоди лізингу в загальній сумі 12 195 грн. 69 коп., не відповідають вимогам п.п. 6.1.3 Загальних умов фінансового лізингу та п.п. 3.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.97 року, який діяв на той момент.

З аналізу укладеного між сторонами договору разом з додатками, з урахуванням висновку експертизи суд констатує, що розрахунок лізингових платежів Позивачем здійснювався з урахуванням зміни ставки USD LIBOR та зміни встановленого НБУ курсу гривні до долара США за формулою, яка не була передбачена договором та не відповідає формулі зазначеній у Графіку з підтвердженням розміру відшкодування частини вартості предмета лізингу за договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р. за 24-25 лізинговий період в сумі 91 390 грн. 76 коп., визначеному у графіку платежів.

Як вказувалось вище, згідно ч.2 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Таким чином лізинговий платіж є ціною договору лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Отже, якщо умовами договору або законом передбачено можливість зміни умов договору в односторонньому порядку, то сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Оскільки умовами договору фінансового лізингу передбачено право лізингодавця в односторонньому порядку переглянути розмір лізингових платежів (ціну договору лізингу), але сторони договору не визначили відповідної формули, за якою лізингодавець здійснював розрахунок додаткової винагороди (комісії) у разі зміни розміру лізингових платежів, то , здійснивши перерахунок розміру лізингових платежів за формулою, не узгодженою з відповідачем, позивач фактично змінив в односторонньому порядку умови договору фінансового лізингу, не дотримавшись при цьому передбаченого ст. 188 ГК України порядку внесення змін до договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 12.09.2011р. по справі №66/311-10.

Таким чином, заявлений Позивачем розмір в частині нарахованої комісії не підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог саме в цій частині слід відмовити.

Відповідно первісний позов слід задовольнити частково, виходячи також з наступного.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", п.п.5.1, 5.3, 5.4., 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Абзац 2 п. 1 ст. 193 ГК України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до абз. 1 п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статті 525, 526 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Доказів щодо сплати розміру відшкодування частини вартості предмета лізингу за договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р. за 24-25 лізинговий період в сумі 91 390 грн. 76 коп., визначеному у графіку платежів сторонами суду не надано.

Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги Позивача за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з стягненням з Відповідача розміру відшкодування частини вартості предмета лізингу за 24-25 лізинговий період за договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р. в сумі 91 390 грн. 76 коп., а в частині стягнення комісії, яка не підтверджується матеріалами справи, слід відмовити.

Стосовно заявлених позовних вимог за зустрічним позовом, необхідно вказати на наступне.

Як вбачається з умов Договору, валютою здійснення розрахунків є гривня, а п. 4.9. Договору та п.п. 6.1-6.2 Загальних умов лише встановлюють порядок визначення лізингових платежів на час здійснення розрахунків з застосуванням курсу долару США до гривні, що не суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства України.

В свою чергу, Закон України "Про фінансовий лізинг" також не містить приписів, які б містили заборону щодо вираження розміру лізингових платежів у еквіваленті іноземної валюти.

При цьому, суд враховує, що Сторони у Договорі та додатках до нього, добровільно встановили формульне визначення розміру лізингових платежів, що не суперечить нормам чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини. Сторони за взаємною згодою визначили умови та випадки зміни лізингових платежів.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Ураховуючи те, що оспорювані положення договору фінансового лізингу та Загальних умов фінансового лізингу узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не суперечать ним, при укладенні договорів фінансового лізингу Відповідач не заперечував проти його умов, тому зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за первісним позовом покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, на Відповідача слід покласти частину витрат Позивача по оплаті державного мита у сумі 914 грн. 06 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 136 грн. 41 коп., а на Позивача частину витрат Відповідача по оплаті судової експертизи в розмірі 4 064 грн. 50 коп.

Судові витрати за зустрічним позовом слід віднести на Позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", (53751, с.Чапаєвка Широківського району Дніпропетровської області, вул.Пролетарська, 2, п/р 2600310539 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, ЄДРПОУ 30701137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", (04073, м.Київ, просп.Московський, 9, корп.5, п/р 2600514928 в АТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ЄДРПОУ 34480657) 91 390 грн. 76 коп. -заборгованості за договором фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25.07.2008 р., 914 грн. 06 коп . -державного мита, 136 грн. 41 коп . -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог за первісним позовом - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", (04073, м.Київ, просп.Московський, 9, корп.5, п/р 2600514928 в АТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ЄДРПОУ 34480657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", (53751, с.Чапаєвка Широківського району Дніпропетровської області, вул.Пролетарська, 2, п/р 2600310539 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, ЄДРПОУ 30701137) судові витрати в сумі 4 064 грн. 50 коп. -за оплату судової експертизи.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Головуючий колегії О.І. Красота

Повне рішення складено