Рішення

від 01.08.2012 по справі 5017/606/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2012 р.Справа № 5017/606/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі Войтенко С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Терлецький Д.С. (довіреність № б/н від 23.02.2012р.),

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства „ЩЕДРО-КОМ"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромисловий торгівельний дім „СГ"

про стягнення 1 999 549,54грн.

встановив:

В лютому 2012р. приватне підприємство „ЩЕДРО-КОМ" (ПП „ЩЕДРО-КОМ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" (ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ") про стягнення 1 999 549,54грн., з яких: 1 632 625,10грн. -сума основної заборгованості, 155 064,90грн. -інфляційні нарахування, 70 044,80грн. -3% річних, 125 488,49грн. -пеня, 16 326,25грн. -штраф.

В обґрунтування позовних вимог ПП „ЩЕДРО-КОМ" посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки №16 від 10.08.2010 року, ПП „ЩЕДРО-КОМ" (Продавець) зобов'язалось передати у власність, а ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" (Покупець) -належним чином прийняти та оплатити на умовах даного договору пшеницю (Товар). Позивач свої зобов'язання виконав вчасно та в повному обсязі, відповідач же, в порушення умов договору, за поставлений товар не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2012р. порушено провадження по справі №5017/606/2012 за даним позовом із призначенням розгляду справи на 21.03.2012 року.

19.03.2012р. ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до приватного підприємства „ЩЕДРО-КОМ", в якій просило визнати договір поставки № 16 від 10.08.2010р., укладений між сторонами, недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2012р. № 5017/2012/574 зустрічну позовну заяву ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" до ПП „ЩЕДРО-КОМ" про визнання договору поставки недійсним, - повернуто без розгляду згідно п. 4 та п. 6 ст. 63 ГПК України.

21.03.2012 року - за письмовим клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та в зв'язку з неподанням сторонами витребуваних доказів - господарським судом розгляд справи відкладено на 04.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. провадження у справі № 5017/606/2012 зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом

апеляційної скарги ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.03.2012р. про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. по справі № 5017/606/2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012р., ухвалу господарського суду Одеської області від 20.03.2012р. залишено без змін.

19.04.2012 року до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх. № 11931/2012) про забезпечення позову, відповідно до якої, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову до ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2012р. поновлено провадження по справі № 5017/606/2012, - з огляду на усунення обставин, що зумовили зупинення справи; розгляд справи призначено на 13.07.2012р.

10.07.2012 р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача:

- 1 624 469,53 грн. - основної заборгованості;

- 154 324,61 грн. - інфляційних нарахувань;

- 69 696,42 грн. - 3% річних;

- 16 244,69грн. -штрафу;

- 124 861,62грн. -пені.

12.07.2012 року до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли пояснення по справі, відповідно до яких ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПП „ЩЕДРО-КОМ", посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність, вказуючи, що видаткові накладні №РН-137 та №РН-138 від 11 серпня 2010 року не відображають реальних господарських операцій з передачі товару, сам товар у позивача був відсутній, договір №16 від 10 серпня 2010 року, укладений між позивачем та відповідачем, є нікчемним та не створює жодних юридичних наслідків для його сторін. Також відповідач зазначає, що:

- за договором поставки №16 від 10.08.2010 року не здійснювалось передачі товару, метою укладання договору було лише формування позивачем податкового кредиту;

- видаткові накладні, надані позивачем до матеріалів справи в якості підтвердження факту поставки товару, підписані невідомою особою без зазначення її посади та прізвища, в порушення вимог діючого законодавства, при цьому, керівником товариства - ОСОБА_3 - особою, що має права підпису без довіреності - зазначені накладні не підписувались. Також, відповідачем не оформлювалось та не видавалось нікому довіреностей на отримання товару від позивача, що підтверджується, зокрема, відсутністю даних про довіреності у видаткових накладних № РН-137 від 11.08.2010р. та № РН-138 від 11.08.2012р.;

- факт неотримання відповідачем товару за видатковими накладними №РН-137 та №РН-138 від 11 серпня 2010 року прямо встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012р. по справі №1570/2072/2012;

- з тексту договору поставки та наданих позивачем документів неможливо встановити, який товар, нібито, був переданий відповідачу: в п. 1.1 Договору вказано, що його предметом є передача пшениці, при цьому, не зазначено клас пшениці, відсутні ці відомості й у видаткових накладних, - що вказує на відсутність у сторін мети здійснення реальної господарської операції;

- в п. 1.1. Договору вказано, що продаж пшениці невідомого класу у кількості 223 тонни здійснюється за ціною 1 282,50грн. за тонну, водночас, згідно видаткової накладної №РН-137 від 11.08.2010р., цей товар, нібито, був відвантажений за значно нижчою ціною, а саме - 1 262,50грн. за тонну, - пояснюється це тим, що передача товару взагалі не здійснювалась;

- з видаткових накладних №РН-137 та №РН-138 від 11 серпня 2010 року взагалі не вбачається, що вони були оформлені на виконання договору поставки №16 від 10.10.2010 року, з огляду на відсутність в накладних посилань на цей договір.

Також, 12.07.2012 року до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 21528/2012) про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому товариство просило суд поставити на розгляд експерта таке запитання: чи виконані підписи на видаткових накладних № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р. директором ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" ОСОБА_3 або іншими особами.

Зазначене клопотання залишено судом без задоволення, з огляду на те, що у видаткових накладних № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р. не зазначено прізвища та посади особи, яка отримала товар з боку відповідача та, таким чином, не вбачається підстав вважати, що зазначений підпис зроблено саме директором ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" ОСОБА_3 чи будь-якою іншою конкретною особою.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 13.07.2012 року:

- строк розгляду справи продовжено до 07 серпня 2012 року - за письмовим клопотанням представника позивача;

- розгляд справи відкладено на 01.08.2012 року -згідно ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2012р. -на задоволення клопотання позивача про витребування доказів -було витребувано у ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" оригінали та належним чином засвідчені копії: балансу та звіту про фінансові результати з розшифровкою статей балансу, починаючи з третього кварталу 2010 року та закінчуючи 2011 роком, акту „Про результати планової виїзної перевірки „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року" за № 220/23-218/30948582, складеного 26.07.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

27.07.2012р. від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 23283/2012), призначеної на 01.08.2012р., в якій він, вказуючи на неможливістю участі представника відповідача Розенбойма Ю.О. 01.08.2012р. в судовому засіданні, з огляду на туристичну відпустку поза межами України, просив відкласти розгляд справи на іншу дату. На обгрунтування вказаної заяви, до неї додано договір про надання юридичних послуг від 01.06.2006р., проїзні документи серії ТЦ № 802779 та ТЦ № 802777, договір № 2002/12 на туристичне обслуговування від 20.02.2012р. та довідку № 2411 від 24.07.2012р., згідно якої вбачається, що Розенбойм Юрій Олександрович є єдиним представником відповідача, що має право представляти інтереси та захищати права товариства з усіх юридичних питань в будь-яких судових установах.

Вказана заява відхилена судом, відповідно до того, що за відсутності представника товариства Розенбойма Ю.О. 01.08.2012р. в м. Одесі, ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" не позбавлено права направити в судове засідання іншого представника товариства та уповноважити його представляти інтереси та захищати права відповідача.

01.08.2012р. позивачем надано суду письмові заперечення на пояснення відповідача (вх. № 23908/2012), відповідно до яких підприємство вважає неаргументованими зазначені пояснення та просить суд залишити їх поза увагою, додаючи до своїх заперечень документи, що засвідчують первинну закупівлю пшениці у контрагентів влітку 2010 року.

Також, супровідним листом (вх.№ 23909/2012 від 01.08.2012р.) позивачем надано:

- лист ПП „Щедро-Ком", в якому директор підприємства підтверджує, що видаткові накладні № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р. були оформлені на виконання договору поставки № 16 від 10.08.2010р., укладеного між сторонами;

- банківські виписки по особовим рахункам ПП „Щедро-Ком" з 01.07.2010р. по 06.08.2010р., - в підтвердження здійснення підприємством проплат за отриману від контрагентів пшеницю.

01.08.2012р.:

- представник відповідача в судове засідання не з`явився, документів -на виконання ухвали суду від 23.07.2012р. -не направив.

- представником позивача підтримано уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.

10.08.2010 року між приватним підприємством „ЩЕДРО-КОМ" (Продавецем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" (Покупцем) укладено договір поставки №16, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець -належним чином прийняти та оплатити на умовах даного договору пшеницю (Товар), а саме:

- 223т за ціною 1282,50грн. за тонну, - всього на 285997,50грн.;

- 121т за ціною 1345,83грн. за тонну, - всього на 162845,43грн.;

- 85т за ціною 1326,67грн. за тонну, - всього на 112766,95грн.;

- 57т за ціною 1416,67грн. за тонну, - всього на 80750,19грн.;

- 495т за ціною 1450,83грн. за тонну, - всього на 718160,85грн., -

всього на 1632625,10грн. (в т.ч. ПДВ) (п.1.1 Договору).

П. 6.5 Договору сторони встановили, що договір набирає чинності з дати підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Розділом 2 Договору сторони узгодили умови та строки поставки товару, відповідно до яких:

- поставка здійснюється зі складу у с. Троїцьке, с. Немирів, с. Тростянець, с. Соколівка;

- строк поставки -серпень 2010 року;

- передача товару здійснюється шляхом підписання сторонами видаткових накладних;

- право власності на товар переходить в момент підписання видаткової накладної;

- зберігання товару на протязі 20 днів здійснюється за рахунок продавця та входить до вартості товару.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця або шляхом внесення грошових коштів в касу Продавця (п.3.1 Договору). Остаточний розрахунок по Договору здійснюється сторонами не пізніше тридцяти днів з моменту підписання накладних на передачу Товару (п.3.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, він сплачує Продавцю, за його вимогою, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від простроченої суми

П. 4.3 Договору передбачено, серед іншого, що у випадку порушення Покупцем зобов`язань за Договором, а саме: коли зобов'язання Покупця виконано частково, Продавець має право вимагати сплати йому штрафу в розмірі 1% від невиконаної частки зобов'язання, або виконаної частки, - за власним розсудом.

Договір поставки № 16 від 10.08.2010р. підписано уповноваженими представниками сторін: від ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" -директором ОСОБА_3, від ПП „ЩЕДРО-КОМ" -директором Войтенко Є.О., скріплено печатками сторін.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору, він поставив відповідачу Товар, а саме, пшеницю у кількості 979,315 тонн на суму 1 624 469,53 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується:

1. видатковими накладними від 11.08.2010р.:

- № РН-137, згідно якої поставлено пшениці: 222,620тонн за ціною 1262,50грн. за тонну, 120,445тонн за ціною 1345,83грн. за тонну та 85,330тонн за ціною 1326,67грн. за тонну, - всього на суму 667 633,19 грн. (в т.ч. ПДВ);

- № РН-138, згідно якої поставлено пшениці: 56,430тонн за ціною 1416,67грн. за тонну та 494,490тонн за ціною 1450,83грн. за тонну, - всього на суму 956836,34 грн. (в т.ч. ПДВ);

2. рахунками -фактурами від 11.08.2010р. № СФ -137 та № СФ-138, виписаними за вказаними видатковими накладними,

3. податковими накладними позивача від 11.08.2010р. № 137 та № 138, -

наявними в матеріалах справи.

Видаткові накладні № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р. від імені позивача підписано Войтенко Є.О., скріплено печаткою ПП „ЩЕДРО-КОМ", в той час, як від відповідача накладні підписано невстановленою особою, скріплено печаткою ТОВ

„Агропромисловий торгівельний дім „СГ".

Однак, як стверджує позивач, ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ", в порушення прийнятих на себе зобов'язань покупця за укладеним між сторонами по справі договором, не здійснило оплату за отриману пшеницю в строки, передбачені Договором, що і зумовило звернення ПП „ЩЕДРО-КОМ" до суду із даним позовом та уточненнями до нього, в яких, окрім стягнення з відповідача основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування, 3 % річних, пеню та штраф.

З огляду на правові позиції сторін по справі, господарський суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне, перш за все, надати правову оцінку видатковим накладним № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р.

Так, відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із виткових накладних № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р. вбачається, що у вказаних документах, в порушення приписів ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не вказано як посадове становище, так і прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка підписала вказаний документ від імені ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ". З викладених обставин суд дійшов висновку про неможливість ідентифікації особи, якою здійснювалось отримання пшениці за вищевказаними накладними.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 13, 14 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (з наступними змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Однак, в матеріалах справи відсутня довіреність на отримання відповідачем 979,315 тонн пшениці, за допомогою якої можна було б ідентифікувати особу, яка прийняла вказаний товар від імені ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" за видатковими накладними № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р.

При цьому, в процесі розгляду даної справи господарським судом було досліджено

оригінали видаткових накладних № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р., з яких вбачається, що вказані документи скріплено мокрими печатками обох сторін по справі.

Як було зазначено вище по тексту рішення, видаткові накладні № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р., були підписані від імені ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ"

невстановленою особою, однак скріплені автентичною печаткою цього підприємства,

дійсність якої з боку відповідача не заперечувалась.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За переконанням суду, скріплення будь-якого правочину, вчиненого юридичною особою, печаткою останньої є вирішальним для фіксації реального волевиявлення даного учасника цивільного обігу на набуття, зміну, припинення власних прав та обов'язків шляхом вчинення саме даного правочину. Викладене кореспондується із положеннями п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 11 січня 1999 р. N 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557 (з наступними змінами та доповненнями, яка була чинна на час складання видаткових накладних № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р.), згідно із якою контроль за використанням печатки підприємства покладається на його керівника.

З огляду на вказаний висновок суду, факт скріплення видаткових накладних № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р. печаткою ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ", контроль за використанням якої покладається саме на керівника даного товариства, тобто особи, яка має вчиняти будь-які дії від імені останнього без довіреності, свідчить про вчинення цього правочину особою, яка була наділена реальними повноваженнями на вчинення такого роду юридично значимих дій.

Правова позиція суду з цього питання підтверджується і судовою практикою, що знайшло своє відображення, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 21.02.2012р. по справі № 16 -10 -31/98 -08 -3988.

Окремо суд вважає за необхідне зупинитись на дослідженні питання наявності в розпорядженні ПП «Щедро-Ком» пшениці, яка була передана ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" за видатковими накладними № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р.

Так, наявні у матеріалах справи докази придбання позивачем пшениці, а саме: видаткові накладні № РН-0000003 від 09.07.2010р., № 27 від 21.07.2010р., № 93 від 03.08.2010р., № 96 від 04.08.2010р., № РН-0000309 від 06.08.2010р., № 98 від 07.08.2010р., податкові накладні № 3 від 09.07.2010р., № 11 від 21.07.2010р., № 57 від 29.07.2010р., № 61 від 03.08.2010р., № 726 від 05.08.2010р., акти звірки взаєморозрахунків між позивачем та контрагентами, банківські виписки по особовим рахункам ПП „Щедро-Ком" з 01.07.2010р. по 06.08.2010р., - підтверджують відомості щодо здійснення ПП «Щедро-Ком» в 2010р. операцій по закупівлі пшениці у контрагентів.

Згідно зі ст. 32, 33, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових і речових доказів, висновків судових експертів. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною

фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність істотних розбіжностей за наслідком зіставлення інформації про кількість пшениці, що отримана позивачем за період з 09.07.2010р. по 07.08.2010р., та документів, якими зафіксовано операції щодо даного товару,

суд дійшов висновку про достовірність даних, що містяться у вказаних відомостях про

кількість пшениці, яка перебувала в серпні 2010 року у власності ПП «Щедро-Ком».

Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про наявність в розпорядженні позивача пшениці у кількості, що перевищує 979,315 тонн, на момент складання видаткових накладних № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р. Таким чином, суд зазначає, що у розпорядженні позивача була наявна пшениця у кількості, що перевищує 979,315 тонн, частина якої, в тому числі, могла бути передана відповідачу.

Відповідно до наведеного, суд зазначає, що позивачем було поставлено відповідачу 979,315 тонн пшениці, що підтверджується видатковими накладними № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р.

Посилання відповідача на те, що з видаткових накладних №РН-137 та №РН-138 від 11 серпня 2010 року не вбачається факту їх оформлення на виконання договору поставки №16 від 10.10.2010 року - з огляду на відсутність посилань на цей договір в накладних - судом до уваги не приймаються тому, що поставки пшениці, здійснені за вказаними накладними, відбувались у період дії договору поставки № 16 від 10.08.2010р. та, таким чином, на виконання останнього.

Посилання відповідача на:

- розбіжності у ціні на пшеницю, вказаній в договорі поставки та у видатковій накладній № РН-137 від 11.08.2010р.;

- невизначення предмету договору, а саме невизначення класу пшениці, яку має бути передано за договором, -

як на підставу відсутності у сторін мети здійснення реальної господарської операції, господарським судом також до уваги не приймаються, оскільки не спростовують факту одержання товару відповідачем.

Всупереч зазначеному, реальність господарських операцій між сторонами по справі підтверджується, серед іншого, наявною в матеріалах справи довідкою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 905/07-100/33367942 від 15.07.2011р. про «Про результати невиїзної документальної звірки ПП «Щедро-Ком»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ".

Також, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012р. по справі №1570/2072/2012 - як на підтвердження факту неотримання ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" товару за видатковими накладними №РН-137 та №РН-138 від 11 серпня 2010 року -з огляду на те, що предметом розгляду зазначеної адміністративної справи був акт Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 26.07.2011 № 220/23-218/30948582 "Про результати планової виїзної перевірки АТД "СГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011р.", який свідчить лише про результати перевірки ТОВ „Агропромисловий торгівельний дім „СГ" з приводу виконання ним вимог чинного законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Цей акт ані за змістом, ані за своєю правовою природою, ані за формою не може слугувати обґрунтуванням відсутності реальних господарських операцій між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який, в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник),

який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено

договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692

ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки № 16 від 10.08.2010р., згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача пшеницю, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах цього договору, а саме у строки, визначені сторонами у п. 3.2 Договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що у встановлений договором строк відповідач за поставлений згідно договору № 16 від 10.08.2010р. товар (979,315 тонн пшениці) на загальну суму 1 624 469,53грн. (видаткові накладні № РН-137 та № РН-138 від 11.08.2010р.) не розрахувався.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність уточнених позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1624469,53 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 124 861,62грн. та штрафу в сумі 16 244,69грн. також задовольняються господарським судом, з наступних мотивів.

П. 3.2 Договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок по Договору здійснюється сторонами не пізніше тридцяти днів з моменту підписання накладних на передачу Товару.

Враховуючи отримання товару 11.08.2010р., відповідач мав здійснити оплату за отриману пшеницю до 10.09.2010р. включно.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, умовами п.4.1 укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, за його вимогою, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від простроченої суми, а, відповідно до умов п. 4.3 договору, сторони домовились, що у випадку порушення Покупцем зобов`язань за Договором, а саме: коли зобов'язання Покупця виконано частково, Продавець має право вимагати сплати йому штрафу в розмірі 1% від невиконаної частки зобов'язання.

Розрахунки:

- пені, що здійснено позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованої відповідачу пені з 11.09.2010р. по 10.03.2011р. за 181 день прострочення становить 124 861,62 грн.,

- штрафу, що здійснено позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованого відповідачу

штрафу становить 16 244,69грн., -

перевірено господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також умовам чинного законодавства щодо нарахування пені та штрафу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 69 696,42 грн. та індексу інфляції в сумі 154 324,61 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки:

- 3% річних, що здійснено позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних з 11.09.2010р. по 14.02.2012р. за 522 дні прострочення становить 69696,42грн.;

- індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким індекс інфляції, що нарахований відповідачу з 11.09.2010р. по 14.02.2012р. становить 154 324,61грн., -

також перевірено господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог зі стягненням з відповідача суми боргу у розмірі 1 624 469,53грн., 154 324,61 грн. - інфляційних нарахувань, 69 696,42 грн. - 3% річних, 16 244,69грн. -штрафу та 124 861,62грн. -пені.

Заяву позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову залишено господарським судом без задоволення, з огляду на те, що, в порушення ст. 33 ГПК України, заявником не обґрунтовано причини звернення із такою заявою, не доведено, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

На підставі ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОПРОМИСЛОВИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ „СГ" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, код ЄДРПОУ 30948582) на користь приватного підприємства „ЩЕДРО-КОМ" (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 101/4, код ЄДРПОУ 33367942) 1 624 469 (один мільйон шістсот двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят дев'ять) грн. 53 коп. -основної заборгованості, 154 324 (сто п'ятдесят чотири тисячі триста двадцять чотири) грн. 61 коп. -інфляційних нарахувань, 69 696 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 42 коп. -3% річних, 16 244 (шістнадцять тисяч двісті сорок чотири)грн. 69коп. -штрафу, 124 861 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 62 коп. -пені та 39 791 (тридцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто одну) грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 06.08.2012р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.