Рішення

від 09.12.2008 по справі 16/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "09" грудня 2008 р.Справа №  16/238

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/238

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів",                  м. Городок Львівської області  

до відповідача: дочірнього підприємства "Аргон-центр" малого приватного підприємства "Газопровід", м. Кіровоград     

про стягнення 489 117,25 грн.,  

Представники сторін:

від позивача - Равлюк Т.І., довіреність № 09 від 17.01.08 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства "Аргон-центр" малого приватного підприємства "Газопровід" заборгованості в сумі 489 117,25 грн., з яких 358 989,12 грн. - сума основного боргу, 67 981,71 грн. - пеня, 9 087,83 - 3% річних та 53 058,59 грн. - інфляційні збитки.

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, представник відповідача в судовому засіданні 09.12.08 р. участі не брав, однак про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 789260 (а.с. 25).

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

20.12.06 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" (далі - Продавець) та дочірнім підприємством "Аргон-центр" малого приватного підприємства "Газопровід" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір, а.с. 11, 12).

Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується виготовити та передати у власність Покупця товар (труби поліетиленові, фасонні вироби та зварювальний апарат в стик "DELTA"), а Покупець зобов'язується прийняти товар та на умовах цього Договору оплатити його вартість (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).

Згідно п. 6.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами зобов'язань у повному обсязі.

Договір 20.12.06 р. підписаний сторонами та скріплений круглими печатками.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 5.3. Договору, перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару Покупцем від Продавця, що підтверджується документально підписами відповідальних осіб у приймально-здавальних документах.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копій видаткових накладних                № РС КР-0318 від 29.12.06 р., № РС КР-056 від 24.04.07 р., № РС КР-0062 від 07.05.07 р., № РС КР-0063 від 07.05.07 р., № РС КР-0073 від 17.05.07 р.,                           № РС КР-0074 від 17.05.07 р., № РС КР-0103 від 21.06.07 р., № РС КР-0104 від 21.06.07 р. та № РС КР-0105 від 21.06.07 р., а також копій довіреностей серії ЯМС за № 713080 від 27.12.06 р., № 713070 від 07.05.07 р. та № 713085 від 04.06.07 р. позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі передавши відповідачу товар на загальну суму 414 361, 15 грн. (а.с. 13-21).

На всіх вище перелічених видаткових накладних стоїть підпис представника відповідача, на ім'я якого були видані зазначені вище довіреності та відбиток печатки дочірнього підприємства "Аргон-центр" малого приватного підприємства "Газопровід".  

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином, оскільки за поставлений товар розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі.

Так, згідно умов Договору, а саме п. 4.1. та 4.2., оплата за товар проводиться на протязі 30 днів з дня отримання товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або внесення готівки в касу підприємства.

Згідно відомостей, які містяться у копії банківської виписки відповідачем на рахунок позивача сплачено 55 372,03 грн.

Таким чином, основна заборгованість відповідача за Договором становить:

414 361,15 грн. - 55 372,03 грн. = 358 989,12 грн.

03.04.08 р. відповідач надав позивачу гарантійний лист за № 18, відповідно до якого дочірнє підприємство "Аргон-центр" малого приватного підприємства "Газопровід" гарантувало товариству з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" сплату коштів за отримані матеріали в сумі 360 000,00 грн.

Оскільки, відповідачем вказана заборгованість в сумі 358 989,12 грн. не сплачена, позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Основна заборгованість відповідача за Договором в сумі 358 989,12 грн. також підтверджується поданим позивачем до суду актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.06 р. по 11.11.08 р., який підписаний представниками товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" та дочірнього підприємства "Аргон-центр" малого приватного підприємства "Газопровід", та скріплений круглими печатками підприємств.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати основної заборгованості в сумі                    358 989,12 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню, яка виникла внаслідок прострочення строку оплати за товар в сумі 67 981,71 грн.

Позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9.1. Договору, за недотримання Покупцем вимог п. 4.1. Договору щодо строку оплати за товар, він зобов'язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно правил встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нарахована позивачем у позовній заяві пеня не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки пеня нарахована за період з 01.01.08 р. по 03.11.08 р.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі і з акту взаєморозрахунків основна заборгованість в сумі 358 989,12 грн. виникла з 16.11.07 р., тобто відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивач мав право нарахувати пеню за період з 16.11.07 р. по 16.05.08 р.

Виходячи з наведеного вище, господарський суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині стягнення пені частково, стягнувши з відповідача пеню в розмірі 27 345,95 грн. за період з 01.01.08 р. по 16.05.08 р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі                          9 087,83 грн. за період з 01.01.08 р. по 03.11.08 р. (308 днів) та інфляційні збитки в сумі 53 058,59 грн. за період з січня по серпень 2008 р. включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9 087,83 грн. за період з 01.01.08 р. по 03.11.08 р. (308 днів) підлягають частковому задоволенню в сумі 9 063,00 грн., оскільки при розрахунку позивачем 3% річних допущена помилка.

Інфляційні збитки в сумі 53 058,59 грн. за період з січня по серпень 2008 р. включно підлягають повному задоволенню.

Отже, загальна заборгованість відповідача становить: 448 427,24 грн., з яких  358 989,12 грн. - основна заборгованість, 27 345,95 грн. - пеня, 9 033,58 грн. - 3 % річних та 53 058,59 грн. - інфляційні збитки.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати  покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем при поданні позову сплачено згідно платіжного доручення № 993 від 05.11.08 р. державне мито в розмірі більшому ніж передбачено законом, надмірно сплачене позивачем державне мито в сумі 0,83 грн. підлягає поверненню на підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 43-93 від 30.04.1993 р.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Аргон-центр" малого приватного підприємства "Газопровід" (25006, м. Кіровоград, вул. Кропивницького, 165,              р/р 260091827 у Кіровоградській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль",                м. Кіровоград, МФО 323538, код ЄДРПОУ 30663139) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" (81500, Львівська область,                     м. Городок, вул. Заводська, 4, р/р 26001000538001 в ВАТ КБ "Надра", МФО 325978, код ЄДРПОУ 23957545) заборгованість в сумі 448 456,66 грн., з яких 358 989,12 грн. - основна заборгованість, 27 345,95 грн. - пеня, 9 063,00 грн. - 3 % річних та                    53 058,59 грн. - інфляційні збитки, а також витрати на державне мито в сумі                     4 484,71 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,19 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, 4, р/р 26001000538001 в ВАТ КБ "Надра", МФО 325978, код ЄДРПОУ 23957545) повернути надмірно сплачене згідно платіжного доручення № 993 від 05.11.08 р. державне мито в сумі 0,83 грн.

Видати відповідну довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.  

Суддя   Л. С. Коротченко