Ухвала

від 03.07.2012 по справі 2а/1770/3367/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"03" липня 2012 р. Справа № 2а/1770/3367/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" березня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГарантАвтоЗахід" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року ТОВ "ГарантАвтоЗахід"звернулося з вказаним позовом до ДПІ у Рівненському районі про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2011р. №0000092351/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 27729,00грн. (22183,00грн. - за основним платежем, 5546,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 22.02.2011р. №0000102351/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22184,00грн. (17747,00грн. - за основним платежем, 4437,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), та рішення Державної податкової адміністрації України від 18.07.2011р. №12936/6/25-0115 про результати розгляду скарги.

Під час розгляду справи товариство відмовилося від позову в частині позовних вимог до ДПА України про скасування рішення від 18.07.2011р. №12936/6/25-0115 про результати розгляду скарги та провадження у справі в цій частині закрито.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 22.02.2011р. №0000092351/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 27729,00грн. (22183,00грн. - за основним платежем, 5546,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 22.02.2011р. №0000102351/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22184,00грн. (17747,00грн. - за основним платежем, 4437,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)). Стягнуто на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

В апеляційній скарзі ДПІ в Рівненському районі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 27.01.2011р. по 02.02.2011р. ДПІ у Рівненському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ "Арма-Строй" за період з 01.06.2008р. по 31.10.2008р., за наслідками якої складено акт від 09.02.2011р. №80/9/23-141/33840668 . Згідно висновків податкового органу позивачем допущено порушення :

- пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, абз.4) пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на суму 22183,00грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 17747,00грн.

На підставі акта перевірки від 09.02.2011р. №80/9/23-141/33840668 ДПІ у Рівненському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.02.2011р. №0000092351/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 27729,00грн. (22183,00грн. - за основним платежем, 5546,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 22.02.2011р. №0000102351/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22184,00грн. (17747,00грн. - за основним платежем, 4437,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (т.1 - а.а.с.П-12).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями податкових органів залишені без змін.

Як вбачається з акта перевірки від 09.02.2011р. №80/9/23-141/33840668, підставою для збільшення товариству оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість стали висновки податкового органу про безпідставне включення позивачем за господарськими операціями з ТОВ "Арма-Строй" до складу податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 17747,00грн. та до валових витрат - витрати на придбання у вказаного контрагента підрядних робіт у сумі 88733,00грн. Свої висновки податковий орган обгрунтовує нікчемністю правочинів, вчинених позивачем з ТОВ "Арма-Строй".

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо помилковості вказаних висновків податкового органу та , що ДПІ у Рівненському районі не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень від 22.02.2011р. №0000092351/0 та від 22.02.2011р. №0000102351/0.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суд першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Згідно приписів п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"9, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Приписами п.п. 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 цього Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, одним з основних видів діяльності позивача є загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення).

Судом встановлено, що у періоді, який підлягав перевірці, позивачем було укладено із замовниками ряд договорів на проведення будівельно-ремонтних робіт. Враховуючи великі об'єми робіт, позивач укладав договори субпідряду, зокрема , із ТОВ "Арма-Строй".

Залучення товариством як субпідрядника ТОВ "Арма-Строй"під час виконання будівельно-ремонтних робіт для Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ВАТ "Рівненська фірма "Укрторгбудматеріали", Дядьковицької районної лікарні №2 Рівненського району, ЗАТ "Український страховий дім" було господарською необхідністю для позивача, спрямованою на виконання господарських зобов'язань перед останніми та на отримання прибутків.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що господарські операції позивача з ТОВ "Арма-Строй"мали реальний характер, понесені витрати на придбання робіт в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Вказані висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, оскільки згідно приписів пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат: витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час); суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам; будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки, валові витрати та податковий кредит, сформовані позивачем за господарськими операціями з ТОВ "Арма-Строй", підтверджуються актами приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, податковими накладними, банківськими виписками. Окрім цього, в ході розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання-передачі будівельних матеріалів для виконання підрядних робіт.

Тому, є вірними висновки суду першої інстанції, що господарські операції, вчинені позивачем з ТОВ "Арма-Строй", підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку, підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

На момент вчинення правочинів контрагент позивача ТОВ "Арма-Строй"був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, також був зареєстрованим платником податку на додану вартість та мав ліцензію на будівельну діяльність, що підтверджується відповідно свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №158130, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100061438 (бланк серії НБ №192344) від 28.08.2007р., ліцензією Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ №314322.

Окрім цього, згідно висновків податкового органу ТОВ "Арма-Строй" неспроможний здійснити господарські операції, оскільки у нього відсутнє технічне обладнання, основні засоби та управлінський персонал .

Проте, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що вказане не може свідчити про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки у господарській діяльності не забороняється використання не тільки власних основних засобів, як і найманої праці шляхом укладення цивільно-правових договорів

Також є вірними висновки суду першої інстанції, що у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати, при цьому, фінансові санкції.

Відповідно до приписів ст.ст.9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" , Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість" (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

Окрім цього, право покупця, платника податку, на включення податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару, робіт чи послуг до податкового кредиту, із фактичним внесенням такого податку до бюджету продавцем товару чи виконавцем робіт, не зобов'язує покупця контролювати сплату податку до бюджету вказаною особою.

Якщо контрагент продавець видає податкові накладні і при цьому не виконує зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

З огляду на вищенаведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що при прийняті постанови судом першої інстанції було неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права. Зокрема, наявність кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Арма-Строй", не є достатніми і незаперечними доказами фіктивності здійснених вказаним суб'єктом господарювання господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені. Вирок суду в кримінальній справі як на момент проведення перевірки податковим органом, так і на момент винесення даного рішення відсутній. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судом було ретельно перевірено доводи податкового органу про фактичне не здійснення господарської операції, викладені в акті перевірки та були встановлені обставини реальності здійснення цієї операції. У рішенні в справі "Інтерсплав" проти України" абсолютно однозначно визначено, що платника податків може бути притягнено до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування тільки в тому випадку, якщо доведена його безпосередня залученість у ці зловживання.

Постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції-без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя

Судове рішення в повному обсязі виготовлено 05 липня 2012 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ГарантАвтоЗахід" вул.Дундича,12,с.Олександрія,Рівненський район, Рівненська область,35320

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023