Ухвала

від 03.08.2012 по справі 2а/0570/3875/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 року справа №2а/0570/3875/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Діденко О.С., за участі представника позивача: ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 р. у справі № 2а/0570/3875/2012 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 29.03.2012 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.02.2012 року Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією за наслідками проведеної документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, встановлені порушення та складено акт № 247/17-313-2/НОМЕР_1. На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.03.2012 року № 0000221742, № 0000231742. Позивач не погоджується із спірними податковими повідомленнями - рішеннями та вважає їх безпідставними, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень, встановлених податковим органо, є необґрунтованими. Вважає спірні рішення податкового органу такими, що порушують його права та інтереси, тому просив задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 р. позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.03.2012 року № 0000221742, № 0000231742.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті спірного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: не застосовані норми ст. 19 Конституції України, п.138.8 ст. 138, п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст..ст. 11, 86, 159 КАС України. Апелянт в апеляційній скарзі вказує на факти, встановлені при проведенні перевірки та норми права, але критики судового рішення скарга не містить.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 24.02.2012 року Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією, за наслідками проведеної документальної виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, встановлені порушення та складено акт № 247/17-313-2/НОМЕР_1 (а.с. 9-45).

Перевіркою встановлені порушення :

- п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за 2011 рік в сумі 13267,82 гривень;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16599,00 гривень.

З акту перевірки вбачається, що позивачем до валових витрат в 2011 році включено оплату за бензин, отриманий від ТОВ «Авеста-Олеум» в 2011 році всього на суму 98182,84 гривень без ПДВ.

Також податковим органом взято до уваги акт від 14.10.2011 року № 2176/23-3/36306133, надісланий ДПІ у Київському районі м. Донецька по «Авеста-Олеум», в якому вказано, шо згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року від 29.04.2011 року № 9002670597 в цьому підприємстві основні фонди відсутні, відповідно до довідки по формі 1-ДФ кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2011 року складала 3 особи, які, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могли здійснювати такий обсяг роботи.

Податковим органом зроблено висновок, що оскільки на ТОВ «Авеста-Олеум» відсутні трудові ресурси, виробничі, складські, торгівельні та офісні приміщення для здійснення будь-якого виду діяльності, відсутні товари, сировина, матеріали - воно не мало можливості здійснювати економічну діяльність. Окрім того, ТОВ «Авеста-Олеум» не мало у своїй власності товару, який було продано контрагентам-покупцям, чимо порушено ч. 1 ст. 656 ЦК України, та свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської операції.

За договором № 1 поставки від 10.02.2011 року адреса покупця : АДРЕСА_1.. Діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснюється на території операторної та автозаправного блок-пункту за адресою АДРЕСА_2.

У видаткових накладних на придбання бензину № 1 від 10.01.2011 року, № 30 від 01.02.2011 року, № 34 від 09.02.2011 року, № 46 від 01.03.2011 року, № 71 від 17.03.2011 року відсутні обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.03.2012 року № 0000221742, № 0000231742 (а.с. 46,48).

Податковим повідомленням - рішенням № 0000221742 за порушення п. 120.2 ст. 120. п. 198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 16611,20 гривень, з якої штрафна фінансова санкція 12,20 гривень (а.с.46).

Податковим повідомленням - рішенням № 0000231742 за порушення п. 177.2 ст.177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності у сумі 16584,78 гривень, з якої штрафна фінансова санкція 3316,96 гривень (а.с.48).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пункт 177.2 ст. 177 ПК України визначає, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.177.4. ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, у відповідності до п.138.2. ст. 138 ПК України визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Авеста-Олеум» укладено договір поставки № 1 від 01.01.2011 рок,у згідно якого ТОВ «Авеста-Олеум» (Постачальник) зобов'язується передавати у власність ФОП ОСОБА_1 нафтопродукти (Товар), а ФОП ОСОБА_1 зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору (а.с.51).

ТОВ «Авеста-Олеум» на виконання вказаного договору було поставлено бензин у власність позивача на загальну суму 98182,84 гривень (без ПДВ), що підтверджується наступними первинними документами: :видаткова накладна № 1 від 10.01.2011 року на суму 12 352,08 гривень (без ПДВ); товарно-транспортна накладна № 1 від 10.01.2011 року; податкова накладна № 1 від 10.01.2011 року; видаткова накладна № 15 від 18.01.2011 року на суму 15180,75 гривень (без ПДВ); товарно-транспортна накладна № 13 від 18.01.2011 року; податкова накладна № 17 від 18.01.2011 року; видаткова накладна № 30 від 01.02.2011 року на суму 18361,00 гривень (без ПДВ); товарно-транспортна накладна № 29 від 01.02.2011 року; податкова накладна № 31 від 01.02.2011 року; видаткова накладна № 34 від 09.02.2011 року на суму 16342,73 гривень (без ПДВ); товарно-транспортна накладна № 33 від 09.02.2011 року; податкова накладна № 37 від 09.02.2011 року; видаткова накладна № 46 від 01.03.2011 року на суму 15836,71 гривень (без ПДВ); товарно-транспортна накладна № 44 від 01.03.2011 року; податкова накладна № 49 від 01.03.2011 року; видаткова накладна № 71 від 17.03.2011 року на суму 20109,67 гривень (без ПДВ); товарно-транспортна накладна № 66 від 17.03.2011 року; податкова накладна № 77 від 17.03.2011 року платіжними дорученнями про оплату за отриманий бензин (а.с.52-69).

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції, дослідивши документи, на підставі яких податковий орган під час проведення перевірки зробив висновки про наявність порушень, не знайшов невідповідності зазначених первинних документів приписам ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4, п.п. 2.15 п. 2.16 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, так як надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Колегія суддів також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам статей 106 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких суд першої інстанції зробив висновок про зв'язок витрат по придбанню робіт та послуг за вказаними договорами із його господарською діяльністю та фактичне використання отриманих робіт та послуг у його власній господарській діяльності. Податковим органо даний висновок спростований не був.

Відповідно до п. 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації в Україні 22.12.2010 року за № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 5 Порядку № 984 встановлює, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 Порядку № 984 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд першої інстанції не погодився з твердженням податкового органу щодо виключності товарно-транспортної накладної як документа, що підтверджує факт надання транспортних послуг, оскільки відповідно до пп. б) п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ № 731 від 28.12.1992, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Оскільки наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.95 року не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, його дія не розповсюджується на підприємства, що не входять в сферу управління Міністерства транспорту України.

Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції прийшли до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту відповідні суми, у зв'язку з придбанням товарів від контрагента у межах спірних правовідносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень, вказаних у акті перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання колегії суддів відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Красноармійської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби у справі № 2а/0570/3875/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 р. у справі № 2а/0570/3875/2012 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 09 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Блохін А.А.

Юрко І.В.