Рішення

від 17.12.2008 по справі 35/452-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/452-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2008 р.                                                            Справа № 35/452-08

вх. № 8739/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Коробко Є.С.

за участю представників сторін:

позивача - Шевердін М.М., свідоцтво №1261 від 17.12.2004р.  відповідача - Проскурін Е.Г., дов. №273/ю від 08.12.2008р.

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Фінпрофіль" смт. Печеніги  

до  ТОВ "Станкоремонтний завод", с. Новопокровка  

про розірвання договору поставки та стягнення 548856,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Закрите акціонерне товариство „Фінпрофіль”) звернувся до господарського суду із позовною заявою про розірвання договору №12 поставки обладнення від 07.02.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю „Станкоремонтний завод”) та стягненню з відповідача на користь позивача 394000,00 грн. суму попередньої оплати, 132139,00 грн. інфляційних втрат, 22717,44 грн. 3% річних, 21200,00 грн. витрат на правову допомогу, а також судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 07.02.2007р. між сторонами було укладено договір №12 поставки обладнення, предметом якого був продольно – фрезерний станок із системою ЧПУ REIDEN BF Z TNC зав №29515 загальною вартістю 680040,00 грн. На виконання п.3.1. договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 80% від загальної суми договору, а саме 54400,00 грн. Листом від 03.04.2007р. за №155 відповідач повідомив позивача про затримку в поставці станка у зв`язку з пошкодженням деяких механізмів при його транспортуванні, з урахування чого у встановлений строк поставка не відбулася. В процесі довготривалого листування та неотримання спірного товару, позивач 16.08.2007р. за №125 відмовився від покупки продольно – фрезерного станка та просив повернути сплачену суму передоплати.

Листом від 16.08.2007р. за №312 відповідач повідомив про прийняття відмови позивача та просив розстрочити повернення передоплати. Оскільки спірним договором розстрочка не передбачена та відповідач повернув лише 150000,00 грн., позивач просить суд стягнути на його користь 394,000 грн. суму попередньої оплати, 132139,00 грн. інфляційних втрат, 22717,44 грн. 3% річних, 21200,00 грн. витрат на правову допомогу, а також судові витрати та розірвати договір №12 поставки обладнення від 07.02.2007р.

Представники сторін в судовому засіданні звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Надав пояснення по справі з урахуванням наданого відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача проти позову заперечує, частині предоплати не заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву. Надав заяву про визнання актів такими, що помилково включені до матеріалів справи.

Суд, розглянувши дану заяву, прийшов до висновку про задоволення даної заяви.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 07.02.2007р. було укладено договір №12 поставки обладнення, відповідно до п.1.1 якого відповідач продає, а позивач зобов`язується оплатити та прийняти колишній в експлуатації продольно – фрезерний станок з системою ЧПУ REIDEN BF5 Z TNC в кількості 1 од.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили загальну суму договору – 680040,00 грн.

Відповідно до п.3.1. спірного Договору позивач зобов`язується привести попереднью оплату в розмірі 80% суми договору на розрахунковий рахунок відповідача впродовж п`яти банківських днів після підписання даного Договору.

На виконання умов Договору, позивачем було перераховано 80% попередньої оплати - 544000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №182 від 09.02.2007р. та №234 від 21.02.2007р.

Згідно п.4.1. спірного Договору обладнення поставляється на умовах самовивозу позивачем зі складу відповідача. Строк поставки складає 50 днів з моменту отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача. Тому суд приходить до висновку, що зобов`язання по поставці обладнення у відповідача виникли 12.04.2008р.

Листом №155 від 03.04.2007р. відповідач повідомив позивача про затримку поставки спірного товару.

Актом обстеження від 03.05.2007р., проведеного за участю представників сторін, встановлено, що відповідач зобов`язується провести запуск станку в тестовій програмі 08.05.2007р.

Листом за №76 від 08.05.2007р. позивач просив письмово повідомити про дату виготовлення деталей товару на продольно – фрезерном станці.

Листом за №177 від 11.05.2007р. відповідач направив відповідь, в якій повідомив, що провести запуск станку не виявилось за можливе у зв`язку з недоліками та запуск станка в робочому режимі заплановано на 15.05.2007р.

Листом за №85 від 21.05.2007р. позивач просив відповідача вказати точну дату виготовлення деталей згідно договору, а також просив відповідача надати документацію для виконання самостійної роботи на станку.

Актом обстеження від 16.05.2007р. продольно – фрезерного станка з системой ЧПУ REIDEN BF 5 HBZ, встановлено зобов`язання відповідача провести подгонку інструменту та провести запуск станку та обробку деталі з фрезеруванням та свірлінням 21.05.2007р.

Листом за №86 від 22.05.2007р. позивач повторно просив відповідача надати пакет технічної документації.

Листом за №173 від 25.05.2007р. відповідач повідомив позивач про закінчення підготовки спірного станка та наголошував на можливість відвантаження станка разом з технічною документацією.

Листом за №125 від 16.08.2007р. позивач повідомив відповідача про необхідність повернення передплати в сумі 544000,00 грн. у зв`язку з втратою виробничої необхідності.

Листом за №312 від 16.08.2007р. відповідач надав згоду на повернення передплати в сумі 544000,00 грн. до 16.02.2008р.

Платіжними дорученнями №192 від 27.02.2008р., №336 від 31.03.2008р. та  №495 від 06.05.2008р. відповідач повернув позивачу 150000,00 грн. передплати.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу, тобто до 12.04.2008р.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач наголошує на погодження з позивачем факт відстрочки повернення предоплати, однак даний доказ відповідачем не підтверджений, оскільки позивач вказує на непідписанні сторонами додаткової угоди щодо відстрочки повернення предоплати.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодекса України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що вимога позивача повернути передоплату в сумі 394000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, наданими доказами, а тому вона підлягає задоволенню, а зазначена сума стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом договору був продольно – фрезерний станок з системою ЧПУ REIDEN BF5 Z TNC.

Оскільки відповідачем було порушено зобов`язання в частині своєчасної поставки обладнення на чотири місяця та чотири дня, вимога позивача в частині розірвання договору №12 поставки обладнення є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути на його користь 132139,00 грн. інфляційних втрат та 22717,44 грн. відсотків за користування грошовими коштами відповідно до наданого розрахунку ціни позову.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за   користування   чужими   грошовими   коштами   боржник зобов'язаний   сплачувати   проценти,  якщо  інше  не  встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України на   суму   попередньої   оплати   нараховуються  проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від  дня,  коли  товар  мав бути  переданий,  до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому  суми  попередньої  оплати.  Договором  може  бути встановлений   обов'язок  продавця  сплачувати  проценти  на  суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами перевірені судом, вони не суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 21200,00 грн. витрат на правову допомогу. На підтвердження даної вимоги позивачем надано до суду були надані копія договору №27/10/08 від 27.10.2008р., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1261, квитанцією до прибуткового касового ордера про сплату 21200,00 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми,   які   підлягають   сплаті   за   проведення   судової експертизи,    послуги    перекладача    адвоката,    витрати   на інформаційно-технічне   забезпечення   судового  процесу  та  інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що кошти в сумі 21200,00 грн., що складають витрати на правову допомогу підлягають віднесенню на відповідача.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При таких обставинах, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК Ураїни, суд:

ВИРІШИВ:

Заяву відповідача про визнання актів такими, що не відповідають ст.34Господарського – процесуального кодексу України – задовольнити.

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір №12 поставки обладнення від 07.02.2007р., укладений між Закритим акціонерним товариством „Фінпрофіль” (63523, Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Незалежності, 3, р/р №26007000120372 в ХФ ВАТ „Укрексімбанк”, м.Харків. МФО 351618, код ЄДРПОУ 25186483) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Станкоремонтний завод” (63523, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Островського, 10А, р/р №26002009073001 в КБ філія ВАТ КБ „Надра” Харківське РУ, МФО 351834, код ЄДРПОУ 30959594).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Станкоремонтний завод” (63523, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Островського, 10А, р/р №26002009073001 в КБ філія ВАТ КБ „Надра” Харківське РУ, МФО 351834, код ЄДРПОУ 30959594) на користь Закритого акціонерного товариства „Фінпрофіль” (63523, Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Незалежності, 3, р/р №26007000120372 в ХФ ВАТ „Укрексімбанк”, м.Харків. МФО 351618, код ЄДРПОУ 25186483) 394000,00 грн. суму попередньої оплати, 132139,00 грн. інфляційних втрат, 22717,44 грн. річних, 21200,00 грн. витрат на правову допомогу, 5488,56 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 17.12.2008р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.