Постанова

від 23.03.2009 по справі 35/452-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/452-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2009 р.                                                           Справа № 35/452-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Бухан А.І., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: Шевердіна М.М., довіреність № б/н від 31.10.2008 р.,

відповідача: Проскуріна Е.Г., довіреність № 25/ю від 04.02.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх № 21 Х/3-9 від 09.01.2008 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод», смт. Новопокровка Чугуївського району Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. по справі № 35/452-08

за позовом  Закритого акціонерного товариства «Фінпрофіль», смт. Печеніги Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» смт. Новопокровка Чугуївського району Харківської області,

про розірвання договору поставки та стягнення: 548 856,44 грн.,

встановила:

          Позивач - ЗАТ «Фінпрофіль» (далі –позивач) - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору № 12 поставки обладнання від 07.02.2007 р. та стягнення з відповідача –ТОВ «Станкоремонтний завод»(далі –відповідач) 548 856,44 грн., з яких 394 000,00 грн. сума попередньої оплати, 132 139,00 грн. інфляційних, 22 717,44 грн. 3 % річних, 5 488,56 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 21 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Позивач посилався на недотримання відповідачем умов, передбачених п.4.3. договору поставки № 12 від 07.02.2007 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. (суддя Швед Е.Ю.) позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір №12 поставки обладнання від 07.02.2007 р., укладений між ЗАТ «Фінпрофіль» та ТОВ «Станкоремонтний завод». Стягнуто з ТОВ «Станкоремонтний завод»на користь Закритого акціонерного товариства «Фінпрофіль»394 000,00 грн. суму попередньої оплати, 132 139,00 грн. інфляційних втрат, 22 717,44 грн. річних, 21 200,00 грн. витрат на правову допомогу, 5 488,56 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано тим, що вимога позивача повернути передоплату в сумі 394 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. А оскільки відповідачем було порушено зобов'язання в частині своєчасної поставки обладнання на чотири місяця та чотири дня, вимога позивача в частині розірвання договору № 12 поставки обладнання є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами не суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі. Кошти в сумі 21 200,00 грн., що складають витрати на правову допомогу, підлягають віднесенню на відповідача, оскільки відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідач –ТОВ «Станкоремонтний завод» - з зазначеним рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення без врахування того, що договір поставки № 12 від 07.02.2007 р. продовжує діяти і зобов'язання зі сторони відповідача виконані у повному обсязі, права позивача не порушені, що підтверджується Актом обстеження поздовжньо-фрезерного верстата із системою ЧПК REIDEN ВF5 Z ТNС від 16.05.2007 року. Умови п. 4.1., п.4.2. договору № 12 від 07.02.2007 р. з боку відповідача було виконано. Виходячи з вимог п. 4.3. договору поставки, п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України виконання продавцем обов'язку щодо передачі товару в розпорядження покупця є місце знаходження продавця. Апелянт зазначає, що право власності на поздовжньо-фрезерний верстат із системою ЧПК REIDEN ВF5 Z ТNС у покупця виникло з 25.05.2007 р. У відповідь на вимоги продавця щодо отримання товару, покупець направив листа на адресу ТОВ «Станкоремонтний завод», у якому повідомляв, що інтерес до поздовжньо-фрезерного верстата із системою ЧПК REIDEN ВF5 Z ТNС втрачений і просив повернути передоплату в сумі 544 000,00 грн., посилаючись на подальше співробітництво. Відповідачем з розумінням була прийнята відмова позивача та відповідач  погодив повернути передоплату, але після реалізації верстата іншому покупцеві, про що було письмово сповіщено ЗАТ «Фінпрофіль»16.08.2007 р. вих. № 312. Верстат планувалося реалізувати до 16.02.2008 р. Однак реалізація верстатів такого рівня має свої особливості, тому його реалізація затяглася. Про це було повідомлено директорові ЗАТ «Фінпрофіль»і з метою погашення передоплати покупцеві, як і раніше, було запропоновано придбати інше встаткування в рахунок отриманої передоплати. Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України при відсутності згоди сторін про зміну або розірвання договору він може бути змінений або розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду за наявності певних підстав, передбачених договором або законом. Однією із таких підстав є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли завданою цим шкодою друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто це такі порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Позивач не надав доказів таких порушень з боку відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2009 р. апеляційну скаргу ТОВ «Станкоремонтний завод» було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 04.02.2009 р. о 15:30 год.

Позивач - ЗАТ «Фінпрофіль» - надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. по справі № 35/452-08 законним і обґрунтованим, і просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень позивач вказує, що враховуючи істотні порушення умов договору відповідачем внаслідок довготривалого невиконання своїх зобов'язань, не передання станка належної якості, а також необхідної технічної документації (про що неодноразово просив позивач), що спричинило прямі збитки ЗАТ «Фінпрофіль», позивач листом від 16.08.2007 р. № 125 відмовився від покупки продольно-фрезерного станка та просив повернути сплачену суму передоплати, на що відповідачем було повернуто лише 150 000 грн. Листом від 16.08.2007 року № 312 відповідач повідомив про прийняття відмови позивача та просив розстрочити повернення авансового платежу в сумі 544 000 грн. в строк до 16.02.2008 р., однак позивач не надавав письмову згоду на відстрочку повернення суми передплати, тому сума передплати мала бути повернута відповідачем в 7-денний термін (до 23.08.2007р.) згідно ч.2 ст.530 ЦК України. Таким чином, грошове зобов'язання виникло у відповідача, на думку позивача, з 24.08.2007р.

          В судове засідання 04.02.2009 р. з'явилися уповноважені представники позивача а відповідача і надали свої пояснення по справі.

В судовому засіданні 04.02.2009 р. розгляд справи було відкладено на 18.02.2009 р. о 15.00 год. та запропоновано сторонам надати господарському суду апеляційної інстанції додаткові обґрунтовано письмові докази та пояснення щодо своєї позиції у справі з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні.

На виконання вимог ували Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 р. позивач та відповідач надали на суду пояснення на підтвердження взаємовідносин між сторонами

В судовому засіданні 18.02.2009 р. колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 16.03.2009 р. о 12:30 год.

Представники сторін надали узгоджене клопотання в порядку ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду даної справи в апеляційній інстанції за межами двохмісячного строку.

В судове засідання 16.03.2009 р. з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача і надали свої пояснення по справі.

В судовому засіданні 16.03.2009 р. оголошено перерву для виготовлення тексту постанови по справі до 15.00 год. 20.03.2009 р.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. підлягає скасуванню в частині розірвання договору № 12 поставки обладнання від 07.02.2007 р., укладеного між ЗАТ «Фінпрофіль»та ТОВ «Станкоремонтний завод» з припиненням провадження в цій частині позовних вимог відповідно до п.1-1) ч.1 ст.80 ГПК України, в іншій частині зазначене рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2007 р. між ТОВ «Станкоремонтний завод»(Продавець) та ЗАТ «Фінпрофіль» (Покупець) укладений договір поставки обладнання № 12.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, Продавець продає, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти бувший в експлуатації поздовжньо-фрезерний станок з системою ЧПК REIDEN ВF5 Z ТNС зав. № 295 15.

Згідно п.1.2. Договору Продавець зобов'язався поставити обладнання у повній відповідності з технічними характеристиками станка.

В п.2.1. Договору сторони узгодили загальну вартість обладнання –680 040,00 грн., а в п.3.1. передбачили порядок оплати. Так, Покупець зобов'язався здійснити попередню оплату в розмірі 80 % суми Договору протягом 5 днів після підписання договору, та залишок суми 2- % - протягом 5 днів після виконання п.п.4.3. і підписання документів приймання-здачі.

П.4.1. Договору було передбачено, що обладнання постачається на умовах самовивозу Покупцем зі складу Продавця. Строк постачання складає 50 днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок Продавця.

В п.4.2. Договору сторони передбачили, що Продавець здійснює передпродажну підготовку обладнання на своїй території, після чого Продавець поставляє технічну документацію російською мовою, здійснює відвантаження обладнання на транспорт Покупця та здійснює на території Покупця наступні види робіт:

шефмонтаж обладнання;

комплекс пусконалагоджувальних робіт;

навчання протягом 5 днів роботі з обладнання персоналу Покупця;

виготовлення пробної деталі згідно з погодженими обома сторонами кресленнями.

Виконання вказаних робіт є підставою для підписання приймально-здаточних документів.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 182 від 09.02.2007 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 504 000,00 грн. в якості попередньої оплати за поздовжньо-фрезерний станок з ЧПК згідно  рахунку № СР-0000025 від 07.02.2007 р., а платіжним дорученням № 234 від 21.02.2007 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 40 000,00 грн. в якості попередньої оплати.

Всього станом на 21.02.2007 р. Позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за поздовжньо-фрезерний станок з ЧПК згідно рахунку № СР-0000025 від 07.02.2007 р. 544 000,00 грн., що складає 80 % від суми, передбаченої в п.2.2 Договору від 07.02.2007 р.

Відповідно до п.4.1. Договору обладнання повинно було бути поставлене Продавцем на умовах самовивозу Покупцем не пізніше 50 днів з моменту надходження переоплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Оскільки в обумовленому Договором розмірі (80%) повністю передоплата була перерахована Покупцем Продавцю 21.02.2007 р., то саме з цієї дати повинен вестися відлік 50-денного строку виконання Продавцем свого обов'язку по поставці обладнання.

Тобто, в даному випадку обладнання повинно було бути поставлено Продавцем Покупцю не пізніше 13.04.2007 р.

Подальше виконання сторонами своїх обов'язків за договором характеризувалося наступним.

Листом № 155 від 03.04.2007 р. відповідач повідомив позивача про затримку поставки спірного товару з наступних причин: пошкодження деяких механізмів станка при транспортуванні, відсутність інструменту та оснастки.

Актом обстеження поздовжньо-фрезерного станка з системою ЧПК REIDEN ВF5 від 03.05.2007 р., проведеного за участю представників сторін, погоджено, що відповідач зобов'язується провести запуск станку в тестовій програмі 08.05.2007 р.

Листом за № 76 від 08.05.2007 р. позивач просив письмово повідомити про дату виготовлення деталей товару на поздовжньо-фрезерному станку з системою ЧПК REIDEN ВF5.

Листом за № 177 від 11.05.2007 р. відповідач направив відповідь, в якій повідомив, що провести запуск станку не виявилось за можливе у зв'язку з недоліками, запуск станка в робочому режимі заплановано на 15.05.2007 р. Інструментальні оправки замовлені в Німеччині, строк їх поставки в Україну 4-5 тижнів.

Актом обстеження від 16.05.2007р. поздовжньо-фрезерного станка з системою ЧПК REIDEN ВF5 встановлено, що станок був запущений в роботу за тестовою програмою з імітацією фрезерування та свердління без інструмента. Станок відпрацював в циклі, всі вузли та механізми працювали нормально. В даний час силами відповідача виготовлено дві оправки, відповідач зобов'язався підігнати інструменту та провести запуск станку та обробку деталі з фрезеруванням та свердлінням 21.05.2007р.

Листом за № 84 від 21.05.2007 р. позивач просив відповідача вказати точну дату виготовлення деталей згідно з договором, а також просив відповідача надати документацію для виконання самостійної роботи на станку.

Листом за № 86 від 22.05.2007р. позивач повторно просив відповідача надати пакет технічної документації та вказав на необхідність виготовлення пробних деталей на території відповідача.

22.05.2007 р. між сторонами було укладено додаткову угоду  до договору № 12 поставки обладнання, відповідно до якої п.4.2. Договору викладений в наступній редакції: «Продавець здійснює передпродажну підготовку обладнання на своїй території з виготовленням пробної деталі відповідно до узгодженого обома сторонами креслення».

Листом за № 173 від 25.05.2007р. відповідач повідомив позивача про закінчення підготовки спірного станка та наголошував на можливість відвантаження станка разом з технічною документацією.

Позиція відповідача полягає в тому, що саме з цієї дати -25.05.2007 р. –до позивача перейшло право власності на спірний станок.

01.08.2007 р. за вих. № 286 відповідач направив на адресу позивача лист, в якому повідомив, що ним здійснено запуск поздовжньо-фрезерному станку з системою ЧПК REIDEN ВF5 Z TNC, для наладки станку на деталь СП-2.01.016 просив поставити інструмент згідно узгодженого раніше переліку, а також оснастку для закріплення заготовки і саму заготовку.

Листом за № 125 від 16.08.2007 р. позивач повідомив відповідача про втрату виробничої необхідності в поздовжньо-фрезерному станку з системою ЧПК REIDEN ВF5 Z TNC, який поставлявся за договором № 12 від 07.02.2007 р. та просив повернути передплату в сумі 544 000,00 грн.

Листом за № 312 від 16.08.2007р. відповідач надав згоду на повернення передплати в сумі 544 000,00 грн. в строк до 16.02.2008 р.

Платіжними дорученнями № 192 від 27.02.2008р., № 336 від 31.03.2008 р. та № 495 від 06.05.2008 р. відповідач повернув позивачу загально 150000,00 грн. передплати з посиланням на лист № 125 від 16.08.2007 р.

З наданих відповідачем на вимогу судової колегії вбачається наступне.

20.12.2007 р. між ТОВ «Станкоремонтний завод» (Продавець) та АТЗТ «Харківський машинобудівний завод «Червоний Жовтень»(Покупець) укладено  договір № 79 поставки обладнання, предметом якого є поздовжньо-фрезерний станку з системою ЧПК REIDEN ВF5 Z TNC, вартість продажу якого за вказаним договором склала 900 000,00 грн.

За поясненнями відповідача, це той самий станок, від отримання якого  відмовився позивач.

Поздовжньо-фрезерний станок з системою ЧПК REIDEN ВF5 Z TNC відвантажено АТЗТ «Харківський машинобудівний завод «Червоний Жовтень» (Покупцю) 04.04.2008 р., за вказаний станок на рахунок відповідача надійшли кошти 21.12.2007 р. –300 000,00 грн., 01.02.2008 р. –150 000 грн., 05.02.2008 р. –150 000,00 грн., 25.03.2008 р. –300 000,00 грн.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ст.530 ЦК України)

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За свою правовою природою укладений між сторонами договір, як вірно вказав господарський суд Харківської області, є договором поставки.

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач, посилаючись на обставини справи, просив суд розірвати укладений між ним та відповідачем договір поставки № 12 від 07.02.2007 р.

Пунктом 10.2. Договору поставки № 12 від 07.02.2007 р. передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2007 р., всі зміни і доповнення до даного Договору дійсні тільки в тому випадку, коли вони зроблені в письмовому вигляді і підписані обома сторонами.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Матеріали справи не містять даних стосовно того, що сторонами було подовжено дію договору поставки № 12 від 07.02.2007 р. на 2008 р.

За змістом ст.651 ЦК України розірвати або змінити можна договір, строк дії якого не витік.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору поставки № 12 від 07.02.2007 р. підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Що стосується вимог про стягнення суми попередньої оплати, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          До правових наслідків порушення зобов'язань відповідно до ст.611 ЦК України, відносять

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди

Згідно зі ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

          Згідно зі ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 16.08.2007 р. відповідач не передав позивачу товар, внаслідок чого, позивач з метою реалізації  свого права, передбаченого  ч.2 ст.693 ЦК України, направив відповідачу лист за № 125 від 16.08.2007 р. про втрату виробничої необхідності в поздовжньо-фрезерному станку з системою ЧПК REIDEN ВF5 Z TNC та просив повернути передплату в сумі 544 000,00 грн.

Відповідач погодився з позицією позивача, про що повідомив останнього листом за № 312 від 16.08.2007 р., а також частково повернув передоплату в сумі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 192 від 27.02.2008р., № 336 від 31.03.2008 р. та № 495 від 06.05.2008 р.

З цього випливає, що у відповідача відсутні правові підстави стверджувати як про продовження дії договору № 12 від 07.02.2007 р., так і про неповернення залишку суми попередньої оплати в розмірі 394 000,00 грн.

Оскільки позивачем була пред'явлена вимога про повернення суми попередньої оплати, то відповідно до ст.530 ЦК України, така вимога повинна бути виконана у семиденний строк від дня її пред'явлення, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства. Судова колегія наголошує на тому, що виконання обов'язку повернути попередню оплату в семиденний строк від дати пред'явлення відповідної вимоги встановлений безпосередньо ст.ст.530, 693 ЦК України, а тому пред'явлення такої вимоги з боку відповідача не можна вважати односторонньою зміною умов договору. Натомість пропозиція відповідача про встановлення іншого строку виконання ним зобов'язання по поверненню попередньої оплати (до 16.02.2008 р.) після пред'явлення відповідної вимоги є нічим іншим, як намаганням змінити зобов'язання в односторонньому порядку, що відповідно до ст.525 ЦК України не допускається.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Харківської області про те, що відповідач повинен був виконати зобов'язання по поверненню попередньої оплати в строк до 24.08.2007 р.

Заперечуючи проти свого обов'язку по поверненню попередньої оплати, відповідач зазначав також, що він поніс значні витрати на закупівлю, ремонт та зберігання верстата. Загальна сума витрат склала 829 346,33 грн. З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, і відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, здійснює господарську діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Сам по собі факт понесення відповідачем витрат на ремонт і зберігання верстата не є підставою для неповернення суми попередньої оплати позивачу. В разі, коли відповідач вважає, що понесення ним вказаних витрат спричинено винними діями позивача, відповідач не позбавлений права звернутися з господарського суду з позовом про відшкодування завданої шкоди з зазначенням підстав такого відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно з ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Позивачем були надані розрахунки інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами.

Позивач просив також стягнути на його користь 21 200,00 грн. витрат на правову допомогу. На підтвердження обґрунтованості даної вимоги позивачем надані копія договору № 27/10/08 від 27.10.2008 р., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1261, квитанція до прибуткового касового ордера про сплату 21 200,00 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Місцевий господарський суд, розглянувши матеріали справи, прийшов до висновку, що кошти в сумі 21 200,00 грн., що складають витрати на правову допомогу, підлягають віднесенню на відповідача.

Судова колегія зазначає, що адвокат Шевердін М.М. прийняв участь в засіданнях господарського суду Харківської області 09.12.2008 р. та 17.12.2008 р., судових засіданнях Харківського апеляційного господарського суду 04.02.2009 р., 18.02.2009 р., 16.03.2009 р., 20.03.2009 р.; після подання апеляційної скарги надав відзив на неї та на вимогу колегії суддів - письмові пояснення; заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу є співрозмірною з розміром заявлених до стягнення грошових сум (близько 4 %), а тому судова колегія вважає, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

          Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Станкоремонтний завод» підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. підлягає скасуванню в частині розірвання договору № 12 поставки обладнання від 07.02.2007 р., укладеного між ЗАТ «Фінпрофіль»та ТОВ «Станкоремонтний завод»з припиненням провадження в цій частині позовних вимог відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.49, 80, 99, 101, п.3 ч.1 ст.103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод», смт. Новопокровка Чугуївського району Харківської області –задовольнити частково.

           Рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. у справі № 35/452-08 скасувати в частині розірвання договору № 12 поставки обладнання від 07.02.2007 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Фінпрофіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод», і в цій частині позовних вимог провадження у справи припинити.

          В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2008 р. по справі № 35/452-08 –залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                                В.Я.Погребняк

                    Суддя                                                                                 А.І.Бухан

                    Суддя                                                                                 О.В.Шевель.