ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" серпня 2012 р.Справа № 5016/4060/2011(3/239) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.,
суддів Лисенко В.А., Таран С.В.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в. о. голови суду)
при секретарі судового засідання Подуст Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства „Олімп"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 14.02.2012 р.
у справі № 5016/4060/2011(3/239)
за позовом Новобузького районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України
до відповідача Приватного підприємства „Олімп"
про встановлення нікчемності правочину, звільнення приміщення та стягнення збитків в сумі 2255,94 грн.
ВСТАНОВИВ:
02.12.2011р. Новобузький районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Олімп", в якій просив суд: встановити нікчемність договору оренди від 21 травня 2010 р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24, укладеного між Новобузьким районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння обороні України та Приватним підприємством "Олімп"; зобов'язати Приватне підприємство "Олімп" звільнити займане ним нежитлове приміщення площею 47,2 кв. м., яке розташоване за адресою: 55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24 та повернути його Новобузькому РСТК ТСОУ; стягнути з відповідача збитки в сумі 2255,94 грн. в рахунок неодержаної орендної плати.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що по-перше, оскільки договір оренди нерухомого майна був укладений на 10 років, але не був посвідчений нотаріально та не здійснена державна реєстрація, то він є нікчемним; по-друге, в зв'язку з розірванням цього договору, відповідач протиправно займає приміщення з 01.10.10р.; по-третє, сума збитків за весь період протиправного зайняття приміщення у вигляді неодержаного доходу (орендної плати) складає: за період з 01.10.10р. по 22.11.11р. = 2135,38 (164,26 х 13 місяців) + 120,56 (листопад 2011 року (22 дні): 5,84 х 22 дні) = 2255,94 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено частково. Зобов'язано Приватне підприємство "Олімп" звільнити займане ним нежитлове приміщення площею 47,2 кв.м., яке розташоване за адресою: 55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24 та повернути його Новобузькому районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України, в задоволенні інших частин позову позивачу відмовлено, стягнуто з Приватного підприємства "Олімп" на користь Новобузького районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України - 941,00 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду вмотивовано тим, що у відповідача відсутня правова підстава для користування спірним приміщенням, оскільки договір оренди нежитлового приміщення від 21.05.2010 року фактично є неукладеним та таким, що не породжує для сторін прав та обов'язків. Відмову ж у стягненні з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу (орендної плати) в сумі 2255,94 грн. місцевий суд обґрунтував відсутністю зазначення позивачем правових підстав для покладення на відповідача матеріальної відповідальності.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області, Приватне підприємство „Олімп" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 14.02.2012 р. у справі № 5016/4060/2011(3/239) скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги вмотивовано тим, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги те, що станом на 21.05.2010 р. сторони погодились з типовими умовами договору, як передбачено ст. 630 ЦК України, а також було визначено істотні умови договору та прийнято до виконання, тому на думку апелянта господарський суд міг визнати такий договір дійсним.
До того ж, на думку скаржника, саме відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору оренди нежитлового приміщення від 21 травня 2010 року.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2012 р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.06.2012 р. об 11:30, про що учасники судового процесу повідомлені належним чином.
У судове засідання 14.06.2012р. представник Новобузького районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України не з'явився, від керівника ПП «Олімп»до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з його відрядженням. Присутній в судовому засіданні представник ПП «Олімп»Колбешкін С. М. звернувся до судової колегії з клопотанням про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду справи.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2012р. клопотання представника ПП «Олімп»задоволено, строк розгляду справи продовжено та судове засідання відкладено на 07.08.2012р. о 14:00 год.
В судове засідання 07.08.2012р. представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце наступного судового засідання. Про причини нез'явлення суд не повідомили.
Відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства „Олімп" від Новобузького районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України до суду не надходив.
На підставі ст. 75 ГПК України, справа розглядається судовою колегією за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 травня 2010 року між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого позивач, як орендодавець, здає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, частину учбового корпусу, площею 143,8м., розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24.
Строк дії цього договору сторони обумовили з 01.06.2010 року по 01.06.2020 рік.
01 жовтня 2010 року сторони уклали угоду, якою дійшли взаємної згоди достроково розірвати договір оренди від 21.05.10 року з причин невідповідності його вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та обумовили, що договір оренди вважається розірваним і припиняє свою дію з 01.10.2010 року, на день припинення договору орендар зобов'язаний звільнити об'єкт від свого майна і підготувати об'єкт для передачі орендодавцю.
26.07.11 року позивач звертався до відповідача з претензією № 50, в якій вимагав останнього негайно звільнити спірне приміщення, однак Приватне підприємство „Олімп" вказану вимогу залишило без виконання, про що свідчить акт обстеження будівлі від 05.01.2012 р.
Проаналізувавши викладені обставини справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Пунктом 7.1 спірного договору від 21.05.2010 р. передбачено, що він укладений на строк з 01.06.2010 р. по 01.06.2020 р.
Отже, законодавством України прямо передбачено обов'язковість нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Частиною 3 статті 640 цього Кодексу передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Отже, при недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрації визнана законом обов'язковою, такий правочин не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України 1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однак, чинним Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину у разі недодержання сторонами вимог закону про його обов'язкову реєстрацію.
Вищий Господарський суд України у своєму Роз'ясненні № 02-5/111 від 12.03.1999 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (далі - Роз'яснення про визнання угод недійсними) роз'яснив, що господарським судам у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними, необхідно враховувати, що угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом.
Також, Вищий Господарський суд України у Роз'ясненні про визнання угод недійсними зазначив, що у зв'язку з недодержанням нотаріальної форми визнаються недійсними лише такі угоди, які відповідно до закону підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню у порядку, встановленому Законом України "Про нотаріат".
Відповідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, у розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не було надано суду належних доказів того, що укладений між сторонами договір відповідав обов'язковим вимогам, що встановлені частиною 2 статті 793 Цивільного кодексу України.
Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір був укладений в простій письмові формі без нотаріального посвідчення.
Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що одна із сторін договору від 21 травня 2010 року зверталась до нотаріуса з проханням посвідчити договір. Судова колегія не приймає до уваги посилання Приватного підприємства «Олімп»на ухилення з боку Новобузького районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України від нотаріального посвідчення спірного договору, оскільки скаржником не доведено факту звернення до позивача з відповідною пропозицією, що на законодавчому рівні є підставою для відмови у застосуванні ч. 2 ст. 220 ЦК України.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.02.2012 р.
у справі № 5016/4060/2011(3/239) залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олімп»-без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 09 серпня 2012р.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя В.А. Лисенко
Суддя С.В. Таран
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2012 |
Оприлюднено | 13.08.2012 |
Номер документу | 25580103 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Філінюк І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні